У 2014 році, коли Схід України спалахнув від вогню сепаратичної чуми, там, у далекому для киян Харкові, з'явилась група людей, яких не чекав абсолютно ніхто.
Це були "Чорні чоловічки".
Вони стали грозою для "зелених чоловічків" і у регіоні, який здавалося б, був повністю відданий на поталу "рускаму міру", показали зуби українського спротиву.

Сьогодні дізнався про те, що "чорні чоловічки" нікуди не зникли. Страшний сон сєпарів повертається 😁

https://youtu.be/_mvfyEp33IY

#ЯЗробивСвійВибір
Зроби і ти!

Думаю, дно вже пробите.
Хоча скільки разів ми вже це казали... 😂😂😂

Як думаєте, хтось спеціально закупить партію цих пігулок на весь правий рух?)

Давайте ще трохи про вибори.
Знаю, задовбав, проте щоб дорстучатись до людей, іноді треба бити і в 1001 раз.

Пам'ятаєте, що за результатами виборів 327.000 громадян України віддало свій голос за партію Шарія?
Так. Того самого Шарія: російського пропагандиста, прибічника анти-майдану та любителя "русскага міра".
Мене відразу його прихильники спитають: "А де докази???"

Ну ок. От нещодавно натрапив на чудову добірку.
Пропоную глянути. Знаю, у мене на каналі є фанати Шарія. Присвячується, в першу чергу, вам.

https://www.youtube.com/watch?v=Kyt3oAlJ8hc

​​Здається, ми почали забувати...

В України є багато зовнішніх ворогів і ще більше внутрішніх. Державне утворення, що далося нашому народові у 1991 році без кровопролиття, очікувано стала жертвою кліки олігархічних кровососів, мафіозних покидьків та іншої наволочі пострадянської номенклатури. І націоналісти провадять системну боротьбу в обох напрямках, от тільки визнають це не всі.

Об'єднаний Націоналістичний Рух неодноразово звинувачували у співпраці з силовими службами, мол, останні мають постійно покривати "витівки праворадикалів". Не звинуватив нас у зв'язках з Аваковим хіба лінивий, хоча належних доказів досі ніхто навести не може. З ким справді треба пов'язувати Арсена Борисовича - так це з Солтівською мафіозною групою, яку він покриває з 2014 року:
https://youtu.be/nZaxrsEd9RY

І не подумайте, я не Зебот і жодним чином не відчуваю приязні до Зе-команди - ця безідейна, в багатьох моментах ватна (привіт Дубінському та Бужанському) братія вже себе дискредитувала себе своїм складом. Але, враховуючи їх монобільшість у парламенті, я би хотів, щоб Зеленський задав Авакову три наступні питання:

1. Що там з по справі військових рюкзаків?
2. #хтозамовивКатюГандзюк?
3. Так у нас поліція по-старому чи міліція по-новому?

І дуже хотілося б, щоб Аваков на них відповів. Бажано - на допиті.

​​Друзі, і ті, хто не друг мені - слухайте, маю до вас важливу справу, в прямому сенсі - життя і смерті.

Наразі в Україні склалась унікальна ситуація: в Україні на п'ятому році війни не прийнято закону, який би врегулював обіг зброї і право на її носіння цивільним громадянам.

Чому це погано?
❗Чорний ринок наживає статки на нелегальній зброї, яку неможливо відслідкувати.
❗Цивільні не здатні захистити себе легальним способом.
❗Враховуючи провал реформи поліції (дякуюємо злочинцю Авакову) розраховувати на їх допомогу у критичну хвилину не варто. Вся надія лише на себе.

Я - вільний громадянин, і я маю право на зброю. Тому я підписав петицію, яка захистить моє право.
А ти вільний громадянин?

Ось петиція:
https://petition.president.gov.ua/petition/53416

Тегаю друзів, хто згоден з петицією - прохання поширити. Часу лишилось мало!

Маленька перемога у великій справі. Нам вдалось зібрати необхідну кількість підписів петиції про наведення порядку з обігом вогнепальної зброї, а отже в Україні є багато людей, які усвідомлюють необхідність повернення базових прав та свобод. Попереду – продовження боротьби, але нічого не марно.

​​Свято Незалежності 🇺🇦

🔹24 серпня 1991 року стало ключовою датою в історії нашої держави, точкою відліку нової історії України, яка нарешті здобула вистраждану, вимріяну, омиту кров’ю поколінь незалежність.

