Forwarded from Катарсис △
Друзі, маємо до вас велике прохання!
Мабуть, всі чули вже, Дарницький районний суд задовільнив позов Медведчука проти видавництва "Віват" та книги "Справа Василя Стуса". Суд зобов'язав зупинити поширення книги в продажі та внести в неї правки — вилучити з неї окремі цитати, які "псують ділову репутацію, а також зачіпають честь та гідність Медведчука".
Хоча яка може бути честь та гідність у Медведчука — не зрозуміло 🤷🏻♂️
У зв'язку з таким рішенням суду, звертаємося до вас.
Ми шукаємо примірники книги Вахтанга Кіпіані, а оскільки з вільного продажу їх вже встигли вилучити — то звертаємось до підписників. Якщо хтось має книгу та готовий її продати — ми охоче купимо.
З пропозиціями пищіть
👇🏻👇🏻👇🏻
@WikipediaUA
Мабуть, всі чули вже, Дарницький районний суд задовільнив позов Медведчука проти видавництва "Віват" та книги "Справа Василя Стуса". Суд зобов'язав зупинити поширення книги в продажі та внести в неї правки — вилучити з неї окремі цитати, які "псують ділову репутацію, а також зачіпають честь та гідність Медведчука".
Хоча яка може бути честь та гідність у Медведчука — не зрозуміло 🤷🏻♂️
У зв'язку з таким рішенням суду, звертаємося до вас.
Ми шукаємо примірники книги Вахтанга Кіпіані, а оскільки з вільного продажу їх вже встигли вилучити — то звертаємось до підписників. Якщо хтось має книгу та готовий її продати — ми охоче купимо.
З пропозиціями пищіть
👇🏻👇🏻👇🏻
@WikipediaUA
Forwarded from Посредственность
Как часто мы (а значит и я), мнящие себя современными творцами, любим томно вздыхать о том, что много что уже сказано, переговорено, что пожалуй, нет места новому, ибо нового ничего уже не выдумаешь.
Однако же, глядя, на вопрошающие лица детей, обратившихся во взрослых, неожиданно осознаёшь, что в этом совершенно нет никакой необходимости. Ибо много что сказано, но мало что понято. И тогда, наша цель, людей кому Бог из милости помог сохранить свой слух, объяснить великое, и открыть большее, чем ясно ныне.
У меня так случилось со свободой. Мне виделось, что Библия, Апостолы, Пророки, Поэты так много нам о ней объяснили, что нет никакого смысла говорить об этом снова. Но все не так.
Действительно многие считают, что свобода есть делать все что желается.
Как болезненно же эта абстракция ломается!
Следуя за своими страстями, следуя греху, крича: «увидьте меня, свободного, верующие в иллюзию», мы конечно выглядим в глазах остальных выросших детей героями. Но сами, просыпаясь утром, засыпая вечером после совершенного побега от иллюзии, чувствуем боль и яростно желаем отмыться.
Мы пытаемся лечить себя мнимой веселостью, кричать о радости и шутить о своём угаре, но часто, в минуты этого угара, мы несчастны.
Эту тоску по счастью, нами переживаемую, мы часто оправдываем недостаточным размахом «угара», но увеличивая последний все более близки к тому чтобы зарыдать.
Но как радостно, истинно радостно бывает следовать истинной Свободе!
Как по-настоящему, а не только от набора химических элементов в бутылке, краснеют наши щёки, как нам бывает смешно и тепло от доброты нами соделанной, как умиляется сердце!
И после этого следования как сладок сон, и как чист разум, а мы, бывает, ещё более рады нашему состоянию.
И почему если следование так часто врезается в наше сердце, а угар нет, мы не видим в этом символа?
Разве память хранит пустоту?
Так много об этом сказано, и все же до сих мало что понято!
.
Друг мой, кто читает это послание - попробуй и ты провести над собой дело и вспомнить радость от совершенного благодеяния , а после горечь и слёзы от содеянного восстания. Тогда ты поймёшь - я не обманываю тебя❤️
Однако же, глядя, на вопрошающие лица детей, обратившихся во взрослых, неожиданно осознаёшь, что в этом совершенно нет никакой необходимости. Ибо много что сказано, но мало что понято. И тогда, наша цель, людей кому Бог из милости помог сохранить свой слух, объяснить великое, и открыть большее, чем ясно ныне.
У меня так случилось со свободой. Мне виделось, что Библия, Апостолы, Пророки, Поэты так много нам о ней объяснили, что нет никакого смысла говорить об этом снова. Но все не так.
Действительно многие считают, что свобода есть делать все что желается.
Как болезненно же эта абстракция ломается!
Следуя за своими страстями, следуя греху, крича: «увидьте меня, свободного, верующие в иллюзию», мы конечно выглядим в глазах остальных выросших детей героями. Но сами, просыпаясь утром, засыпая вечером после совершенного побега от иллюзии, чувствуем боль и яростно желаем отмыться.
Мы пытаемся лечить себя мнимой веселостью, кричать о радости и шутить о своём угаре, но часто, в минуты этого угара, мы несчастны.
Эту тоску по счастью, нами переживаемую, мы часто оправдываем недостаточным размахом «угара», но увеличивая последний все более близки к тому чтобы зарыдать.
