Forwarded from 92 ОШБр ім.Івана Сірка
У листопаді 2024 року бійці 92-ї окремої штурмової бригади спільно з 13-ю бригадою НГУ «Хартія» провели блискавичну наступальну операцію на Харківщині.
Район боїв — Липці, позиції, які ворог утримував із травня 2024-го.
Під прикриттям танків, артилерії та за підтримки дронів штурмові групи нашої бригади за 24 години знищили частину сил противника та витіснили решту.
Для декого з бійців це був перший у житті штурм. У цьому відео вони згадують, як повзли до позицій ворога, заходили далі за визначені точки, пили воду з гілок дерев, окапувалися прикладами автоматів і дивувалися сміливості дівчини-медика, яка їхала рятувати поранених побратимів.
Це не просто розповідь про бої. Це — історія про мужність, побратимство та повернення української землі.
https://youtu.be/E2XccSL3Hlw?si=NvZdhFIOLGW4VrUR
Район боїв — Липці, позиції, які ворог утримував із травня 2024-го.
Під прикриттям танків, артилерії та за підтримки дронів штурмові групи нашої бригади за 24 години знищили частину сил противника та витіснили решту.
Для декого з бійців це був перший у житті штурм. У цьому відео вони згадують, як повзли до позицій ворога, заходили далі за визначені точки, пили воду з гілок дерев, окапувалися прикладами автоматів і дивувалися сміливості дівчини-медика, яка їхала рятувати поранених побратимів.
Це не просто розповідь про бої. Це — історія про мужність, побратимство та повернення української землі.
https://youtu.be/E2XccSL3Hlw?si=NvZdhFIOLGW4VrUR
YouTube
ДВА ПОГЛЯДИ НА БЕРЛІН
У листопаді 2024 року бійці 92-ї окремої штурмової бригади спільно з 13-ю бригадою НГУ «Хартія» провели блискавичну наступальну операцію на Харківщині.
Район боїв — Липці, позиції, які ворог утримував із травня 2024-го.
Під прикриттям танків, артилерії та…
Район боїв — Липці, позиції, які ворог утримував із травня 2024-го.
Під прикриттям танків, артилерії та…
❤2👍1
Forwarded from SPC Division
Сьогодні мав би бути День народження Дениса «Бірча» Герасимова.
Сьогодні йому мало виповнитись 22 роки, але 20 вересня 2023 року Денис загинув під час виконання бойового завдання в Серебрянському лісництві у складі 12 бригади спеціального призначення «Азов».
Нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.
🫡
Підписатись 🇺🇦 Підтримати
Сьогодні йому мало виповнитись 22 роки, але 20 вересня 2023 року Денис загинув під час виконання бойового завдання в Серебрянському лісництві у складі 12 бригади спеціального призначення «Азов».
Нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.
🫡
Підписатись 🇺🇦 Підтримати
💔9🫡5❤1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Март 2022
Після штурму, тоді ще можно було ходити біля ворога спокійно
Після штурму, тоді ще можно було ходити біля ворога спокійно
❤17👍2
Forwarded from SPC Division
2017 рік. Щегол зі своїм другом (доволі відома вам всім особистість) перед черговим відрядженням у тоді ще зону АТО
Підписатись🇺🇦 Підтримати
Підписатись
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍15❤3🏆1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Треную та тренуюсь сам з особовим складом.
Постійне повторення та відпрацювання навичок, гарантія вашої живучості на полі бою, хоча і не велика, але…
Постійне повторення та відпрацювання навичок, гарантія вашої живучості на полі бою, хоча і не велика, але…
⚡6❤5🔥4👍2
Forwarded from Демонський Бахмут 👹
⚔️ Бої, що змінили війну: Куп’янськ
📆 вересень — жовтень 2022 року
☝️ Куп’янськ — ключовий логістичний центр окупантів на Харківщині. Через це місто проходили головні залізничні шляхи постачання для російських військ на сході. Саме його звільнення стало одним із головних успіхів Харківського контрнаступу.
🛡️ 10 вересня українські війська увійшли в місто, піднявши синьо-жовтий прапор над адміністрацією. Ворог у паніці відступав, кидаючи техніку, склади й боєприпаси. Це була одна з найшвидших операцій ЗСУ — блискавичний прорив, який зруйнував лінію оборони ворога на десятки кілометрів.
🔥 Звільнення Куп’янська перерізало головну артерію російського забезпечення на Донбасі. Після цього фронт на північному сході фактично посипався.
👹 Демонський Бахмут – актуально про війну ⚔️
⬛️ Вгадай колір — і хай твій баланс піде в наступ 🤑
📆 вересень — жовтень 2022 року
☝️ Куп’янськ — ключовий логістичний центр окупантів на Харківщині. Через це місто проходили головні залізничні шляхи постачання для російських військ на сході. Саме його звільнення стало одним із головних успіхів Харківського контрнаступу.
