Ексзаступнику керівника Офісу президента Андрію Смирнову повідомили про підозру у легалізації коштів та одержанні неправомірної вигоди. На думку слідства, Смирнов незаконно набув готівкові кошти, які вирішив легалізувати шляхом будівництва приватних будинків загальною площею понад 300 кв. м у рекреаційній зоні Одещини. Загалом він передав 6,5 млн грн.

Також експосадовець нібито одержав неправомірну вигоду від власника будівельної компанії у вигляді робіт та послуг на суму 100 тисяч доларів. За це Смирнов мав посприяти ухваленню АМКУ рішення про скасування результатів тендеру та забезпечити перемогу цього забудовника. Власнику будівельної фірми теж повідомили про підозру, але в наданні неправомірної вигоди.

Швидкий зв'язок @ABleaks_bot
👉 t.me/absolutionlab
📩 info@absolutionlab.com

Ось такий будиночок збудував собі корупціонер Смирнов

Швидкий зв'язок @ABleaks_bot
👉 t.me/absolutionlab
📩 info@absolutionlab.com

Ексголова управління ДПС Сумської області Олена Хотенко, яка втратила посаду через проблеми з прозорістю статків, подала декларацію як інспектор Сумського відділу податків і зборів з фізичних осіб, де вказала, що має сина з мільйонними статками.

Олена Хотенко зареєстрована у місті Рівне, але фактично проживає у Києві. У декларації вона вказує, що продовжує обіймати посаду, хоча у реальності не з'являється на роботі. Її сім’я офіційно складається з єдиного члена — сина Миколи Хотенка, який, судячи з декларації, став ключовою фінансовою силою родини. Нагадаємо, що жінка приховує свого співмешканця Олександра Артем'єва, на якого оформлена значна кількість її майна.

Нерухомість Олени Хотенко вражає різноманітністю та масштабами. У її власності є нежитлове приміщення у Рівному площею 270,4 кв.м, придбане у 2019 році за 2,78 млн гривень. Також вона володіє земельною ділянкою у селі Вереси Житомирської області площею 20 тис. кв.м, купленою у 2017 році за 48 тис. гривень.

У 2022 році Олена стала власницею двох квартир: одна у Рівному (37,7 кв.м за 50 тисяч гривень), де Микола має право безоплатного користування, а інша — у Києві (45,7 кв.м за 100 тисяч гривень). Того ж року вона придбала ще одне нежитлове приміщення у Рівному площею 18,3 кв.м  за 100 тисяч гривень.

У 2023 році до її активів додалися житловий будинок у селі Боянівка Рівненської області площею 491,9 кв.м, який вона придбала у спільну часткову власність (50% належать їй, 50% — Наталії Кирильчук) за 30 тис. гривень, а також земельна ділянка у тому ж селі площею 2,5 тис. кв. м за 10 тисяч гривень.

У гаражі Олени — Lexus NX 200 (2021), придбаний у 2021 році за 1,2 млн гривень. Крім того, її син Микола має право безкоштовного користування Mercedes-Benz GLE 580 (2019), вартістю 1,2 млн гривень, який належить громадянці Людмилі Тімофеєнко. Ці автомобілі підкреслюють розкішний спосіб життя сім’ї, що контрастує з офіційною зарплатою держслужбовця.

Найбільше увагу привертають доходи та активи Миколи Хотенка. За 2024 рік він заробив 5,63 млн гривень від підприємницької діяльності, а також отримав 9 тис. гривень зарплати від ТОВ "Аутстаф-Консалт-Сервіс" — компанії, де він є 100% власником і бенефіціаром.

Для порівняння, Олена заробила 76 тис. гривень на державній службі, що виглядає скромно на тлі мільйонних доходів сина.

Микола також володіє готівкою у розмірі 2,2 млн гривень, 20 тис. доларів та 20 тис. євро, а його корпоративні права у ТОВ "Аутстаф-Консалт-Сервіс", набуті у серпні 2024 року, оцінені у 326 тис. гривень. Цікаво, що Олена також отримала зарплату від цієї компанії у розмірі 17 тис. гривень, а також 320 тис. гривень від сина як дохід від відчуження цінних паперів, що свідчить про фінансову взаємодію між матір’ю та сином.