🔸Вже шостий рік триває нова війна за волю України, щодня ми боремося проти того ж ворога, що століттями зазіхав на наші землі. Рівно п’ять років тому «братська» країна зробила нам «подарунок» до свята, коли ввела на нашу територію регулярні війська, танки та артилерію. Тому сьогоднішнє свято – це привід згадати тих, хто поліг у бою, виявити пошану до тих, хто нині боронить Україну на фронті чи допомагає в тилу задля того, щоб наш народ мав справжню незалежність. Це нагадування для всіх українців про нашу спільну мету.

​​Особисто для мене це День, коли розумієш, що все не дарма. Ми боремось за Україну. Ми розвиваємо і будуємо. Ми вільні та незалежні. І знаємо ціну Незалежності. Зі Святом, моя велика, прекрасна і єдина 💙💛

Веде нас в бій Героїв наших слава!
Для нас Закон найвищий та Наказ:
Соборна Українськая Держава,
Вільна й міцна, від Сяну по Кавказ!

🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Ігор Коломойський: "Семья Гладковских была вынуждена завозить контрабандой дефицитные авиадетали. Так а если задуматься, может, их надо награждать было, а не шельмовать?.. Да, они на этом зарабатывали. А как иначе организовать такой сложный бизнес?.. Если они завозили российские товары двойного назначения в Украину и это использовалось для нашей военной промышленности на выгодных условиях, так они тогда герои".

ЯК ПЕРЕСТАТИ ВОЛАТИ? 😂😂😂

​​Фільм "Іловайськ 2014. Батальйон "Донбас"

В Україні за весь час незалежності знято багато фільмів. Різних жанрів, з різними тематиками. І лише одиниці з них гідні того, щоб називатись Українськими.
Один з них - цей фільм.

Не пригадаю, коли останній раз плакав. Може, теж у кіно, щоправда, на іншому фільмі - "Аеропорт". З часу його прем'єри не знайшлося жодної кіно-картини, яка б мене настільки зачепила. До цього дня...

Я не казатиму про сюжет. Лише зазначу, що, на відміну від багатьох фільмів "про історію", де історії тої кіт наплакав, цей фільм - історичний. У його основу покладені спогади Тараса Констанчука, ветерана "Донбасу" і головного героя картини. Він зіграв сам себе.

Радше скажу про ідею фільму. А вона проста, як і все геніальне:
фільм про Героїв. Про Воїнів. Про той дух, який притаманний лише обраним. Їх ніхто силком не тягнув на фронт, і жоден з них не спитав в уряду, чи має він право захищати свою державу;
фільм про Історію. Історії кожного, хто навіки поліг в степах Українського Донбасу для того, щоб зросло нове насіння, нове покоління Героїв. Наше покоління;
фільм про Україну. Про її людей, її степи і її дух. Про перемоги і поразки, любов і ненависть, біль і радість, про тисячі історії Героїв і Воїнів. Про свою, Богом дану, землю.

Як режисер цього досяг? У знімальній команді було більше сотні ветеранів батальйону "Донбас". Це фільм - їх історія, їх досвід. Вони не грали у ньому - вони жили ним, хай і не є акторами.
І це їх досягнення.

Фільм приурочений до 5-ої річниці Іловайської трагедії. Я вважаю, що його мають побачити всі.
Герої Іловайську - не цифри. Вони мають свої імена та історії.

Згадаємо кожного.

#Іловайськ2014

Від себе додам, що як мінімум один з переданих Україні полонених - Кольченко, - ідейний анархіст, чого не розкаже Хробацьке. Але краще б його не видавали, чесне слово.

Есть такой анекдот:

«Портной жалуется приятелю:
— Представляешь, моя жена спит с лордом Бэкингемским...
— Ой, это плохо!
— Но я сплю с женой лорда...
— Это хорошо.
— Но у моей жены двое детей от лорда...
— Это плохо!
— Но у жены лорда от меня тоже двое детей...
— Так вы квиты?!
— Какие квиты, какого хера?! Я ему делаю лордов — он мне портняжек!»

Почему вспомнил?

Сегодня Украина отдала нескольких массовых убийц и получила взамен нескольких не в чем не повинных матросов.

​​Висновки по обміну полоненими.

