Маркус Зьодер прем'єр-міністр Баварії з 2018 та голова партії ХСС з 2019 року потребує окремої уваги.
– заявив пан Зьодер в Х
На картинці написано: «так більше не може продовжуватися».
Länderfinanzausgleich – фінансове вирівнювання федеральних земель – система перерозподілу доходів у Німеччині яка є важливим інструментом фінансування регіонального розвитку.
Баварія як Земля з найбільшим доходом є й найбільшим донором всієї Німеччини про що постійно нагадує Маркус Зьодер.
На минулих виборах в Бундестаг ХСС виграли 45 з 46 одномандатних округів Баварії (програвши тільки 1 місце в Мюнхені зеленим), та принесли 12 місць ХДС по партійних списках (один список для всієї Німеччини). Отримавши таким чином 57/117 місць Баварії в Бундестазі.
Баварія та її правляча партія є важливою економічною та політичною опорою ХДС.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Так далі не може тривати з фінансовим вирівнюванням федеральних земель. Баварія заплатила 117 мільярдів євро, а отримала лише 3,4 мільярда євро. Ми демонструємо солідарність, але ми не наївні. Несправедливо, що інші федеральні землі можуть дозволити собі те, за що платить Баварія, а ми не маємо цих грошей у себе вдома. Саме тому ми виступаємо проти фінансового вирівнювання федеральних земель у судовому порядку.
– заявив пан Зьодер в Х
На картинці написано: «так більше не може продовжуватися».
Länderfinanzausgleich – фінансове вирівнювання федеральних земель – система перерозподілу доходів у Німеччині яка є важливим інструментом фінансування регіонального розвитку.
Баварія як Земля з найбільшим доходом є й найбільшим донором всієї Німеччини про що постійно нагадує Маркус Зьодер.
На минулих виборах в Бундестаг ХСС виграли 45 з 46 одномандатних округів Баварії (програвши тільки 1 місце в Мюнхені зеленим), та принесли 12 місць ХДС по партійних списках (один список для всієї Німеччини). Отримавши таким чином 57/117 місць Баварії в Бундестазі.
Баварія та її правляча партія є важливою економічною та політичною опорою ХДС.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍18
🇪🇺🇫🇷 Вчора у Брюсселі відбулася перша робоча зустріч нового прем'єр-міністра Франції та президента Єврокомісії.
Питання для обговорення – бюджет, торгівля, міграція, оборона та пріоритети на найближчі місяці у Франції та Європі.
Питання бюджету є ключовим тому, що Франція порушила правила ЄС щодо дефіциту держбюджету, який склав 5,5% перевищивши дозволений рівень в 3% і тепер Мішель Барньє має погодити план дій з Єврокомісією для того щоб не отримати покарання.
Слабка позиція уряду, а також президента Франції сильно підважує вплив країни на прийняття рішень на рівні ЄС.
Одним з особливо турбуючих питань для Франції є Угода про вільну торгівлю ЄС-МЕРКОСУР. Угода "корови в обмін на автомобілі" зніме торговельні бар'єри і створить спільний ринок з майже 800 мільйонами людей, на який припадає п'ята частина світового ВВП. Для європейських прихильників угоди, на чолі з Німеччиною, вона вже давно назріла, оскільки Китай розширює свій економічний вплив на південноамериканський континент і витісняє європейський бізнес.
– заявила у вівторок новий глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кайя Каллас на слуханнях у Європарламенті.
– заявив Барньє після зустрічі з президентом Єврокомісії та комісаром з питань торгівлі Валдісом Домбровскісом, які наполягають на завершенні угоди про вільну торгівлю, що триває вже чверть століття.
Французькі фермери занепокоєнні щодо конкуренції з аргентинською та бразильською яловичиною, яка, на їхню думку, має низьку ціну і низьку якість. На початку року Еммануель Макрон заблокував прогрес у досягненні угоди, що змусило лідерів ЄС зняти це питання з порядку денного до європейських виборів у червні.
Оскільки учасники переговорів прагнуть завершити угоду на саміті МЕРКОСУР в Уругваї на початку грудня, Франція шукає союзників, які допоможуть їй зібрати кваліфіковану меншість, що представляє 35% населення ЄС, яка була б достатньою, щоб заблокувати її, коли справа дійде до голосування серед 27 країн-членів блоку.
Барньє відмовився сказати, чи зможе Франція зібрати таку блокуючу меншість, або які країни можуть її підтримати. Але він додав, що було б неправильно «обійти таку країну, як Франція» під час голосування за угоду кваліфікованою більшістю. Французькі фермери планують провести акції протесту проти угоди з МЕРКОСУР у понеділок, коли європейські та південноамериканські лідери зберуться на саміт Групи 20 у Ріо-де-Жанейро.
Тим часом понад 600 з 925 французьких законодавців з обох палат парламенту Франції звернулися до фон дер Ляєн у газеті Le Monde із закликом не укладати угоду, заявивши, що «демократичні, економічні, екологічні та соціальні умови для укладення та прийняття угоди з МЕРКОСУР не виконані».
Протягом багатьох років Франція закликала включити в угоду повагу до Паризької кліматичної угоди – це означає, що угода може бути призупинена, якщо країни МЕРКОСУР порушать кліматичні цілі, а також запровадити юридично обов'язкові зобов'язання щодо боротьби з вирубкою лісів. Намагаючись заспокоїти Францію, Комісія дала зрозуміти, що на останньому етапі переговорів вона намагається врахувати французькі вимоги, хоча країни МЕРКОСУР неодноразово наголошували, що виступатимуть проти будь-яких санкцій щодо цих положень.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Питання для обговорення – бюджет, торгівля, міграція, оборона та пріоритети на найближчі місяці у Франції та Європі.
Питання бюджету є ключовим тому, що Франція порушила правила ЄС щодо дефіциту держбюджету, який склав 5,5% перевищивши дозволений рівень в 3% і тепер Мішель Барньє має погодити план дій з Єврокомісією для того щоб не отримати покарання.
Слабка позиція уряду, а також президента Франції сильно підважує вплив країни на прийняття рішень на рівні ЄС.
Одним з особливо турбуючих питань для Франції є Угода про вільну торгівлю ЄС-МЕРКОСУР. Угода "корови в обмін на автомобілі" зніме торговельні бар'єри і створить спільний ринок з майже 800 мільйонами людей, на який припадає п'ята частина світового ВВП. Для європейських прихильників угоди, на чолі з Німеччиною, вона вже давно назріла, оскільки Китай розширює свій економічний вплив на південноамериканський континент і витісняє європейський бізнес.
Якщо ми не укладемо торговельну угоду з [МЕРКОСУР], то цю порожнечу дійсно заповнить Китай. Між 2020 і 2022 роками китайські інвестиції в Латинську Америку зросли в 34 рази
– заявила у вівторок новий глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кайя Каллас на слуханнях у Європарламенті.
Після моїх зустрічей з Європейською комісією я висловився з приводу угоди між ЄС і МЕРКОСУР, підтвердивши, що Франція виступає проти укладення цієї угоди в її нинішньому вигляді. Занепокоєння Франції виражається, зокрема, у катастрофічних наслідках, які ця угода матиме для цілих секторів, таких як тваринництво
– заявив Барньє після зустрічі з президентом Єврокомісії та комісаром з питань торгівлі Валдісом Домбровскісом, які наполягають на завершенні угоди про вільну торгівлю, що триває вже чверть століття.
Французькі фермери занепокоєнні щодо конкуренції з аргентинською та бразильською яловичиною, яка, на їхню думку, має низьку ціну і низьку якість. На початку року Еммануель Макрон заблокував прогрес у досягненні угоди, що змусило лідерів ЄС зняти це питання з порядку денного до європейських виборів у червні.
Оскільки учасники переговорів прагнуть завершити угоду на саміті МЕРКОСУР в Уругваї на початку грудня, Франція шукає союзників, які допоможуть їй зібрати кваліфіковану меншість, що представляє 35% населення ЄС, яка була б достатньою, щоб заблокувати її, коли справа дійде до голосування серед 27 країн-членів блоку.
Барньє відмовився сказати, чи зможе Франція зібрати таку блокуючу меншість, або які країни можуть її підтримати. Але він додав, що було б неправильно «обійти таку країну, як Франція» під час голосування за угоду кваліфікованою більшістю. Французькі фермери планують провести акції протесту проти угоди з МЕРКОСУР у понеділок, коли європейські та південноамериканські лідери зберуться на саміт Групи 20 у Ріо-де-Жанейро.
Тим часом понад 600 з 925 французьких законодавців з обох палат парламенту Франції звернулися до фон дер Ляєн у газеті Le Monde із закликом не укладати угоду, заявивши, що «демократичні, економічні, екологічні та соціальні умови для укладення та прийняття угоди з МЕРКОСУР не виконані».
Протягом багатьох років Франція закликала включити в угоду повагу до Паризької кліматичної угоди – це означає, що угода може бути призупинена, якщо країни МЕРКОСУР порушать кліматичні цілі, а також запровадити юридично обов'язкові зобов'язання щодо боротьби з вирубкою лісів. Намагаючись заспокоїти Францію, Комісія дала зрозуміти, що на останньому етапі переговорів вона намагається врахувати французькі вимоги, хоча країни МЕРКОСУР неодноразово наголошували, що виступатимуть проти будь-яких санкцій щодо цих положень.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍19
🇪🇺 Євросоюз вперше в історії профінансував проекти з підтримки спільних закупівель оборонної продукції державами-членами.
Проекти спільних закупівель фокусуються на трьох сферах:
📌 Закупівля систем протиповітряної і протиракетної оборони
Проект «МІСТРАЛЬ» підтримує спільну закупівлю дев'ятьма країнами-членами (FR, BE, CY, EE, ES, HU, SI, RO, DK) систем протиповітряної оборони дуже малої дальності «Містраль».
Проект «JAMIE» (Спільна ініціатива з протиповітряної і протиракетної оборони в Європі), передбачає спільну закупівлю шістьма країнами-членами (DE, SI, BG, AT, EE, LV) систем протиповітряної оборони середнього радіусу дії IRIS-T SLM. Це системи для захисту від повітряних загроз, таких як бойові літаки, ударні вертольоти і безпілотні авіаційні системи.
📌 Закупівля сучасної бронетехніки
Закупівля чотирма країнами-членами (Фінляндія, Латвія, Естонія, Данія) спільної системи броньованих транспортних засобів (CAVS) – сучасних бронетранспортерів для захищеного транспортування військ.
📌 Закупівля боєприпасів
У двох інших проектах EDIRPA підтримуватиме спільну закупівлю різних типів 155-мм артилерійських боєприпасів.
Кожен з 5 обраних проектів, що реалізуються в рамках Європейського інструменту зміцнення оборонної промисловості через спільні закупівлі (EDIRPA), отримає 60 мільйонів євро.
Загалом п'ять відібраних проектів забезпечать закупівлі оборонної продукції для збройних сил держав-членів на суму понад 11 мільярдів євро.
– прокоментували рішення Маргрет Вестагер, виконавчий віце-президент Єврокомісії.
Ми вже писали про те, як ЄС розбудовує власні оборонні спроможності. Більше про Стратегічну автономію ЄС слухайте в нашому подкасті.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Проекти спільних закупівель фокусуються на трьох сферах:
📌 Закупівля систем протиповітряної і протиракетної оборони
Проект «МІСТРАЛЬ» підтримує спільну закупівлю дев'ятьма країнами-членами (FR, BE, CY, EE, ES, HU, SI, RO, DK) систем протиповітряної оборони дуже малої дальності «Містраль».
Проект «JAMIE» (Спільна ініціатива з протиповітряної і протиракетної оборони в Європі), передбачає спільну закупівлю шістьма країнами-членами (DE, SI, BG, AT, EE, LV) систем протиповітряної оборони середнього радіусу дії IRIS-T SLM. Це системи для захисту від повітряних загроз, таких як бойові літаки, ударні вертольоти і безпілотні авіаційні системи.
📌 Закупівля сучасної бронетехніки
Закупівля чотирма країнами-членами (Фінляндія, Латвія, Естонія, Данія) спільної системи броньованих транспортних засобів (CAVS) – сучасних бронетранспортерів для захищеного транспортування військ.
