​​🎉Фестиваль "Під покровом Тризуба" став для мене справжньою душевною відрадою цих вихідних. Стільки позитивних емоцій годі собі уявити 😁

🇺🇦Перше, що приходить в голову - атмосфера. Тяжко знайти більш патріотично-налаштоване товариство, ніж у Парку Перемоги в ці дні. Це те місце, де книжкова крамниця, фудкорт, дискусійна й дитяча галявина - все просякнуто українським духом. Тут на кожне "Слава Україні!" тобі гукнуть у відповідь "Героям слава!"

🧐Мені випала нагода побувати на реконструкції бою між вояками УНР та комуняками. Захопливе видовище! Повсюди стрілянина, вигуки, вибухи - неначе ти сам береш участь у тих подіях.
Проте, краще я покажу відео - буде знизу.

❓Хто досі не в курсі, що це за фестиваль - дуже рекомендую завтра завітати до парку Перемоги, що у Боярці. Деталі тут.

От тільки стало відомо, що Зеленський повернув громадянство України Міхеїлу Сакашвілі. Вже здійнявся через це ґвалт. Від Сакашвілі очікуємо дій - буде таранити і без того дирявий рейтинг Порошенка.

Мене, насправді, більше зацікавив інший факт.
А хто ті люди, кому Зеленський видав громадянство разом з Сакашвілі? Лише один з них росіянин, всі інші - "темний Схід".
Згадаємо інавгурацію: "Українці, повертайтесь, ми видамо вам громадянство!"
А на ділі?..

О, власне кажучи: а що там з #ПаспортДобровольцю?
Нагадаю: наразі в Україні перебуває близько півтори сотні іноземних добровольців, які проливали кров за нашу з вами державу. Дороги додому у них нема, а в Україні їх не визнали. Порошенко відкрито клав на них великий болт, видавав громадянство всім, крім них.
Команда Зеленського, чи готові ви захистити добровольців?

Може потім будуть коментарі з цього приводу. Але особисто мене не радує, що тисячі українців добровільно виїздять з України, а їх місце займає далеко не українська громада. Ні по крові, ні по духу.

​​Думаю, не треба зайвого здивування з приводу анонсу Полякової - сама заява звучить трешово і показує, у якій глибокій дупі знаходиться наш політикум.
Також доки не зрозуміло, хто підштовхнув її на це рішення. Сама захотіла? Да сміху ради, коли б таке було) Порошенко? Можливо, аля другий Вакарчук.

Хотів наголосити увагу на іншому моменті.
Прочитайте її заяву:
"Люди, ми вимираємо! Індійці розмножуються, і китайці теж... Для кого наші військові захищають наші території? Якщо ми вимираємо, то не буде кому там жити. Тому я думаю, що нам треба розмножуватися, нам треба народжувати"

Правильно все каже? Правильно. У чому проблема?
Полякову усі звикли сприймати як співачку, інші - як поп-повію. Але ніхто не буде її сприймати як державотворця чи законодавця. В житті вона розумна та інтелігентна жінка, але в країні, де Президентом стає професійний комік, нікого не цікавлять твої здібності та навички.
Тому більш, ніж популістичний трюк, сприймати це не варто. Діти - це найдорожче, на цій темі відігратись найлегше.

Коротко (багато) про імпічмент

Як завжди, диявол криється в деталях. Я вже хотів був радуватись від того, що Зеленський виконує свої передвиборчі обов'язки. До того моменту, як не подивився на сам законопроект...

Хто пропустив: сьогодні Зеленський вніс до Ради законопроект про імпічмент Президента. Позитивне зрушення, адже за 5 років каденції Порошенка такої ініціативи не було, а тут всі заметушились. Завтра Рада вже буде голосувати за цей законопроект. Як проголосують - питання другорядне: після цього піде тяганина з розробкою закону, його прийняттям тощо, а це все муторно, і вирішувати це вже буде Рада XIX скликання.

Що цікавіше - так це пункти, прописані у законопроекті. Він просто детально розписує статтю 111 Конституції України.
Цікаво, як, у випадку чого, будемо знімати Президента?

