Про історичну пам'ять Голодомору-геноциду
Зараз буде трохи душно, але пост важливий, тож закликаю дочитати до кінця.
В українському науковому середовищі вже не перший рік точиться війна між істориками, які по різному рахують кількість жертв Голодомору-геноциду. Переказувати суть їх дискусій у повному обзязі нема сенсу, тому коротко:
- у 2009 році за ініціативи Ющенка почали дослідження жертв Голодомору, в результаті якого Інститут демографії НАН України постановили, що від голоду загинуло 3,9 млн українців;
- нещодавно розкрились нові архіви, за якими СБУ почало нове кримінальне провадження. За результатами дослідження Музею Голодомору-геноциду постали зовсім інші цифри — 10,5 млн українців загиблими тільки у Голодоморі 1932-33 років;
- і тепер між цими двома полюсами продовжується давня ворожнеча, чия ж істина буде правдивою.
Повну позицію можете почитати за посиланнями:
- табір "10,5"
- табір "3,9"
І ні, я не стану тут шукати об'єктивної оцінки ситуації. Як мінімум тому, що в таборі "3,9" сидять такі ліберальні черві, як В'ятрович і Кіпіані з усією редакцією ІстПравди. На їх думку, "такі цифри необгрунтовані й будуть шкодити українській історичній пам'яті".
Знаєте, що справді шкодить українській історичній ідентичності?
Те, що за 30 років ми досі не навчились називати речі своїми іменами: радянський період — окупація, радянська влада — окупанти, Голодомор — цілеспрямований геноцид.
Шкодить те, що ми досі страждаємо на комплекс меншовартості. Ніби й постраждали більше від усіх, а ніби й боїмося про це заявити якнайгучніше.
Візьмемо той же (((голокост))). До цього (((геноциду))) у мене ну прям дуууже багато питань. Але ок, це іудейський національний міф, хай з ним живуть.
В'ятрович&Со кажуть, що якщо "непропорційно завищувати цифри", то Голодомор піддадуть ревізіонізму та не будуть визнавати. Даруйте, а його хіба зараз визнали? 18 країн, серйозно? І то, ці "3,9 млн" піддаються постійному перегляду з боку російських агентів, які кажуть про "масову посуху", хаха.
Фінальна кількість жертв від Музею Голодомору-геноциду — 15,5 млн українців, вбитих протягом 1921-23, 32-33, 46-47 років на українських етнічних землях. Цифри лякають, цифри вражають.
Але ще більше вони змушують задуматись, усвідомити, відчути. Вони спонукають вивчити історію Голодоморів, зненавидіти комуністичний режим та будь-які прояви лівацтва.
Хтось піде першим шляхом. Злякається, буде казати "ніколи знову" і стане ще більше плакатись на українську долю.
А хтось від усвідомлення масштабів трагедії захоче відновити історичну справедливість та викорінити лівацьку погань з лиця Європейської цивілізації.
Зрештою, якщо не з України почнеться Правий Ренесанс, то звідки ще?
Вікіпедія
Зараз буде трохи душно, але пост важливий, тож закликаю дочитати до кінця.
В українському науковому середовищі вже не перший рік точиться війна між істориками, які по різному рахують кількість жертв Голодомору-геноциду. Переказувати суть їх дискусій у повному обзязі нема сенсу, тому коротко:
- у 2009 році за ініціативи Ющенка почали дослідження жертв Голодомору, в результаті якого Інститут демографії НАН України постановили, що від голоду загинуло 3,9 млн українців;
- нещодавно розкрились нові архіви, за якими СБУ почало нове кримінальне провадження. За результатами дослідження Музею Голодомору-геноциду постали зовсім інші цифри — 10,5 млн українців загиблими тільки у Голодоморі 1932-33 років;
- і тепер між цими двома полюсами продовжується давня ворожнеча, чия ж істина буде правдивою.
Повну позицію можете почитати за посиланнями:
- табір "10,5"
- табір "3,9"
І ні, я не стану тут шукати об'єктивної оцінки ситуації. Як мінімум тому, що в таборі "3,9" сидять такі ліберальні черві, як В'ятрович і Кіпіані з усією редакцією ІстПравди. На їх думку, "такі цифри необгрунтовані й будуть шкодити українській історичній пам'яті".
Знаєте, що справді шкодить українській історичній ідентичності?
Те, що за 30 років ми досі не навчились називати речі своїми іменами: радянський період — окупація, радянська влада — окупанти, Голодомор — цілеспрямований геноцид.
Шкодить те, що ми досі страждаємо на комплекс меншовартості. Ніби й постраждали більше від усіх, а ніби й боїмося про це заявити якнайгучніше.
Візьмемо той же (((голокост))). До цього (((геноциду))) у мене ну прям дуууже багато питань. Але ок, це іудейський національний міф, хай з ним живуть.
В'ятрович&Со кажуть, що якщо "непропорційно завищувати цифри", то Голодомор піддадуть ревізіонізму та не будуть визнавати. Даруйте, а його хіба зараз визнали? 18 країн, серйозно? І то, ці "3,9 млн" піддаються постійному перегляду з боку російських агентів, які кажуть про "масову посуху", хаха.
Фінальна кількість жертв від Музею Голодомору-геноциду — 15,5 млн українців, вбитих протягом 1921-23, 32-33, 46-47 років на українських етнічних землях. Цифри лякають, цифри вражають.
Але ще більше вони змушують задуматись, усвідомити, відчути. Вони спонукають вивчити історію Голодоморів, зненавидіти комуністичний режим та будь-які прояви лівацтва.
Хтось піде першим шляхом. Злякається, буде казати "ніколи знову" і стане ще більше плакатись на українську долю.
А хтось від усвідомлення масштабів трагедії захоче відновити історичну справедливість та викорінити лівацьку погань з лиця Європейської цивілізації.
Зрештою, якщо не з України почнеться Правий Ренесанс, то звідки ще?
Вікіпедія
❗️ А тепер найголовніше — для чого була ця гора тексту
Ця інформаційна боротьба за історичну пам'ять триває, і я закликаю кожного з вас стати її учасником.
Музей Голодомору-геноциду почав збір підписів на підтримку свого звернення, у якому йдеться, що жертвами Голодомору-геноциду 1932-33 років стали 10,5 млн українців, 4 млн з яких — діти.
Підписати звернення може і ви — от посилання.
Я підписав, закликаю і вас.
Ця інформаційна боротьба за історичну пам'ять триває, і я закликаю кожного з вас стати її учасником.
Музей Голодомору-геноциду почав збір підписів на підтримку свого звернення, у якому йдеться, що жертвами Голодомору-геноциду 1932-33 років стали 10,5 млн українців, 4 млн з яких — діти.
Підписати звернення може і ви — от посилання.
Я підписав, закликаю і вас.
