І тепер хотів згадати ще пару слів за дебати, які минули на цьому тижні.

Коротка моя рефлексія: треба більше готуватись. Чудово розумію, що перехвилювався і через це не міг адекватно реагувати, як того потребувала ситуація. Але це був прекрасний досвід.
Щиро вдячний всім, хто висловив як захоплення, так і конструктивну критику. З такими підписниками ніколи не загубишся, щире дякую 👍🏻

Окрема подяка — Богдану з @RightSideStrongSide, який дуже допоміг у підготовці дебатів. Там у нього на каналі багато цікавих статей, рекомендую глянути.

​​Пам'яті Ореста Васкула

Це завжди дуже дивне відчуття. Коли з життя йде близька людина, розумом ти це розумієш, а серцем не можеш прийняти.

Ми називали його просто Дідом. Орест Васкул сьогодні помер на 93-ому році життя. Але поки був тут, серед живих, я у складі маленької групи людей ходив до нього у гості. Він не був мені рідним. Не певен, чи взагалі він мене пам'ятав чи упізнавав. Але за той час він став для мене Дідом, про якого я не міг і мріяти.

Орест Васкул був легендою. У 16 років записався до лав дивізії СС "Галичина", накинувши собі зайві два роки – був юнак високий і здоровий. До цього дня був єдиним живим бійцем легендарної групи "Баєрсдорф". Героїчно бився у котлі під Бродами, де попав у радянський полон. У нього не було шансів вижити у сталінській каральній системі – але вижив. Повернувся. І прожив гідне життя, про яке можна складати легенди.

Ми ходили до нього, як на сповідь. Щоразу з завмиранням серця слухали його розповіді про дні минувщини. Він часто повторював одну й ту ж історію, але бувало що розказував деталі, яких раніше не казав.

А ще він обожнював співати. Навіть у свої роки мав феноменальну пам'ять і пам'ятав навіть такі повстанські пісні, слів яких майже не знайти.
Обожнював, коли йому грали на сопілці.

І що найбільш показово – до кінця своїх днів не втрачав бойового духу. Здається, якби поправилось здоров'я – хоч би зараз брав автомата до рук і йшов боронити Україну.

Сьогодні не стало тіла Ореста Васкула. Але його Дух відправився до Праотців, туди, де він здобуде вічну славу в одному ряду зі своїми побратимами.

А ми будемо його пам'ятати. Він буде жити у наших серцях, буде надихати нас на подвиги та слугувати прикладом того, як прожити життя достойно.

Орест Васкул
28.05.1928 – 8.06.2021
Дякуємо за Чин!

Для розуміння контексту бесіди чекніть ще це відео

ЯК Я ЗУСТРІВСЯ З МАЙКЛОМ ЩУРОМ

Зізнаюсь: все сталося неочікуванно. Я знав, що Роман прийде до пам'ятника — це запрошення він написав у коментах. Власне, вирішив з'їздити, поглянути, що там буде.
Імпровізація почалась з того моменту, коли я зрозумів, що прийшов один 🌚
А виходу не було, треба було якось рятувати ситуацію. ІМХО, краще прийти і проявити себе не з кращого боку, ніж не прийти взагалі.

Наша зустріч тривала протягом години, майже всю її записав на відео:
Частина 1
Частина 2

Про враження
Отого веселого коміка, що ви його бачили на ТВ Торонто, забудьте. Передімною стояв чолов'яга 40 років, який весь час говорив на підвищенних тонах. У відео це в принципі видно.
Власне, цікавили мене два питання: його фраза про "мирний стан та ліберальні цінності" і самі цінності. Як міг — поставив.

Зараз, "після бою", розумію, що багато чого міг зробити краще. Саме тому відразу кажу:
- не треба мені казати за мою поставу та футболку, мені самому це фото не подобається. Знав би — одягнувся би належно;
- не треба мені казати щось на кшталт "Де твої аргументи, чому ти їх не висловлюєш". Нагадую: ця зустріч — суцільна імпровізація, на підготовку якої у мене пішло менше хвилини.

Але я з радістю приймаю конструктивну критику, поради та побажання.
Окремо хочу передати привіт Кіліманджаро: твій посібник лежить на столі, тож від завтра візьмусь його перечитувати, раз вже така нагода :)

Ну а далі все надаю на ваш розсуд.

ХТО ВРЯТУЄ ПОТОПАЮЧИХ?

Народ. Вибачте, але накипіло. От ніби й Інтернет маємо, і новини дивимось — а всеодно і по сей день зустрічаюсь з людьми, які ніби принципово лишаються сліпими та глухими.
Мова йде про секту єврооптимістів, які повторюють одну мантру з 2014 року: "Захід нам поможе".

Написав на цю тему статтю на Філіжанку. Хоча це радше схоже на крик душі.
Покричати разом зі мною можете у коментарях, скажіть, що думаєте з того приводу.