Ну дивіться:
1. Більше половини депутатів збирають підписи, подається заява про прийняття питання про імпічмент до порядку денного ВР, мають проголосувати більше 226 депутатів.
2. Створюється спеціальна тимчасова слідча комісія (СТСК), яка розслідує ситуацію і складає проект постанови про звинувачення Президента.
3. Після обговорення цієї постанови, за неї голосують. Точніше, голосують за кожен з пунктів окремо. І так, для прийняття кожного пункта потрібно 2/3 голосів.
4. Якщо за них проголосували - постанова направляється до Верховного Суду та КСУ. Якщо ці дві інстанції схвалюють постанову і не знаходять там порушень, то СТСК подає проект постанови про усунення Президента з посади.
--- Мізки ще не плавляться? Тоді от на десерт ---
5. Для того, щоб ця постанова набула чинності, потрібно 3/4 голосів народних депутатів! 3/4, Карл!!!
6. І найцікавіше: якщо бодай на будь-якому з цих пунктів не буде дозволу на хід вперед, Рада перериває процедуру імпічменту і вибачається перед Президентом. The end.

На що це схоже? Правильно - на закон, що буде майже нереально втілити в життя. І нема різниці, що він є, що його нема.
От ви вірите, що Президента усуне з посади Рада, у якій більшість - депутати Президента? Звісно, питання риторичне...

​​Мінський формат: запізнення на 5 років

Я стверджував і не перестану стверджувати: мінські домовленості наразі є тим важелем, який призводить до нашої капітуляції на фронті - не юридичної, а фактичної. Бо тільки капітулянт буде сидіти 5-ий рік у траншеях майже без дій. І я кажу не про наших солдатів - героїв, що довели свою вірність Батьківщині, там полягло вже достатньо. Я кажу за політиканів, котрим ці домовленості дозволяють красиво заморожувати конфлікт або, ще чого гірше, продовжувати процес капітуляції.

Цього не буде помічати або аполітична людина, або вузьколобий "порохобот". Для всіх же інших давно стало зрозуміло, що Мінський формат повністю себе вичерпав. Так, він був корисний - на самому початку. Місяць. Ну два. Максимум - три. Але ми в цій кабальній угоді застрягли і, схоже, вилазити не збираємось. Всі бачили останнє призначення Зеленського? Повернути Кучму, співтворця Мінського процесу, до цього ж таки процесу. Замінити шило на мило, Медведчука на Кучму - багато воно вартує, коли що той, що інший хоче на цім нажитись?

Щоб відгорнути від себе зайву критику і дурні питання, скажу: я проти Порошенка і не маю надій щодо Зеленського, обидва кандидати мені однаково огидні. Проте якщо Порошенко давно показав себе як найприємніший партнер Кремля в Україні, то до пана Зеленського я маю питання, яке турбує зараз найбільше:

В чому суть Вашого нового мирного плану? Якщо він не передбачає здачу територій, то здачу чого нам слід чекати?

Країна голосувала не ЗА Зеленського, а ПРОТИ Порошенка. Вчорашній "жуковопад" у Харкові показав: народ не потерпить ригівського реваншу. Лишається лише сподіватись, що новообраний Президент зробить правильний вибір.
Думай-Те.