Но как радостно, истинно радостно бывает следовать истинной Свободе!
Как по-настоящему, а не только от набора химических элементов в бутылке, краснеют наши щёки, как нам бывает смешно и тепло от доброты нами соделанной, как умиляется сердце!
И после этого следования как сладок сон, и как чист разум, а мы, бывает, ещё более рады нашему состоянию.
И почему если следование так часто врезается в наше сердце, а угар нет, мы не видим в этом символа?
Разве память хранит пустоту?
Так много об этом сказано, и все же до сих мало что понято!
.
Друг мой, кто читает это послание - попробуй и ты провести над собой дело и вспомнить радость от совершенного благодеяния , а после горечь и слёзы от содеянного восстания. Тогда ты поймёшь - я не обманываю тебя❤️
Forwarded from мемологеми
Ідея вічна, вороги – ні.
Вчора відбулося чергове засідання по справі Ріфа, де влада вчергове довела, що для них відпрацювання сценарію з посадками патріотів є набагато пріоритетнішим від посадок зрадників та ворогів України.
Вже рік майже, як я та мої побратими з НК відвідуємо суди Антоненка, Дугар та Кузьменко. Майже рік, як ми спостерігаємо за злочинними діями Венедіктової, яка докладає максимум зусиль для того, аби дестабілізувати ситуацію в Україні та повернути нас в часи правління Віті Ростовського. Тільки от вона мабуть забула, чим закінчилося "президентство" Яника та його ставлеників.
Пані Венедіктова, чіпаючи патріотів та націоналістів ви "ходите по охуенно тонкому льду".
Вчора відбулося чергове засідання по справі Ріфа, де влада вчергове довела, що для них відпрацювання сценарію з посадками патріотів є набагато пріоритетнішим від посадок зрадників та ворогів України.
Вже рік майже, як я та мої побратими з НК відвідуємо суди Антоненка, Дугар та Кузьменко. Майже рік, як ми спостерігаємо за злочинними діями Венедіктової, яка докладає максимум зусиль для того, аби дестабілізувати ситуацію в Україні та повернути нас в часи правління Віті Ростовського. Тільки от вона мабуть забула, чим закінчилося "президентство" Яника та його ставлеників.
Пані Венедіктова, чіпаючи патріотів та націоналістів ви "ходите по охуенно тонкому льду".
Forwarded from Sober’s thoughts
Вночі невідомі патріоти нагадали Києву та всій країні, що у ставлениці Портнова не може бути іншої мети на посаді генпрокурора.
@sobersthoughts🇺🇦
@sobersthoughts🇺🇦
Forwarded from політ технолога ✙ ▵
Наше суспільство досі готується до минулої війни, в якій знову кляті росіяни з своїми клятими георгіївськими стрічками попруть через кордон у російськомовних регіонах. Саме тому, що ми після 2014 року думаємо про цей сценарій регулярно, відбудеться все в абсолютно інший спосіб.
Я розумію це обурення з приводу топтання по пам'яті Стуса. Але мені щиро жаль, що такого ж не відбулося ані коли корумповані судді з когорти Портнова знову тишком повернулися на посади, ані коли у нас почали форсувати абсолютно загрозливі ідеї "народовладдя". Ми майже на порозі катастрофи, у якій не обов'язкова присутність дуже великої кількості проросійських сил, аби РФ вийшла переможцем з нашої гри. Чому? Бо для неї буде вигідно бути арбітром, а не учасником. І те що реально цікавить РФ стосується передовсім нашої зовнішньої політики, а не народних пісень чи вареників. Так, двома майданами ми непогано розсунули собі рамки для існування нашої самобутності. Але і це не скасовує ризику стати такою собі нейтральною Фінляндією, яка існує окремо від СРСР лише аби між блоками світового рівня був санітарний кордон.
Арахамія акуратно заявив про скорочення Збройних сил, "оптимізацію тилових частин". Звісно ж, ніхто ніколи не "оптимізує" в бік приросту, а по суті тилу в Україні майже ніде не існує. Востаннє українські Збройні сили скорочували ще при Януковичу (тоді це називалося мудрим словом "оперативна достатність"). Ми, звісно ж, пропустили повз вуха.
Люди які зрадять Україну в наступному етапі агресії РФ зроблять це з любові до грошей, а не з любові до кокошників і балалайок, чи навіть концертів Ані Лорак. Судді Портнова судять як треба, бо в умовах тієї омріяної України з агіток демократичних і правих сил їх просто викинуть на вулицю. Але ми увесь час любимо аби за революціями одразу ж йшли одразу ж гармонія, злагода, примирення і всепрощення, і ніхто ніколи не був викинутий з корабля. Як казав Руссо, хто робить революції наполовину, той копає собі могилу.
А великий конфлікт, в якому РФ знову сяде грати за наш стіл обов'язково відбудеться. Бо усі наші ілюзії які були оберігом від цієї ситуації дедалі більше нагадують марення.