Google Docs
Форма для підписання відкритого листа-звернення на підтримку експертів, науковців, дослідників, які встановили, що під час Голодомору…
Чому пам'ять про Голодомор-геноцид — це не віктимний синдром?
Прийнято вважати, що ми живемо у вік кривди. Ну і частково це відповідає назві, бо сьогодні модно бути "ущімльонним". Всяка шваль на кшталт БЛМ, "рускащелепних", гомосексуалістів тощо.
Але є велика різниця між тим, щоб вічно плакати про мільйони вбитих голодом українців, і між тим, щоб спертись на душі померлих і піднятись вгору.
Нема сенсу пам'ятати про мільйони вбитих комуністами українців, якщо ми, як нація, не сформуємо у себе імунітет до всіх проявів лівих ідей. Для нас ця трагедія має стати символом ненависті до всього лівацького.
Мало сказати "ніколи знову". Треба промовляти ці слова, відправляючи на ешафот кожного послідовного комуніста, ліволіберала та іноземного агента. Адже комуністичний режим був ще й окупаційним, привезеним з Москви.
Тоді і тільки тоді пам'ять про 15,5 мільйонів вбитих українців буде відплачена кров'ю.
Відео від Музею Голодомору-геноциду
Прийнято вважати, що ми живемо у вік кривди. Ну і частково це відповідає назві, бо сьогодні модно бути "ущімльонним". Всяка шваль на кшталт БЛМ, "рускащелепних", гомосексуалістів тощо.
Але є велика різниця між тим, щоб вічно плакати про мільйони вбитих голодом українців, і між тим, щоб спертись на душі померлих і піднятись вгору.
Нема сенсу пам'ятати про мільйони вбитих комуністами українців, якщо ми, як нація, не сформуємо у себе імунітет до всіх проявів лівих ідей. Для нас ця трагедія має стати символом ненависті до всього лівацького.
Мало сказати "ніколи знову". Треба промовляти ці слова, відправляючи на ешафот кожного послідовного комуніста, ліволіберала та іноземного агента. Адже комуністичний режим був ще й окупаційним, привезеним з Москви.
Тоді і тільки тоді пам'ять про 15,5 мільйонів вбитих українців буде відплачена кров'ю.
Відео від Музею Голодомору-геноциду
Forwarded from Nотатки Крука
Війна за пам’ять
Нещодавно українська історична спільнота була розколота й поляризована. Причиною стала дискусія навколо обрахування числа жертв Голодомору. За результатами досліджень 2010 було визначено цифру 3,9 млн., але при цьому обраховувалися лише померлі від штучного голоду і лише в адміністративних межах УРСР. Нові ж дослідження, опубліковані Національним Музеєм Голодомору-геноциду, наводять цифру 10,5 млн., але в неї враховуються й жертви серед етнічних українців Північно-Східної Слобожанщини, Кубані, Східного Донбасу, а також розстріляні й інші закатовані під час репресій. Тож, для юридичного визначення геноциду друга формула обрахунку підходить більше, адже для кваліфікації тут має значення не кількість жертв чи спосіб, а спрямованість масового вбивства.
Якби ця дискусія відбувалася виключно в межах академічної науки – це було б цілком прийнятно, втім наразі вона вийшла далеко за межі стін академічних установ. Тож варто, дещо пояснити більш широкій аудиторії. Спроба дискредитації досліджень, що наполягають на цифрі 10,5 млн., вже перетворилася на спробу заборони перегляду цифри 3,9 млн. як такої. Тут підсвідомо з’являється аж два здогади, щодо яких неможливо щось довести, і дуже хочеться вірити у відсутність таких «змов»:
1) комусь настільки не подобається, що кількість жертв Голодомору перевищує 6 млн. - вже фактично сакралізовану кількість жертв Холокосту (перегляд якої неформально заборонений у деяких країнах), що ці хтось готові зробити будь-що аби згоди в цьому питанні не було
2) сакразілація цифри 3,9 млн. має на меті в подальшому розкласти її на етнічні складові і поставити під питання чи був це геноцид взагалі (українці становлять абсолютну більшість серед загиблих, але до 2014 постійно використовувалася формула, яку вкрай важко спростувати - «гинули не тільки українці»).
Головна проблема наразі полягає в тому, що одна зі сторін конфлікту широко використовує медійні можливості і залучає на хайпі багато відомих і справді шанованих істориків. Говорив з кількома вживу, намагався дізнатися справжні мотиви. Відповідь здебільшого була приблизно така – «попросили шановані люди, а сам я займаюся своїм ХІІ/ХV/ХІХ (чи ще якимось) століттям і далекий від конкретики в питанні 1930х».
Академічна сторона дискусії насправді цікавить мало (сам я також не дослідник 1930х). А от обурює реакція державних установ – замість того, щоб взяти на щит пропаганди потрібні державі дослідження і припинити публічний безлад, державні інституції самі лише сприяють його пожвавленню, підтримуючи одну зі сторін (різні інстранції – різні сторони).
Державна пропаганда потрібна і вона ніколи не базуватиметься на виважених історичних аргументах. Той, хто буде стверджувати зворотнє – просто не розуміє як і для чого пропаганда потрібна. Історична правда потрібна не всеукраїнській аудиторії, а науковцям – бо лише в академічних дискусіях народжуються справжні істини. Але справжні істини – потрібні не для пропаганди. Наукові дослідження мають читати політики, а пропаганду – широкий загал. А от проблема сучасного світу в тому, що широкий загал вже майже не відрізняється від політиків. Рівень більшості у владній верхівці сьогодні вкрай низький, тому й на політичні рішення зараз впливає жовта преса, а не академічна наука.
📷 На фото – круглий стіл «Голодомор-геноцид 1932-1933: висновки історико-правових та криміналістичних досліджень щодо встановлення чисельності жертв». Київ, прес-центр «Українські новини», 09.ХІІ.2021
Нещодавно українська історична спільнота була розколота й поляризована. Причиною стала дискусія навколо обрахування числа жертв Голодомору. За результатами досліджень 2010 було визначено цифру 3,9 млн., але при цьому обраховувалися лише померлі від штучного голоду і лише в адміністративних межах УРСР. Нові ж дослідження, опубліковані Національним Музеєм Голодомору-геноциду, наводять цифру 10,5 млн., але в неї враховуються й жертви серед етнічних українців Північно-Східної Слобожанщини, Кубані, Східного Донбасу, а також розстріляні й інші закатовані під час репресій. Тож, для юридичного визначення геноциду друга формула обрахунку підходить більше, адже для кваліфікації тут має значення не кількість жертв чи спосіб, а спрямованість масового вбивства.