📌 Закупівля боєприпасів
У двох інших проектах EDIRPA підтримуватиме спільну закупівлю різних типів 155-мм артилерійських боєприпасів.
Кожен з 5 обраних проектів, що реалізуються в рамках Європейського інструменту зміцнення оборонної промисловості через спільні закупівлі (EDIRPA), отримає 60 мільйонів євро.
Загалом п'ять відібраних проектів забезпечать закупівлі оборонної продукції для збройних сил держав-членів на суму понад 11 мільярдів євро.
Ми вперше використовуємо бюджет ЄС для підтримки держав-членів у спільних закупівлях оборонної продукції. Ця операція була успішною: ми інвестуємо 300 мільйонів євро в 5 проектів, спрямованих на усунення критичних і нагальних прогалин в оборонних можливостях. Це дозволить забезпечити краще співвідношення ціни і якості для національних оборонних бюджетів, покращити оперативну сумісність європейських збройних сил, зміцнити нашу промисловість і зробити Європу краще підготовленою до протистояння оборонним загрозам. Важливо, що обрані проекти також збільшать нашу підтримку Україні, надаючи їй додаткове оборонне обладнання
– прокоментували рішення Маргрет Вестагер, виконавчий віце-президент Єврокомісії.
Ми вже писали про те, як ЄС розбудовує власні оборонні спроможності. Більше про Стратегічну автономію ЄС слухайте в нашому подкасті.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍34
🇮🇹 Італійські гіганти: 274 фірми з оборотом понад 1 мільярд євро
Сьогодні у фокусі – брифінг про стан справ італійського бізнесу.
В Італії спостерігається значне зростання кількості компаній, що генерують понад 1 млрд євро доходів, особливо у сфері виробництва та енергетики. До таких компаній належать Eni, Enel, Stellantis Europe, Poste Italiane та Ferrari. У банківському секторі домінують Intesa Sanpaolo, UniCredit та Cassa Depositi e Prestiti.
Бізнес-середовище
Зараз в Італії налічується 274 компанії з річним доходом понад 1 мільярд євро, що свідчить про стійкість країни та її зростаючу роль на світовій арені.
У нещодавньому звіті Area Studi Mediobanca досліджуються фінансові показники 2 881 італійської компанії, при цьому особлива увага приділяється даним за 2023 рік.
З них 2 353 – це промислові та сервісні компанії, а також 30 лізингових, 35 факторингових та споживчих кредитних компаній, 365 банківських установ та 98 страхових компаній.
Примітно, що виробничий сектор виділяється 13 середніми компаніями, визнаними чемпіонами «Четвертого капіталізму», які демонструють вражаючі темпи зростання та прибутковість.
Домінування енергетичного сектору
Енергетичний сектор Італії залишається лідером: Eni очолює таблицю доходів з 93,7 млрд. євро, трохи випереджаючи Enel з 92,9 млрд. євро, а GSE йде слідом з 55,1 млрд. євро.
Ця тенденція зберігається і в 2024 році, оскільки дохід Eni за перше півріччя сягнув 44,7 млрд євро, випередивши показник Enel (38,7 млрд євро) (9 з 20 найбільших італійських компаній, які отримують найбільші доходи, працюють в енергетичному секторі, що підкреслює його критично важливу роль).
Серед інших відомих компаній – Stellantis Europe з 27,8 млрд євро, Telecom (16,1 млрд євро), Prysmian (15,4 млрд євро) і Leonardo (15,3 млрд євро).
Зростаючий клуб мільярдерів
З 1 571 проаналізованої компанії 274 повідомили про доходи, що перевищують 1 мільярд євро, що в сукупності становить 1,075 трильйона євро.
Примітно, що 34,2% цієї суми припадає на компанії, що перебувають під державним контролем.
Порівняно з 2003 роком, коли цього показника досягли лише 160 компаній, італійська економіка трансформувалася: середній оборот цих компаній зараз становить 3,9 мільярда євро, а рівень зайнятості зріс.
Найкращі працівники та роботодавці
За прибутковістю знову лідирує Eni з 4,8 млрд євро у 2023 році, за нею йдуть Enel (3,4 млрд євро), Stellantis Europe (2,2 млрд євро), Poste Italiane (1,9 млрд євро) та Ferrari (1,3 млрд євро).
Poste Italiane також є найбільшим роботодавцем зі 119 310 працівниками, на другому місці – Ferrovie dello Stato з 92 446 працівниками.
Intesa Sanpaolo зберігає свої позиції в банківському секторі, за нею йдуть UniCredit та Cassa Depositi e Prestiti, а матеріальні активи двох найбільших банків разом становлять 83% ВВП Італії.
Generali продовжує домінувати на страховому ринку.
Галузеві чемпіони
У звіті висвітлено лідерів у різних галузях: Parmalat у харчовій промисловості, Coca-Cola HBC Italia у виробництві напоїв, Sofide у виробництві паперу та Menarini у фармацевтиці, а також Chiesi Farmaceutici та Comifar, які також демонструють хороші результати.
Ikea Italia Retail лідирує у виробництві дерев'яних меблів, а Nuovo Pignone Holding – в електромеханіці.
У моді задають темп Prada, Gucci та Luxottica, тоді як Stevanato Group є лідером у виробництві скла.
Четвертий капіталізм
Звіт визначає 13 середніх сімейних компаній як найбільш динамічні підприємства Італії в категорії «Четвертий капіталізм».
Ці компанії досягли зростання доходів щонайменше на 20% у період з 2022 по 2023 рік зі стабільним коефіцієнтом прибутковості 4% або більше.
Працюючи в таких галузях, як фармацевтика, механіка, харчова промисловість та виробництво одягу, такі фірми, як Dompè Holdings та Pharmanutra, втілюють інноваційний дух італійського підприємництва.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Сьогодні у фокусі – брифінг про стан справ італійського бізнесу.
В Італії спостерігається значне зростання кількості компаній, що генерують понад 1 млрд євро доходів, особливо у сфері виробництва та енергетики. До таких компаній належать Eni, Enel, Stellantis Europe, Poste Italiane та Ferrari. У банківському секторі домінують Intesa Sanpaolo, UniCredit та Cassa Depositi e Prestiti.
Бізнес-середовище
Зараз в Італії налічується 274 компанії з річним доходом понад 1 мільярд євро, що свідчить про стійкість країни та її зростаючу роль на світовій арені.
У нещодавньому звіті Area Studi Mediobanca досліджуються фінансові показники 2 881 італійської компанії, при цьому особлива увага приділяється даним за 2023 рік.
З них 2 353 – це промислові та сервісні компанії, а також 30 лізингових, 35 факторингових та споживчих кредитних компаній, 365 банківських установ та 98 страхових компаній.
Примітно, що виробничий сектор виділяється 13 середніми компаніями, визнаними чемпіонами «Четвертого капіталізму», які демонструють вражаючі темпи зростання та прибутковість.
Домінування енергетичного сектору
Енергетичний сектор Італії залишається лідером: Eni очолює таблицю доходів з 93,7 млрд. євро, трохи випереджаючи Enel з 92,9 млрд. євро, а GSE йде слідом з 55,1 млрд. євро.
Ця тенденція зберігається і в 2024 році, оскільки дохід Eni за перше півріччя сягнув 44,7 млрд євро, випередивши показник Enel (38,7 млрд євро) (9 з 20 найбільших італійських компаній, які отримують найбільші доходи, працюють в енергетичному секторі, що підкреслює його критично важливу роль).
Серед інших відомих компаній – Stellantis Europe з 27,8 млрд євро, Telecom (16,1 млрд євро), Prysmian (15,4 млрд євро) і Leonardo (15,3 млрд євро).
Зростаючий клуб мільярдерів
З 1 571 проаналізованої компанії 274 повідомили про доходи, що перевищують 1 мільярд євро, що в сукупності становить 1,075 трильйона євро.
Примітно, що 34,2% цієї суми припадає на компанії, що перебувають під державним контролем.
Порівняно з 2003 роком, коли цього показника досягли лише 160 компаній, італійська економіка трансформувалася: середній оборот цих компаній зараз становить 3,9 мільярда євро, а рівень зайнятості зріс.
Найкращі працівники та роботодавці
За прибутковістю знову лідирує Eni з 4,8 млрд євро у 2023 році, за нею йдуть Enel (3,4 млрд євро), Stellantis Europe (2,2 млрд євро), Poste Italiane (1,9 млрд євро) та Ferrari (1,3 млрд євро).
Poste Italiane також є найбільшим роботодавцем зі 119 310 працівниками, на другому місці – Ferrovie dello Stato з 92 446 працівниками.
Intesa Sanpaolo зберігає свої позиції в банківському секторі, за нею йдуть UniCredit та Cassa Depositi e Prestiti, а матеріальні активи двох найбільших банків разом становлять 83% ВВП Італії.
Generali продовжує домінувати на страховому ринку.
Галузеві чемпіони
У звіті висвітлено лідерів у різних галузях: Parmalat у харчовій промисловості, Coca-Cola HBC Italia у виробництві напоїв, Sofide у виробництві паперу та Menarini у фармацевтиці, а також Chiesi Farmaceutici та Comifar, які також демонструють хороші результати.
Ikea Italia Retail лідирує у виробництві дерев'яних меблів, а Nuovo Pignone Holding – в електромеханіці.
У моді задають темп Prada, Gucci та Luxottica, тоді як Stevanato Group є лідером у виробництві скла.
Четвертий капіталізм
Звіт визначає 13 середніх сімейних компаній як найбільш динамічні підприємства Італії в категорії «Четвертий капіталізм».
Ці компанії досягли зростання доходів щонайменше на 20% у період з 2022 по 2023 рік зі стабільним коефіцієнтом прибутковості 4% або більше.
Працюючи в таких галузях, як фармацевтика, механіка, харчова промисловість та виробництво одягу, такі фірми, як Dompè Holdings та Pharmanutra, втілюють інноваційний дух італійського підприємництва.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍35
У Варшаві відбулася зустріч міністрів закордонних справ Польщі, Франції, Німеччини, Італії, Великобританії, Іспанії
За підсумками зустрічі міністри опублікували Спільну декларацію.
Основні пункти якої:
📌 НАТО як основа європейської оборони і безпеки, заснованої на міцному трансатлантичному зв'язку, залізному зобов'язанні захищати один одного і справедливому розподілі спільного тягаря.
📌Збільшення видатків на оборону, підтверджуючи при цьому, що для протидії зростаючим загрозам знадобляться видатки, що перевищують 2% від ВВП.
📌 Зміцнення безпеки і оборони Європи, використовуючи всі доступні важелі, в тому числі економічну і фінансову міць ЄС і європейську промислову базу шляхом співпраці з усіма зацікавленими країнами.
Інвестування в критичні військові сили і засоби, включаючи протиповітряну оборону, глибокі високоточні удари, безпілотники і інтегровану логістику, а також в критичну інфраструктуру і кіберзахист, одночасно інвестуючи в дослідження і розробки і використовуючи нові технології.
📌 Посилення стійкості до когнітивної війни і гібридних загроз в Європі, в тому числі через відповідні механізми ЄС, і сприяння стійкості наших суспільств.
📌 Посилення військової, економічної та фінансової підтримки України.
📌 Непохитна підтримка справедливого і тривалого миру для України на основі Статуту ООН. Мир може бути досягнутий лише шляхом переговорів з Україною, з європейськими, американськими партнерами та партнерами G7 на її боці, і в забезпеченні того, щоб агресор поніс відповідальність, в тому числі фінансові, за свої незаконні дії, що порушують правила, викладені в Статуті ООН.
📌 Стримування Росії, підриваючи здатність Путіна продовжувати агресивну війну, а також стримування нарощування російського військового потенціалу, у тому числі за допомогою обмежувальних заходів.
Крім того міністри також виступили за випуск єврооблігацій для фінансування європейської оборони.
Створення європейських оборонних облігацій є одним з варіантів, які розглядаються лідерами ЄС для зміцнення оборонного сектору ЄС. Це означатиме схему спільних запозичень, подібну до тієї, яка дозволила ЄС фінансувати програму відновлення після пандемії пташиного грипу.