1) Правий рух отримав двох інформаційно розкручених ворогів - Кольченка і Сенцова. 2) Чудово, що випустили наших 24 моряків, яких Порошенко послав на сумнівну авантюру.
3) добре, що нарешті повернулися УНСОвці Миколу Карп'юка та Станіслава Клиха.
4) погано, що віддали єдиного реального свідка збиття Боінга 777 MH17 Володимира Цемаха, від 26 червня 2014 р. до 27 червня 2019 р. в окупованому Сніжному обіймав посаду "командира батальйону протиповітряної оборони в/ч 08801"

Ми детальніше зупинимося на Олегові Сенцові та Олександрі Кольченко.
Обидва вони були дотичні до антифашистського руху в Криму (весь антифашистський рух України завжди сприймав все українське, як вороже).
Кольченко був відкритим афа, мав погоняло "Тундра". А ще він анархіст і відкрито бажає ліквідації державності в Україні. Навіть у російській в'язниці Кольченко продовжував критикувати Україну, "праве насилля" на вулиці, хвилю націоналізму тощо.
Сенцов був розумніше і сильно не палився в афашному руху. Відомо, що він відвідував марксистські читання кримських антифашистів і відкрито їм симпатизував. Свою головну деструктивну роль він зіграв навесні 2014 в Криму. Маючи певні лідерські навички, він об'єднав навколо себе частину проукраїнського активу. В кінці лютого - на початку березня 2014 р., коли в Криму формувався Правий Сектор, на одні з його зборів прийшов Сенцов і його прихильники. На цих зборах мали вирішити про тактику опору російській окупації. Частина виступала за перехід в підпілля і терор проти російських окупантів (потім ці хлопці приєднаються до партизанського загону Чорний Корпус і добровольчого батальйону Азов). Сенцов же категорично виступав проти збройного опору росіянам, агітував лише за мирні акції. Фактично він став ініціатором розколу в проукраїнському русі Криму. Більше того, поки українські праві Криму носили нашим оточеним військовим їжу, чергували з ними. То Сенцов їздив по частинам і закликав військових виконати зрадницький наказ Турчинова і вийти з Криму, щоб не було війни.

Сенцов і Кольченко стануть лідерами лівої думки в Україні. Сенцов стане рупором постмарксизму в мистецтві, а Кольченко - іконою антифашистів і анархістів, можливо і їх новим вуличним лідером. Залишки Автономного Опору і Ревдії можуть відродитися в нове огидне об'єднання на чолі з "героєм-мучнем" Тундрою.

Ось що казав Кольченко в інтерв'ю Громадському в березні цього року:
"Більш за все мене непокоїть зростання ультраправих, які через якесь непорозуміння називають себе «бандерівцями».
Проблему ультраправого насильства неможливо вирішити за допомогою правоохоронних органів. Як показує історичний досвід багатьох країн, дуже часто лягаві та ультраправі стоять по один бік барикад. І це не дивно — бо і ті, й інші відстоюють інтереси правлячого класу. Суспільство повинно навчитися самостійно захищати себе — так, як на Майдані."

Тобто він закликає до силового очищення України від націоналістів - авангарду Майдану, до якого він апелює.
А ось що Кольченко думає про сучасний світ і Україну:
" світ не стоїть на місці, а постійно розвивається: межі неможливого з кожним днем все віддаляються. І як би меншості, що володіє владою, капіталом та привілеями, а також їх вірним посіпакам, яким перепадають крихти з панського столу, не хотілося б утримувати нас в середньовічному рабстві — прикутими ланцюгами до робочого місця, до пенсії (якщо пощастить дожити), до догм, забобонів і упереджень, у страху та покорі до влади та закону, від колиски до могили, — майбутнє все одно за вільною формою організації всіх сфер життя суспільства".

Вільна форма організації всіх сфер життя - це анархізм, що має підвиди анархо-комунізм, анархо-синдикалізм, анархо-капіталізм тощо. Головне - що в анархізмі нема місця Українській Державі.

Ви ще побачите Сенцова і Кольченка на наступному гей-параді, і на лівацьких виставках і концертах, і на акціях антифашистської солідарності, і захишаючих циган і збоченців. Одним словом вони будуть руйнувати здорові традиційні основи України, як тільки зможуть.
Страшно уявити майбутні фільми марксиста Сенцова...

​​Як я сходив на благодійний форум, організований державою

Нещодавно у колонній залі Київської міської державної адміністрації відбувся благодійний форум "Дари ДоброТИ".

❗️Проблема полягала в тому, що на форумі майже нікого не було. Зала була пуста, на лекції майже ніхто не слухав спікера, половину гостей складали діти. Хоча мали бути представники благодійних фондів, державних установ і відомі громадські діячі у сфері дитячого виховання.

❓Чому так сталось?
Форум був організований державними установами, а не громадськими організаціями. Це далеко не перший випадок, коли організовані чиновниками заходи були в рази гірше організовані за ініціативи активістів. Зазвичай на самий початок таких заходів приїжджають перші особи від влади, на виступ яких просто зганяють адмінресурс, а як тільки такі особи покидають захід — все різко пустішає.