Якби ця дискусія відбувалася виключно в межах академічної науки – це було б цілком прийнятно, втім наразі вона вийшла далеко за межі стін академічних установ. Тож варто, дещо пояснити більш широкій аудиторії. Спроба дискредитації досліджень, що наполягають на цифрі 10,5 млн., вже перетворилася на спробу заборони перегляду цифри 3,9 млн. як такої. Тут підсвідомо з’являється аж два здогади, щодо яких неможливо щось довести, і дуже хочеться вірити у відсутність таких «змов»:
1) комусь настільки не подобається, що кількість жертв Голодомору перевищує 6 млн. - вже фактично сакралізовану кількість жертв Холокосту (перегляд якої неформально заборонений у деяких країнах), що ці хтось готові зробити будь-що аби згоди в цьому питанні не було
2) сакразілація цифри 3,9 млн. має на меті в подальшому розкласти її на етнічні складові і поставити під питання чи був це геноцид взагалі (українці становлять абсолютну більшість серед загиблих, але до 2014 постійно використовувалася формула, яку вкрай важко спростувати - «гинули не тільки українці»).
Головна проблема наразі полягає в тому, що одна зі сторін конфлікту широко використовує медійні можливості і залучає на хайпі багато відомих і справді шанованих істориків. Говорив з кількома вживу, намагався дізнатися справжні мотиви. Відповідь здебільшого була приблизно така – «попросили шановані люди, а сам я займаюся своїм ХІІ/ХV/ХІХ (чи ще якимось) століттям і далекий від конкретики в питанні 1930х».
Академічна сторона дискусії насправді цікавить мало (сам я також не дослідник 1930х). А от обурює реакція державних установ – замість того, щоб взяти на щит пропаганди потрібні державі дослідження і припинити публічний безлад, державні інституції самі лише сприяють його пожвавленню, підтримуючи одну зі сторін (різні інстранції – різні сторони).
Державна пропаганда потрібна і вона ніколи не базуватиметься на виважених історичних аргументах. Той, хто буде стверджувати зворотнє – просто не розуміє як і для чого пропаганда потрібна. Історична правда потрібна не всеукраїнській аудиторії, а науковцям – бо лише в академічних дискусіях народжуються справжні істини. Але справжні істини – потрібні не для пропаганди. Наукові дослідження мають читати політики, а пропаганду – широкий загал. А от проблема сучасного світу в тому, що широкий загал вже майже не відрізняється від політиків. Рівень більшості у владній верхівці сьогодні вкрай низький, тому й на політичні рішення зараз впливає жовта преса, а не академічна наука.
📷 На фото – круглий стіл «Голодомор-геноцид 1932-1933: висновки історико-правових та криміналістичних досліджень щодо встановлення чисельності жертв». Київ, прес-центр «Українські новини», 09.ХІІ.2021
Forwarded from Едуард Юрченко
КАСЕМ СУЛЕЙМАНІ — ДВА РОКИ ВІД ЗАГИБЕЛІ ЛЕГЕНДИ
Його життя схоже на пригодницький роман, але на відміну від літературного твору, воно було реальністю, більша частина якого досі є секретом.
Командир, при якому елітний підрозділ "Аль- Кудс", призначений для проведення операцій за межами Ірану, вийшов на рівень загальнопланетарного впливу. Створення проблем США в Латинській Америці, в них "на задньому дворі" — це рівень, який мало для кого є досяжним, і це лише один з прикладів.
Він протистояв ворогам своєї країни по всьому світові і на всіх континентах.
Сулеймані боровся проти різних ворогів і на боці різних коаліцій. З тими самими росіянами йому прийшлось побувати по різні лінії фронту.
Від християн він заслуговує на добре слово, принаймні за допомогу нашим близькосхідним одновірцям, тисячі яких були б закатовані ІДІЛовцями, якби не іранська допомога.
Можна по різному оцінювати перспективи для тих чи інших зовнішніх союзів України, але не можна не визнати, що він був великим воїном і великим чоловіком.
Єдиним ворогом, якому він протистояв завжди, в незалежності від обставин, була та держава, посол якої просто вчора в черговий раз плюнув нашому народові в обличчя. Все інше було обумовлено безкомпромісним відстоюванням національних інтересів його батьківщини.
Після запуску ПП-2 та відмови псевдо-партнерів від самої думки про пряму допомогу Україні, ми вимушені спиратись на власні сили і шукати союзників серед держав, що відстоюють свій суверенітет.
По один бік — вільні нації, по інший — глобалістські химери, на кшталт "світової спільноти" або "російського світу". Рано чи пізно виникне фронт націй, що боронитимуть свою спадщину та суверенітет. І в цій боротьбі опорою буде спадщина та приклад генерала Сулеймані, який неодноразово демонстрував, що боротьба з сильнішим ворогом може і повинна бути успішною.
Його лише вбили, але не перемогли.
@EdYurchenko 🎓
Його життя схоже на пригодницький роман, але на відміну від літературного твору, воно було реальністю, більша частина якого досі є секретом.
Командир, при якому елітний підрозділ "Аль- Кудс", призначений для проведення операцій за межами Ірану, вийшов на рівень загальнопланетарного впливу. Створення проблем США в Латинській Америці, в них "на задньому дворі" — це рівень, який мало для кого є досяжним, і це лише один з прикладів.
Він протистояв ворогам своєї країни по всьому світові і на всіх континентах.
Сулеймані боровся проти різних ворогів і на боці різних коаліцій. З тими самими росіянами йому прийшлось побувати по різні лінії фронту.
Від християн він заслуговує на добре слово, принаймні за допомогу нашим близькосхідним одновірцям, тисячі яких були б закатовані ІДІЛовцями, якби не іранська допомога.
Можна по різному оцінювати перспективи для тих чи інших зовнішніх союзів України, але не можна не визнати, що він був великим воїном і великим чоловіком.
Єдиним ворогом, якому він протистояв завжди, в незалежності від обставин, була та держава, посол якої просто вчора в черговий раз плюнув нашому народові в обличчя. Все інше було обумовлено безкомпромісним відстоюванням національних інтересів його батьківщини.
Після запуску ПП-2 та відмови псевдо-партнерів від самої думки про пряму допомогу Україні, ми вимушені спиратись на власні сили і шукати союзників серед держав, що відстоюють свій суверенітет.
По один бік — вільні нації, по інший — глобалістські химери, на кшталт "світової спільноти" або "російського світу". Рано чи пізно виникне фронт націй, що боронитимуть свою спадщину та суверенітет. І в цій боротьбі опорою буде спадщина та приклад генерала Сулеймані, який неодноразово демонстрував, що боротьба з сильнішим ворогом може і повинна бути успішною.
Його лише вбили, але не перемогли.
@EdYurchenko 🎓
Якщо хтось на цьому каналі віднедавна, то у 2020-му писав про нього статтю, продублюю:
https://bdis.org.ua/articles/2020/01/kasem-suleimani/
Велика була людина, тут нічого додати.
https://bdis.org.ua/articles/2020/01/kasem-suleimani/
Велика була людина, тут нічого додати.