Я розумію це обурення з приводу топтання по пам'яті Стуса. Але мені щиро жаль, що такого ж не відбулося ані коли корумповані судді з когорти Портнова знову тишком повернулися на посади, ані коли у нас почали форсувати абсолютно загрозливі ідеї "народовладдя". Ми майже на порозі катастрофи, у якій не обов'язкова присутність дуже великої кількості проросійських сил, аби РФ вийшла переможцем з нашої гри. Чому? Бо для неї буде вигідно бути арбітром, а не учасником. І те що реально цікавить РФ стосується передовсім нашої зовнішньої політики, а не народних пісень чи вареників. Так, двома майданами ми непогано розсунули собі рамки для існування нашої самобутності. Але і це не скасовує ризику стати такою собі нейтральною Фінляндією, яка існує окремо від СРСР лише аби між блоками світового рівня був санітарний кордон.
Арахамія акуратно заявив про скорочення Збройних сил, "оптимізацію тилових частин". Звісно ж, ніхто ніколи не "оптимізує" в бік приросту, а по суті тилу в Україні майже ніде не існує. Востаннє українські Збройні сили скорочували ще при Януковичу (тоді це називалося мудрим словом "оперативна достатність"). Ми, звісно ж, пропустили повз вуха.
Люди які зрадять Україну в наступному етапі агресії РФ зроблять це з любові до грошей, а не з любові до кокошників і балалайок, чи навіть концертів Ані Лорак. Судді Портнова судять як треба, бо в умовах тієї омріяної України з агіток демократичних і правих сил їх просто викинуть на вулицю. Але ми увесь час любимо аби за революціями одразу ж йшли одразу ж гармонія, злагода, примирення і всепрощення, і ніхто ніколи не був викинутий з корабля. Як казав Руссо, хто робить революції наполовину, той копає собі могилу.
А великий конфлікт, в якому РФ знову сяде грати за наш стіл обов'язково відбудеться. Бо усі наші ілюзії які були оберігом від цієї ситуації дедалі більше нагадують марення.
Forwarded from BRUSOV
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
💥Бери – скільки зможеш, голосуй – де захочеш
Сьогодні перевірив, як проводять "Зе-опитування": без обліку людей та "бюлетенів".
Детальніше – у відео.
@BrusovDanylo
Сьогодні перевірив, як проводять "Зе-опитування": без обліку людей та "бюлетенів".
Детальніше – у відео.
@BrusovDanylo
Підтримай українське 🇺🇦
Друзі, не часто звертаюсь до вас з такими проханнями. Але оскільки ви підписані на мій канал, сподіваюсь, не тільки "аби підписатись", тому розраховую на вашу активність.
Ми з другом вирішили створити проект для українських студентів — програму "Schedule&Order", яка буде допомагати налагодити здоровий ритм життя. Зараз проводять етап відбору кращого проекту, після чого є можливість отримати фінансування для реалізації мети.
Що прошу від вас? Вашого голосу 🗣
Суть проста:
1. Перейти за посиланням
2. Проголосувати — там треба тільки ввести пошту
Голосування займає менше хвилини. Вам не складно — мені приємно 👍🏻
Тому прошу підтримки!
Друзі, не часто звертаюсь до вас з такими проханнями. Але оскільки ви підписані на мій канал, сподіваюсь, не тільки "аби підписатись", тому розраховую на вашу активність.
Ми з другом вирішили створити проект для українських студентів — програму "Schedule&Order", яка буде допомагати налагодити здоровий ритм життя. Зараз проводять етап відбору кращого проекту, після чого є можливість отримати фінансування для реалізації мети.
Що прошу від вас? Вашого голосу 🗣
Суть проста:
1. Перейти за посиланням
2. Проголосувати — там треба тільки ввести пошту
Голосування займає менше хвилини. Вам не складно — мені приємно 👍🏻
Тому прошу підтримки!
Forwarded from Національний Корпус Київ
👑 Слався, Гетьмане! Грамота нащадкам
Історія Перших визвольних змагань – це шаленого ритму послідовність героїчних та трагічних подій, великих постатей і відвертих негідників як з ворожого, так і з нашого боку фронту. Але в усій круговерті подій історики часто безсовісно оминають півріччя, яке стало більшим, ніж просто фактом існування України. Сьогодні, через 100 років по знищенню Української Держави, можемо впевнено сказати: то був єдиний час для українців, коли ми набули справжню суверенність.
📜У 1918 році 29 жовтня Ясновельможний Пан Гетьман України-Руси Павло Скоропадський видав грамоту до українського народу на честь півріччя існування Української Держави. Символічно, але лише трохи більше від цього терміну Держава Скоропадського міцно стояла супроти зовнішніх і внутрішніх ворогів. Через місяць від видання грамоти повстанці, очолювані лівими радикалами, підуть на Київ, а Гетьман зречеться престолу.
Саме період правління Гетьмана Павла Скоропадського можна назвати найуспішнішим періодом Визвольних змагань.
Коротко про головні заслуги Гетьмана:
🔹Було видано більше 500 законодавчих актів, які врегульовували більшість соціальних питань, до того у юриспруденції було безліч білих плям.
🔹Була встановлена стабільна валюта, податкова система, розроблений і виконувався державний бюджет, створені Державний і Земельний банки. Відновлено діяльність залізниць.
🔸Українські науковці саме Скоропадському мають дякувати за просування української науки. В першу чергу, саме завдяки його ініціативі створення Академії наук, яку очолив В. Вернадський.
