Хворію вже понад тиждень, не маю сил ні на що окрім як дивитися фільми (переважно про Ґодзіллу, ось навіть смішну рев'юшку написав на Letterboxd).
Але тут я хочу поговорити ось про що:
Нетфліксифікація Зака Снайдера або як стрімінг захотів монетизувати феномен "Снайдерката". Вийшло дивно, але це нас може дечого навчити.
Rebel Moon: A Child of Fire — перша частина величного космічного фентезі від шанувальника слоу-мо і гіперстилізованого кадру.
Yup, that's it. Totally works for me.
Я детальніше розповідав про фільм (за місяці до його прем'єри) у своєму відеоесе про Зака Снайдера, тож якщо хочете краще зрозуміти новий фільм про космічних повстанців і як він інтегрований у контекст творчості Снайдера, то там про все це є (і про Man of Steel, авжеж).
А для цього поста важливо ось що — Rebel Moon як фільма, принаймні зараз, немає. І майже всі відгуки користувачів в інтернеті про те, що з себе зараз представляє кіно, практично не мають сенсу.
Ні, відеофайл дійсно лежить на серверах Нетфлікс, тож технічно фільм є. Але річ у тім, що за дві години і п'ятнадцять хвилин хронометражу A Child of Fire скоріше нагадує повнометражний ТікТок, який не дуже зацікавлено розповідає (не показує) глядачеві плот-поінти з персонажами — цей добрий, цей поганий, ось тут жінка-павук, ось тут робот з великим серцем, ось тут герої зібралися на місію, а ось тут вже кінцівка. Ніби фільм чекає, що глядач почне гуглити про побачене, але цього не відбувається.
Усе, що стосується арок персонажів та їхнього розвитку, усе, що стосується поступального створення сеттінгу, усе, що для глядача взагалі може бути причиною емоційно солідаризуватися із зображенням на екрані, — залишено за кадром. І на це є вагома причина, яку я хочу розкрити докладніше в постах нижче, бо дискутувати в контексті "ой, та це просто поганий фільм" якась токсична позиція.
Але тут я хочу поговорити ось про що:
Нетфліксифікація Зака Снайдера або як стрімінг захотів монетизувати феномен "Снайдерката". Вийшло дивно, але це нас може дечого навчити.
Rebel Moon: A Child of Fire — перша частина величного космічного фентезі від шанувальника слоу-мо і гіперстилізованого кадру.
Молода жінка із загадковим минулим на ім'я Кора вирушає на пошуки воїнів із сусідніх планет, щоб ті допомогли їй вистояти проти космічної імперії.
Yup, that's it. Totally works for me.
Я детальніше розповідав про фільм (за місяці до його прем'єри) у своєму відеоесе про Зака Снайдера, тож якщо хочете краще зрозуміти новий фільм про космічних повстанців і як він інтегрований у контекст творчості Снайдера, то там про все це є (і про Man of Steel, авжеж).
А для цього поста важливо ось що — Rebel Moon як фільма, принаймні зараз, немає. І майже всі відгуки користувачів в інтернеті про те, що з себе зараз представляє кіно, практично не мають сенсу.
Ні, відеофайл дійсно лежить на серверах Нетфлікс, тож технічно фільм є. Але річ у тім, що за дві години і п'ятнадцять хвилин хронометражу A Child of Fire скоріше нагадує повнометражний ТікТок, який не дуже зацікавлено розповідає (не показує) глядачеві плот-поінти з персонажами — цей добрий, цей поганий, ось тут жінка-павук, ось тут робот з великим серцем, ось тут герої зібралися на місію, а ось тут вже кінцівка. Ніби фільм чекає, що глядач почне гуглити про побачене, але цього не відбувається.
Усе, що стосується арок персонажів та їхнього розвитку, усе, що стосується поступального створення сеттінгу, усе, що для глядача взагалі може бути причиною емоційно солідаризуватися із зображенням на екрані, — залишено за кадром. І на це є вагома причина, яку я хочу розкрити докладніше в постах нижче, бо дискутувати в контексті "ой, та це просто поганий фільм" якась токсична позиція.
❤81👍27🤯4🤔3🤣1
Напевно ви помічали як в інтернеті пишуть про Rebel Moon "сценарій до цього фільму написала нейронка". Не те щоб попередні фільми режисера сильно заперечували цю тезу, — Снайдеру і справді не завжди цікавий сценарій, який так сильно хочуть для його фільмів. Йому цікаві видовищні моменти та сильні образи.