Бюро Исследований Истории Специальных Служб
Касем Сулеймані та Зульфікар Ісламської революції
В Ірані впав літак «МАУ». До цього вся увага була прикута до американсько-іранського конфлікту, але тепер в ситуації має розібратись кожен.
Forwarded from КУХАРЧУК ➕ 🇺🇦
Ребят, в общем слушайте сюда.
Британия не только дала нам вчера противотанковые гранатометы для целей обороны. Она еще отменяет обязательные маски, ковид-вакцины, ковид-паспорта и прочие виды нелепости, которые в течение двух последних лет с серьезным выражением лица и под удары дубинок австралийской полиции навязывают миру как спасительную панацею.
Об этом сегодня сообщил премьер Борис Джонсон в британском парламенте под ободрительные возгласы парламентариев.
Теперь, внимание!
Возможно, вы полагаете, что такое решение стало следствием того, что британцы наконец-то победили коноронавирус.
Наоборот. 29 декабря было зафиксировано рекордное количество новых случаев за всю историю ковида в этой стране - свыше 246 тысяч. 4 января - 245 тысяч. Таких дичайших цифр новых зараженных в этой стране не было никогда.
Окей, тогда, наверное, там просто народ плохо вакцинируется...
Нет, снова невпопад. Более 83% всего население свыше 12 лет укололись дважды. А 64% - трижды. А ковидных людей - все больше и больше.
И вот на этом фоне, в момент абсолютного пика новых случаев ковида правительство Её Величества отменяет все дикие ограничения, приглашает снять маски, зовет вернуться в офисы и запрещает требовать документы о вакцинации.
Почему?
Потому что приходится констатировать:
- ковид НЕ представляет значительной опасности для жизни и здоровья людей; он представляет определенную опасность, но лишь в рамках статистической нормы;
- вакцинация против ковида не приводит к уменьшению количества инфицированных; наоборот - новых случаев еще больше (в Украине, кстати, все точно так же - все пики и рекорды случились уже после старта вакцинации).
Кстати, где можно купить футболку с принтом "Я же вам говорил"?
Тем временем Ляшко (что ж ты будешь делать с ним) никак не угомонится - сегодня сделал себе третий укол. И Шмыгаля тоже принудил к тому же.
Но мы то при чем?
Боже, храни королеву! И нас тоже.
Британия не только дала нам вчера противотанковые гранатометы для целей обороны. Она еще отменяет обязательные маски, ковид-вакцины, ковид-паспорта и прочие виды нелепости, которые в течение двух последних лет с серьезным выражением лица и под удары дубинок австралийской полиции навязывают миру как спасительную панацею.
Об этом сегодня сообщил премьер Борис Джонсон в британском парламенте под ободрительные возгласы парламентариев.
Теперь, внимание!
Возможно, вы полагаете, что такое решение стало следствием того, что британцы наконец-то победили коноронавирус.
Наоборот. 29 декабря было зафиксировано рекордное количество новых случаев за всю историю ковида в этой стране - свыше 246 тысяч. 4 января - 245 тысяч. Таких дичайших цифр новых зараженных в этой стране не было никогда.
Окей, тогда, наверное, там просто народ плохо вакцинируется...
Нет, снова невпопад. Более 83% всего население свыше 12 лет укололись дважды. А 64% - трижды. А ковидных людей - все больше и больше.
И вот на этом фоне, в момент абсолютного пика новых случаев ковида правительство Её Величества отменяет все дикие ограничения, приглашает снять маски, зовет вернуться в офисы и запрещает требовать документы о вакцинации.
Почему?
Потому что приходится констатировать:
- ковид НЕ представляет значительной опасности для жизни и здоровья людей; он представляет определенную опасность, но лишь в рамках статистической нормы;
- вакцинация против ковида не приводит к уменьшению количества инфицированных; наоборот - новых случаев еще больше (в Украине, кстати, все точно так же - все пики и рекорды случились уже после старта вакцинации).
Кстати, где можно купить футболку с принтом "Я же вам говорил"?
Тем временем Ляшко (что ж ты будешь делать с ним) никак не угомонится - сегодня сделал себе третий укол. И Шмыгаля тоже принудил к тому же.
Но мы то при чем?
Боже, храни королеву! И нас тоже.
Про десакралізацію влади та страту короля
IN MEMORIAM Людовик XVI
Цього дня у 1793 році у Парижі стратили короля. Рішення було прийнято Конвентом — самопроголошеним "парламентом", який складався з люмпенів та середніх міщан, які мали "суспільний авторитет": правозахисники, журналісти тощо.
Яке відношення страта французького короля 200-річної давнини має до України? Пряме та безпосереднє. Так звана "французька революція" стала прецедентом до початку десакралізації влади по всій Європі.
Раніше монархи гинули від старості, отрути, на полі бою або на лицарських дуелях. Страта Людовіка XVI послугувала "соціальним доказом" того, що владу можна не тільки зневажати, але й можна скидати і навіть страчувати.
Так, первинно винна у цьому сама стара аристократія на чолі з королем. Більшість міфів про Людовіка були складені недо-революціонерами, проте правди було ніде діти: у благородних родах вже не було тої величі, яка надавала їм право владарювати. А люмпен-пролетаріат, очолюваний псевдоінтелектуалами, тільки й вичікував тої миті, щоб вилізти з маргінальних низин і заявити свої претензії на владу.
Власне, сьогоднішня охлократія — прямий нащадок тої системи, яка стратила Людовіка XVI. "Кожен народ вартий свого владаря", — казав Ніцше. Сильні народи варті короля, а слабкі мають за очільника клоуна.
Отак і живемо.
IN MEMORIAM Людовик XVI
Цього дня у 1793 році у Парижі стратили короля. Рішення було прийнято Конвентом — самопроголошеним "парламентом", який складався з люмпенів та середніх міщан, які мали "суспільний авторитет": правозахисники, журналісти тощо.
Яке відношення страта французького короля 200-річної давнини має до України? Пряме та безпосереднє. Так звана "французька революція" стала прецедентом до початку десакралізації влади по всій Європі.
Раніше монархи гинули від старості, отрути, на полі бою або на лицарських дуелях. Страта Людовіка XVI послугувала "соціальним доказом" того, що владу можна не тільки зневажати, але й можна скидати і навіть страчувати.
Так, первинно винна у цьому сама стара аристократія на чолі з королем. Більшість міфів про Людовіка були складені недо-революціонерами, проте правди було ніде діти: у благородних родах вже не було тої величі, яка надавала їм право владарювати. А люмпен-пролетаріат, очолюваний псевдоінтелектуалами, тільки й вичікував тої миті, щоб вилізти з маргінальних низин і заявити свої претензії на владу.