🔸Як і сьогодні, 100 років тому на теренах України вирувало відразу півдюжини смертельних і небезпечних вірусів та епідемій. Скоропадський впровадив у життя план якнайскоршої ліквідації загрози – і мав у цьому колосальні успіхи: при ньому смертність від захворювань стала мінімальною за весь період Визвольних змагань.
У цей день, в річницю видачі грамоти Скоропадського, ми хочемо видати свою грамоту. І її посил буде простий і зрозумілий кожному: будьте обачні у своїх діях, українці, і своїх рятівників не приймайте за катів. Справжній Гетьман ще має явити себе вже сучасній Україні, але коли він прийде – довірте йому в руки штурвал Держави.
@national_corp_kyiv🇺🇦
Історія Перших визвольних змагань – це шаленого ритму послідовність героїчних та трагічних подій, великих постатей і відвертих негідників як з ворожого, так і з нашого боку фронту. Але в усій круговерті подій історики часто безсовісно оминають півріччя, яке стало більшим, ніж просто фактом існування України. Сьогодні, через 100 років по знищенню Української Держави, можемо впевнено сказати: то був єдиний час для українців, коли ми набули справжню суверенність.
📜У 1918 році 29 жовтня Ясновельможний Пан Гетьман України-Руси Павло Скоропадський видав грамоту до українського народу на честь півріччя існування Української Держави. Символічно, але лише трохи більше від цього терміну Держава Скоропадського міцно стояла супроти зовнішніх і внутрішніх ворогів. Через місяць від видання грамоти повстанці, очолювані лівими радикалами, підуть на Київ, а Гетьман зречеться престолу.
Саме період правління Гетьмана Павла Скоропадського можна назвати найуспішнішим періодом Визвольних змагань.
Коротко про головні заслуги Гетьмана:
🔹Було видано більше 500 законодавчих актів, які врегульовували більшість соціальних питань, до того у юриспруденції було безліч білих плям.
🔹Була встановлена стабільна валюта, податкова система, розроблений і виконувався державний бюджет, створені Державний і Земельний банки. Відновлено діяльність залізниць.
🔸Українські науковці саме Скоропадському мають дякувати за просування української науки. В першу чергу, саме завдяки його ініціативі створення Академії наук, яку очолив В. Вернадський.
🔸Як і сьогодні, 100 років тому на теренах України вирувало відразу півдюжини смертельних і небезпечних вірусів та епідемій. Скоропадський впровадив у життя план якнайскоршої ліквідації загрози – і мав у цьому колосальні успіхи: при ньому смертність від захворювань стала мінімальною за весь період Визвольних змагань.
У цей день, в річницю видачі грамоти Скоропадського, ми хочемо видати свою грамоту. І її посил буде простий і зрозумілий кожному: будьте обачні у своїх діях, українці, і своїх рятівників не приймайте за катів. Справжній Гетьман ще має явити себе вже сучасній Україні, але коли він прийде – довірте йому в руки штурвал Держави.
@national_corp_kyiv🇺🇦
Forwarded from Національний Корпус Київ
⚡️Пам'ятай про Листопадовий чин
Сьогодні модно казати, що за останнє століття логіка історичного процесу сильно прискорилась, і що до того ця сама історія пленталась зі швидкістю черепахи. Мовляв, Римська державність у складі обох частин імперії існувала дві тисячі років, Столітня війна тривала більше своєї назви, а легендарний отаман Січі Петро Калнишевський за свої 112 років встиг побачити не одного російського імператора на престолі.
Але українці і тут доводять, що вміють випереджати історичні тенденції.
⏰ Уявіть, що ви прокидаєтесь вранці, йдете пити каву, отримуєте ранкову газету... І з подивом виявляєте, що живете в іншій країні. І ні, це історія не про жителів Берліну, які після падіння стіни прокинулись у зовсім іншій Німеччині. Поки тисячі українців міста Лева спали, хлопці з лав Українських січових стрільців творили Листопадовий чин.
Історична арифметика того часу проста: Українська Держава існує вже півроку, до поразки Австро-Угорщини лишаються лічені дні. Для українців Галичини було зрозуміло, що право на самоідентифікацію їм доведеться виборювати у борні, підготовка до повстання тривала повним ходом.
Рубікон перейшов молодий командир, представник Центрального Військового Комітету - Дмитро Вітовський. Йому належать слова, що переросли у легендарний чин:
"Якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів, то завтра візьмуть його поляки!"
🇺🇦 Подвиг бійців УСС став яскравим проявом молодої енергії українців та волі до влади над власною долею. Їх було мізерно мало, але кожен з них творив історію та увійшов до неї, а їх імена навіки викарбувані в українському Пантеоні Героїв.
У сучасну темну епоху нам є чому повчитись у тодішніх націоналістів.
@national_corp_kyiv🇺🇦
Сьогодні модно казати, що за останнє століття логіка історичного процесу сильно прискорилась, і що до того ця сама історія пленталась зі швидкістю черепахи. Мовляв, Римська державність у складі обох частин імперії існувала дві тисячі років, Столітня війна тривала більше своєї назви, а легендарний отаман Січі Петро Калнишевський за свої 112 років встиг побачити не одного російського імператора на престолі.
Але українці і тут доводять, що вміють випереджати історичні тенденції.