ХРОНІКИ ДНА: 13.07

Старожили каналу пам'ятають, що колись я пробував вести дайджести по новинах у гуморливій манері. Подобалось вам чи ні — то вже інша справа.
Так от, пробую почати щось на кшталт цього. Тільки на цей раз — коротко і про головне, і вже суто моя позиція. Ну і з вашими коментарями :)

———

Відставка Авакова
Спочатку думав, що рофл, але ніт. Дійсно написав заяву на відставку. Тепер слово за Радою, і буде весело, якщо депутати не приймуть такий розклад подій — на думку адміна Філіжанки, будемо тоді чекати на розпуск Ради.
Особисто моє ставлення? Важливо не те, яким міністром був (є?) Аваков. Важливо, хто буде після нього. Бо Арсен Борісич — фігура контроверсійна, але дійсно суб'єктна в українській політиці, що вже є дивом. Силовий ресурс — штука серйозна, і особисто мені лячно уявити, щоб на його місце прийшов кандидат від Демпартії США. Це буде означати початок репресій проти правих в Україні, причому куди сильніших і систематичніших, ніж при Авакові.
Також хочу поспівчувати всім BLM громадським активістам "типу-патріотам". Це ж тепер нікого буде хитати на посаді, доведеться гей-паради захищати, щоб хоч якось грант вибити 🤷🏻‍♂️
Ну і так. Аваков — дуже неоднозначний. За ним як створені добробати, так і нерозкрита справа Шеремета. Але погодьтесь, це красиво: одна заява поставила на вуха всю країну. За його каденції виросли і пішли у школу діти. Якщо і прожити життя красиво — то тільки так.

Про медичний канабіс
В цей же день Рада провалила голосування за медичний канабіс у першому читанні. Це вже третя спроба за 3 роки протягнути таку ініціативу.
Я навмисне пишу "медичний", бо деякі політики заявляють, що ми, праві, його активно уникаємо. Але ні. Я свято переконаний, що під жодною обгорткою лелагізовувати канабіс не можна. Рівно як і будь-який інший наркотик, алкоголь чи цигарки. Straight Edge — наше все :)
Також хочу послатись на допис Руслана Кухарчука, у якому він у свою чергу посилається на статті, у яких детально розбирає це питання. Якщо коротко: медичний канабіс — лише маніпуляція, завдяки якій хочуть проштовхнути цей наркотик у маси. Тому слава Богу, що цього не сталося.

Чорний день в історії Європи

Сьогодні рівно 232 роки, як бунтівна чернь і все сміття вулиць, яких ми за помилкою звикли називати "французами", взяли Бастилію — стару фортецю в центрі Парижу, символ королівської влади, яка вже давно не була ані фортецею, ані в'язницею.

На той час Бастилію охороняли ветерани попередніх воєн, "почесна варта", такий же символ, як і сама булівля. Комендант Бернард Рене Жордан де Лоне, офіцер старої закалки, не встиг зрозуміти, що його ворог сьогодні — це не вороже військо, а розлючений натовп щурів та смердів. Не зрозумів цього пізніше і Його Світлість король Людовік XVI. В обох випадках їх голови представили на огляд масам.

Я от вічно кажу про падіння Західної цивілізації, "присмерк Європи" та грядущий переділ світу. Але якщо спитаєте, коли це все почалось, я впевнено відповім: 14 липня 1789 року.
Цей день у Франції святкують як національне свято. А усі свідки "просвітництва" кажуть, що це була найбільш вагома подія в історії. Дійсно, одна з найвагоміших. Залита кров'ю французьких патріотів і очорнена безумством мас лемінгів, підбурювана геніальним психозом матоідів.

Європа — величний організм. І перед початком французької катастрофи, яку ми помилково звемо "революція", було багато ознак. Їх можна було попередити. Але не змогли. І з падіння Бастилії почався той масовий психоз, наслідки якого ми спостерігаємо і по сей день.

Спіть спокійно, вірні сини Франції, що поклали свої життя в обороні свого дому від лівої чуми. Ваш подвиг не забутий!

@WikipedUa

Про хрестові походи

В цей день 1099 року від різдва Христового у місті Єрусалимі пролилася Божа кара. Воїни Христа у складі І Походу, під знаменами "покровителя Гроба Господнього", герцога Нижньої Лотарингії Готфріда Бульйонского взяли місто штурмом. Вогнем і мечем вони покарали всіх невірних, хто жив у місті — покарання настигло 40 тисяч жидів та мусульман всього віку та статі.

Це був авторський закос на літописи того часу. І якщо мене спитають, чи міг би я це відворотити, твердо відповім: "Ні".
Хрестові походи були унікальним явищем. Це був момент розквіту європейського християнства, були спроби його об'єднання після Великої Схизми, і нарешті воля Христа набула своєї форми у вигляді гострого меча.
Під знаменами Хрестового походу ставали європейці з усіх країв нашої Ейкумени. Це була перша організована спроба Білої людини завоювати варварський Схід після падіння Риму. А для великого походу потрібна велика мета — і що, як не визволення Гробу Господнього могло стати цим приводом?