Власне, сьогоднішня охлократія — прямий нащадок тої системи, яка стратила Людовіка XVI. "Кожен народ вартий свого владаря", — казав Ніцше. Сильні народи варті короля, а слабкі мають за очільника клоуна.
Отак і живемо.
Forwarded from ✙splendoris △pparent✙
Перемога завжди з тим у кому згода. Чому не треба тікати, а особливо в ліси, цивільному населенню. Ілюзія інстинкту самозбереження, пастка розпорошеності і сила єдності.
#військовасправа #партизани #перемога
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обговорення у нашому чаті🛋
splendoris apparent
#військовасправа #партизани #перемога
➖➖➖➖➖➖➖➖➖➖
Обговорення у нашому чаті🛋
splendoris apparent
Telegraph
Перемога завжди з тим у кому згода
Мережею шириться інформація про евакуацію посольств та іноземців. Чому не треба панікувати через це, можна прочитати тут. Разом із цим поширюється інформація про «тривожні валізи» і кому куди тікати. Так от. Хто називає себе українським громадянином, а тим…
Forwarded from Філіжанка ✙
🤔 У вас теж є друзі, яких захопила паніка перед наступом?
Це цілком нормально, адже більшість населення не стикались з війною до цього, а тут весь інформаційний простір у новинах про можливий наступ росіян.
Тож Олександр Радковський створив невеличку методичку спеціально для Філіжанки. Тут зібрана корисна інформація для тих, хто хоче підготувати себе до війни і приносити користь Україні просто зараз.
Поділись постом з тим, хто панікує. Нехай конвертує свою паніку в корисне русло 🤙
Інста автора
Це цілком нормально, адже більшість населення не стикались з війною до цього, а тут весь інформаційний простір у новинах про можливий наступ росіян.
Тож Олександр Радковський створив невеличку методичку спеціально для Філіжанки. Тут зібрана корисна інформація для тих, хто хоче підготувати себе до війни і приносити користь Україні просто зараз.
Поділись постом з тим, хто панікує. Нехай конвертує свою паніку в корисне русло 🤙
Інста автора
Telegraph
Встигнути зробити до початку війни
Спойлер для нешанованих панікерів: у нас війна триває давно, за цей час з російською небезпекою можна було звикнутись. Тут не буде порад, як краще виїхати до Польщі та як збирати тривожну валізу — це можете підглянути у інших панікерів. Тут ми будемо говорити…
Forwarded from Філіжанка ✙
ПРО HATESPEECH ТА ЧОМУ ЦЕ КРУТО
Оця ваша "мова ненависті" — дивовижна річ. Здається, що вона чітко окреслена й визначена, але коли пробуєш її на смак, вона розповзається під жаром політичної повістки.
Приклад №1: New York Post повідомив про вбиту дівчину та запостив фото затриманого вбивці. Ним виявився чорний. З точки зору журналістики, все виконано грамотно. Але лібаральна спільнота обурена: публікувати фото вбивці, якщо він чорний — расизм.
Приклад №2: Біблія, Левіт 20:13: "А хто лежатиме з чоловіком як із жінкою, гидоту вчинили обоє вони, будуть конче забиті, кров їхня на них!". Уривок з книги, яка є священною для українців останні тисячу років. А сьогодні цитування цього вірша хочуть піддати цензурі, бо hatespeech — зокрема, про це був законопроєкт 5488 (на щастя, похований).
Приклад №3: Джуліан Санчес, французький політик, написав на своїй сторінці FB пост з критикою опонента. Інші два юзери мережі залишили коменти з "расистським підтекстом". Це було в далекому 2011 році. Через 10 років справа дійшла до ЄСПЛ, і той визнав, що Санчес винен у чужій мові ненависті.
Хтось може пояснити, як з цим конструктом працювати журналістам, політикам і громадянам? За весь час існування терміну список "hatespeecha" тільки зростав під впливом особливо крикливих лівих політиків та лівих гаманців. Ще нещодавно було нормально казати "жиди" та "цигани" — сьогодні це "мова ненависті". Про ідентифікацію 1488 гендерів взагалі промовчу, на фоні цього маразму навіть Джоан Роулінг, переконану феміністку, почали записувати до правого табору.
Хиткий конструкт "hatespeech" будується на ще більш хитких "правах людини". Візьмемо хоча б право на повагу. Напише журналіст матеріал, у яких зазначить росіян "окупантами". Це вже вважати "мовою ненависті" чи ще ні?
Я більш ніж переконаний, що якби в Україні не було сильного патріотичного середовища, а ватники перебрали тактику лібералів під назвою "кричи гучно" — то у нас цілком могла б скластись антиутопія, при якій слово "москаль" прирівнювалось до кримінальної відповідальності.
Слава Богу, сьогодні це не так.
Hatespeech прекрасний, тому що він природний. Людям властиво між собою дружити або ворогувати. Навіть взяти лицарський етикет — там всеодно фігурує завуальований hatespeech. І коли дві групи з різними поглядами зіштовхуються лобами, "мови ненависті" не уникнути.
Що цікаво, адепти "прав людини" й "толерантності" куди більше вдаються до того ж hatespeеcha, але підруснявий гомофоб всеодно ти, юний патріот.
На що замінити "мову ворожнечі"?
Ви ж не подумайте, що я закликаю до медійної та словесної анархії. Порядок має бути, правила мають бути, цензура має бути. Просто їх треба будувати на фундаменті чогось більш конкретного, аніж абстрактні "права" абстрактної "людини".
На щастя, в українців є власна країна, її історія, культура, мова й традиції. І навіть попри безхребетність влади, ми успішно впроваджуємо український cancel culture у життя.
Єдина дилема — це спільне трактування того, що є "українським". Але про це поговоримо іншим разом.
Автор: Олександр Радковський
Оця ваша "мова ненависті" — дивовижна річ. Здається, що вона чітко окреслена й визначена, але коли пробуєш її на смак, вона розповзається під жаром політичної повістки.
Приклад №1: New York Post повідомив про вбиту дівчину та запостив фото затриманого вбивці. Ним виявився чорний. З точки зору журналістики, все виконано грамотно. Але лібаральна спільнота обурена: публікувати фото вбивці, якщо він чорний — расизм.
Приклад №2: Біблія, Левіт 20:13: "А хто лежатиме з чоловіком як із жінкою, гидоту вчинили обоє вони, будуть конче забиті, кров їхня на них!". Уривок з книги, яка є священною для українців останні тисячу років. А сьогодні цитування цього вірша хочуть піддати цензурі, бо hatespeech — зокрема, про це був законопроєкт 5488 (на щастя, похований).