Сама Олена заробила 4,3  млн гривень від підприємницької діяльності, 149 тис. гривень страхових виплат від ПрАТ "Граве Україна Страхування Життя". Загалом дохід родини сягнув 10,5 млн гривень. Грошові активи Олени включають 1,7 млн гривень готівкою, 40 тис. доларів.

Фінансові зобов’язання Олени додають інтриги. Вона має позику від Людмили Тімофеєнко (той самий власник Mercedes-Benz) у розмірі 2,8 млн  гривень, з яких 1,2 млн погашено.

Також у 2021 році вона взяла кредит в Ощадбанку на 645 тис. гривень, який повністю погасила, сплативши 35 тис. гривень відсотків. Ще один кредит у ПриватБанку на 390 тис. гривень, взятий у 2023 році, частково погашений (31 тисяча 16 гривень), залишок — 359 тисяч 181 гривня.

Хотенко також володіє торгівельною маркою RIVNE ONLINE, зареєстрованою у 2021 році, що може бути пов’язано з її підприємницькою діяльністю. Вона уклала кілька правочинів у 2024 році, зокрема погасила частину позики та уклала додаткову угоду до договору позики від 2018 року з Тімофеєнко.

Швидкий зв'язок @ABleaks_bot
👉 t.me/absolutionlab
📩 info@absolutionlab.com

Громадську організацію «Нон-стоп» та її керівника, експрокурора Кирила Яковця, винними у поширенні недостовірної інформації з метою дискредитації бізнесменів та політиків.

Про це редакція 368.media  дізналася з ухвали касаційної інстанції Верховного суду.

Розглядалася справа про сплановані ГО «Нон-стоп» медіаатаки на депутата харківської облради Тетяну Столяренко та представників міжнародної агрокомпанії AGROTRADE Group.

У квітні 2023 року  жінка звернулася до Червонозаводського районного суду Харкова з позовом проти Кирила Яковця та ГО «Нон-стоп», яку він очолює. Позов стосувався захисту особистих немайнових прав через поширення недостовірної інформації.

Зокрема, 16 березня 2023 року Яковець опублікував відеоролик на сторінках організації у соціальних мережах (Facebook, TikTok, Instagram, YouTube), де містилися твердження, які позивачка вважала наклепницькими. Відео переглянули тисячі користувачів, а також воно супроводжувалося її фотографією та згадкою посади. Додатково ГО «Нон-стоп» направила інформаційний запит від 15 березня 2023 року до кількох державних органів, повторивши ці звинувачення.

Столяренко вимагала визнати інформацію недостовірною, зобов’язати відповідачів видалити відеоролик і спростувати твердження, а також стягнути 200 тис.  грн моральної шкоди. Серед звинувачень, які вона оскаржувала, були твердження про її нібито роботу позаштатним агентом НАБУ, лобіювання інтересів іноземних компаній та корупційні дії.

Червонозаводський суд позов частково задоволено. Визнано недостовірними низку тверджень, зобов’язав Яковця видалити відео та опублікувати рішення суду. Солідарно з Яковця та організації вирішили стягнути 50 тис. грн моральної шкоди. Харківський апеляційний суд лише змінив розмір відшкодування, розподіливши його порівну між відповідачами.

Верховний суд ухвалив постанову у справі № 646/1554/23, залишивши без задоволення касаційну скаргу Яковця. Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Раніше боєць ЗСУ та журналіст Сергій Дрозд також опублікував розслідування про діяльність експрокурора Кирила Яковця та його громадської організації "Нон-Стоп". Він написав, що Яковець та ГО розміщують замовні публікації з метою атаки на підприємців та політиків. Щобільше того, журналіст опублікував листування з Яковцем, який за 500 доларів опублікував брехливе повідомлення щодо випадкового підприємця без жодної перевірки.