Появление второго президента Украины Леонида Кучмы на совместном брифинге с шестым президентом страны Владимиром Зеленским и возвращение Кучмы в Минск может показаться сенсационной странностью только тем украинским обывателям, которые до сих пор воспринимают избрание Зеленского в качестве доказательства демонтажа системы – ну и еще тем украинским экспертам и политикам, кто продолжает кормить потребителя легендой об «электоральном Майдане».
На самом деле мы, скорее всего, наблюдаем процесс перезагрузки олигархической системы управления, как это, между прочим, в украинской истории было уже не раз. И в этот не раз, кстати, входит и «электоральная революция» Виктора Януковича в 2010 году, и избрание Петра Порошенко президентом страны после настоящего Майдана в 2014 году.
Леонид Кучма появился в Минске именно после избрания Порошенко по очень простой причине – власть нуждалась, с одной стороны, в консенсусе олигархов, а с другой, в людях, способных на равных говорить с представителями Кремля и с самим  Путиным. Леонид Кучма мог казаться идеальной кандидатурой по нескольким обстоятельствам. Во-первых, он не просто бывший «крестный отец» всей украинской олигархии, но и патриарх одного их самых влиятельных ее кланов – клана Виктора Пинчука. Во-вторых, Кучма установил неформальные отношения с российской политической и предпринимательской элитой еще в 90-е годы, когда большая часть нынешних участников политического процесса еще не знала, что такое управление государством.
Но оба эти преимущества оказались недолговечными. Когда консенсус олигархов – и их консенсус с Петром Порошенко – стал расклеиваться, само присутствие Леонида Кучмы в Минской группе стало не очень нужным ни для олигархов, ни для власти, ни для самого Леонида Даниловича. Кроме того, оказалось, что те связи, которые установил Кучма, могли реально помочь в ситуации, когда политическую повестку дня определял ельцинский клан и близкие к нему группы. А от путинского клана Кучма оказался бесконечно далек еще в последние годы своего правления – и тут он явно не мог быть эффективным коммуникатором. Зато к этому клану был близок выстроивший с ним особые отношения как раз в последние годы пребывания Кучмы у власти Виктор Медведчук. Беда только в том, что если Кучма все же воспринимал себя в качестве украинского медиатора, который должен найти взаимовыгодный компромисс на переговорах с Кремлем, то Медведчук, скорее – медиатор Кремля, который ищет компромисс на переговорах с Киевом. Так оба украинских переговорщика, имеющие авторитет в Москве, оказались, по существу, совершенно бесполезными. И уход Кучмы из Минской группы был совершенно логичным. Он демонстрировал крах олигархического консенсуса и неспособность бывшего президента повлиять на Кремль.
Возвращение Кучмы в Минскую группу означает, во всяком случае, то, что консенсус украинских олигархических группировок – по крайней мере, по вопросу взаимодействия с Москвой – восстановлен, Зеленский становится его гарантом, Кучма – его символом. Однако возможности второго президента с точки зрения организации эффективного процесса взаимодействия с Кремлем от этого не усиливаются просто потому, что за это время в Кремле если что-то и изменилось, то в худшую для Кучмы сторону. И, разумеется, сам Путин будет всегда заинтересован в том, чтобы Кучму, которого он воспринимает как представителя «ельцинских», уравновешивал «его» Медведчук. А публичное возвращение в переговорный процесс Медведчука – явно не то, что может позволить себе новый президент. По крайней мере, пока что.
И именно поэтому возвращение Кучмы в Минск – сигнал прежде всего внутриполитического свойства, демонстрирующий, что часть украинских олигархических элит готова к консолидации вокруг нового президента. И да, это важный сигнал и для Кремля, он должен убедить Путина, что украинская власть после президентских выборов стабилизируется и у нее есть влиятельные сторонники. Espreso.tv

​​👍Друзі, пропоную підписатись на канал Дані "Бруса".

🔰Почавши свій шлях як активіст, він згодом став головою агітаційного відділу Київського осередку Національного Корпусу. Себе зарекомендував як відповідального, дружнього і активного громадянина.
Та чого я тут розповідаю за нього - краще почитайте самі 😁

Конституція, на яку ми заслуговуємо 🇺🇦
Це вам не басня про рівність у правах - тут все серйозно

​​Наперекір історії: сьогодні відбулося історичне єднання націоналістів ✊

▪️З'їзд націоналістичних партій, що відбувся 9 червня у будівлі КВЦ "Парковий" - більше, ніж просто домовленості між партійною елітою. Це довгоочікуваний знак того, що сучасні національні еліти навчились читати помилки історії і робити з них висновки.

▪️100 років тому Україна вже поставала перед вибором: жити або згинути. Тоді правляча верхівка не знайшла в собі сили і бажання порозумітись - на це було багато причин: ідеологія, вороже втручання, власні амбіції. Проте результат виявився плачевним для всіх: втрата державності та поневолення комуністичною імперією призвело до голодоморів, війни на два фронти та знищення національної еліти.

🔰Це було 100 років тому. І вороги України продовжують робити все можливе заради того, щоб наша Держава перестала існувати. Але не цього разу.
Сьогоднішнє єднання націоналістів - це виклик самій історії. І сучасні лідери національного руху, забувши про давні чвари, сказали всі як один:
"Україна понад усе!"

Під цим прапором і буде наша перемога!🇺🇦

У вільну хвилину переглядав програму "Коментарі" на ZIK. Зацікавив один момент, який просто не міг не потішити.