Приклад №3: Джуліан Санчес, французький політик, написав на своїй сторінці FB пост з критикою опонента. Інші два юзери мережі залишили коменти з "расистським підтекстом". Це було в далекому 2011 році. Через 10 років справа дійшла до ЄСПЛ, і той визнав, що Санчес винен у чужій мові ненависті.
Хтось може пояснити, як з цим конструктом працювати журналістам, політикам і громадянам? За весь час існування терміну список "hatespeecha" тільки зростав під впливом особливо крикливих лівих політиків та лівих гаманців. Ще нещодавно було нормально казати "жиди" та "цигани" — сьогодні це "мова ненависті". Про ідентифікацію 1488 гендерів взагалі промовчу, на фоні цього маразму навіть Джоан Роулінг, переконану феміністку, почали записувати до правого табору.
Хиткий конструкт "hatespeech" будується на ще більш хитких "правах людини". Візьмемо хоча б право на повагу. Напише журналіст матеріал, у яких зазначить росіян "окупантами". Це вже вважати "мовою ненависті" чи ще ні?
Я більш ніж переконаний, що якби в Україні не було сильного патріотичного середовища, а ватники перебрали тактику лібералів під назвою "кричи гучно" — то у нас цілком могла б скластись антиутопія, при якій слово "москаль" прирівнювалось до кримінальної відповідальності.
Слава Богу, сьогодні це не так.
Hatespeech прекрасний, тому що він природний. Людям властиво між собою дружити або ворогувати. Навіть взяти лицарський етикет — там всеодно фігурує завуальований hatespeech. І коли дві групи з різними поглядами зіштовхуються лобами, "мови ненависті" не уникнути.
Що цікаво, адепти "прав людини" й "толерантності" куди більше вдаються до того ж hatespeеcha, але підруснявий гомофоб всеодно ти, юний патріот.
На що замінити "мову ворожнечі"?
Ви ж не подумайте, що я закликаю до медійної та словесної анархії. Порядок має бути, правила мають бути, цензура має бути. Просто їх треба будувати на фундаменті чогось більш конкретного, аніж абстрактні "права" абстрактної "людини".
На щастя, в українців є власна країна, її історія, культура, мова й традиції. І навіть попри безхребетність влади, ми успішно впроваджуємо український cancel culture у життя.
Єдина дилема — це спільне трактування того, що є "українським". Але про це поговоримо іншим разом.
Автор: Олександр Радковський
Forwarded from PETLYARIS DEATH BRIGADE
Дрезден запалав у сорок п'ятому.
В 1945 році сталося бомбардування культурного центру Саксонії– міста Дрезден. Так склалося, що "союзники" не змогли вигадати нічого кращого, окрім винищення мирного населення Німеччини.
Англо-американські ВПС почали повітряний терор в ніч з 13 на 14 лютого.
Власне, знищення Дрездена було актом залякування не для німців, усе це було для того, щоб показати совєтам свою силу та непередбачуваність.
За 24 хвилини бомбардування Королівськими ВПС було скинуто близько 1500 т фугасних бомб та 1000 т напалму.
А вже зранку 14 лютого місто атакували янкі. Окрім скинутих бомб, місто ґвалтували американські винищувачі.
Тієї фатальної ночі у вогні ненависті загинуло більше 200 тис. людей, серед яких було багато жінок та неповнолітніх дітей.
Чи дійсно воно було варте того світу, в якому ми зараз живемо?
В 1945 році сталося бомбардування культурного центру Саксонії– міста Дрезден. Так склалося, що "союзники" не змогли вигадати нічого кращого, окрім винищення мирного населення Німеччини.
Англо-американські ВПС почали повітряний терор в ніч з 13 на 14 лютого.
Власне, знищення Дрездена було актом залякування не для німців, усе це було для того, щоб показати совєтам свою силу та непередбачуваність.
За 24 хвилини бомбардування Королівськими ВПС було скинуто близько 1500 т фугасних бомб та 1000 т напалму.
А вже зранку 14 лютого місто атакували янкі. Окрім скинутих бомб, місто ґвалтували американські винищувачі.
Тієї фатальної ночі у вогні ненависті загинуло більше 200 тис. людей, серед яких було багато жінок та неповнолітніх дітей.
Чи дійсно воно було варте того світу, в якому ми зараз живемо?
Forwarded from Третій армійський корпус
❗️КИЇВ! УВАГА! МАКСИМАЛЬНИЙ РЕПОСТ!
Всі хто хоче боронити країну від ворога із зброєю в руках, приходьте до мобілізаційного пункту збору у столиці.
Адреса: Київ, метро "Святошин", територія заводу АТЕК.
Контакти інших регіонів тут: https://nationalcorps.org/contacts/ 👈🏻
Українці ніколи не боялися і не будуть боятися ворога. Разом ми його знищимо! Слава Україні! 🇺🇦
@GromOboronaUA ⚔️
Всі хто хоче боронити країну від ворога із зброєю в руках, приходьте до мобілізаційного пункту збору у столиці.
Адреса: Київ, метро "Святошин", територія заводу АТЕК.
Контакти інших регіонів тут: https://nationalcorps.org/contacts/ 👈🏻
Українці ніколи не боялися і не будуть боятися ворога. Разом ми його знищимо! Слава Україні! 🇺🇦
@GromOboronaUA ⚔️
Forwarded from Одна кров КИЇВ
❗️ Не панікуй – здавай кров!
Росія розпочала активну фазу війни. Головна їх зброя – паніка, оскільки з живою силою супротивника наші воїни успішно справляються 😉
Але з нашого боку вже є поранені, їм потрібна наша допомога!
Це ваш шанс врятувати життя нашим захисникам – пройти донацію на 15 хв.
Наша підтримка = українська перемога!
📍 Пункти прийому донорської крові:
Київський міський центр крові
вул. Максима Берлинського, 12
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Київська обласна клінічна лікарня
вул. Багговутівська, 1а, корп. 13, 4 поверх
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Центр служби крові Національної дитячої спеціалізованої лікарні ОХМАТДИТ МОЗ України
вул. В. Чорновола, 28/1, новий корпус, Сектор Б, Центр служби крові
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Національний інститут раку
вул. Ломоносова, 33/43, 1-ий поверх
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Центр крові Національного військово-медичного клінічного центру Головний військовий клінічний госпіталь
вул. Госпітальна, 18
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Відділ по забору та збереженню крові Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України
вул.Бульварно-Кудрявська, 27
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Інститут серця МОЗ України (Київський міський центр серця). Відділення трансфузіології
вул. Братиславська, 5А
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Відділення трансфузології Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова
вул.Героїв Севастополя, 30 у приміщенні Консультативної поліклініки ДУ "НІХТ ім. О.О.Шалімова" НАМНУ, 1-й поверх
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Відділення переливання крові Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова
вул. Амосова, 6, Другий корпус, другий поверх
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Центр трансфузіології Клінічної лікарні ФЕОФАНІЯ
вул Академіка Заболотного, 21, копр.1
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Відділення трансфузіології Київської міської клінічної лікарні № 3
вул. Петра Запорожця, 26
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Відділення трансфузіології Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України
вул. Чорновола, 28/1
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Структурний підрозділ № 1, відділення трансфузіології Київського міського центру крові
Пимоненка, 8
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Biopharma Plasma Київ
вул.Сверстюка, 2-А
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
@odnakrov_kyiv🩸
Росія розпочала активну фазу війни. Головна їх зброя – паніка, оскільки з живою силою супротивника наші воїни успішно справляються 😉
Але з нашого боку вже є поранені, їм потрібна наша допомога!