⏰ Уявіть, що ви прокидаєтесь вранці, йдете пити каву, отримуєте ранкову газету... І з подивом виявляєте, що живете в іншій країні. І ні, це історія не про жителів Берліну, які після падіння стіни прокинулись у зовсім іншій Німеччині. Поки тисячі українців міста Лева спали, хлопці з лав Українських січових стрільців творили Листопадовий чин.
Історична арифметика того часу проста: Українська Держава існує вже півроку, до поразки Австро-Угорщини лишаються лічені дні. Для українців Галичини було зрозуміло, що право на самоідентифікацію їм доведеться виборювати у борні, підготовка до повстання тривала повним ходом.
Рубікон перейшов молодий командир, представник Центрального Військового Комітету - Дмитро Вітовський. Йому належать слова, що переросли у легендарний чин:
"Якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів, то завтра візьмуть його поляки!"
🇺🇦 Подвиг бійців УСС став яскравим проявом молодої енергії українців та волі до влади над власною долею. Їх було мізерно мало, але кожен з них творив історію та увійшов до неї, а їх імена навіки викарбувані в українському Пантеоні Героїв.
У сучасну темну епоху нам є чому повчитись у тодішніх націоналістів.
@national_corp_kyiv🇺🇦
Як корупція врятує Україну 💰
Мабуть, не існує у нас більш контроверсійного явища, ніж корупція. Її всі засуджують, і одночасно всі нею займаються. Це явище всеосяжне, комплексне та маніпулятивне. Одночасно з тим, як вона продовжує поїдати країну зсередини, корупція стає ефективним соціальним ліфтом для тих, хто продав свою совість.
В реаліях України-2020 склалась цікава картина соціальної ієрархії – я її назову "архаїко-корупційна епоха". Після розпаду СРСР на теренах України сформувалась чорна діра, в якій відразу почався процес накопичення первинного капіталу. Постав феодальний за своєю формою та деструктивний за своєю сутністю лад, де на вершині піраміди опинились фінансові князьки, для яких божествений мандат гарантує долар. А там, де "власть толпы и могущество медяка", корупція стає не злочином, а засобом комунікації.
І все ж, за своєю природою це паразитичне явище, яке вбиває країну швидше, ніж та встигає жити.
Людині за своєю природою, відповідно до закону Творця, належить якомога ефективніше розсіювати енергію – це закон ентропії. Чим ефективніше інструмент ентропії – тим більше ефект.
Простіше кажучи: ми досягаємо більшого Хаосу тоді, коли створюємо кращий Порядок. І в цьому лежить секрет нашого розвитку, як виду. Хто читав Дена Брауна – той зрозуміє.
Корупція сама себе згризе, так само якби Ураборос вийшов з астрального виміру. Україна скоро вступить в той етап, коли порядок стане ефективніше використовувати енергію, ніж та хаотична мішанина, яка у нас панує нині.
Але до того часу саме корупція рятує нашу Державу від нового витка лівацького безумства. Саме вона є тим фактором, що не дозволяє місцевим царькам об'єднатись та влаштувати тут свій царат.
І поки вайші, які загрались у богів, продовжують пінити океан, у його глибинах постає древнє єство – Дух Нації.
То ж ми маємо бути вдячними корупціонерам за те, що вони так сумлінно виконують свою роботу. Якби не вони, у національної еліти було б набагато менше шансів вижити у стабільній державі.
Мабуть, не існує у нас більш контроверсійного явища, ніж корупція. Її всі засуджують, і одночасно всі нею займаються. Це явище всеосяжне, комплексне та маніпулятивне. Одночасно з тим, як вона продовжує поїдати країну зсередини, корупція стає ефективним соціальним ліфтом для тих, хто продав свою совість.
В реаліях України-2020 склалась цікава картина соціальної ієрархії – я її назову "архаїко-корупційна епоха". Після розпаду СРСР на теренах України сформувалась чорна діра, в якій відразу почався процес накопичення первинного капіталу. Постав феодальний за своєю формою та деструктивний за своєю сутністю лад, де на вершині піраміди опинились фінансові князьки, для яких божествений мандат гарантує долар. А там, де "власть толпы и могущество медяка", корупція стає не злочином, а засобом комунікації.
І все ж, за своєю природою це паразитичне явище, яке вбиває країну швидше, ніж та встигає жити.
Людині за своєю природою, відповідно до закону Творця, належить якомога ефективніше розсіювати енергію – це закон ентропії. Чим ефективніше інструмент ентропії – тим більше ефект.
Простіше кажучи: ми досягаємо більшого Хаосу тоді, коли створюємо кращий Порядок. І в цьому лежить секрет нашого розвитку, як виду. Хто читав Дена Брауна – той зрозуміє.
Корупція сама себе згризе, так само якби Ураборос вийшов з астрального виміру. Україна скоро вступить в той етап, коли порядок стане ефективніше використовувати енергію, ніж та хаотична мішанина, яка у нас панує нині.
Але до того часу саме корупція рятує нашу Державу від нового витка лівацького безумства. Саме вона є тим фактором, що не дозволяє місцевим царькам об'єднатись та влаштувати тут свій царат.
І поки вайші, які загрались у богів, продовжують пінити океан, у його глибинах постає древнє єство – Дух Нації.