Але особливість ситуації з Rebel Moon якраз у тому, що в нинішньому монтажі буквально немає цілої години хронометражу, тож сценарій тут ні до чого.
На мою думку Нетфлікс хоче монетизувати колись величезний феномен "розширеної версії Зака Снайдера", який реально працює. Порівняйте кінотеатральні версії його фільмів із розширеними — найчастіше це просто два дуже несхожих твори, а в ідеалі це нова версія Justice League.
У всіх прес релізах, Rebel Moon описувався як майже шестигодинний космічний епос із рейтингом R, розділений на два фільми. Ось тільки та версія, яка зараз лежить на стрімінгу, це сильно скорочена версія в PG-13 у якій просто дуже мало емоційних зв'язків між сцен. Навіть у плані екшену і стилізованого насильства це інший фільм — якщо придивитися то можна помітити, як змінюється крупність деяких кадрів, тим самим прикриваючи який-небудь потенційно кривавий шот.
З великими сегментами історії рівно така ж ситуація — іноді у фільмі є повноцінний інтродакшен нового героя через екшен сцену з демонстрацією здібностей і прагнень. І це навіть з урахуванням скорочень може занурювати глядача у події. Але іноді фільм начебто втомлюється від цього і зрештою використовує тільки один невеличкий діалог. І навіть екшен сцени вже не потрібно, тому що "все вже мається на увазі, і взагалі, раптом глядач задрімає".
Для мене все виглядає наступним чином — Нетфлікс сподівається, що шалені фанати Снайдера після виходу скорочених варіантів фільму, повернуться на сервіс для перегляду "справжньої версії" і принесуть ще більше активності. Причому це буде після виходу другої частини у квітні 2024 року.
І вся ця гонитва за активністю і цифрами тільки культивує ставлення до кіно як контенту.
Але особливість ситуації з Rebel Moon якраз у тому, що в нинішньому монтажі буквально немає цілої години хронометражу, тож сценарій тут ні до чого.
На мою думку Нетфлікс хоче монетизувати колись величезний феномен "розширеної версії Зака Снайдера", який реально працює. Порівняйте кінотеатральні версії його фільмів із розширеними — найчастіше це просто два дуже несхожих твори, а в ідеалі це нова версія Justice League.
У всіх прес релізах, Rebel Moon описувався як майже шестигодинний космічний епос із рейтингом R, розділений на два фільми. Ось тільки та версія, яка зараз лежить на стрімінгу, це сильно скорочена версія в PG-13 у якій просто дуже мало емоційних зв'язків між сцен. Навіть у плані екшену і стилізованого насильства це інший фільм — якщо придивитися то можна помітити, як змінюється крупність деяких кадрів, тим самим прикриваючи який-небудь потенційно кривавий шот.
З великими сегментами історії рівно така ж ситуація — іноді у фільмі є повноцінний інтродакшен нового героя через екшен сцену з демонстрацією здібностей і прагнень. І це навіть з урахуванням скорочень може занурювати глядача у події. Але іноді фільм начебто втомлюється від цього і зрештою використовує тільки один невеличкий діалог. І навіть екшен сцени вже не потрібно, тому що "все вже мається на увазі, і взагалі, раптом глядач задрімає".
Для мене все виглядає наступним чином — Нетфлікс сподівається, що шалені фанати Снайдера після виходу скорочених варіантів фільму, повернуться на сервіс для перегляду "справжньої версії" і принесуть ще більше активності. Причому це буде після виходу другої частини у квітні 2024 року.
І вся ця гонитва за активністю і цифрами тільки культивує ставлення до кіно як контенту.
👍70❤27🤔7💯2👏1
Давайте ось про що нагадаю — кінотеатральні версії попередніх фільмів Снайдера (наприклад, Watchmen, Sucker Punch або Batman v Superman) було скорочено через те, що йому як режисерові часто доводилося силою відстоювати улюблені його серцю креативні рішення. За які одні його звеличують, а інші щонайменше насміхаються. Знову ж таки, апогеєм такої боротьби стала його версія Justice League.