Це ваш шанс врятувати життя нашим захисникам – пройти донацію на 15 хв.
Наша підтримка = українська перемога!
📍 Пункти прийому донорської крові:
Київський міський центр крові
вул. Максима Берлинського, 12
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Київська обласна клінічна лікарня
вул. Багговутівська, 1а, корп. 13, 4 поверх
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Центр служби крові Національної дитячої спеціалізованої лікарні ОХМАТДИТ МОЗ України
вул. В. Чорновола, 28/1, новий корпус, Сектор Б, Центр служби крові
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Національний інститут раку
вул. Ломоносова, 33/43, 1-ий поверх
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Центр крові Національного військово-медичного клінічного центру Головний військовий клінічний госпіталь
вул. Госпітальна, 18
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Відділ по забору та збереженню крові Інституту травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України
вул.Бульварно-Кудрявська, 27
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Інститут серця МОЗ України (Київський міський центр серця). Відділення трансфузіології
вул. Братиславська, 5А
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Відділення трансфузології Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова
вул.Героїв Севастополя, 30 у приміщенні Консультативної поліклініки ДУ "НІХТ ім. О.О.Шалімова" НАМНУ, 1-й поверх
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Відділення переливання крові Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова
вул. Амосова, 6, Другий корпус, другий поверх
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Центр трансфузіології Клінічної лікарні ФЕОФАНІЯ
вул Академіка Заболотного, 21, копр.1
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Відділення трансфузіології Київської міської клінічної лікарні № 3
вул. Петра Запорожця, 26
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Відділення трансфузіології Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України
вул. Чорновола, 28/1
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Структурний підрозділ № 1, відділення трансфузіології Київського міського центру крові
Пимоненка, 8
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
Biopharma Plasma Київ
вул.Сверстюка, 2-А
Центр крові не надає інформацію щодо запасів.
@odnakrov_kyiv🩸
Forwarded from Андрій Білецький
П'ята доба війни. Українські війська і тероборона не втрачають запалу та луплять ворогів по всім напрямкам. Втрати окупанта на цю добу:
Літаки ― 29
гелікоптери ― 29
Танки ― 191
Бойові броньовані машини ― 816
Гармат ― 74
ЗРК БУК ― 1
Град ― 21
Автомобільна техніка ― 291
Цистерни ― 60
БпЛА ОТР ― 3
Кораблі/катери ― 2
Засоби ППО ― 5
Особовий склад орієнтовно +/- 5300
Так тримати! Продовжуємо бити ворога! Продовжуємо захищати Україну!
Літаки ― 29
гелікоптери ― 29
Танки ― 191
Бойові броньовані машини ― 816
Гармат ― 74
ЗРК БУК ― 1
Град ― 21
Автомобільна техніка ― 291
Цистерни ― 60
БпЛА ОТР ― 3
Кораблі/катери ― 2
Засоби ППО ― 5
Особовий склад орієнтовно +/- 5300
Так тримати! Продовжуємо бити ворога! Продовжуємо захищати Україну!
Forwarded from Оперативний ЗСУ
ПРИВИДА БІЛЬШЕ НЕМАЄ...
(Тьху, тьху, тьху три рази...)
ТЕПЕР ВІН ФАНТОМ КИЄВА!
Після того як наш ас збив 30-го, було прийнято рішення дати йому новий F-16. Бо якось невдобно, що він на старенькому літакові збиває пачками усі ті росіянські "анало говнет". Треба дбати про історію. Щоб у шкільних підручниках картинка гарніша була.
Так тримати! Дай Боже, не останній!
Слава Україні!
#stoprussia
#StopRussianAggression
#RussiaInvadedUkraine
https://news.1rj.ru/str/operativnoZSU
@operativnoZSU
(Тьху, тьху, тьху три рази...)
ТЕПЕР ВІН ФАНТОМ КИЄВА!
Після того як наш ас збив 30-го, було прийнято рішення дати йому новий F-16. Бо якось невдобно, що він на старенькому літакові збиває пачками усі ті росіянські "анало говнет". Треба дбати про історію. Щоб у шкільних підручниках картинка гарніша була.
Так тримати! Дай Боже, не останній!
Слава Україні!
#stoprussia
#StopRussianAggression
#RussiaInvadedUkraine
https://news.1rj.ru/str/operativnoZSU
@operativnoZSU
Як копірайтер — ставлю великий респект ЗСУшникам, які шикарно граються заголовками. Вищий пілотаж!
Forwarded from ✙splendoris △pparent✙
Москва поляже, а Золотоверхий Київ відновить свої почесні права.
Те, що ми бачимо, спостерігаючи за росією - агонія. Московити самі починають розуміти, що їх більшовицька недоімперія поляже через розв'язану ними війну. У той же час, навіть, під постійним звуком сирен, що сповіщають про небезпеку, Київ - квітне та налагоджує зв'язки.
Слід розуміти, що сьогоднішня російфська федерація - не є ані тим радянським союзом, а ні російською імперією, а виключно більшовицьким проектом, який у 1917 році був сформований більшовиками зі Левом Камєнівим на чолі. Це не є природнім, а виключно штучним геополітичним утворенням, яке, щоправда, існує вже більш ніж 100 років. На щастя, цьому проекту не вдалося реалізувати зрівняння цивілізаційно різних народів, хоч як він намагався це зробити.
Як ми можемо побачити, наразі це утворення тріщить по швам і все активніше наближається той час, коли воно припинить своє існування. Поневолені народи, що потерпають від самого існування, так званої, російської федерації, наразі мають історичний шанс здобути свої незалежні національні держави.
У суспільстві інших країн Москва втратила вплив на будь кого, окрім деяких зовсім маргінальних груп. Залишилося тільки деяким міжнародним організаціям припинити боятися та вважати росію частиною цивілізованого світу, адже ніколи вона такою не була, за винятком часів, коли західне прикордоння недоімперії було населене європейськими націями. Та й то, лише ці нації і створювали росії фасад цивілізованості. Кровні зв'язки Європи та росії згинули у 1918 році, причин вважати, що вони все ще існують - немає.