🛡️ 10 вересня українські війська увійшли в місто, піднявши синьо-жовтий прапор над адміністрацією. Ворог у паніці відступав, кидаючи техніку, склади й боєприпаси. Це була одна з найшвидших операцій ЗСУ — блискавичний прорив, який зруйнував лінію оборони ворога на десятки кілометрів.
🔥 Звільнення Куп’янська перерізало головну артерію російського забезпечення на Донбасі. Після цього фронт на північному сході фактично посипався.
👹 Демонський Бахмут – актуально про війну ⚔️
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍13⚡1
Forwarded from Балістика
🛑 РЕГУЛЯТОРНИЙ БАР'ЄР У ВОЄННИЙ ЧАС: Як Постанова КМУ №1200 (від 25.09.2025) блокує доступ до бронезахисту та "вбиває" українських виробників.
Боролись за децентралізацію та дерегуляцію, а нарвались на регуляцію, яка звужує права українців на захист.
Нова постанова уряду вимагає ліцензію тепер навіть на виробництво та продаж... тканинного чохла до бронежилета (плитоноски)! Не на плиту, а на просто тканинний елемент екіпірування. І це не єдина проблема.
А тепер увага – три ключові бар'єри:
* Ліцензія для швейного цеху. Будь-який швейний цех, який шиє плитоноски чи інші елементи захисного спорядження, тепер має отримувати ліцензію і облаштовувати приміщення як для зберігання зброї: металеві двері, сигналізації, капітальні стіни, охоронні рубежі.
>
* Недосяжність вимог. Це непросто дорого — це фізично неможливо для більшості (80%) виробництв, особливо малих та середніх, які швидко переорієнтувалися з початку війни. Це призведе до зупинки діяльності та зриву постачання на фронт!
* Блокування роздрібного продажу. Фізособа (військовий, доброволець, волонтер) взагалі не може просто прийти і купити собі плитоноску чи шолом. Потрібне «письмове клопотання від установи». Тобто військовий, який завтра їде на ротацію і терміново потребує захисту, не зможе просто купити його у воєнторгу.
Чому я про це говорю?
Я міг би мовчати. Бо Балістика — ліцензований виробник. Мені це навіть вигідно: менше конкуренції.
Але я не можу. Це рішення вдарить не по бізнесу.
Воно вдарить по армії та людях. Воно обмежує людину в її фундаментальному праві подбати про себе та свій захист у час війни.
❓ Для чого це? Що вирішує, що покращує ця надмірна та несумісна з потребами оборонного сектору зарегульованість?
Поширте цей допис! Вимагаємо переглянути Постанову №1200.
© Олександр Довгий – офіцер ЗСУ та засновник компанії «Балістика»
Боролись за децентралізацію та дерегуляцію, а нарвались на регуляцію, яка звужує права українців на захист.
Нова постанова уряду вимагає ліцензію тепер навіть на виробництво та продаж... тканинного чохла до бронежилета (плитоноски)! Не на плиту, а на просто тканинний елемент екіпірування. І це не єдина проблема.
А тепер увага – три ключові бар'єри:
* Ліцензія для швейного цеху. Будь-який швейний цех, який шиє плитоноски чи інші елементи захисного спорядження, тепер має отримувати ліцензію і облаштовувати приміщення як для зберігання зброї: металеві двері, сигналізації, капітальні стіни, охоронні рубежі.
>
* Недосяжність вимог. Це непросто дорого — це фізично неможливо для більшості (80%) виробництв, особливо малих та середніх, які швидко переорієнтувалися з початку війни. Це призведе до зупинки діяльності та зриву постачання на фронт!
* Блокування роздрібного продажу. Фізособа (військовий, доброволець, волонтер) взагалі не може просто прийти і купити собі плитоноску чи шолом. Потрібне «письмове клопотання від установи». Тобто військовий, який завтра їде на ротацію і терміново потребує захисту, не зможе просто купити його у воєнторгу.
Чому я про це говорю?
Я міг би мовчати. Бо Балістика — ліцензований виробник. Мені це навіть вигідно: менше конкуренції.
Але я не можу. Це рішення вдарить не по бізнесу.
Воно вдарить по армії та людях. Воно обмежує людину в її фундаментальному праві подбати про себе та свій захист у час війни.
❓ Для чого це? Що вирішує, що покращує ця надмірна та несумісна з потребами оборонного сектору зарегульованість?
Поширте цей допис! Вимагаємо переглянути Постанову №1200.
© Олександр Довгий – офіцер ЗСУ та засновник компанії «Балістика»
👍2❤1
Forwarded from PEKHNO🇺🇦
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
На відео — висадка десанту з гелікоптера, знищення окупантів за допомогою дронів, танкові перестрілки.
Також показано кадри з командного пункту.