– заявив міністр закордонних справ Польщі Сікорський
– додав його італійський колега Таяні.
Якщо міністрів закордонних справ більшою мірою турбувала підготовка до нової адміністрації Трампа, міністри оборони обговорили більш технічні питання організації європейської оборони.
– заявив Жозеп Боррель
Військова підтримка з боку ЄС та його країн-членів наразі сягнула понад 45 мільярдів євро, і ЄС майже досягнув мети в 1 мільйон артилерійських боєприпасів, поставлених в Україну. Міністри оборони ЄС обговорили питання Європейського фонду миру, використання другого траншу так званих «непередбачених прибутків» від заморожених російських активів, а також продовження підтримки тренувань через Місію ЄС з надання військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine).
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
За підсумками зустрічі міністри опублікували Спільну декларацію.
Основні пункти якої:
📌 НАТО як основа європейської оборони і безпеки, заснованої на міцному трансатлантичному зв'язку, залізному зобов'язанні захищати один одного і справедливому розподілі спільного тягаря.
📌Збільшення видатків на оборону, підтверджуючи при цьому, що для протидії зростаючим загрозам знадобляться видатки, що перевищують 2% від ВВП.
📌 Зміцнення безпеки і оборони Європи, використовуючи всі доступні важелі, в тому числі економічну і фінансову міць ЄС і європейську промислову базу шляхом співпраці з усіма зацікавленими країнами.
Інвестування в критичні військові сили і засоби, включаючи протиповітряну оборону, глибокі високоточні удари, безпілотники і інтегровану логістику, а також в критичну інфраструктуру і кіберзахист, одночасно інвестуючи в дослідження і розробки і використовуючи нові технології.
📌 Посилення стійкості до когнітивної війни і гібридних загроз в Європі, в тому числі через відповідні механізми ЄС, і сприяння стійкості наших суспільств.
📌 Посилення військової, економічної та фінансової підтримки України.
📌 Непохитна підтримка справедливого і тривалого миру для України на основі Статуту ООН. Мир може бути досягнутий лише шляхом переговорів з Україною, з європейськими, американськими партнерами та партнерами G7 на її боці, і в забезпеченні того, щоб агресор поніс відповідальність, в тому числі фінансові, за свої незаконні дії, що порушують правила, викладені в Статуті ООН.
📌 Стримування Росії, підриваючи здатність Путіна продовжувати агресивну війну, а також стримування нарощування російського військового потенціалу, у тому числі за допомогою обмежувальних заходів.
Крім того міністри також виступили за випуск єврооблігацій для фінансування європейської оборони.
Створення європейських оборонних облігацій є одним з варіантів, які розглядаються лідерами ЄС для зміцнення оборонного сектору ЄС. Це означатиме схему спільних запозичень, подібну до тієї, яка дозволила ЄС фінансувати програму відновлення після пандемії пташиного грипу.
Це вперше, тут, у Варшаві, п'ять найбільших країн Європейського Союзу виступили на підтримку європейських оборонних зобов'язань
– заявив міністр закордонних справ Польщі Сікорський
Сьогодні ми розробили стратегію. Це стратегія підтримки європейської оборони, щоб мати єврооблігації
– додав його італійський колега Таяні.
Паралельно з цим
18 листопада
відбулося засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС та
19 листопада
відбулося засідання міністрів оборони.
Якщо міністрів закордонних справ більшою мірою турбувала підготовка до нової адміністрації Трампа, міністри оборони обговорили більш технічні питання організації європейської оборони.
Трамп представляє можливість для європейців. Не лише прокинутися - ми вже прокинулися п'ять років тому - але й використати наш потенціал і нашу систему роботи для того, щоб чітко заявити про себе на світовій арені. Ми повинні більше інвестувати в безпеку і оборону.
Доля українців визначатиме долю Європейського Союзу. І якщо Путін досягне успіху в Україні, ми заплатимо дуже дорого, набагато більше, ніж будь-яка військова підтримка, яку ми могли б надати сьогодні
– заявив Жозеп Боррель
Військова підтримка з боку ЄС та його країн-членів наразі сягнула понад 45 мільярдів євро, і ЄС майже досягнув мети в 1 мільйон артилерійських боєприпасів, поставлених в Україну. Міністри оборони ЄС обговорили питання Європейського фонду миру, використання другого траншу так званих «непередбачених прибутків» від заморожених російських активів, а також продовження підтримки тренувань через Місію ЄС з надання військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine).
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍41👎1
Міністри оборони країн ЄС 19 листопада 2024 року схвалили звіт Координованого щорічного огляду з питань оборони (CARD) за 2024 рік – звіт про «стан справ в ЄС» у сфері оборони.
Огляд визначає можливості для співпраці між державами-членами для спільного розвитку критично важливих військових сил і засобів.
Крім того, Європейське оборонне агентство оприлюднило дані, які свідчать про те, що витрати держав-членів на оборону досягнуть 326 мільярдів євро, що становить 1,9% ВВП ЄС у 2024 році. Порівняно з 2021 роком, до початку російської агресії проти України, витрати цього року зростуть більш ніж на 30%.
Звіт 2024 CARD, підготовлений Європейським оборонним агентством (EDA) у співпраці з Європейською службою зовнішньої діяльності (EEAS) та Військовим штабом ЄС (EUMS), був схвалений міністрами оборони під час засідання Керівної ради EDA.
Основні положення звіту:
📌 Незважаючи на збільшення оборонних витрат, лише національних зусиль недостатньо для того, щоб забезпечити належну підготовку збройних сил країн-членів ЄС до ведення війни високої інтенсивності. Співпраця має прискоритись задля узгодження національних зусиль, зближення з НАТО, зменшення фрагментації і зміцнення європейської безпеки.
📌 Одночасне покриття як короткострокових оперативних потреб так і довгострокових пріоритетів. Агресивна війна Росії проти України підкреслює потребу як у передових технологіях, так і в економічно ефективних силах і засобах в адекватних кількостях.
📌 Інвестування в наземні, повітряні і морські засоби відповідно до узгоджених Пріоритетів розвитку сил і засобів ЄС до 2023 року. Це включає поповнення запасів, модернізацію наземних і протиповітряних систем оборони і посилення оперативної сумісності. Не менш важливими є інвестиції в стратегічні засоби, такі як безпечний і стійкий кіберзахист, системи командування і управління (С2), кібернетична і космічна ситуаційна обізнаність і супутниковий зв'язок.
📌 Для зміцнення Європейської оборонної технологічної і промислової бази (EDTIB) держави-члени повинні зменшити залежність від зовнішніх постачальників, тісніше співпрацювати і розвивати безпечні ланцюги постачання оборонної продукції ЄС.
Процес CARD виявив низку точок перетину і спільних позицій між оборонними планами держав-членів, на основі яких EDA визначила можливості для співпраці. Вперше ухвалення Звіту CARD поєднується з підписанням політичних листів про наміри значною кількістю держав-членів. Сфера дії цих листів про наміри варіюється від короткострокових спільних закупівель, середньострокової модернізації і оновлення до довгострокового розвитку майбутніх сил і засобів.
📌 У сфері інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони щонайменше 18 країн-членів заявили про свій намір колективно заповнити нагальні прогалини в силах і засобах у короткостроковій перспективі, закупивши системи протидії БПЛА, засоби наземної ППО і боєприпаси. У середньостроковій перспективі держави-члени прагнуть розвивати технології протидії роям дронів і високошвидкісним загрозам. У довгостроковій перспективі вони планують побудувати надійну архітектуру інтегрованої ППО.
📌 Щодо радіоелектронної боротьби, 14 країн-членів підтвердили свою готовність спільно вдосконалювати свої сили і засоби шляхом спільних закупівель обладнання, створення платформ для обміну даними. У довгостроковій перспективі вони зосередяться на розробці майбутніх систем, зокрема, для глушіння і протидії глушіння.
📌 Щодо баражуючих боєприпасів, 17 країн-членів мають намір об'єднати свої потреби з огляду на спільну закупівлю цих систем у короткостроковій перспективі і працювати над їх подальшим розвитком у середньо- і довгостроковій перспективі. Вони також працюватимуть над використанням цих систем в рамках спільної концепції.
📌 Щодо системи «Європейський бойовий корабль», 7 країн-членів заявили про свій намір розробити наступне покоління кораблів. Вони планують гармонізувати вимоги, розробити економічне обґрунтування і підготуватись до спільних закупівель до 2040 року.
Раніше ми вже писали про перші оборонні проекти профінансовані ЄС.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Огляд визначає можливості для співпраці між державами-членами для спільного розвитку критично важливих військових сил і засобів.
Крім того, Європейське оборонне агентство оприлюднило дані, які свідчать про те, що витрати держав-членів на оборону досягнуть 326 мільярдів євро, що становить 1,9% ВВП ЄС у 2024 році. Порівняно з 2021 роком, до початку російської агресії проти України, витрати цього року зростуть більш ніж на 30%.
Звіт 2024 CARD, підготовлений Європейським оборонним агентством (EDA) у співпраці з Європейською службою зовнішньої діяльності (EEAS) та Військовим штабом ЄС (EUMS), був схвалений міністрами оборони під час засідання Керівної ради EDA.
Основні положення звіту:
📌 Незважаючи на збільшення оборонних витрат, лише національних зусиль недостатньо для того, щоб забезпечити належну підготовку збройних сил країн-членів ЄС до ведення війни високої інтенсивності. Співпраця має прискоритись задля узгодження національних зусиль, зближення з НАТО, зменшення фрагментації і зміцнення європейської безпеки.
📌 Одночасне покриття як короткострокових оперативних потреб так і довгострокових пріоритетів. Агресивна війна Росії проти України підкреслює потребу як у передових технологіях, так і в економічно ефективних силах і засобах в адекватних кількостях.
📌 Інвестування в наземні, повітряні і морські засоби відповідно до узгоджених Пріоритетів розвитку сил і засобів ЄС до 2023 року. Це включає поповнення запасів, модернізацію наземних і протиповітряних систем оборони і посилення оперативної сумісності. Не менш важливими є інвестиції в стратегічні засоби, такі як безпечний і стійкий кіберзахист, системи командування і управління (С2), кібернетична і космічна ситуаційна обізнаність і супутниковий зв'язок.
📌 Для зміцнення Європейської оборонної технологічної і промислової бази (EDTIB) держави-члени повинні зменшити залежність від зовнішніх постачальників, тісніше співпрацювати і розвивати безпечні ланцюги постачання оборонної продукції ЄС.
Процес CARD виявив низку точок перетину і спільних позицій між оборонними планами держав-членів, на основі яких EDA визначила можливості для співпраці. Вперше ухвалення Звіту CARD поєднується з підписанням політичних листів про наміри значною кількістю держав-членів. Сфера дії цих листів про наміри варіюється від короткострокових спільних закупівель, середньострокової модернізації і оновлення до довгострокового розвитку майбутніх сил і засобів.
📌 У сфері інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони щонайменше 18 країн-членів заявили про свій намір колективно заповнити нагальні прогалини в силах і засобах у короткостроковій перспективі, закупивши системи протидії БПЛА, засоби наземної ППО і боєприпаси. У середньостроковій перспективі держави-члени прагнуть розвивати технології протидії роям дронів і високошвидкісним загрозам. У довгостроковій перспективі вони планують побудувати надійну архітектуру інтегрованої ППО.
📌 Щодо радіоелектронної боротьби, 14 країн-членів підтвердили свою готовність спільно вдосконалювати свої сили і засоби шляхом спільних закупівель обладнання, створення платформ для обміну даними. У довгостроковій перспективі вони зосередяться на розробці майбутніх систем, зокрема, для глушіння і протидії глушіння.
📌 Щодо баражуючих боєприпасів, 17 країн-членів мають намір об'єднати свої потреби з огляду на спільну закупівлю цих систем у короткостроковій перспективі і працювати над їх подальшим розвитком у середньо- і довгостроковій перспективі. Вони також працюватимуть над використанням цих систем в рамках спільної концепції.
📌 Щодо системи «Європейський бойовий корабль», 7 країн-членів заявили про свій намір розробити наступне покоління кораблів. Вони планують гармонізувати вимоги, розробити економічне обґрунтування і підготуватись до спільних закупівель до 2040 року.