До студії запрошений представник від БПП (зараз ПЄС) Олександр Ворган. У програмі він висловив думку про те, що "всі націоналістичні і проєвропейські сили мають разом боротись проти проросійської нечисті".
Очікувано те, що після цього влетіло питання: "А ця нечисть, власне, хто?"

Ну от я наприклад можу зходу перерахувати вісьмірку таких холуїв: Мураєв, Бойко, Новінський, Портнов, Бужанський, Кернес, Вілкул, Труханов. Думаю, що для такого "патріота", як БПП-шник Ворган, буде не проблема також...
Але виявилося, що хвилина ефірного часу пішла на те, щоб просто вмовити його сказати прізвище сєпара Бойка 🤡

Відео⏩ https://youtu.be/OufwgFRTZRw
(тайм-код: 25:30)

І можна було б просто списати це на неосвітченість людини, якби не пам'ять про те, що Ахмєтов і Медведчук найбільше збагатіли за часів Порошенка, а Кернес - очільник харківського антимайдану, лишився при владі...

Та нє, це просто збіг обставин, то мені мариться))

------
То хто у нас головний друг Путіна в Україні❓

Опа-опа!
Цікавий ефір!

Хто не спить - долучайтесь😉:
https://youtu.be/cSYCADHp-aM

Плюралізм думок ХІХ ст:
- Я монархіст.
- А я республіканець.
- Я не згоден з Вашою думкою, але маєте на неї право.

Плюралізм думок ХХІ ст:
- Я гомосексуал.
- А я гендерфлюїдний вертосексуал.
- Я згоден з Вашою думкою, бо не маю права не погодитись.

Навчаємось розпізнавати сєпарські ЗМІ. Тут все сказано чіткіше нікуди.

​​Щоб не писати 100500 коментів, вирішив узагальнити одним постом. Я повністю уникаю hate-speech щодо теми гомосексуалістів, бо, на щастя, мав досвід взаємодії з такою людиною, яка була волонтером дитячого табору на початку 2000-х і проявила себе дуже відповідальним, чесним і зразковим волонтером.

Але хотілося б зачепити юридичні аспекти руху ЛГБТ. Зокрема, мене, як українця, принижує, що назагал наше суспільство подається як таке, де процвітає «нерівність» і «дискримінація», хоча юридично цього немає. І ось аргументи проти тез з інфографіки.

1) Законодавчий захист – забезпечений на рівні Конституції це ст. 24. Також численних законів, зокрема ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації» (2012р).

2) Писаного права на реєстрацію партнерства ще не існує. Отже, не може бути дискримінації за неіснуючою нормою. Вимога до впровадження інституту одностатевого партнерства чи іншого партнерства відмінного від шлюбу – є вимогою додаткового права (нового закону).

3) Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом (ст. 355 ЦК). Закону, який би забороняв набувати чи здійснювати право спільної власності гомосексуальній (гс) людині, немає. Таке право може набуватися і здійснюватися згідно договору між співвласниками.

4) Право на спадкування майна доступне через правовий інститут заповіту. Заповіт можна написати на будь-кого. Жодної дискримінації. Вимога спадкування за законом для партнера – це вимога додаткового права.

5) Право на аліменти – це право одного з подружжя. Навіть не беручи до уваги, що інститут аліментів це первісно інститут утримання дитини і непрацездатної (у звязку з вагітністю, народженням та доглядом за дитиною) матері. Оскільки союзом гc-партнерів не є зачаття і народження дітей, а швидше взаємне піклування, то і правові наслідки такого союзу повинні бути відмінними від подружжя, базовою метою якого є взаємна відповідальність і обов'язки, які випливають із зачаття, народження і виховання дітей. Більше того, згідно ст. 21 Сімейного кодексу «проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя».

6) Право не свідчити в суді (ст. 63 Конституції) доступне кожній гс-людині. Вимога включити гс-партнера до переліку близьких родичів – це вимога нового закону, а не дискримінація.

7) Право виступати довіреною особою в разі недієздатності може бути реалізоване в загальному порядку інституту опіки та піклування, визначених главою 6 Цивільного кодексу див. ст. 63 – жодних обмежень за ознакою сексуальної орієнтації.