У цьому світі існує лише дві форми взаємодії між людьми. Співпраця і конкуренція. Військові союзи є найвищою формою першої, бо тільки найближчому товаришу довіряєш мечем прикрити твою спину. Війни є найвищою формою другої, бо кров — єдина валюта, яка ніколи не знеціниться.
І не може бути співпраці між різними цивілізаціями, поки над усією Землею не зависла інопланетна загроза. До того часу ми приречені на боротьбу рас, націй і релігій, як це було тисячі років до нас.

Так, я рідновір. Так, я не приймаю християнського Бога як свого. Але я би з радістю сьогодні став під знамена нового Хрестового походу, аби очистити Європу від тої нечисті, яка у ній засіла.

@WikipedUa

Також всім, кому цікава тематика хрестових походів, раджу переглянути фільм "Арн: лицар-тамплієр", який просякнутий ідеями честі, обов'язку та мужності.

🎥 Посилання

ХРОНІКИ WUA: 14.07
Пару днів експериментую з назвами. А у нас поки продовжуються дні активних засідань Ради, ще й КСУ активізувався. Тож новин буде вдосталь

———

Про мовний закон
- Хочу сказати не стільки про нього, а скільки про бекграунд. У нас от постійно всякі націонал-патріоти люблять казати, що саме мова визначає українця. Не кров, не культура — а мова. Ну ок, приймемо. Але чому ж тоді ці всі новоспечені "патріоти" не йдуть її захищати?
Порівняйте дві картинки:
Акція №1: під КСУ зібрався протест через відміну електронних декларацій
Акція №2: під КСУ зібрався протест через загрозу визнання "мовного" закону неконституційним
- Відчуваєте різницю у масштабах? А тепер скажіть, хто ж тоді тут лицеміри? Вся ця ліберальна наволоч, які тільки й кричать про мову, а насправді хвилюються зовсім про інше, чи націоналісти?
На мітингах по мовному закону я бачив лише дві політ. сили: НК і Свободу. Молодіжка Пороха прийшла рівно один раз, але після того, як їм недвозначно натякнули, що їм тут не раді, вони більше не приходили. Це ж треба мати наглість: спочатку за своєї каденції зберегти чинний склад КСУ, а потім казати, що вони щось роблять не так.
- Цей пост — так, пілюля для пам'яті. Щоб наступного разу, як всяка ліберасня почне вам щось кричати, як вони люблять мову — ви просто покажіть їм цю різницю, і хай вони йдуть лісом. Любов — це про дії. А балакати ротом може кожен.


Про ВРУ
- Під куполом Ради сьогодні діється якась відверта чудасія. Скажімо, Микита Потураєв, у якого біполярочка. Спочатку під подає законопроект 5551, який взагалі про зміни до бюджету. Потім сам же подає правки і якимось чином додає туди відтермінування дії "мовного" закону для ТВ. А потім самі ж депутати їх відкликають.
Або ж візьмемо Зеленського. Він взагалі запровадив титул "Національна легенда України". Кого їм будуть нагороджувати? Батька Хмеля, Залізняка і Коновальця? Хоча Зе — шоумен, це елемент шоу, тому тут нічого нового.
- А один закон мене особливо порадував. Тепер у нас офіційно на 14 жовтня День НЕ ТІЛЬКИ захисника, але й захісниць :) Бачите, гендерна рівність, всі справи. Це коли, вибачте, славетне "Захисник" стало мозолити очі солдат_ессі Бардин Марині від СН, що вона вирішила його так переінакшити? Жінки, які хотіли потрапити на фронт — потрапили (привіт, Пташко). Якщо вже хто і має приймати таке рішення — так це вони. Але чому ж тоді ми не чуємо жінок-ветеранів, які кричать про введення фемінітивів? Ах, так, вони просто справжньою справою зайняті, а не моводрочерством.
- Тим часом, законопроект по тер. обороні — ігнор, про колаборантів — ігнор. Молодці, депутати, що тут скажеш. Вміють розставляти пріоритети.


Про міжнародне: як там справи у ПАР
Можна придумувати безліч причин того, чого у ПАР відбувається хаос, анархія і далі за списком. Але особисто для мене все просто: вони просто такі, які вони є. Чорні. І тут тяжко не бути расистом, коли бачиш, як вони не здатні навіть підтримувати у робочому стані ту цивілізацію, яку їм залишили бури перед тим, як їх усунули від влади. Рівність — вона чудова лише на картинці. А є жорстока реальність. І я відмовляюсь довбатись в очі заради толерантності і всього, що з цього витікає.

Показова народна статистика :)

Вдогонку до учорашнього поста можу запропонувати статтю кандидата філософьских наук Едуарда Юрченка про роль Французької революції. Власне, свого часу саме він відкрив мені очі на справжню природу цього явища.

▶️ Посилання