Раніше ми вже писали про перші оборонні проекти профінансовані ЄС.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍19🤔1
🇪🇺 Осінній прогноз Єврокомісії передбачає помірне відновлення економіки ЄС після періоду стагнації
Хоча темпи зростання будуть поступовими, очікується, що вони пришвидшаться завдяки збільшенню споживання та інвестицій.
Ключові моменти прогнозу:
📌 Поступове відновлення: Після відновлення у першому кварталі 2024 року, економіка ЄС продовжить зростати, хоча й повільними темпами.
📌 Зростання споживання та інвестицій: Збільшення заробітних плат та зниження процентних ставок стимулюватиме споживання. Інвестиції також відновляться завдяки покращенню фінансового стану компаній.
📌 Зниження інфляції: Після піку інфляція поступово знижуватиметься завдяки уповільненню зростання заробітних плат та підвищенню продуктивності праці.
📌 Сильний ринок праці: Рівень безробіття залишається низьким, а зайнятість продовжує зростати, хоча й повільнішими темпами.
📌 Фіскальна консолідація: Країни ЄС працюють над зменшенням державного боргу. Однак, загальний борг зросте з 82% ВВП ЄС у 2023 до 83,4% у 2026 році. Це відбудеться після його зниження на 10% у 2020-2023 роках і відображає зростання процентних витрат які більше не компенсуються високими темпами зростання ВВП.
📌 Невизначеність та ризики: Війна в Україні, енергетична криза та інші геополітичні фактори створюють значну невизначеність і ризики для економіки ЄС.
Загалом, економіка ЄС відновлюється, але шлях до стійкого зростання буде нелегким. Важливими факторами, які впливатимуть на економічну ситуацію, є успішна боротьба з інфляцією, збереження стабільності на енергетичних ринках та подолання наслідків геополітичних потрясінь.
Декілька слів про ключові економіки:
🇩🇪 Німеччина: після двох років спаду очікується незначне відновлення економіки наступного року. Основними проблемами залишаються висока невизначеність та слабкий зовнішній попит.
🇫🇷 Франція: демонструє стабільне зростання, яке підтримується державними інвестиціями та споживанням.
🇮🇹 Італія: зростає завдяки інвестиціям в інфраструктуру, які підтримуються фондами відновлення.
🇪🇸 Іспанія: демонструє найвищі темпи зростання серед розглянутих країн, що зумовлено динамічним створенням робочих місць та зростанням споживання.
🇵🇱 Польща: після невеликого спаду в минулому році, польська економіка демонструє стрімке зростання, яке підтримується інвестиціями та споживанням.
🇺🇦 Україна: незважаючи на війну, демонструє стійкість завдяки відновленню експорту та високим витратам на оборону.
Загальні ризики:
📌 Геополітична нестабільність: Війна в Україні та інші геополітичні конфлікти створюють значну невизначеність.
📌 Енергетична криза: Високі ціни на енергоносії обтяжують економіку багатьох країн.
📌 Інфляція: Хоча темпи інфляції знижуються, вона все ще залишається високою і може стримувати споживання.
📌 Фіскальна консолідація: Зменшення державних витрат може сповільнити економічне зростання.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Хоча темпи зростання будуть поступовими, очікується, що вони пришвидшаться завдяки збільшенню споживання та інвестицій.
Ключові моменти прогнозу:
📌 Поступове відновлення: Після відновлення у першому кварталі 2024 року, економіка ЄС продовжить зростати, хоча й повільними темпами.
📌 Зростання споживання та інвестицій: Збільшення заробітних плат та зниження процентних ставок стимулюватиме споживання. Інвестиції також відновляться завдяки покращенню фінансового стану компаній.
📌 Зниження інфляції: Після піку інфляція поступово знижуватиметься завдяки уповільненню зростання заробітних плат та підвищенню продуктивності праці.
📌 Сильний ринок праці: Рівень безробіття залишається низьким, а зайнятість продовжує зростати, хоча й повільнішими темпами.
📌 Фіскальна консолідація: Країни ЄС працюють над зменшенням державного боргу. Однак, загальний борг зросте з 82% ВВП ЄС у 2023 до 83,4% у 2026 році. Це відбудеться після його зниження на 10% у 2020-2023 роках і відображає зростання процентних витрат які більше не компенсуються високими темпами зростання ВВП.
📌 Невизначеність та ризики: Війна в Україні, енергетична криза та інші геополітичні фактори створюють значну невизначеність і ризики для економіки ЄС.
Загалом, економіка ЄС відновлюється, але шлях до стійкого зростання буде нелегким. Важливими факторами, які впливатимуть на економічну ситуацію, є успішна боротьба з інфляцією, збереження стабільності на енергетичних ринках та подолання наслідків геополітичних потрясінь.
Декілька слів про ключові економіки:
🇩🇪 Німеччина: після двох років спаду очікується незначне відновлення економіки наступного року. Основними проблемами залишаються висока невизначеність та слабкий зовнішній попит.
🇫🇷 Франція: демонструє стабільне зростання, яке підтримується державними інвестиціями та споживанням.
🇮🇹 Італія: зростає завдяки інвестиціям в інфраструктуру, які підтримуються фондами відновлення.
🇪🇸 Іспанія: демонструє найвищі темпи зростання серед розглянутих країн, що зумовлено динамічним створенням робочих місць та зростанням споживання.
🇵🇱 Польща: після невеликого спаду в минулому році, польська економіка демонструє стрімке зростання, яке підтримується інвестиціями та споживанням.
🇺🇦 Україна: незважаючи на війну, демонструє стійкість завдяки відновленню експорту та високим витратам на оборону.
Загальні ризики:
📌 Геополітична нестабільність: Війна в Україні та інші геополітичні конфлікти створюють значну невизначеність.
📌 Енергетична криза: Високі ціни на енергоносії обтяжують економіку багатьох країн.
📌 Інфляція: Хоча темпи інфляції знижуються, вона все ще залишається високою і може стримувати споживання.
📌 Фіскальна консолідація: Зменшення державних витрат може сповільнити економічне зростання.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍27
🇩🇪🇫🇷 Головні банкіри Європи на захисті стратегічної автономії ЄС
Минулого тижня голови Центральних банків Франції та Німеччини опублікували неочікувану спільну заяву в якій закликали лідерів обох країн оживити двосторонній діалог для того щоб дати Європі можливість рухатися далі і подолати «повільну агонію», як описав нинішню ситуацію інший банкір – Маріо Драгі.
Однак, французько-німецький діалог ослаблений, головним чином через внутрішньополітичну нестабільність по обидва боки Рейну саме тому цей заклик є політичним і саме на такий політичний крок змусили піти цих технократів загрози які тільки зростають навколо Європи.
Як приклад успішного і спільного подолання попередніх криз банкіри згадують рятувальний щит від єврокризи 2009 року, Європейський механізм стабільності та Банківський союз, які були створені незважаючи на протиріччя – Франція виступала за об'єднання боргів, тоді як Німеччина наголошувала на відповідальності окремих держав. Франція і Німеччина також досягли компромісу і в 2020 році прийнявши винятковий і тимчасовий інструмент антикризового управління – фонд наступних поколінь ЄС на суму 750 млрд. євро, який допоміг впоратися з наслідками кризи, спричиненої коронавірусом.
Окремо автори згадують важливість цифрового євро, як у роздрібній версії для всіх, так і в оптовій цифровій валюті для фінансових ринків. Цифровий євро був би справді європейським проектом, який би повністю покладався на європейську цифрову інфраструктуру і, таким чином, посилював європейську автономію у сфері платежів.
Що чекає на Європу у майбутньому?
В економічній сфері Німеччина, Франція та Європа мають вибір: можуть продовжувати йти шляхом низького зростання, продуктивності та низького рівня інновацій останніх 30 років. Або ж вони можуть об'єднати свої сили для досягнення амбітної і навіть руйнівної дорожньої карти запропонованої Маріо Драгі.
Очевидно, що економічна політика США збільшить виклики: протекціонізм шкодить ціновій стабільності та зростанню – в тому числі і в самих США.
Європейський бюджет необхідний інструмент для вирішення проблем, які мають вирішуватися на європейському рівні. Однак на даному етапі спільний європейський борг не є необхідною умовою для руху вперед: пріоритезувати необхідно безвитратні і більш структурні пропозицій звітів Драгі та Летти:
📌 Поглиблення єдиного ринку. Спільний ринок ЄС за обсягом ВВП такий же великий, як і в США, але він фрагментований, особливо в сфері послуг і телекомунікацій, і це негативно впливає на його привабливість і динамізм. За даними МВФ, зменшення внутрішніх перешкод на 10% може додати 7% до зростання. Розмір також означає проведення конкурентної політики зі справді європейським фокусом.
📌 Створення Союзу заощаджень та інвестицій, який буде заснований на двох основних компонентах: завершеному Банківському союзі та переорієнтованому Союзі ринків капіталу. Необхідно звести інвестиційні потреби та наявні ресурси (більш ніж 300 млрд. євро надлишкових приватних заощаджень щороку).
📌 Cкорочення бюрократії для збільшення інновацій. Цифровий та енергетичний переходи спиратимуться на технологічні прориви, тому необхідно перейти від регуляторного мислення до системи яка дозволить реалізовувати інновації.
Завершують своє звернення автори пропозицією більшої співпраці в сфері безпеки (закличаючи до спільних закупівель та спільного обронного бюджету), торгівлі та енергетики.
Але що не так з Союзом ринків капіталів?
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Минулого тижня голови Центральних банків Франції та Німеччини опублікували неочікувану спільну заяву в якій закликали лідерів обох країн оживити двосторонній діалог для того щоб дати Європі можливість рухатися далі і подолати «повільну агонію», як описав нинішню ситуацію інший банкір – Маріо Драгі.
Однак, французько-німецький діалог ослаблений, головним чином через внутрішньополітичну нестабільність по обидва боки Рейну саме тому цей заклик є політичним і саме на такий політичний крок змусили піти цих технократів загрози які тільки зростають навколо Європи.
Як приклад успішного і спільного подолання попередніх криз банкіри згадують рятувальний щит від єврокризи 2009 року, Європейський механізм стабільності та Банківський союз, які були створені незважаючи на протиріччя – Франція виступала за об'єднання боргів, тоді як Німеччина наголошувала на відповідальності окремих держав. Франція і Німеччина також досягли компромісу і в 2020 році прийнявши винятковий і тимчасовий інструмент антикризового управління – фонд наступних поколінь ЄС на суму 750 млрд. євро, який допоміг впоратися з наслідками кризи, спричиненої коронавірусом.
Окремо автори згадують важливість цифрового євро, як у роздрібній версії для всіх, так і в оптовій цифровій валюті для фінансових ринків. Цифровий євро був би справді європейським проектом, який би повністю покладався на європейську цифрову інфраструктуру і, таким чином, посилював європейську автономію у сфері платежів.
Що чекає на Європу у майбутньому?
В економічній сфері Німеччина, Франція та Європа мають вибір: можуть продовжувати йти шляхом низького зростання, продуктивності та низького рівня інновацій останніх 30 років. Або ж вони можуть об'єднати свої сили для досягнення амбітної і навіть руйнівної дорожньої карти запропонованої Маріо Драгі.
Очевидно, що економічна політика США збільшить виклики: протекціонізм шкодить ціновій стабільності та зростанню – в тому числі і в самих США.
Але наша доля також у наших власних руках: ми не можемо змінити інший бік Атлантики, але ми можемо і повинні змінити свій власний бік.
Європейський бюджет необхідний інструмент для вирішення проблем, які мають вирішуватися на європейському рівні. Однак на даному етапі спільний європейський борг не є необхідною умовою для руху вперед: пріоритезувати необхідно безвитратні і більш структурні пропозицій звітів Драгі та Летти:
📌 Поглиблення єдиного ринку. Спільний ринок ЄС за обсягом ВВП такий же великий, як і в США, але він фрагментований, особливо в сфері послуг і телекомунікацій, і це негативно впливає на його привабливість і динамізм. За даними МВФ, зменшення внутрішніх перешкод на 10% може додати 7% до зростання. Розмір також означає проведення конкурентної політики зі справді європейським фокусом.