@pekhno_news
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥6👍2
Я гадаю питання відпадають самі, чому не витримують позиції наші.
Бо їх лізе…
Бо їх лізе…
Forwarded from Голос Майора ✙
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
російські покидьки під часу сильного туману заводять піхоту в Покровськ з півдня.
На відео це відбувається без жодного супротиву та пострілів.
Використовують пазіки, баггі та корчі.
Голос Майора ✙
На відео це відбувається без жодного супротиву та пострілів.
Використовують пазіки, баггі та корчі.
Голос Майора ✙
🤬6
Forwarded from Розвідка Ноєм
Дивлюся зараз на фото спешіалів: модні нічники, круте спорядження — і трошки зуби скрегочуть.
Ну ви не подумайте, я не ображений. Просто коли в армію йшов, теж мріяв таким бути.
Але військкомат уєбав мені мітку «піхота», бо їм треба було комплектувати бригаду, яка їхала в ООС. Тож як такого вибору в мене не було.
Але я не засмучувався. Перше ГЗ пішло на плитонску та різного роду тактикульне спорядження.
Та в силу великої тупості й малих фінансових можливостей спорядження було, чесно — гівно. Сипалося одразу, як на Беху залазив, та ще й носити його не можна було — тільки бригадне, щоб показати всім, що бійці забезпечені.
Дуже дрочив на безвухий шолом, і врешті-решт я взяв його за 8 тисяч гривень, а далі місяць сидів на 2 тисячах. Слава яйцям, кашло в палатках Ширлана було безкоштовне.
В ООС уже трошки заробив і придбав більш якісне спорядження, але до рівня спецназу було ще далеко.
В час великої війни почала падати сотка. От там мені, як людині без родини й фінансово неграмотній, уже було де розгулятися.
Фотки були тактикульні, ходив як рейнджер. Тільки ходив, бо все те ніяк не робило з мене піздатого фахівця. Хіба що копав красиво й був пріоритетною ціллю для підорів — гарно вдягнений, ще й гвинтівка ніби заморська.
А далі — чим далі, тим більше стало похуй. Зникла тяга до хуястого вигляду: замість крутих рукавиць прийшли теплі варежки, купа приблуд на броні зменшилася до мінімуму, все засралося і нічого не мінялося. Мрія про крутий тактикул здулася і вмерла в піхотному лухарі-лайфі.
Не було з ким рости в цьому напрямку.
Бо ну нахуй то все, коли «копай тут, стріляй туди, терпи тут».
Коротше, до чого це все.
Якщо ви йдете у військо не примусово, а за покликом мрії — суворо рухайтеся туди, де хочете й мрієте служити. Крізь біль, сльози, матюки. Не гасніть, як я, який свого часу проїбав можливість і просто поплив за течією.
Саппорт | Мерч | Донат
Ну ви не подумайте, я не ображений. Просто коли в армію йшов, теж мріяв таким бути.
Але військкомат уєбав мені мітку «піхота», бо їм треба було комплектувати бригаду, яка їхала в ООС. Тож як такого вибору в мене не було.
Але я не засмучувався. Перше ГЗ пішло на плитонску та різного роду тактикульне спорядження.
Та в силу великої тупості й малих фінансових можливостей спорядження було, чесно — гівно. Сипалося одразу, як на Беху залазив, та ще й носити його не можна було — тільки бригадне, щоб показати всім, що бійці забезпечені.
Дуже дрочив на безвухий шолом, і врешті-решт я взяв його за 8 тисяч гривень, а далі місяць сидів на 2 тисячах. Слава яйцям, кашло в палатках Ширлана було безкоштовне.
В ООС уже трошки заробив і придбав більш якісне спорядження, але до рівня спецназу було ще далеко.
В час великої війни почала падати сотка. От там мені, як людині без родини й фінансово неграмотній, уже було де розгулятися.
Фотки були тактикульні, ходив як рейнджер. Тільки ходив, бо все те ніяк не робило з мене піздатого фахівця. Хіба що копав красиво й був пріоритетною ціллю для підорів — гарно вдягнений, ще й гвинтівка ніби заморська.
А далі — чим далі, тим більше стало похуй. Зникла тяга до хуястого вигляду: замість крутих рукавиць прийшли теплі варежки, купа приблуд на броні зменшилася до мінімуму, все засралося і нічого не мінялося. Мрія про крутий тактикул здулася і вмерла в піхотному лухарі-лайфі.
Не було з ким рости в цьому напрямку.
Бо ну нахуй то все, коли «копай тут, стріляй туди, терпи тут».
Коротше, до чого це все.
Якщо ви йдете у військо не примусово, а за покликом мрії — суворо рухайтеся туди, де хочете й мрієте служити. Крізь біль, сльози, матюки. Не гасніть, як я, який свого часу проїбав можливість і просто поплив за течією.
Саппорт | Мерч | Донат
❤10👍1