Але у випадку з Нетфлікс ніякої боротьби проти студії не було. Все якраз навпаки — у Снайдера була повна творча свобода для реалізації свого проекту мрії, до якого він йшов десятки років. Тому усі спроби Нетфлікс відтворити цей величезний хайп навколо фільму, причому двічі, мною відчуваються неймовірно штучними.
Люди це не метрики і не статистика. Спроба симулювати культурний феномен може і не буде особливо помітна через деякий час, але це точно щось говорить про стан нинішньої індустрії. З урахуванням нещодавніх новин про те, як зі стримінгів зникають навіть ексклюзивні шоу і фільми, просто через те що вони не виправдали очікувань сервісу; або праця багатьох людей зникає заради скорочень витрат... у мене від такого ставлення до навіть комерційного мистецтва всередині залишається тільки порожнеча.
Уяви, працюєш не покладаючи рук місяцями над якимось серіалом, вкладаєш у нього серце, хочеш, щоб твою роботу помітило якомога більше людей, а за кілька місяців проект з тих чи інших причин не просто не продовжують на другий сезон, а взагалі видаляють із сервісу. Так, Willow? І жодної фізичної копії у таких шоу та фільмів часто просто немає.
Ах, так... ще ж і фізичні копії фільмів тепер більше не продаються в супер доступному Best Buy, і скоро DVD та Bluray можуть розділити долю вінілу. Але це вже зовсім інша історія.
Для стрімінгу немає великої різниці — на серверах фільм умовного Скорсезе або відео з котом. Для них це просто контент. Знову ж таки, Патрік Вільямс багато сказав на цю тему, обов'язково подивіться його відео, якщо ще не встигли.
Але у випадку з Нетфлікс ніякої боротьби проти студії не було. Все якраз навпаки — у Снайдера була повна творча свобода для реалізації свого проекту мрії, до якого він йшов десятки років. Тому усі спроби Нетфлікс відтворити цей величезний хайп навколо фільму, причому двічі, мною відчуваються неймовірно штучними.
Люди це не метрики і не статистика. Спроба симулювати культурний феномен може і не буде особливо помітна через деякий час, але це точно щось говорить про стан нинішньої індустрії. З урахуванням нещодавніх новин про те, як зі стримінгів зникають навіть ексклюзивні шоу і фільми, просто через те що вони не виправдали очікувань сервісу; або праця багатьох людей зникає заради скорочень витрат... у мене від такого ставлення до навіть комерційного мистецтва всередині залишається тільки порожнеча.
Уяви, працюєш не покладаючи рук місяцями над якимось серіалом, вкладаєш у нього серце, хочеш, щоб твою роботу помітило якомога більше людей, а за кілька місяців проект з тих чи інших причин не просто не продовжують на другий сезон, а взагалі видаляють із сервісу. Так, Willow? І жодної фізичної копії у таких шоу та фільмів часто просто немає.
Ах, так... ще ж і фізичні копії фільмів тепер більше не продаються в супер доступному Best Buy, і скоро DVD та Bluray можуть розділити долю вінілу. Але це вже зовсім інша історія.
Для стрімінгу немає великої різниці — на серверах фільм умовного Скорсезе або відео з котом. Для них це просто контент. Знову ж таки, Патрік Вільямс багато сказав на цю тему, обов'язково подивіться його відео, якщо ще не встигли.
👍58❤29😢5🤔3💯1
ezgif-5-ff256fc1fd.gif
19.1 MB
А тепер трохи наївності під час хвороби: чи є гарантії, що повні версії Rebel Moon стануть кращими? Я б навіть не став мислити категоріями гарантій, на них тільки студії чекають, але я справді вірю, що фільми вийдуть значно кращими.
Звісно з поправкою на навіженість Зака Снайдера як режисера і його любові до грандіозного міфу. Тут потрібно розуміти, що Rebel Moon — це B-movie з великим бюджетом. Такий гонзо-блокбастер, якому подобається бути дивно-привабливим. І в цьому багато шарму.
А зараз, у скороченій версії A Child of Fire, крім слоу мо, я впізнаю режисера тільки в одній сцені — в ній Кора, головна героїня, дуже пафосно і поетично торкається грифона, що пролітає над її головою. У той час як інші персонажі ховаються.
Для мене Снайдер якраз ось у цьому — йому не потрібно нічого пояснювати про героїню, йому достатньо просто показати її стосунки зі світом навколо.