Яковець наразі у розшуку ТЦК
Його позбавили адвокатської практики
Як експрокурор втік за кордон

Швидкий зв'язок @ABleaks_bot
👉 t.me/absolutionlab
📩 info@absolutionlab.com

Заступницю керівника виконавчої дирекції ліквідованого Фонду соціального страхування України Світлану Лапчик підозрюють у декларуванні недостовірних даних: НАЗК виявило порушення на 1,4 млн грн.

Перевірка декларації, поданої Лапчик 11 грудня 2023 року, виявила низку порушень. Лапчик не задекларувала автомобіль DAEWOO LANOS (2003), який належить її чоловікові. Вона пояснила, що авто було продано за довіреністю у 2013 році, але НАЗК наголосило, що без належного договору купівлі-продажу право власності не припиняється.

У декларації не було відображено всі доходи чоловіка на рівні в пів мільйона гривень. Лапчик не вказала готівку чоловіка в 35 тис. доларів  та 450 тис. грн.

Загальна сума недостовірних відомостей — 1,4 млн грн, що є межею для кримінальної відповідальності за ст.366-2 КК. Світлана Лапчик пояснила, що не мала доступу до даних чоловіка через погіршення сімейних відносин. Її чоловік надав афідевіт від 3 квітня 2024 року, підтвердивши відмову ділитися інформацією. Проте НАЗК відхилило ці пояснення, адже чоловік також є суб’єктом декларування і подав власну декларацію за 2021 рік 18 лютого 2022 року, де вказав свої активи. Ці дані були у відкритому доступі з 10 грудня 2023 року, коли реєстр декларацій відновив публічність.

Швидкий зв'язок @ABleaks_bot
👉 t.me/absolutionlab
📩 info@absolutionlab.com

Адміністратор територіального сервісного центру МВС № 4649 (с. Зимна Вода) на Львівщині Андрій Лапка набув велику кількість майна, а його дружина, яка знаходиться в декреті, заробляє сотні тисяч гривень.

Родина посадовця складається з дружини Ірина та двох малорічних дітей: Марка та Яни. Лапка вказує, що фактично проживає у м. Кам’янка-Бузька, а його родина – у Львові.

В родині є квартира у Львові, 63.5 кв.м, набута в 2006 році, але її вартість не вказана. Також в них є будинок у Кам’янці-Бузькій у 139, 4 кв.м на ділянці в 1 тис. кв.м. Право на майно набуто 2021 року. Вартість також не вказана.

Родина має значну кількість транспорту. На дружину оформлені Toyota Auris (2008) за 36 тис. грн,
Toyota Auris (2013) за 80 тис. грн та  Geely Emgrand (2016), набута минулоріч за 156 тис. гривень.

Також ще Geely Emgrand (2018) у користуванні дружини від Христини Устяновської та Оксани Шапочки.

Жінка офіційно працює в ТОВ «Нестле Україна», де заробила 22 тис. гривень, але ще є підприємцем з доходом в 785 тис. гривень. Зарплатня Лапки склала лише 348 тис. гривень. Подружжя зберігає 902 тис. гривень у готівці.

Швидкий зв'язок @ABleaks_bot
👉 t.me/absolutionlab
📩 info@absolutionlab.com

Старший лікар-спеціаліст відділення експертизи 20-ї регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони Михайло Матвісів вказав недостовірні відомості на суму 6,47 млн грн, що може свідчити про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 366-2 КК.

Чоловіком не задекларовано житловий будинок площею 243,7 кв. м у с. Карачинів (Яворівський район, Львівська область), який належить батькові Матвісіва, але використовується ним та його сім’єю як місце проживання. За оцінкою Київського НДІ судових експертиз, ринкова вартість будинку станом на 31 грудня 2023 року становить 6,27 млн грн.

Прихована земельна ділянка площею 1231 кв.м у тому ж селі, яка перебуває у користуванні через проживання в будинку.

 Завищено вартість автомобіля BMW X3 (2008): вказано 400 тис. грн замість реальних 197,3 тис. грн за даними  реєстру транспортних засобів. Не вказано рахунки Матвісіва та його дружини в «ПриватБанку», «Універсал Банку» та «Райффайзен Банку», що підтверджено інформацією від банківських установ.