То ж ми маємо бути вдячними корупціонерам за те, що вони так сумлінно виконують свою роботу. Якби не вони, у національної еліти було б набагато менше шансів вижити у стабільній державі.
❤1
Forwarded from Національний Корпус Київ
🇺🇦Не Україна для нас, а ми для України: на честь Мирона-Орлика
Боротьба породжує нові складнощі, але ж і вона дарує Нації нових Героїв, які без зайвих роздумів готові за Батьківщину вбивати й вмирати. Разом з початком радянсько-німецької війни для українців розпочались Другі визвольні змагання — назрів реальний шанс здобути незалежність для України. До лав ОУН, а пізніше до УПА потягнулися тисячі сердець з числа молоді, яким потрібно було дати загальне розуміння того, що таке Ідея Nації та за що змагають націоналісти.
📆Саме в цю мить на історичну арену виходить один з найбільш вагомих представників української інтелектуальної аристократії. Народжений 5 листопада 1911 року на Тернопільщині, Дмитро Мирон-Орлик пройшов весь тернистий шлях від рядового члена Організації до Крайового провідника на Осередньо-Східних Українських Землях. За значущістю інтелектуальної спадщини він не поступається Миколі Сціборському та Дмитрові Донцову: його перу належить праця "Ідея та Чин України", які стали практичним посібником і обов'язковим підручником для всіх членів УПА, а сформовані ним 44 правила Українського Nаціоналіста стали повноцінним доповненням до Декалогу та сформували той яскравий образ борця за Україну, яким ми його знаємо нині.
📜Прочитати 44 правила Українського Nаціоналіста можна тут.
Задля успішної Революції та подальшої побудови Держави необхідні два типи людей: віддані солдати та інтелектуальний провід. Без сумніву можна стверджувати, що Мирон-Орлик є яскравим представником еліти, якому, за ліпших обставин, було б доручено широку роботу у сфері розбудови Нації.
Сьогодні народжуються нові Герої, і вони повчаються героїчного духу вже з праць наших попередників. І коли прийде час Третіх визвольних змагань, ми будемо до них готові.
@national_corp_kyiv🇺🇦
Боротьба породжує нові складнощі, але ж і вона дарує Нації нових Героїв, які без зайвих роздумів готові за Батьківщину вбивати й вмирати. Разом з початком радянсько-німецької війни для українців розпочались Другі визвольні змагання — назрів реальний шанс здобути незалежність для України. До лав ОУН, а пізніше до УПА потягнулися тисячі сердець з числа молоді, яким потрібно було дати загальне розуміння того, що таке Ідея Nації та за що змагають націоналісти.
📆Саме в цю мить на історичну арену виходить один з найбільш вагомих представників української інтелектуальної аристократії. Народжений 5 листопада 1911 року на Тернопільщині, Дмитро Мирон-Орлик пройшов весь тернистий шлях від рядового члена Організації до Крайового провідника на Осередньо-Східних Українських Землях. За значущістю інтелектуальної спадщини він не поступається Миколі Сціборському та Дмитрові Донцову: його перу належить праця "Ідея та Чин України", які стали практичним посібником і обов'язковим підручником для всіх членів УПА, а сформовані ним 44 правила Українського Nаціоналіста стали повноцінним доповненням до Декалогу та сформували той яскравий образ борця за Україну, яким ми його знаємо нині.
📜Прочитати 44 правила Українського Nаціоналіста можна тут.
Задля успішної Революції та подальшої побудови Держави необхідні два типи людей: віддані солдати та інтелектуальний провід. Без сумніву можна стверджувати, що Мирон-Орлик є яскравим представником еліти, якому, за ліпших обставин, було б доручено широку роботу у сфері розбудови Нації.
Сьогодні народжуються нові Герої, і вони повчаються героїчного духу вже з праць наших попередників. І коли прийде час Третіх визвольних змагань, ми будемо до них готові.
@national_corp_kyiv🇺🇦
Два питання про Трампа на сон грядущий 🇺🇸
Як українець і як націоналіст, вирішив провести внутрішній діалог щодо двох тез, які можуть бути достатньо дискусійними. Закликаю до дискусії, так би мовити.
1️⃣Трамп = Порошенко, обидва державники. Чому ти не підтримав Пороха, але підтримав Трампа?
По-перше, я не вважаю Порошенка державником. Він популіст, який монополізував націонал-демократичну риторику, чим пригорнув до себе навіть багатьох свідомих націоналістів, які голосують за логікою "менше з двох зол".
По-друге. Так, зараз може когось здивую, але я цілком розумію, що Трамп — не повноцінний націоналіст. Він так само залежить від політичної кон'юнктури та вимушений виконувати певний алгоритм. Тим не менш, він виявився набагато принциповішим консерватором за своєї каденції, ніж Порошенко — "патріотом". Він зробив менше, ніж я хотів від нього очікувати, але більше, ніж міг би говорити.
По-третє, Трамп не дорівнює Порох, бо США не дорінює Україна. Якщо всередині України зміна говорящих голів на посаді президентів кардинально нічого не змінила (Зеленський лише пришвидшив ті процеси, які почав Порошенко), то зміна Президента США цілком може вплинути на зовнішню політику Штатів по відношенню до України. Перемога Байдена загрожуватиме для нас катастрофою.