📌 Створення Союзу заощаджень та інвестицій, який буде заснований на двох основних компонентах: завершеному Банківському союзі та переорієнтованому Союзі ринків капіталу. Необхідно звести інвестиційні потреби та наявні ресурси (більш ніж 300 млрд. євро надлишкових приватних заощаджень щороку).
📌 Cкорочення бюрократії для збільшення інновацій. Цифровий та енергетичний переходи спиратимуться на технологічні прориви, тому необхідно перейти від регуляторного мислення до системи яка дозволить реалізовувати інновації.
Війна Росії проти України жорстоко показала нам, що економічна інтеграція не є гарантом миру. Стабільна Європа також значно виграла б від тісної координації між Францією та Німеччиною поза межами економічної політики.
Завершують своє звернення автори пропозицією більшої співпраці в сфері безпеки (закличаючи до спільних закупівель та спільного обронного бюджету), торгівлі та енергетики.
Центральні банки здобули довіру до монетарної політики завдяки десятиліттям наполегливих дій та комунікацій. Якщо ми не будемо захищати відкриту торгівлю зі справедливими правилами, то хто це зробить? Або якщо ми не будемо благати про більшу фінансову інтеграцію в Європі, то хто це зробить?
Але що не так з Союзом ринків капіталів?
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍24
🇪🇺 Вихід із зони комфорту: Європа і новий світовий порядок
Під таким лозунгом пройшов 34-ий Європейський банківський конгрес. І якщо голови Центробанків Франції та Німеччини були однозначні в необхідності негайних політичних рішень та того, що автократи та популісти напряму протидіять подальшій європейській інтеграції, у своєму виступі Крістін Лагард, Президент ЄЦБ, спробувала в технократичній манері оцінити стан справ і надати своє бачення можливого вирішення проблеми.
З минулого року, погіршення інноваційних позицій Європи стало більш очевидним. Технологічний розрив між США та Європою вже не викликає сумнівів.
Геополітичне середовище також стало менш сприятливим, а загрози для вільної торгівлі зростають з усіх куточків світу. Як найбільш відкрита з великих економік, ЄС більше за інших піддається впливу цих тенденцій.
Союз ринків капіталів знаходиться в центрі всіх цих викликів.
Однак ця зростаюча нагальність не супроводжується відчутним прогресом у впровадженні Союзу ринків капіталів, значною мірою через те, що його реалізація залишається нечітко визначеною. З 2015 року було подано понад 55 регуляторних пропозицій та 50 незаконодавчих ініціатив, але масштабність була досягнута за рахунок глибини. Це дозволило Союзу ринків капіталів бути розірваним на частини національними інтересами, які вбачають у тій чи іншій ініціативі загрозу.
Однак, зі слів пані Лагард основна проблема Союзу полягає в тому, що «канал» від тих хто заощаджує до тих хто займається інноваціями заблокований на трьох ключових етапах:
📌 По-перше, європейські заощадження не надходять на ринки капіталу в достатніх обсягах, оскільки вони сконцентровані в низькодохідних депозитах.
Як наслідок європейські домогосподарства набагато менш заможні, ніж могли б бути і потік заощаджень на ринки капіталу набагато нижчий, ніж міг би бути. Згідно з аналізом ЄЦБ, якби домогосподарства ЄС вирівняли своє співвідношення депозитів до фінансових активів з аналогічним показником США, запас до 8 трлн євро міг би бути перенаправлений у довгострокові ринкові інвестиції – близько 350 млрд євро щорічно.
Ключовою проблемою є те, що роздрібні інвестиції в Європі є фрагментованими, непрозорими і дорогими. Тому багато європейців за замовчуванням інвестують у гарантовані ощадні рахунки, але коли ринки стають більш конкурентними, а споживачі можуть вибирати з широкого спектру відповідних інвестиційних продуктів, поведінка змінюється.
Пропонується впровадити «європейський стандарт заощаджень» – стандартизований, загальноєвропейський набір ощадних продуктів. Простий для розуміння, доступний скрізь з широким спектром інвестиційних можливостей та гармонізованим податковим стимулом.
📌 По-друге, коли заощадження все ж потрапляють на ринки капіталу, вони залишаються замкненими в національних економіках і не поширюються на весь ЄС (або витікає в США).
Існує багато причин такої сегментації, але ключова з них полягає в тому, що інфраструктура фінансових ринків ЄС надзвичайно фрагментована. Основна проблема полягає в тому, що правові рамки в ЄС відрізняються, а всі значущі спроби гармонізації блокуються корисливими інтересами. Крім того гармонізація працює занадто повільно тому необхідно запровадити дворівневу структуру – регулювання на рівні ЄС (28-й режим) для великих транскордонних гравців через Європейську комісію з цінних паперів та бірж (яку необхідно створити) та на національну рівні для менших.
📌 По-третє, після того, як заощадження розподіляються ринками капіталу, вони не потрапляють до інноваційних компаній та секторів через нерозвиненість екосистеми венчурного капіталу.
Більше залучення довгострокових інвесторів (таких як пенсійні фонди), публічних гравців (ЄІБ) – для обʼєднання ризиків та залучення приватного капіталу та боргових зобовʼязань (секʼюритизація)
Ці три перешкоди потребують різних рішень, але їх слід розглядати як єдину проблему, оскільки вони є самопідсилюючими. Менша кількість швидкозростаючих компаній означає нижчу оцінку акцій та ліквідність на ринках ЄС, а також нижчу прибутковість для вкладників.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Під таким лозунгом пройшов 34-ий Європейський банківський конгрес. І якщо голови Центробанків Франції та Німеччини були однозначні в необхідності негайних політичних рішень та того, що автократи та популісти напряму протидіять подальшій європейській інтеграції, у своєму виступі Крістін Лагард, Президент ЄЦБ, спробувала в технократичній манері оцінити стан справ і надати своє бачення можливого вирішення проблеми.
З минулого року, погіршення інноваційних позицій Європи стало більш очевидним. Технологічний розрив між США та Європою вже не викликає сумнівів.
Геополітичне середовище також стало менш сприятливим, а загрози для вільної торгівлі зростають з усіх куточків світу. Як найбільш відкрита з великих економік, ЄС більше за інших піддається впливу цих тенденцій.
Союз ринків капіталів знаходиться в центрі всіх цих викликів.
Однак ця зростаюча нагальність не супроводжується відчутним прогресом у впровадженні Союзу ринків капіталів, значною мірою через те, що його реалізація залишається нечітко визначеною. З 2015 року було подано понад 55 регуляторних пропозицій та 50 незаконодавчих ініціатив, але масштабність була досягнута за рахунок глибини. Це дозволило Союзу ринків капіталів бути розірваним на частини національними інтересами, які вбачають у тій чи іншій ініціативі загрозу.
Однак, зі слів пані Лагард основна проблема Союзу полягає в тому, що «канал» від тих хто заощаджує до тих хто займається інноваціями заблокований на трьох ключових етапах:
📌 По-перше, європейські заощадження не надходять на ринки капіталу в достатніх обсягах, оскільки вони сконцентровані в низькодохідних депозитах.
Як наслідок європейські домогосподарства набагато менш заможні, ніж могли б бути і потік заощаджень на ринки капіталу набагато нижчий, ніж міг би бути. Згідно з аналізом ЄЦБ, якби домогосподарства ЄС вирівняли своє співвідношення депозитів до фінансових активів з аналогічним показником США, запас до 8 трлн євро міг би бути перенаправлений у довгострокові ринкові інвестиції – близько 350 млрд євро щорічно.
Ключовою проблемою є те, що роздрібні інвестиції в Європі є фрагментованими, непрозорими і дорогими. Тому багато європейців за замовчуванням інвестують у гарантовані ощадні рахунки, але коли ринки стають більш конкурентними, а споживачі можуть вибирати з широкого спектру відповідних інвестиційних продуктів, поведінка змінюється.
Пропонується впровадити «європейський стандарт заощаджень» – стандартизований, загальноєвропейський набір ощадних продуктів. Простий для розуміння, доступний скрізь з широким спектром інвестиційних можливостей та гармонізованим податковим стимулом.
📌 По-друге, коли заощадження все ж потрапляють на ринки капіталу, вони залишаються замкненими в національних економіках і не поширюються на весь ЄС (або витікає в США).
Існує багато причин такої сегментації, але ключова з них полягає в тому, що інфраструктура фінансових ринків ЄС надзвичайно фрагментована. Основна проблема полягає в тому, що правові рамки в ЄС відрізняються, а всі значущі спроби гармонізації блокуються корисливими інтересами. Крім того гармонізація працює занадто повільно тому необхідно запровадити дворівневу структуру – регулювання на рівні ЄС (28-й режим) для великих транскордонних гравців через Європейську комісію з цінних паперів та бірж (яку необхідно створити) та на національну рівні для менших.
📌 По-третє, після того, як заощадження розподіляються ринками капіталу, вони не потрапляють до інноваційних компаній та секторів через нерозвиненість екосистеми венчурного капіталу.
Більше залучення довгострокових інвесторів (таких як пенсійні фонди), публічних гравців (ЄІБ) – для обʼєднання ризиків та залучення приватного капіталу та боргових зобовʼязань (секʼюритизація)
Ці три перешкоди потребують різних рішень, але їх слід розглядати як єдину проблему, оскільки вони є самопідсилюючими. Менша кількість швидкозростаючих компаній означає нижчу оцінку акцій та ліквідність на ринках ЄС, а також нижчу прибутковість для вкладників.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍29
🇪🇺 Європарламент проголосував за призначення нової Єврокомісії
370 депутатів Європарламенту проголосували «за», 282 – «проти», 36 – «утрималися». Для затвердження Колегії комісарів необхідна більшість голосів.
Запропонований склад Колегії комісарів був оцінений депутатами Європарламенту на спеціальних публічних слуханнях, що відбулися з 4 по 12 листопада. Кандидати виступили на слуханнях у комітетах Європарламенту, щоб оцінити їхню придатність та здатність виконувати обов'язки, пов'язані з портфелями, на які вони були призначені.
Конференція голів комітетів Європарламенту лише напередодні 27 листопада опублікувала оціночні листи всіх призначених комісарів. Головною перепоною стало протистояння соціал-демократів та зелених проти призначення кандидата від партії Мелоні на посаду виконавчого віце-президента Єврокомісії, а також спроба іспанської Народної Партії та Європейських консерваторів та реформістів заблокувати призначення на посаду виконавчого віце-президента Єврокомісії з найсильнішим портфелем кандидата від іспанських соціалістів, яку звинуватили в значній халатності діючого іспанського уряду щодо реагування на смертельні повені які сколихнули південь Іспанії, до якого пані Рібера належить.
Варто зазначити, що 18 липня за призначення пані Урсули на посаду президента Єврокомісії проголосував 401 євродепутат, 284 проголосував проти та 22 утримався. Таким чином підтримка нової Єврокомісії скоротилася на майже 10%, без значної зміни кількості противників. Однак, відбулися певні зміни серед тих хто не підтримав нову Комісію. Так, іспанські та словенські члени ЄНП проголосували проти через обрання єврокомісарами від їх країн соціалісток Терези Рібери та Марти Кос. Втратила фон дер Ляєн і значну підтримку «зелених», трохи менше половини з яких зараз голосують проти неї.
Таким чином, майже одностайно підтримали нову Комісію тільки ліберали з Ренью. ЄКР в більшості проголосував проти, однак партія Джорджи Мелоні повністю підтримала нову Комісію.
Щодо основних противників змін не відбулося – це «Патріоти» Обрана та Лепен, ультраліві та «сувереністи» на чолі з АфД.
Напередодні голосування Урсула фон дер Ляєн представила свою команду та програму. Пані фон дер Ляєн оголосила, що першою ініціативою Єврокомісії буде компас конкурентоспроможності, для того щоб скоротити інноваційний розрив Європи з США та Китаєм, підвищити безпеку та незалежність, а також забезпечити декарбонізацію. Щодо Європейського зеленого курсу, вона сказала, що «ми повинні і будемо дотримуватися його цілей». Вона пообіцяла представити угоду про чисту промисловість, розпочати стратегічний діалог про майбутнє європейської автомобільної промисловості, продовжити роботу над конкурентоспроможною циркулярною економікою та працювати над створенням Європейського союзу заощаджень та інвестицій.