Матвісів пояснив, що не вказав будинок, бо він належить батькові, а сам він лише проживає там із сім’єю. Щодо завищеної вартості автомобіля посадовець заявив, що не мав правовстановлюючих документів і вказав приблизну ринкову ціну, але підтверджень не надав. Пояснень про земельну ділянку та банківські рахунки він не подав.

Загальна сума недостовірних відомостей склала 6,472 млн грн, що перевищує 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (6,056 млн грн станом на дату подання декларації). НАЗК вважає це ознакою кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 366-2 КК. Водночас ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів не виявлено.

Швидкий зв'язок @ABleaks_bot
👉 t.me/absolutionlab
📩 info@absolutionlab.com

Адміністратор територіального сервісного центру МВС №4650 у Жовкві Василь Кісіль вказав, що його дружина минулоріч набула автопарк вантажних автомобілів за заниженою ціною.

Василь Кісіль зареєстрований і проживає у місті Жовква Львівської області. Його сім’я складається з дружини Інни Степанівни Кісіль, двох синів — Дем’яна та Артема, а також доньки Емілії. Усі члени сім’ї зареєстровані у місті Рава-Руська.

Нерухомість родини виглядає доволі скромно. Василь є власником земельної ділянки площею 1000 квадратних метрів у селі Воля-Висоцька Львівської області, придбаної у 2021 році. Його дружина Інна володіє ще однією земельною ділянкою такої ж площі у Раві-Руській, купленою у 2020 році, а також житловим будинком там же площею 187 кв. м, який вона набула у тому ж році. Вартість жодного з цих об’єктів у декларації не вказана, що ускладнює оцінку їхньої реальної цінності.

Автопарк сім’ї викликає більше запитань. Усі транспортні засоби записані на Інну Кісіль, і більшість із них — вантажні автомобілі та причепи, що, ймовірно, використовуються у її підприємницькій діяльності. У 2023 році вона придбала вантажний DAF XF 105.460 (2011) за 15 тис. гривень та причіп SCHMITZ SKO 24L. Того ж року до автопарку додалися вантажний VOLVO FH 42T (2011) за 15 тис. гривень і причіп SCHWARZMUELLER KOST-3/E.

У 2024 році Інна поповнила автопарк ще трьома одиницями: вантажним DAF XF 105.460 (2012) за 12 тис.  гривень, напівпричіпом SCHMITZ SKO 24 та напівпричіпом SCHWARZMUELLER KOST-3/E.

Єдиний легковий автомобіль у декларації — Volkswagen Golf Plus (2010) за  210 тис. гривень, придбаний у 2023 році. Він належить Ірині Кісіль, яка не є членом сім’ї, але Василь має право користування цим авто.

Варто зазначити, що задекларована вартість вантажних автомобілів виглядає підозріло низькою для техніки такого типу, що може свідчити про заниження цін.

Фінансове становище сім’ї виглядає стабільним завдяки значним доходам Інни. За 2024 рік вона заробила 3,45 млн гривень від підприємницької діяльності, що, ймовірно, пов’язано з логістичним бізнесом, враховуючи автопарк вантажівок.

Крім того, Інна отримала 60 тис. гривень зарплати від КНП «Новояричівська районна лікарня» та 93 тис. гривень соціальних виплат від управління соціального захисту населення Львівської районної держадміністрації.

Для порівняння, дохід Василя від роботи у Регіональному сервісному центрі МВС склав 410 тис. гривень.

Грошові активи сім’ї обмежуються переважно готівкою. У Василя є 8 тисяч доларів, а в Інни — 12 тисяч євро.

Швидкий зв'язок @ABleaks_bot
👉 t.me/absolutionlab
📩 info@absolutionlab.com

Члену ВККС Володимиру Луганському оголосили підозру через незаконну надбавку до зарплати та пенсії

Його підозрюють у заволодінні державними коштами на суму понад пів мільйона гривень. Ще суддею Луганський оформив собі 15% надбавки до зарплати та пенсії на основі свого диплому "доктора філософії". От тільки він виявився не дійсним, адже МАУП, де суддя його отримав, немає кваліфікації видавати такі дипломи.