Якби я був громадянином Сполучених Штатів, міг би вважати інакше. Але сьогодні я підтримую Трампа як український націоналіст, якому в першу чергу цікавий розвиток Української Нації.
2️⃣НС на території СНГ: "Трамп програв — це круто, адже це дестабілізує систему та допоможе нам творити революцію"
З подивом спостерігаю, як більшість націонал-соціалістів з території СНГ радуються тому, що Трамп може програти вибори. За сім вважаю за потрібне критикувати такий їх підхід.
Друзі, частково я вас розумію: в душі ви лелієте, що наші американські камради підуть за сценарієм "Щоденників Тернера" — тотальна расова війна та становлення Нового Порядку. Безумовно, нам всім притаманний романтизм та мрійництво. Я сам неодноразово закликав до революційних дій та критикував спроби зламати систему зсередини.
Але не забуваємо, що націонал-соціалізм, як і будь-який правий рух, є в першу чергу конструктивним, творчим. Нам належить творити, а не руйнувати. Трамп, попри всю суперечливість своєї персони, є конструктивним елементом.
До того ж, важливо розуміти роль Системи. У Штатах вона дійсно має велику силу — цим пояснюється, в тому числі, і неспроможність Трампа розгорнути на повну крила (якщо, звісно, він того бажає). Єдине, кому буде легше аргументовувати свої дії в умовах правління Байдена — це всяким партизанкам, але серйозних організацій такого штибу там нема.
Для порівняння, у тій же Україні Система слабка, "демократичні" інститути не сформовані, і їх якраз буде добивати абсурдність такого деструктивного елементу, як Зеленський. В Америці, що правильно зазначили побратими, нема повноцінної політичної боротьби — є лише зміна сил впливу. Система, як керівний механізм, лишається сталою, і якщо при Трампі вона може служити інтересам американців, то при Байдені вона буде виконувати суто репресивну функцію.
Ані Байден, ані Трамп не зруйнує Систему. Вони її очолюють. І поки ця Система справно працює (а їй так ще працювати років 20-30), для України зокрема та європейців загалом Система, очолювана Трампом, буде більш сприятлива. Як мінімум, вона відтягне час катастроф та дасть змогу краще підготуватись національним елітам.
Як українець і як націоналіст, вирішив провести внутрішній діалог щодо двох тез, які можуть бути достатньо дискусійними. Закликаю до дискусії, так би мовити.
1️⃣Трамп = Порошенко, обидва державники. Чому ти не підтримав Пороха, але підтримав Трампа?
По-перше, я не вважаю Порошенка державником. Він популіст, який монополізував націонал-демократичну риторику, чим пригорнув до себе навіть багатьох свідомих націоналістів, які голосують за логікою "менше з двох зол".
По-друге. Так, зараз може когось здивую, але я цілком розумію, що Трамп — не повноцінний націоналіст. Він так само залежить від політичної кон'юнктури та вимушений виконувати певний алгоритм. Тим не менш, він виявився набагато принциповішим консерватором за своєї каденції, ніж Порошенко — "патріотом". Він зробив менше, ніж я хотів від нього очікувати, але більше, ніж міг би говорити.
По-третє, Трамп не дорівнює Порох, бо США не дорінює Україна. Якщо всередині України зміна говорящих голів на посаді президентів кардинально нічого не змінила (Зеленський лише пришвидшив ті процеси, які почав Порошенко), то зміна Президента США цілком може вплинути на зовнішню політику Штатів по відношенню до України. Перемога Байдена загрожуватиме для нас катастрофою.
Якби я був громадянином Сполучених Штатів, міг би вважати інакше. Але сьогодні я підтримую Трампа як український націоналіст, якому в першу чергу цікавий розвиток Української Нації.
2️⃣НС на території СНГ: "Трамп програв — це круто, адже це дестабілізує систему та допоможе нам творити революцію"
З подивом спостерігаю, як більшість націонал-соціалістів з території СНГ радуються тому, що Трамп може програти вибори. За сім вважаю за потрібне критикувати такий їх підхід.
Друзі, частково я вас розумію: в душі ви лелієте, що наші американські камради підуть за сценарієм "Щоденників Тернера" — тотальна расова війна та становлення Нового Порядку. Безумовно, нам всім притаманний романтизм та мрійництво. Я сам неодноразово закликав до революційних дій та критикував спроби зламати систему зсередини.
Але не забуваємо, що націонал-соціалізм, як і будь-який правий рух, є в першу чергу конструктивним, творчим. Нам належить творити, а не руйнувати. Трамп, попри всю суперечливість своєї персони, є конструктивним елементом.
До того ж, важливо розуміти роль Системи. У Штатах вона дійсно має велику силу — цим пояснюється, в тому числі, і неспроможність Трампа розгорнути на повну крила (якщо, звісно, він того бажає). Єдине, кому буде легше аргументовувати свої дії в умовах правління Байдена — це всяким партизанкам, але серйозних організацій такого штибу там нема.
Для порівняння, у тій же Україні Система слабка, "демократичні" інститути не сформовані, і їх якраз буде добивати абсурдність такого деструктивного елементу, як Зеленський. В Америці, що правильно зазначили побратими, нема повноцінної політичної боротьби — є лише зміна сил впливу. Система, як керівний механізм, лишається сталою, і якщо при Трампі вона може служити інтересам американців, то при Байдені вона буде виконувати суто репресивну функцію.