8) Право на розпорядження тілом (таке собі право, не знаю, чи це про донорство) доступне через заповідальне розпорядження див. ст. 1240 ЦК.

9) Право на спільне батьківство виникає із шлюбу. Індивідуальне право на батьківство доступне в повній мірі для повнолітніх дієздатних осіб незалежно від сексуальних орієнтацій. В будь-якому випадку я не чув, щоб гс-людині відмовили, наприклад, в усиновленні дитини з інвалідністю з Цюрюпінського сиротинця.

10) Право на соціальне забезпечення – тут важко відповісти без конкретики, виглядає якось невизначено, можливо, тут така ж ситуація як і з аліментами. В будь-якому випадку мова йде про гс-партнерство, одночасно немає жодних юридичних обмежень для шлюбу гс-чоловіка з гс-жінкою.
Правда допомогає достягати більшого, і якщо ЛГБТ активісти будуть чесно казати, що йде боротьба за додаткові права (нові закони), а не маніпулювати терміном «дискримінація», «рівність», розраховую, що шансів досягти успіху буде значно більше.

PS Зазначу, що апелювання до аналогії з боротьбою проти дискримінації чорношкірих на початку 20 ст. в США є недоречною, адже чорношкірі громадяни мали писане право, яке гарантувало рівність – це 14-та поправка до Конституції, але саме це писане право застосовувалося до них вибірково згідно принципу «separate but equal», яке встановив їхній верховний суд.

Віталій Коломієць

Діяльність НК охоплює величезний спектр проектів на будь-який смак.

- Основна діяльність: вияв громадянської позиції, маніфестації, підтримка громади.

Проекти:
- "Національні Дружини": ГО, виконує роль муніципальної варти, бориться з наливайками, гральними залами тощо;
- "Юнацький Корпус": мережа дитячих таборів (7 по Україні) з програмою націонал-патріотичного виховання дітей;
- "Одна Кров": проект зробив свою базу донорів крові по всій Україні;
- "Наше майбутнє": молодий, але амбітний волонтерський проект;
- "Українські родини": проект, мета якого - популяризація багатодітних родин в Україні;
- "Пам'ять Нації": лектори та учасники проекту встановили вже понад 40 Хрестів на честь героїв російсько-української війни, зараз активно займаються популяризацією історії України у нашому суспільстві;
- "Білі Янголи": курси з самооборони для жінок;
- "Козацький дім": тут є все - лекторії, спорт-зала, студія малювання, магазин крутого правого шмота;
- "Спортивний Корпус": зараз ці хлопці відкрили більше десятка БЕЗКОШТОВНИХ спортзалів по всій Україні, і це лише початок!
- "Орієнтир": власне видання, у якому можна купити дуже цікаву літературу

​​🤔Уявімо банальну ситуацію: вас не пускають до кінозали зі своїми продуктами. Або кондуктор потребує сплати за проїзд попри наявність пільгової карти. Або поліцейські відмовляються пропускати вас на фестиваль, хоча ви маєте на це право.
Знайомі ситуації?

👆🏻Але такі правові інциденти - лише вершина айсберга, і в таких випадках найкращий адвокат для вас - ви самі. А що робити, коли мова йде про контракт на мільйони доларів, або про несправедливий судовий позив? А справа може йти навіть про формування позитивної думки у народу - і тут вже не обійтись без спеціалістів.

🔰Цей процес називають по різному: «лобіювання», «захист інтересів», «система консультування», «громадські справи», «зв’язки з урядом», «вплив громадськості», «залучення громадськості». Але завдання адвокації завжди незмінне - захист і представництво інтересів клієнта відповідними організаціями, а мета - надання клієнту доступу до прав, які він не міг реалізувати.

Як це працює - ми розкажемо 1 липня. Долучайтесь до нашого тренінгу - буде цікаво 😉
❓Коли - 1.07, 16:00
❓Де - ЦРМ, Дарницький район

☝🏻Реєстрація:
https://forms.gle/HWCuED41xQm5fz3W6

Я тут згадав безсмертну класику. Думається мені, що якби він зараз балотувався на посаду Президента, то точно би пройшов.

Ніби і гріх, але... 😂😂😂

Не знаю, що це за школа, але шкодую, що не навчався там))