Тим не менш, з 2015 року Луганський отримав надбавок на 576 тис. грн.

Швидкий зв'язок @ABleaks_bot
👉 t.me/absolutionlab
📩 info@absolutionlab.com

Юрій-Володимир Климко, начальник територіального сервісного центру МВС №4651 у Львові, їздить на авто своєї родички.

Юрій-Володимир Климко зареєстрований і фактично проживає у місті Львів. Його сім’я складається з дружини Христини Юріївни та сина Михайла. Христина зареєстрована у селі Замок Добросинсько-Магерівської громади.

Нерухомість родини виглядає вкрай скромно для держслужбовця такого рівня. У декларації вказана лише одна квартира у Львові площею 48,1 кв.м, набута ще у далекому 2000 році за 16 тис. ривень. Ця квартира перебуває у спільній сумісній власності двох осіб — Михайла Климка та Лесі Климко, які не є членами сім’ї суб’єкта декларування.

Юрій-Володимир, Христина та їхній син мають лише право користування цим житлом. Відсутність іншої нерухомості у власності сім’ї виглядає незвично, особливо враховуючи, що Юрій-Володимир працює на державній службі з 2016 року.

Автопарк родини ще скромніший. У декларації зазначений лише один транспортний засіб — Skoda Octavia (2021), придбана у листопаді 2024 року за 517 тис. гривень. Автомобіль належить Лесі Климко, яка, ймовірно, є родичкою (можливо, сестрою або матір’ю Юрія-Володимира), але не входить до складу сім’ї суб’єкта декларування. Юрій-Володимир має лише право користування цією машиною. Відсутність власного транспорту у сім’ї виглядає дивно, особливо якщо врахувати, що посада начальника ТСЦ передбачає активну роботу з автомобільною сферою. Для порівняння, колега Климка, Василь Кісіль, задекларував значний автопарк вантажних автомобілів, хоча і на дружину.

Посадовець отримав 481 тис. гривень зарплати. Його дружина Христина заробила значно більше: 633 тис. гривні зарплати від КНП «Львівське територіальне медичне об’єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги», де вона, ймовірно, працює у медичній сфері. Окрім цього, Христина отримала 105,6 тис. гривень від підприємницької діяльності, а також гонорари за цивільно-правовими правочинами: 24 тис. гривень від благодійної організації «Благодійний фонд «Медичні інновації» та 53 тис. гривень від благодійної організації «Благодійний фонд «Незламні».

Грошові активи сім’ї зосереджені переважно у готівці, що викликає певні запитання. Христина тримає 20 тисяч доларів, а Юрій-Володимир — 10 тисяч доларів.

Швидкий зв'язок @ABleaks_bot
👉 t.me/absolutionlab
📩 info@absolutionlab.com

Ексголова Броварської РДА Володимир Майбоженко, що збив людей, отримав підозру за переправлення чоловіків закордон За даними слідства разом з директором благодійної організації забезпечували внесення до системи «Шлях» відомостей про чоловіків під виглядом волонтерів, які у подальшому мали можливість безперешкодно покидати територію України.

Гроші за схему отримував спільник Майбоженка, а експосадовцю ж діставалися придбані на них матеріальні цінності.

Раніше Апеляційний суд скасував вирок ексглаві Броварської РДА, який збив чотирьох людей Суд призначив новий розгляд справи Володимира Майбоженка в суді першої інстанції.

Швидкий зв'язок @ABleaks_bot
👉 t.me/absolutionlab
📩 info@absolutionlab.com

Полковник СБУ Крайтор, який віддав наказ стріляти по Євромайдану у Хмельницькому, уникнув покарання

19 лютого 2014 року периметр довкола управління Служби безпеки у Хмельницькій області оточила розбурхана юрба. Після серії пострілів з будівлі СБУ, які у підсумку призвели до смерті та поранення кількох мітингувальників, перед натовпом з’явився чоловік у чорному пуховику. Він, говорячи у мегафон із наліпкою ВО «Свобода», спробував «розрулити» критичну ситуацію. Та всі його потуги виявилися марними. Вулиця відреагувала безапеляційними закликами: «Вбивця!».