Практика свідчить, що найбільшого розголосу та успіху досягають саме громадські проєкти, адже вони об'єднують людей за принципом наближення до інтересів, а не адміністративного примусу. Треба враховувати і низький рівень довіри громадян до держави, яка встигла себе дискредитувати неякісним наданням послуг. Саме через це громадяни часто об'єднуються навколо однодумців і лідерів громадських думок, які рідко з'являються в адміністративному секторі.

Висновок напрошується один — варто не тільки розуміти проблеми громадян, а й питати громадян про варіанти їх вирішення!

Автор тексту: Саша Радковский (Радковський Олександр)

#нацкорпускиїв #Національнийкорпускиїв #national_corps_kyiv #НК_Київ

- Не дождавшись согласия России, турки совместно с американцами (!) начали одностороннюю операцию вдоль Ефрата, целью которой является обеспечение безопасности турецких границ от разноцветных угроз со стороны Сирии.

Российская авиация тут же промахнулась по турецкому конвою.

В ответ (как сквозь зубы утверждают ближневосточные источники), американская авиация промахнулась по близлежащей российской передовой полевой базе, причём, злые языки утверждают, что базу потом ещё физически подчистил американский спецназ.

Одновременно, у нас, на Донбассе, стреляют так, что в самые суровые дни отсутствия перемирия, не всегда так гремело и шаталось.

Резко возросли потери - с обеих сторон, фактически имеем серьёзное обострение боевых действий.

На фоне этой обстановки, новый министр иностранных дел Пристайко заявляет программные вещи о примирении и потеплении отношений с Россией.

Правда, он тут же берет свои слова про выборы, про амнистию, про Штанмайера обратно - на пресс-конференции с Куртом Волкером.

Из этого следует две новости: хорошая и плохая.

- плохая: офис Зеленского, в своей погоне за счастьем, не понимает того, что современная война не имеет границ и мы, с партнерами, можем двигаться достаточно широко. Но и РФ с партнёрами может двигаться достаточно широко: так, погладив нас на Донбасе, может укусить в другом месте (в энергетике, например), или наших друзей в Афганистане, где талибы тоже резко обострили обстановку.

Т.е. игроки они в международном пространстве ещё никакие.

- хорошая: офис Зе все же управляем со стороны серьёзных партнёров: Штатов/Британии.

В Сирии американцы фактически воюют и за нас тоже.

Чтобы следовало сделать Украине?

Начинать свою войну без границ, активно вмешиваясь, в том числе, военной силой в чувствительные зоны мирового противостояния - в той же Сирии, а Африке, везде вместе с партнёрами из НАТО и ЕС.

Так, Франция выдыхается в Мали.

Украинский контингент в Мали - это мощный рычаг воздействия на Макрона, который вздумал заигрывать с Россией.

Пора прощаться с хуторянством.

Пора играть глобально.

Каждый наш ход на мировой шахматной доске - это дополнительная страховка и дополнительное влияние в этом бентежном мире.

Вот так сегодня регулируются конфликты у себя дома - через рефлексивное управление в иных чувствительных местах.

Эх, деревня...

Нова рубрика #сповідь_унтерменша. Думаю, пояснювати не варто.

Маленьке доповнення: цей штріх каже, що воював в "Азові" і пішов звідти після 2015 року.
Хто в курсі - відпишіть, чи приймають в "Азов" заднєпріводних, я вперше таке чую)

​​Чим більше читаю Портнова, тим більше переконуюсь у його цілковитій неадекватності. Він може бути будь-яким юристом, але з головою у нього точно проблеми.
Чому?
Треба бути не тільки ідіотом, але й склєрозним ідіотом, щоб не розуміти дві елементарні істини:
1. Лише мала частина з цієї "меншості" - ідейні порохоботи;
2. Ця т. зв. "меншість" у 2014 році тебе, рига Портнова, гнала з країни як останнього селюка.

Головна проблема всіх російськодумаючих людей - це знецінення ворога. Не просто демонізація, а знецінення.
Після падіння Наполеона лише в Росії його почали нарікати дебілом.
Після 1945 року Гітлера стали називати дурнем і недорозвинутим. І у цих людей при цьому не виникає питання: а як вони програвали дурню 2 роки?)))
Тепер от Портнов знецінює пассіонарну меншість. Видно, теж історію не вчить.
Далеко піде... наприклад, в Ростов. Якщо зможе виїхати з країни живий.

Можете і далі не звертати уваги на цей канал - він давно закинутий 😁
Просто треба відео залити, воть