Щодо воєн, які тривають в Україні, на Близькому Сході та в деяких частинах Африки, пані фон дер Ляєн сказала, що «Європа повинна відігравати сильнішу роль у всіх цих регіонах», підкресливши, що вона «потрібна більше, ніж будь-коли». Зміцнення нашої безпеки має вирішальне значення, сказала вона, закликавши Європу витрачати більше коштів на оборону. «Безпека Європи завжди буде пріоритетом цієї Комісії», – додала вона.
Очікується, що після офіційного призначення Європейською Радою кваліфікованою більшістю голосів нова Європейська Комісія приступить до виконання своїх обов'язків 1 грудня 2024 року.
Таким чином ми спостерігаємо як Урсула фон дер Ляєн укріплює власні позиції на посаді тоді як політичні партії не маючи змоги сформувати однозначні коаліції змушені поступатися одна одній для того щоб отримати хоч мінімально прийнятний результат.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
370 депутатів Європарламенту проголосували «за», 282 – «проти», 36 – «утрималися». Для затвердження Колегії комісарів необхідна більшість голосів.
Запропонований склад Колегії комісарів був оцінений депутатами Європарламенту на спеціальних публічних слуханнях, що відбулися з 4 по 12 листопада. Кандидати виступили на слуханнях у комітетах Європарламенту, щоб оцінити їхню придатність та здатність виконувати обов'язки, пов'язані з портфелями, на які вони були призначені.
Конференція голів комітетів Європарламенту лише напередодні 27 листопада опублікувала оціночні листи всіх призначених комісарів. Головною перепоною стало протистояння соціал-демократів та зелених проти призначення кандидата від партії Мелоні на посаду виконавчого віце-президента Єврокомісії, а також спроба іспанської Народної Партії та Європейських консерваторів та реформістів заблокувати призначення на посаду виконавчого віце-президента Єврокомісії з найсильнішим портфелем кандидата від іспанських соціалістів, яку звинуватили в значній халатності діючого іспанського уряду щодо реагування на смертельні повені які сколихнули південь Іспанії, до якого пані Рібера належить.
Варто зазначити, що 18 липня за призначення пані Урсули на посаду президента Єврокомісії проголосував 401 євродепутат, 284 проголосував проти та 22 утримався. Таким чином підтримка нової Єврокомісії скоротилася на майже 10%, без значної зміни кількості противників. Однак, відбулися певні зміни серед тих хто не підтримав нову Комісію. Так, іспанські та словенські члени ЄНП проголосували проти через обрання єврокомісарами від їх країн соціалісток Терези Рібери та Марти Кос. Втратила фон дер Ляєн і значну підтримку «зелених», трохи менше половини з яких зараз голосують проти неї.
Таким чином, майже одностайно підтримали нову Комісію тільки ліберали з Ренью. ЄКР в більшості проголосував проти, однак партія Джорджи Мелоні повністю підтримала нову Комісію.
Щодо основних противників змін не відбулося – це «Патріоти» Обрана та Лепен, ультраліві та «сувереністи» на чолі з АфД.
Напередодні голосування Урсула фон дер Ляєн представила свою команду та програму. Пані фон дер Ляєн оголосила, що першою ініціативою Єврокомісії буде компас конкурентоспроможності, для того щоб скоротити інноваційний розрив Європи з США та Китаєм, підвищити безпеку та незалежність, а також забезпечити декарбонізацію. Щодо Європейського зеленого курсу, вона сказала, що «ми повинні і будемо дотримуватися його цілей». Вона пообіцяла представити угоду про чисту промисловість, розпочати стратегічний діалог про майбутнє європейської автомобільної промисловості, продовжити роботу над конкурентоспроможною циркулярною економікою та працювати над створенням Європейського союзу заощаджень та інвестицій.
Щодо воєн, які тривають в Україні, на Близькому Сході та в деяких частинах Африки, пані фон дер Ляєн сказала, що «Європа повинна відігравати сильнішу роль у всіх цих регіонах», підкресливши, що вона «потрібна більше, ніж будь-коли». Зміцнення нашої безпеки має вирішальне значення, сказала вона, закликавши Європу витрачати більше коштів на оборону. «Безпека Європи завжди буде пріоритетом цієї Комісії», – додала вона.
Очікується, що після офіційного призначення Європейською Радою кваліфікованою більшістю голосів нова Європейська Комісія приступить до виконання своїх обов'язків 1 грудня 2024 року.
Таким чином ми спостерігаємо як Урсула фон дер Ляєн укріплює власні позиції на посаді тоді як політичні партії не маючи змоги сформувати однозначні коаліції змушені поступатися одна одній для того щоб отримати хоч мінімально прийнятний результат.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍29
🇮🇹 Оборонна промисловість Італії – ключова опора європейської безпеки
Сьогодні у фокусі – брифінг про стан справ італійського ВПК.
Стовп європейської безпеки
Італія залишається наріжним каменем оборонно-промислової бази Європи, досягаючи успіху в таких секторах, як аерокосмічна промисловість, електроніка та суднобудування, згідно з останнім аналізом галузі, проведеним Area Studi Mediobanca.
У звіті підкреслюється, що оборонний сектор країни є дуже диверсифікованим і побудований у вигляді піраміди з двома державними гігантами, Леонардо і Фінкантьєрі, на вершині. Ці компанії виступають головними підрядниками у найбільш важливих і вартісних сегментах ринку.
Другий рівень складається з середніх фірм, що спеціалізуються на підсистемах, в той час як мережа малих і середніх підприємств (МСП) утворює широку базу, демонструючи потенціал Італії в галузі інновацій і досконалості.
Ключові цифри і показники
Топ-100 італійських оборонних компаній, кожна з яких має дохід понад 19 млн. євро і понад 50 працівників у 2023 році згенерували сукупний оборот у 40,7 млрд. євро. З них приблизно 49% припадає безпосередньо на діяльність, пов'язану з обороною, що на 6,6% більше порівняно з 2022 роком і на 14,7% більше порівняно з 2021 роком.
З точки зору зайнятості, ці фірми працевлаштовують понад 181 000 працівників, з яких близько 54 000 безпосередньо пов'язані з оборонними операціями в Італії. Внесок сектору у ВВП Італії становить 0,3%.
Сильні сторони сектору та експортний потенціал
На аерокосмічну та автомобільну галузі припадає майже половина (49%) загальних доходів, за ними слідує суднобудування - 23,3%.
Леонардо і Фінкантьєрі домінують на цьому ринку, до них приєдналися лише вісім інших фірм, чий дохід перевищив 1 млрд. євро, що разом становить три чверті загального обороту галузі.
Італійські оборонні компанії значною мірою орієнтовані на експорт: 68,2% продажів у 2023 році припадало на зовнішні ринки. Без урахування компаній Леонардо і Фінкантьєрі ця частка знижується до 49,4%.
Європа поглинає 61% експорту, за нею йде США (29%), та інші регіони (10%).
Структура власності та іноземні інвестиції
Державні компанії забезпечують 59,3% загального доходу сектору, що підкреслює важливість державних інвестицій у галузь.
Іноземні групи контролюють 36 зі 100 найбільших компаній, на які припадає 25,1% доходів, а європейські та американські компанії володіють 12,2% та 10,1% відповідно.
Тим часом, італійські сімейні МСП, хоча і є більш чисельними, але на них припадає лише 15,6% доходів.
Інвестиції, R&D та прибутковість
Витрати на дослідження та розробки в середньому становили 6% від доходів у 2023 році, що відображає зосередженість галузі на інноваціях.
Прибутковість також покращилася: рентабельність за показником EBIT зросла з 5,7% у 2021 році до 6,2% у 2023 році.
Сімейні компанії перевершили своїх конкурентів з рентабельністю EBIT на рівні 12,2%, що пояснюється їхньою гнучкою та рухливою структурою.
Інвестиції зросли на 46,5% у 2021-2023 роках, сягнувши 3,9% від загального доходу минулого року. Сімейні фірми знову лідирували, збільшивши інвестиції на 71,9% за цей період і досягнувши інтенсивності 5,2% у 2023 році.
Фінансовий стан сектору покращився: співвідношення боргу до власного капіталу знизилося з 70,2% у 2021 році до 61,3% у 2023 році, тоді як рівень власного капіталу зріс на 20,2%, значно випереджаючи зростання боргу на 4,9%.
Однак ліквідність дещо знизилася з 47,2% фінансового боргу у 2021 році до 42,7% у 2023 році.
Протистояння викликам
У понеділок заступник міністра оборони М. ді Кремнаго наголосив на критичних викликах, що постають перед новими технологіями.
Він зазначив, що технології подвійного призначення привертають більший інтерес інвесторів завдяки їх здатності ефективно надавати рішення промислового масштабу, скорочуючи витрати і час розробки.
Це підтверджують і висновки звіту Mediobanca, який підкреслює зосередженість сектору на інноваціях і можливостях подвійного використання як рушійних силах зростання.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Сьогодні у фокусі – брифінг про стан справ італійського ВПК.
Стовп європейської безпеки
Італія залишається наріжним каменем оборонно-промислової бази Європи, досягаючи успіху в таких секторах, як аерокосмічна промисловість, електроніка та суднобудування, згідно з останнім аналізом галузі, проведеним Area Studi Mediobanca.
У звіті підкреслюється, що оборонний сектор країни є дуже диверсифікованим і побудований у вигляді піраміди з двома державними гігантами, Леонардо і Фінкантьєрі, на вершині. Ці компанії виступають головними підрядниками у найбільш важливих і вартісних сегментах ринку.
Другий рівень складається з середніх фірм, що спеціалізуються на підсистемах, в той час як мережа малих і середніх підприємств (МСП) утворює широку базу, демонструючи потенціал Італії в галузі інновацій і досконалості.
Ключові цифри і показники
Топ-100 італійських оборонних компаній, кожна з яких має дохід понад 19 млн. євро і понад 50 працівників у 2023 році згенерували сукупний оборот у 40,7 млрд. євро. З них приблизно 49% припадає безпосередньо на діяльність, пов'язану з обороною, що на 6,6% більше порівняно з 2022 роком і на 14,7% більше порівняно з 2021 роком.
З точки зору зайнятості, ці фірми працевлаштовують понад 181 000 працівників, з яких близько 54 000 безпосередньо пов'язані з оборонними операціями в Італії. Внесок сектору у ВВП Італії становить 0,3%.
Сильні сторони сектору та експортний потенціал
На аерокосмічну та автомобільну галузі припадає майже половина (49%) загальних доходів, за ними слідує суднобудування - 23,3%.
Леонардо і Фінкантьєрі домінують на цьому ринку, до них приєдналися лише вісім інших фірм, чий дохід перевищив 1 млрд. євро, що разом становить три чверті загального обороту галузі.
Італійські оборонні компанії значною мірою орієнтовані на експорт: 68,2% продажів у 2023 році припадало на зовнішні ринки. Без урахування компаній Леонардо і Фінкантьєрі ця частка знижується до 49,4%.
Європа поглинає 61% експорту, за нею йде США (29%), та інші регіони (10%).
Структура власності та іноземні інвестиції
Державні компанії забезпечують 59,3% загального доходу сектору, що підкреслює важливість державних інвестицій у галузь.
Іноземні групи контролюють 36 зі 100 найбільших компаній, на які припадає 25,1% доходів, а європейські та американські компанії володіють 12,2% та 10,1% відповідно.
Тим часом, італійські сімейні МСП, хоча і є більш чисельними, але на них припадає лише 15,6% доходів.
Інвестиції, R&D та прибутковість
Витрати на дослідження та розробки в середньому становили 6% від доходів у 2023 році, що відображає зосередженість галузі на інноваціях.
Прибутковість також покращилася: рентабельність за показником EBIT зросла з 5,7% у 2021 році до 6,2% у 2023 році.
Сімейні компанії перевершили своїх конкурентів з рентабельністю EBIT на рівні 12,2%, що пояснюється їхньою гнучкою та рухливою структурою.