Звісно з поправкою на навіженість Зака Снайдера як режисера і його любові до грандіозного міфу. Тут потрібно розуміти, що Rebel Moon — це B-movie з великим бюджетом. Такий гонзо-блокбастер, якому подобається бути дивно-привабливим. І в цьому багато шарму.
А зараз, у скороченій версії A Child of Fire, крім слоу мо, я впізнаю режисера тільки в одній сцені — в ній Кора, головна героїня, дуже пафосно і поетично торкається грифона, що пролітає над її головою. У той час як інші персонажі ховаються.
Для мене Снайдер якраз ось у цьому — йому не потрібно нічого пояснювати про героїню, йому достатньо просто показати її стосунки зі світом навколо.
❤80👍13🤣5🤔4
Такаші Ямадзакі, режисер чудової Godzilla Minus One, носить із собою фігурку Ґодзілли, куди б він не пішов. My man! Нагадує Гільєрмо дель Торо на прем'єрі Піноккіо.
Мені б хотілося щоб більше фільммейкерів так пишалися своєю роботою і могли це показати.
У мене є фігурка МехаҐодзілли ери Міленіуму, але, на жаль, я не зняв жодного фільму з МехаҐодзіллою.
Мені б хотілося щоб більше фільммейкерів так пишалися своєю роботою і могли це показати.
❤🔥111👍17❤8🔥3😍2
Зупиніться на хвилинку і подивіться це абсолютно прекрасне відео з тим, як люди з команди Godzilla Minus One (та маленькі Ґодзілли) радіють номінації Оскар за Найкращі візуальні ефекти.
Мені, як і раніше, байдуже на Оскара, але я розумію наскільки він може бути важливим для деяких авторів — це все ж таки відчутний рівень визнання.
Ба більше, це величезна планка в історії франшизи та індустрії — люди за межами Японії у Сполучених Штатах щиро радіють за фільм про Ґодзіллу (зверніть увагу на овації у залі на другому відео). Коли таке було востаннє? Правильно, ніколи (вибач Shin Godzilla).
Чого тільки варті божевільні збори в Америці та постійне продовження прокатного вікна від кількох днів до кількох місяців!
Це фільм на якому було трохи більше ніж 30 VFX артистів. І за бюджет у 10 млн. доларів Godzilla Minus One має феноменальний вигляд (дивився в IMAX, тому підтверджую).
Не так часто японські фільми за межами своєї країни отримують стільки визнання і любові. Особливо коли розумієш, що цей не тільки про кайдзю екшен і найвідомішого монстра в історії. Він більше походить на жорстоку соціальну драму і показує неймовірну боротьбу головного героя з внутрішньою порожнечею. А Ґодзілла, в якомусь сенсі, символ.
Хто б міг подумати, що ось ЦЕЙ фільм стане таким популярним за межами Японії.
Тож мій внутрішній фанат термоядерної ящірки неймовірно радий за команду Minus One ✨
Мені, як і раніше, байдуже на Оскара, але я розумію наскільки він може бути важливим для деяких авторів — це все ж таки відчутний рівень визнання.
Ба більше, це величезна планка в історії франшизи та індустрії — люди за межами Японії у Сполучених Штатах щиро радіють за фільм про Ґодзіллу (зверніть увагу на овації у залі на другому відео). Коли таке було востаннє? Правильно, ніколи (вибач Shin Godzilla).
Чого тільки варті божевільні збори в Америці та постійне продовження прокатного вікна від кількох днів до кількох місяців!
Це фільм на якому було трохи більше ніж 30 VFX артистів. І за бюджет у 10 млн. доларів Godzilla Minus One має феноменальний вигляд (дивився в IMAX, тому підтверджую).
Не так часто японські фільми за межами своєї країни отримують стільки визнання і любові. Особливо коли розумієш, що цей не тільки про кайдзю екшен і найвідомішого монстра в історії. Він більше походить на жорстоку соціальну драму і показує неймовірну боротьбу головного героя з внутрішньою порожнечею. А Ґодзілла, в якомусь сенсі, символ.
Хто б міг подумати, що ось ЦЕЙ фільм стане таким популярним за межами Японії.
Тож мій внутрішній фанат термоядерної ящірки неймовірно радий за команду Minus One ✨
❤125🎉22👍10🔥6❤🔥1