Ані Байден, ані Трамп не зруйнує Систему. Вони її очолюють. І поки ця Система справно працює (а їй так ще працювати років 20-30), для України зокрема та європейців загалом Система, очолювана Трампом, буде більш сприятлива. Як мінімум, вона відтягне час катастроф та дасть змогу краще підготуватись національним елітам.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Ну і трохи безсмертної класики з каналу Боцмана на злобу дня :)
Forwarded from Національний Корпус Київ
🎓Урок дипломатії для Зеленського
Існує давня приказка: "Поспішиш — людей насмішиш". У випадку з Зеленським, який вже півтора роки обіймає посаду голови держави, його поспішність може нашкодити Державі.
Мова йде про один з крайніх твітів преЗЕдента, у якому він поздоровив Джозефа Байдена з перемогою на виборах Президента США. І цим самим він не тільки довів свою некомпетентність, як очільника України, але і міг самій же Україні нашкодити.
🗣Маємо нагадати: процедура виборів у Штатах та передача повноважень новому Президенту дуже затяжна. Інавгурація Байдена (у випадку його перемоги) має відбутись 20 січня, а до того часу: мають проголосувати виборники (а вони можуть проголосувати відмінно від волі штату), результат мають затвердити обидві палати парламенту — і лише після 20 січня Байдена можна вважати переможцем виборів і 46-им Президентом США.
Але це — лише теорія. На практиці процес буде куди складнішим.
Команда Дональда Трампа вже заявила про масові фальсифікації на виборах, тому вже знайдено купу доказів — чого тільки вартують голоси людей віком 150 років та 130 тисяч "раптових" голосів за Байдена у Мічигані. Трамп з цим піде до суду і там буде оскаржувати голоси у кількох штатах, які в останній момент вирвали у нього з електорального поля.
І дуже велика вірогідність того, що він доб'ється перемоги.
🤷🏻♂️Подібна ситуація вже була у 2000 році: тоді через місяць після офіційних результатів через суди отримав перемогу республіканець Джордж Буш, хоча до того "переміг" кандидат від демократів — і про це масово об'явили всі великі ЗМІ.
Подібної помилки припустився і попередник преЗЕдента, Порошенко. У 2016 році всі ЗМІ пророкували перемогу Гілларі Клінтон, і ще до офіційного оголошення результатів Порошенко привітав її з перемогою — а потім виявилось, що переміг Дональд Трамп.
Зеленський відмовляється вчитись на помилках як своїх попередників, так і світової практики. І ми знаходимось не в тому становищі, щоб припускатись таких помилок. У випадку перемоги Дональда Фредовича недалекоглядний крок Зеленського може мати для нас негативні наслідки.
Залишилось зрозуміти: Зеленський шкодить державі через власну дурість чи свідомо?
@national_corp_kyiv🇺🇦
Існує давня приказка: "Поспішиш — людей насмішиш". У випадку з Зеленським, який вже півтора роки обіймає посаду голови держави, його поспішність може нашкодити Державі.
Мова йде про один з крайніх твітів преЗЕдента, у якому він поздоровив Джозефа Байдена з перемогою на виборах Президента США. І цим самим він не тільки довів свою некомпетентність, як очільника України, але і міг самій же Україні нашкодити.
🗣Маємо нагадати: процедура виборів у Штатах та передача повноважень новому Президенту дуже затяжна. Інавгурація Байдена (у випадку його перемоги) має відбутись 20 січня, а до того часу: мають проголосувати виборники (а вони можуть проголосувати відмінно від волі штату), результат мають затвердити обидві палати парламенту — і лише після 20 січня Байдена можна вважати переможцем виборів і 46-им Президентом США.
Але це — лише теорія. На практиці процес буде куди складнішим.
Команда Дональда Трампа вже заявила про масові фальсифікації на виборах, тому вже знайдено купу доказів — чого тільки вартують голоси людей віком 150 років та 130 тисяч "раптових" голосів за Байдена у Мічигані. Трамп з цим піде до суду і там буде оскаржувати голоси у кількох штатах, які в останній момент вирвали у нього з електорального поля.
І дуже велика вірогідність того, що він доб'ється перемоги.
🤷🏻♂️Подібна ситуація вже була у 2000 році: тоді через місяць після офіційних результатів через суди отримав перемогу республіканець Джордж Буш, хоча до того "переміг" кандидат від демократів — і про це масово об'явили всі великі ЗМІ.
Подібної помилки припустився і попередник преЗЕдента, Порошенко. У 2016 році всі ЗМІ пророкували перемогу Гілларі Клінтон, і ще до офіційного оголошення результатів Порошенко привітав її з перемогою — а потім виявилось, що переміг Дональд Трамп.
Зеленський відмовляється вчитись на помилках як своїх попередників, так і світової практики. І ми знаходимось не в тому становищі, щоб припускатись таких помилок. У випадку перемоги Дональда Фредовича недалекоглядний крок Зеленського може мати для нас негативні наслідки.
Залишилось зрозуміти: Зеленський шкодить державі через власну дурість чи свідомо?
@national_corp_kyiv🇺🇦