Інвестиції зросли на 46,5% у 2021-2023 роках, сягнувши 3,9% від загального доходу минулого року. Сімейні фірми знову лідирували, збільшивши інвестиції на 71,9% за цей період і досягнувши інтенсивності 5,2% у 2023 році.
Фінансовий стан сектору покращився: співвідношення боргу до власного капіталу знизилося з 70,2% у 2021 році до 61,3% у 2023 році, тоді як рівень власного капіталу зріс на 20,2%, значно випереджаючи зростання боргу на 4,9%.
Однак ліквідність дещо знизилася з 47,2% фінансового боргу у 2021 році до 42,7% у 2023 році.
Протистояння викликам
У понеділок заступник міністра оборони М. ді Кремнаго наголосив на критичних викликах, що постають перед новими технологіями.
Він зазначив, що технології подвійного призначення привертають більший інтерес інвесторів завдяки їх здатності ефективно надавати рішення промислового масштабу, скорочуючи витрати і час розробки.
Це підтверджують і висновки звіту Mediobanca, який підкреслює зосередженість сектору на інноваціях і можливостях подвійного використання як рушійних силах зростання.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍23
Нове опитування Євробарометру показує рекордно високий рівень довіри до ЄС за останні роки
Останнє опитування Євробарометру свідчить про найвищий рівень довіри до Європейського Союзу з 2007 року та найвищу в історії підтримку євро. Опитування також показує, що європейці мають більш оптимістичний погляд на майбутнє. Вони хотіли б бачити ЄС сильнішим і незалежнішим, особливо перед обличчям нинішніх глобальних викликів.
Довіра до ЄС перебуває на найвищому рівні за останні 17 років
51% європейців схильні довіряти ЄС, що є найвищим результатом з 2007 року. Довіра до ЄС є найвищою серед молоді у віці 15-24 років (59%). Якщо говорити про довіру до національних урядів серед усіх країн-членів ЄС лише населення Люксембургу (76%), Данії (58%), Польщі (51%), Бельгії (50%), Австрії та Ірландії (по 48%) довіряють власним урядам. Разом з тим, довіра до Єврокомісії на історичному підйомі і складає 51% (найвищий рівень з 2007 року). Однак, населення Греції (64%), Словенії (52%), Кіпру (50%), Чехії (48%) та Франції (42%) не довіряють головній інституції ЄС.
Єврокомісії довіряють більше громадян ніж власному уряду в 25 з 27 країн-членів ЄС (Люксембург та Данія винятки)
Майже три чверті респондентів (74%) стверджують, що відчувають себе громадянами ЄС, що є найвищим показником за останні два десятиліття. Крім того, понад шість з десяти громадян ЄС (61%) також оптимістично налаштовані щодо майбутнього ЄС.
Водночас 44% громадян ЄС продовжують мати позитивний імідж ЄС, тоді як 38% мають нейтральний імідж і 17% мають негативний імідж ЄС.
Європейці хочуть сильнішого, більш незалежного і стійкого ЄС
Майже сім з десяти респондентів (69%) згодні з тим, що ЄС має достатньо влади та інструментів для захисту економічних інтересів Європи в глобальній економіці. Так само 69% згодні з тим, що Європейський Союз є місцем стабільності в неспокійному світі.
На думку європейців, безпека і оборона (33%) повинні бути основними пріоритетними сферами діяльності ЄС у середньостроковій перспективі, за ними йдуть міграція (29%), економіка (28%), клімат і навколишнє середовище (28%) та охорона здоров'я (27%). Водночас 44% європейських громадян вважають, що забезпечення миру і стабільності матиме найбільший позитивний вплив на їхнє життя в короткостроковій перспективі, за ним слідують забезпечення продовольства, охорони здоров'я та промислових поставок в ЄС і управління міграцією (обидві сфери - по 27%).
Історично висока підтримка євро та зростаючий оптимізм щодо економіки
Опитування Євробарометру зафіксувало найвищу за всю історію підтримку спільної валюти як в ЄС в цілому (74%), так і в єврозоні (81%). Що стосується сприйняття ситуації в європейській економіці, то 48% європейців (на один пункт більше, ніж навесні 2024 року) вважають її хорошою, тоді як 43% (на два пункти більше) - поганою. Сприйняття ситуації в європейській економіці стабільно покращується з осені 2019 року. Більшість громадян (49%) вважають, що економічна ситуація в Європі залишиться стабільною в наступні 12 місяців.
Продовження підтримки відповіді ЄС на війну в Україні
В умовах російської агресії проти України майже дев'ять з десяти європейців (87%) погоджуються з наданням гуманітарної підтримки людям, які постраждали від війни. 71% громадян ЄС підтримують економічні санкції проти російського уряду, компаній та приватних осіб, а 68% згодні з наданням фінансової підтримки Україні. Шість з десяти схвалюють надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, а 58% згодні з тим, щоб ЄС фінансував закупівлю та постачання військового обладнання в Україну.
Війна в Україні продовжує вважатися найважливішим питанням на рівні ЄС (31%) з 15 пунктів (далі йдуть імміграція (28%) і міжнародна ситуація (22%)), в той час як 76% європейських респондентів згодні з тим, що вторгнення Росії в Україну є загрозою для безпеки ЄС.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Останнє опитування Євробарометру свідчить про найвищий рівень довіри до Європейського Союзу з 2007 року та найвищу в історії підтримку євро. Опитування також показує, що європейці мають більш оптимістичний погляд на майбутнє. Вони хотіли б бачити ЄС сильнішим і незалежнішим, особливо перед обличчям нинішніх глобальних викликів.
Довіра до ЄС перебуває на найвищому рівні за останні 17 років
51% європейців схильні довіряти ЄС, що є найвищим результатом з 2007 року. Довіра до ЄС є найвищою серед молоді у віці 15-24 років (59%). Якщо говорити про довіру до національних урядів серед усіх країн-членів ЄС лише населення Люксембургу (76%), Данії (58%), Польщі (51%), Бельгії (50%), Австрії та Ірландії (по 48%) довіряють власним урядам. Разом з тим, довіра до Єврокомісії на історичному підйомі і складає 51% (найвищий рівень з 2007 року). Однак, населення Греції (64%), Словенії (52%), Кіпру (50%), Чехії (48%) та Франції (42%) не довіряють головній інституції ЄС.
Єврокомісії довіряють більше громадян ніж власному уряду в 25 з 27 країн-членів ЄС (Люксембург та Данія винятки)
Майже три чверті респондентів (74%) стверджують, що відчувають себе громадянами ЄС, що є найвищим показником за останні два десятиліття. Крім того, понад шість з десяти громадян ЄС (61%) також оптимістично налаштовані щодо майбутнього ЄС.
Водночас 44% громадян ЄС продовжують мати позитивний імідж ЄС, тоді як 38% мають нейтральний імідж і 17% мають негативний імідж ЄС.
Європейці хочуть сильнішого, більш незалежного і стійкого ЄС
Майже сім з десяти респондентів (69%) згодні з тим, що ЄС має достатньо влади та інструментів для захисту економічних інтересів Європи в глобальній економіці. Так само 69% згодні з тим, що Європейський Союз є місцем стабільності в неспокійному світі.
На думку європейців, безпека і оборона (33%) повинні бути основними пріоритетними сферами діяльності ЄС у середньостроковій перспективі, за ними йдуть міграція (29%), економіка (28%), клімат і навколишнє середовище (28%) та охорона здоров'я (27%). Водночас 44% європейських громадян вважають, що забезпечення миру і стабільності матиме найбільший позитивний вплив на їхнє життя в короткостроковій перспективі, за ним слідують забезпечення продовольства, охорони здоров'я та промислових поставок в ЄС і управління міграцією (обидві сфери - по 27%).
Історично висока підтримка євро та зростаючий оптимізм щодо економіки
Опитування Євробарометру зафіксувало найвищу за всю історію підтримку спільної валюти як в ЄС в цілому (74%), так і в єврозоні (81%). Що стосується сприйняття ситуації в європейській економіці, то 48% європейців (на один пункт більше, ніж навесні 2024 року) вважають її хорошою, тоді як 43% (на два пункти більше) - поганою. Сприйняття ситуації в європейській економіці стабільно покращується з осені 2019 року. Більшість громадян (49%) вважають, що економічна ситуація в Європі залишиться стабільною в наступні 12 місяців.
Продовження підтримки відповіді ЄС на війну в Україні
В умовах російської агресії проти України майже дев'ять з десяти європейців (87%) погоджуються з наданням гуманітарної підтримки людям, які постраждали від війни. 71% громадян ЄС підтримують економічні санкції проти російського уряду, компаній та приватних осіб, а 68% згодні з наданням фінансової підтримки Україні. Шість з десяти схвалюють надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, а 58% згодні з тим, щоб ЄС фінансував закупівлю та постачання військового обладнання в Україну.
Війна в Україні продовжує вважатися найважливішим питанням на рівні ЄС (31%) з 15 пунктів (далі йдуть імміграція (28%) і міжнародна ситуація (22%)), в той час як 76% європейських респондентів згодні з тим, що вторгнення Росії в Україну є загрозою для безпеки ЄС.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍41
🇪🇺 Вибір Європи
Політична програма Президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
Минулого разу ми ознайомилися зі Стратегічним Порядком Денним – документом Євроради. Тепер перейдемо до Єврокомісії. Документ на основі якого вона буде будувати свою роботу на наступні 5 років називається Політичні Орієнтири. Які ж Орієнтири встановила для себе і своєї майбутньої команди фон дер Ляєн?
Союз дуже важливий для німців темін, а особливо для представниці ХДС Урсули фон дер Ляєн. На руїнах Німеччини саме Союз став основою для партії християн-демократів. Союз спраглих до змін, розділених Зонами окупації німців — католиків і протестантів, з Півночі та Півдня, робітників, роботодавців, чиновників та інтелектуалів. Таку країну бачив Конрад Аденауер.
Однак повертаючися до реалій сьогодення пані Урсула пропонує Союз який буде швидшим та простішим, більш сфокусованим, обʼєднаним, більш підтримуючим щодо людей та компаній. З цією метою і встановлюються ці Пріоритети для 2030 року і далі.
Ми вже розуміємо, що безпека, як військова так і економічна, буде в фарватері роботи нової Комісії. Однак, програма пані Урсули розкриває багато інших важливих пріоритетів серед яких не дуже медійні речі – «право на відключення» для працівників в неробочий час, «право залишитися» для тих чиї регіони помирають економічно і їх забувають і, наприклад, реформування міжнародної системи для того щоб забезпечити справедливе представництво для всіх.
Що ще готує нам нова Європейська Комісія?
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Політична програма Президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
Минулого разу ми ознайомилися зі Стратегічним Порядком Денним – документом Євроради. Тепер перейдемо до Єврокомісії. Документ на основі якого вона буде будувати свою роботу на наступні 5 років називається Політичні Орієнтири. Які ж Орієнтири встановила для себе і своєї майбутньої команди фон дер Ляєн?
Зараз Європа стоїть перед чітким вибором.
Вибір — або протистояти невизначеному світу навколо нас наодинці. Або об'єднати наші спільноти і згуртуватися навколо наших цінностей.
Вибір бути залежними, дозволити розбіжностям послабити нас. Або бути сміливими у своїх амбіціях і незалежними у своїх діях, працюючи з нашими партнерами по всьому світу.
Вибір ігнорувати нові реалії чи швидкість змін. Або ж тверезо дивитися на світ і загрози навколо нас такими, якими вони є насправді.
Вибір дозволити екстремістам і умиротворювачам взяти гору. Або ж забезпечити міцність наших демократичних сил.
Я вважаю, що найбільші виклики нашої епохи — від безпеки до зміни клімату і конкурентоспроможності — можна вирішити лише спільними діями. Наші загрози занадто великі, щоб долати їх поодинці. Наші можливості надто великі, щоб осягнути їх поодинці.
На цьому тлі я вважаю, що Європа повинна обрати найкращий варіант: Союз.
Союз дуже важливий для німців темін, а особливо для представниці ХДС Урсули фон дер Ляєн. На руїнах Німеччини саме Союз став основою для партії християн-демократів. Союз спраглих до змін, розділених Зонами окупації німців — католиків і протестантів, з Півночі та Півдня, робітників, роботодавців, чиновників та інтелектуалів. Таку країну бачив Конрад Аденауер.