Ближче до вечора того дня «агресивно-налаштовані особи» (так у вироку говориться про мітингувальників) за допомогою «коктейлів Молотова» підпалили будівлю обласного СБУ.

Роль переговірника-невдахи зіграв начальник СБУ Хмельниччини полковник Віктор Крайтор. Він разом із колишнім підлеглим, співробітником спецпідрозділу «Альфа» Віталієм Тарадаєм опинилися на лаві підсудних. П’ять років тривало досудове розслідування. Ще на шість років розтягнулися судові слухання. Слідство інкримінувало їм вбивство, вчинене через необережність; необережне тяжке тілесне ушкодження і перевищення службових повноважень. Зрештою, у березні 2025 року суддя Хмельницького міськрайонного суду Олег Антонюк ухвалив сенсаційний вирок: обох обвинувачених виправдано і визнано невинуватими.

Вирок у справі Крайтора-Тарадая з’явився у судовому реєстрі 18 березня 2025 року. Однак сам текст було засекречено від публічного доступу.

За даними досудового розслідування, близько 12 год. 36 хв. 19 лютого 2014 року Віктор Крайтор віддав незаконний наказ Віталію Тарадаю на застосування вогнепальної зброї. У той момент силовики перебували всередині будівлі СБУ, а зовні стояли мітингувальники. «Альфівець» розташувався навпроти центрального входу. Слідство вважає, що Тарадай здійснив декілька пострілів із АК-74 у напрямку нижньої частини дверей центрального входу, перекритих непрозорим антивандальним ролетом. Кулі влучили у протестувальника, який пробирався в приміщення, перебуваючи у тамбурі управління СБУ, а також у двох людей, які стояли перед будівлею.

Одна з куль виявилася фатальною для 72-річної Людмили Шеремет; у неї було діагностовано вогнепальне поранення голови. Жінка стояла на вулиці, за кілька метрів від центрального входу.

Сторона обвинувачення зазначила, що Крайтор, віддаючи незаконний наказ Тарадаю, керувався «мотивами несприйняття євроінтеграційних прагнень та вимог мітингувальників, з метою перешкоджання мітингам та запобігання ймовірній можливості проникнення до приміщення управління СБУ».

Суддя Олег Антонюк констатував: без відповіді залишилося питання, хто здійснив чергу пострілів, якими було вбито Людмилу Шеремет та поранено кількох мітингувальників. Щоправда, у матеріалах справи, які досліджував суд, був висновок комісії Центрального управління СБУ за результатами службового розслідування, датований 6 березням 2014 року. У ньому йшлося, що «чергу пострілів з автоматичної зброї… здійснено з тамбура центрального входу управління СБУ, в якому на той час перебували невстановлені особи з числа агресивно налаштованих мітингувальників».

Суд дійшов висновків: винуватість Віктора Крайтора та Віталія Тарадая «у пред’явленому обвинуваченні ґрунтувались переважно на припущеннях не підтверджених належним чином, допустимими, достовірними та достатніми доказами». На думку судді, залишились недоведеними не лише причетність обвинувачених до вчинення інкримінованих злочинів, а і взагалі протиправний характер дій обвинувачених.

Прокурор і адвокат подали апеляційні скарги на вирок у справі Крайтора-Тарадая.

19 лютого 2014 року була ще одна смерть біля обласного управління СБУ. Загинув 21-річний студент Дмитро Пагор.

У червні 2021 року слідчі ДБР шукали пістолет Макарова, з якого ймовірно було вбито Дмитра Пагора. Жодних свіжих подробиць щодо цього розслідування наразі немає.

Додамо, що 21 листопада 2014 року президент Петро Порошенко присвоїв звання Герой України (посмертно) Дмитру Пагору і Людмилі Шеремет.

Швидкий зв'язок @ABleaks_bot
👉 t.me/absolutionlab
📩 info@absolutionlab.com