Звичайно, світ пасивно чекає на нашу перемогу, іноді надсилаючи нам допомогу. Проте, в культурному плані можна помітити, що роль та вплив росії знатно поступається впливу українському. Навіть олів'є перстав бути "руським салатом", натомість ставши салатом "країни, що знаходиться біля України" (в Греції) та "київським салатом" (в Іспанії). Дрібнички, що вказують на реальне ставлення людей.
Київ же продовжує виконувати свою історичну місію, бо несе очищення для всієї Землі. Своїм прикладом він демонструє, що, насправді, є справжніми цінностями. Духовність, братерство та сестринство, родина, самопожертва... Москва ж, впадаючи, показує свої цінності, притаманні для неї - агресія, егоцентризм, матеріалізм, пиха. Просто згадаймо, що вони визнали, що умисно цілилися у пологовий будинок.
Гріховне місто паде, а святий Золотоверхий, Другий Ієрусалім, Другий Константинополь, - займе своє місце. Місце сили та правди. Київ, місто, що поведе людство у нову еру, де не буде місця слабкості та брехні!
Те, що ми бачимо, спостерігаючи за росією - агонія. Московити самі починають розуміти, що їх більшовицька недоімперія поляже через розв'язану ними війну. У той же час, навіть, під постійним звуком сирен, що сповіщають про небезпеку, Київ - квітне та налагоджує зв'язки.
Слід розуміти, що сьогоднішня російфська федерація - не є ані тим радянським союзом, а ні російською імперією, а виключно більшовицьким проектом, який у 1917 році був сформований більшовиками зі Левом Камєнівим на чолі. Це не є природнім, а виключно штучним геополітичним утворенням, яке, щоправда, існує вже більш ніж 100 років. На щастя, цьому проекту не вдалося реалізувати зрівняння цивілізаційно різних народів, хоч як він намагався це зробити.
Як ми можемо побачити, наразі це утворення тріщить по швам і все активніше наближається той час, коли воно припинить своє існування. Поневолені народи, що потерпають від самого існування, так званої, російської федерації, наразі мають історичний шанс здобути свої незалежні національні держави.
У суспільстві інших країн Москва втратила вплив на будь кого, окрім деяких зовсім маргінальних груп. Залишилося тільки деяким міжнародним організаціям припинити боятися та вважати росію частиною цивілізованого світу, адже ніколи вона такою не була, за винятком часів, коли західне прикордоння недоімперії було населене європейськими націями. Та й то, лише ці нації і створювали росії фасад цивілізованості. Кровні зв'язки Європи та росії згинули у 1918 році, причин вважати, що вони все ще існують - немає.
Звичайно, світ пасивно чекає на нашу перемогу, іноді надсилаючи нам допомогу. Проте, в культурному плані можна помітити, що роль та вплив росії знатно поступається впливу українському. Навіть олів'є перстав бути "руським салатом", натомість ставши салатом "країни, що знаходиться біля України" (в Греції) та "київським салатом" (в Іспанії). Дрібнички, що вказують на реальне ставлення людей.
Київ же продовжує виконувати свою історичну місію, бо несе очищення для всієї Землі. Своїм прикладом він демонструє, що, насправді, є справжніми цінностями. Духовність, братерство та сестринство, родина, самопожертва... Москва ж, впадаючи, показує свої цінності, притаманні для неї - агресія, егоцентризм, матеріалізм, пиха. Просто згадаймо, що вони визнали, що умисно цілилися у пологовий будинок.
Гріховне місто паде, а святий Золотоверхий, Другий Ієрусалім, Другий Константинополь, - займе своє місце. Місце сили та правди. Київ, місто, що поведе людство у нову еру, де не буде місця слабкості та брехні!
Forwarded from Андрій Білецький
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Дивитися кожному, репостити кожному!
Маріуполь потрібно деблокувати! Там борються і гинуть найкращі люди України! Досить бадьорих заяв на пресконференціях та дешевих картинок.
Деблокада!
Маріуполь потрібно деблокувати! Там борються і гинуть найкращі люди України! Досить бадьорих заяв на пресконференціях та дешевих картинок.
Деблокада!
Пам'яті Крука
Для мене, як і для тисяч інших, весь український націоналізм почався з Крука. Завдяки перевиданій його зусиллями "Nаціократії" я дізнався, що весь світ не стоїть на творчості австрійського художника. Завдяки його лекціям на школі молодших командирів я усвідомив, чому програла Зимова революція 14-го і що треба було змінити. Завдяки йому я почав цікавитись творенням контенту для української Вікіпедії. Шкода, що за його життя так і не досяг успіхів в останньому...
Крук для мене займав місце у тріо знакових фігур Руху. Він був моїм Вчителем в усіх сенсах цього слова. Взірцем інтелектуала, сім'янина, воїна і Людини, якою хочеться пишатись. Його думка для мене завжди була незмінним авторитетом, і сьогодні багато моїх візій запозичені у нього.
Не вистачить тексту розказати, скільки ця людина зробила для правого руху, для Nації та Держави, для кожного з нас. Лише точно знаю, що він би не хотів, аби за ним хтось ридав. Прожив гідне, сповнене всіма фарбами життя, і пішов з нього, як Герой.
Крук колись писав: "Нема ветеранів на незавершеній війні".
Що ж, друже, тепер ти ветеран. Ветеран Небесного Полка, в одному строю з Шухевичем, Коновальцем, Залізняком та батьком Хмелем.
Пам'ятаємо. Помстимося!
Для мене, як і для тисяч інших, весь український націоналізм почався з Крука. Завдяки перевиданій його зусиллями "Nаціократії" я дізнався, що весь світ не стоїть на творчості австрійського художника. Завдяки його лекціям на школі молодших командирів я усвідомив, чому програла Зимова революція 14-го і що треба було змінити. Завдяки йому я почав цікавитись творенням контенту для української Вікіпедії. Шкода, що за його життя так і не досяг успіхів в останньому...
Крук для мене займав місце у тріо знакових фігур Руху. Він був моїм Вчителем в усіх сенсах цього слова. Взірцем інтелектуала, сім'янина, воїна і Людини, якою хочеться пишатись. Його думка для мене завжди була незмінним авторитетом, і сьогодні багато моїх візій запозичені у нього.
Не вистачить тексту розказати, скільки ця людина зробила для правого руху, для Nації та Держави, для кожного з нас. Лише точно знаю, що він би не хотів, аби за ним хтось ридав. Прожив гідне, сповнене всіма фарбами життя, і пішов з нього, як Герой.
Крук колись писав: "Нема ветеранів на незавершеній війні".
Що ж, друже, тепер ти ветеран. Ветеран Небесного Полка, в одному строю з Шухевичем, Коновальцем, Залізняком та батьком Хмелем.
Пам'ятаємо. Помстимося!