Однак повертаючися до реалій сьогодення пані Урсула пропонує Союз який буде швидшим та простішим, більш сфокусованим, обʼєднаним, більш підтримуючим щодо людей та компаній. З цією метою і встановлюються ці Пріоритети для 2030 року і далі.
Ми вже розуміємо, що безпека, як військова так і економічна, буде в фарватері роботи нової Комісії. Однак, програма пані Урсули розкриває багато інших важливих пріоритетів серед яких не дуже медійні речі – «право на відключення» для працівників в неробочий час, «право залишитися» для тих чиї регіони помирають економічно і їх забувають і, наприклад, реформування міжнародної системи для того щоб забезпечити справедливе представництво для всіх.
Що ще готує нам нова Європейська Комісія?
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
12 зірок
Політичні Орієнтири Європейської Комісії 2024-2029
Політичні Орієнтири — план для Європейської сили та єдності.
👍24
Оперативний План «Німеччина»
Одними з першочергових завдань підготовки будь-якої армії до участі в можливому конфлікті є підготовка командних структур та логістики воєнного часу.
Бундесвер будучи армією з обмеженими можливостями мав неповноцінну командну структуру та майже відсутню національну систему оборони. Головною задачею в цьому столітті була участь в іноземних операціях тому потреби мати хоча б Територіальні командування не було. Однак, часи змінилися і змінилися пріоритети.
Національна оборона підштовхнула німецький уряд до кінцевої централізації Бундесверу щоб зробити його повноцінною армією.
Другим важливим пунктом стала розробка Оперативного Плану. Плану який радше нагадує нам масштаби Холодної війни, однак тепер Бундесвер виступає в ролі повноцінного і рівноправного гравця з іншими союзника по НАТО.
Німеччина готується до війни.
Про реформу Командування і Логістику читайте в нашому матеріалі.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Одними з першочергових завдань підготовки будь-якої армії до участі в можливому конфлікті є підготовка командних структур та логістики воєнного часу.
Бундесвер будучи армією з обмеженими можливостями мав неповноцінну командну структуру та майже відсутню національну систему оборони. Головною задачею в цьому столітті була участь в іноземних операціях тому потреби мати хоча б Територіальні командування не було. Однак, часи змінилися і змінилися пріоритети.
Національна оборона підштовхнула німецький уряд до кінцевої централізації Бундесверу щоб зробити його повноцінною армією.
Другим важливим пунктом стала розробка Оперативного Плану. Плану який радше нагадує нам масштаби Холодної війни, однак тепер Бундесвер виступає в ролі повноцінного і рівноправного гравця з іншими союзника по НАТО.
Німеччина готується до війни.
Про реформу Командування і Логістику читайте в нашому матеріалі.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍36
🇷🇴Скасування виборів у Румунії: запит на нову тенденцію?
Рішення Верховного суду про скасування результатів виборів у Румунії на перший погляд не виглядає якимось незвичайним. Врешті, у різних країнах світу результати виборів скасовують за ті чи інші порушення, час від часу проводять і відповідні повторні голосування.
Однак румунський прецедент унікальний для усіх демократій Світу: вибори скасовані не через порушення виборчих процедур, фальшування бюлетнів, протоколів чи приміром підкуп членів виборчих комісій, як це зазвичай буває у всьому світі. Втручання РФ та, імовірно, Китаю у вибори через масову закупівлю реклами у ТікТок на користь кандидата-євроскептика Каліна Джорджеску названо основною проблемою, через яку довелося скасувати результат виборів. Де-факто, російські кібершпигуни навряд чи могли розраховувати на таку реакцію румунської політичної системи, оскільки досі вплив на виборців не ставав причиною скасування виборів, якщо сама процедура проведення була дотримана.
За даними Румунської розвідувальної служби (SRI), мережа акаунтів в Тіктоці що практично не діяла з 2016 року раптом активізувалася перед виборами. SRI також повідомила, що під час кампанії одна особа, яка підтримує кандидатуру Джорджеску, витратила майже мільйон євро, причому за репост платили до 950 євро. У документах стверджується, що сам TikTok отримав від нього 362 500 євро. Безпрецедентне рішення Румунії не було розкритиковане ЄК, а радше навпаки: Єврокомісія акуратно публічно підтримала його, зазначивши що компетенція з цих питань повністю на боці самої Румунії. Окрім того, ЄК офіційно звернулася до Тіктоку щодо розʼяснень за контролем контенту на самій платформі у контексті впливу на вибори в Румунії.
Наразі ЄС знаходиться у досить специфічному становищі, де політична єдність і контроль за політичними тенденціями в країнах-членах стали стратегічною запорукою майбутніх перспектив усього обʼєднання. Самі ж онлайн-платформи стали надзвичайним політичним інструментом, що обовʼязково впливає на вибір людей, їхні політичні та культурні преференції. А отже, ми знаходимось десь на зорі дискусії про потребу їх регулювання.
На першому етапі це регулювання виникало у формі захисту особистих даних користувача, збереження його права на конфіденційність та обмеження втручання корпорацій. Запроваджений 2016 року регламент General Data Protection Regulation в загальних рисах став ключовим документом не тільки в межах ЄС. ЄС виступили флагманом цифрового регулювання, тож їх наробками активно послуговуються при створенні власного законодавства у цій сфері по всьому Світу.
Нині ж наступає запит на другий етап регулювання цифрових платформ. І ця форма регулювання - приведення їх контенту у відповідність до вимог національних законодавств щодо обігу інформації, тобто вплив на наративну складову, робота по встановленню меж допустимого і формування барʼєрів від дезінформації чи зовнішнього інформаційного втручання. Це уже не так завдання для захисту окремого споживача (бо, власне кажучи, право бути обдуреним - його власне право), як захист суспільства, держави, самої політичної системи. В значній мірі і тут ЄС може виступити флагманом, запровадивши ефективне регулювання, яке потім візьмуть за основу і в США, і в Британії, в країнах Глобального Півдня і, звісно ж, в Україні.
🇪🇺Підписатися на 12 зірок
Рішення Верховного суду про скасування результатів виборів у Румунії на перший погляд не виглядає якимось незвичайним. Врешті, у різних країнах світу результати виборів скасовують за ті чи інші порушення, час від часу проводять і відповідні повторні голосування.
Однак румунський прецедент унікальний для усіх демократій Світу: вибори скасовані не через порушення виборчих процедур, фальшування бюлетнів, протоколів чи приміром підкуп членів виборчих комісій, як це зазвичай буває у всьому світі. Втручання РФ та, імовірно, Китаю у вибори через масову закупівлю реклами у ТікТок на користь кандидата-євроскептика Каліна Джорджеску названо основною проблемою, через яку довелося скасувати результат виборів. Де-факто, російські кібершпигуни навряд чи могли розраховувати на таку реакцію румунської політичної системи, оскільки досі вплив на виборців не ставав причиною скасування виборів, якщо сама процедура проведення була дотримана.
За даними Румунської розвідувальної служби (SRI), мережа акаунтів в Тіктоці що практично не діяла з 2016 року раптом активізувалася перед виборами. SRI також повідомила, що під час кампанії одна особа, яка підтримує кандидатуру Джорджеску, витратила майже мільйон євро, причому за репост платили до 950 євро. У документах стверджується, що сам TikTok отримав від нього 362 500 євро. Безпрецедентне рішення Румунії не було розкритиковане ЄК, а радше навпаки: Єврокомісія акуратно публічно підтримала його, зазначивши що компетенція з цих питань повністю на боці самої Румунії. Окрім того, ЄК офіційно звернулася до Тіктоку щодо розʼяснень за контролем контенту на самій платформі у контексті впливу на вибори в Румунії.
Наразі ЄС знаходиться у досить специфічному становищі, де політична єдність і контроль за політичними тенденціями в країнах-членах стали стратегічною запорукою майбутніх перспектив усього обʼєднання. Самі ж онлайн-платформи стали надзвичайним політичним інструментом, що обовʼязково впливає на вибір людей, їхні політичні та культурні преференції. А отже, ми знаходимось десь на зорі дискусії про потребу їх регулювання.
На першому етапі це регулювання виникало у формі захисту особистих даних користувача, збереження його права на конфіденційність та обмеження втручання корпорацій. Запроваджений 2016 року регламент General Data Protection Regulation в загальних рисах став ключовим документом не тільки в межах ЄС. ЄС виступили флагманом цифрового регулювання, тож їх наробками активно послуговуються при створенні власного законодавства у цій сфері по всьому Світу.
Нині ж наступає запит на другий етап регулювання цифрових платформ. І ця форма регулювання - приведення їх контенту у відповідність до вимог національних законодавств щодо обігу інформації, тобто вплив на наративну складову, робота по встановленню меж допустимого і формування барʼєрів від дезінформації чи зовнішнього інформаційного втручання. Це уже не так завдання для захисту окремого споживача (бо, власне кажучи, право бути обдуреним - його власне право), як захист суспільства, держави, самої політичної системи. В значній мірі і тут ЄС може виступити флагманом, запровадивши ефективне регулювання, яке потім візьмуть за основу і в США, і в Британії, в країнах Глобального Півдня і, звісно ж, в Україні.
🇪🇺Підписатися на 12 зірок
👍75👎5🤔3
🇪🇺 Стратегічна автономія Європи
Еммануель Макрон навряд чи міг уявити ще 5 років тому що стане автором терміна який практично не існує. Сьогодні питання стратегічної автономії це питання існування ЄС в новому status quo, який вже не за горами. Тому в лексиконі європолітиків ви не почуєте цей грубий термін, а лише – конкурентоспроможність, зменшення ризиків (і так тому що ЄС це економічний союз в першу чергу).
Ми вже обговорили на нашому подкасті чому автономія ЄС це в першу чергу виклик для США, який змушуючи Європу робити більше і зменшуючи власний вплив на неї більшою мірою відштовхує Європу від себе, малюючи майбутні відносини двох партнерів в стан невизначеності.
Але питання набуває все більшої актуальності тому й дискусія оживає! Цього разу мали змогу поспілкуватися з журналістом Денисом Сігаєм, який в своєму відео лаконічно і змістовно описує всі події якими рухається Європа на шляху стратегічної автономії.
Обовʼязково для перегляду
P.S. Про те чому РФ більший «союзник» США ніж Європа слухайте в нашому подкасті про стратегічну автономію ЄС
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Еммануель Макрон навряд чи міг уявити ще 5 років тому що стане автором терміна який практично не існує. Сьогодні питання стратегічної автономії це питання існування ЄС в новому status quo, який вже не за горами. Тому в лексиконі європолітиків ви не почуєте цей грубий термін, а лише – конкурентоспроможність, зменшення ризиків (і так тому що ЄС це економічний союз в першу чергу).
Ми вже обговорили на нашому подкасті чому автономія ЄС це в першу чергу виклик для США, який змушуючи Європу робити більше і зменшуючи власний вплив на неї більшою мірою відштовхує Європу від себе, малюючи майбутні відносини двох партнерів в стан невизначеності.
Але питання набуває все більшої актуальності тому й дискусія оживає! Цього разу мали змогу поспілкуватися з журналістом Денисом Сігаєм, який в своєму відео лаконічно і змістовно описує всі події якими рухається Європа на шляху стратегічної автономії.
Обовʼязково для перегляду
P.S. Про те чому РФ більший «союзник» США ніж Європа слухайте в нашому подкасті про стратегічну автономію ЄС
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
YouTube
Майбутнє України залежить від вибору Європи?
Станьте спонсором цього каналу:
https://www.youtube.com/channel/UC82Og8iAxpmExsykm2nHyTA/join
PayPal: goldis099@gmail.com
Байміекофі: https://www.buymeacoffee.com/denyssihay
Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/2pRHZcuKtX
Патреон: https://www.patreon.com/denyssihay…
https://www.youtube.com/channel/UC82Og8iAxpmExsykm2nHyTA/join
PayPal: goldis099@gmail.com
Байміекофі: https://www.buymeacoffee.com/denyssihay
Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/2pRHZcuKtX
Патреон: https://www.patreon.com/denyssihay…
👍25🤔1