Слово дримба походить від німецького Trommel – барабан. Власне, німці називають дримбу Maultrommel – ротовий барабан.

В англійській мові одна з назв дримби – trump, або Jew's trump – єврейська дримба, шо виводять від французької назви jeu-trompe – труба радості. Але і французький варіант скоріше всього був спочатку від joue – щелепа, тобто мінімально адаптований від того самого німецького Maultrommel.

п.с. прізвище Trump тут просто збіг, це в перекладі козир, і походить від слова triumph.

👀 підозріло

Зображення музикантів з лірами, приблизно 8 ст. до н.е., Гальштатська культура – ранні кельти. Судячи з усього, і пізніше в кельтів ліри нікуди не ділись, і з виходом германців на історичну арену в них якісь похожі ліри були. Про готів, які жили на території України історик Йордан писав, шо вони співають під ліри епоси про діяння давніх героїв.

Цікаве про ліру і китару в давніх греків. Вцілому це були два близьких інструменти, з одною різницею. В ліри корпус був часто з черепахи, обтягнутий шкурою. А китара – з дерев'яним корпусом. Крім того на цих інструментах грали різні музиканти. Одні грали музику для розваги, з піснями і танцями, це були китаристи. Вони могли грати в в ансамблі з іншими інструментами. Другий вид виконавців – китареди, вони співали поеми і гімни, як бог Аполон (на фотографії Аполон китаред, Археологічний музей Неаполя).

В Клавдія Еліана є анекдот, коли талановитий китарист дорікає поганому китаредові: "я великий в малому мистецтві, а ти – малий у великому".

Це як вважається найстаріша знайдена дримба сучасного виду. Молдова, городище Єкимауці, 10-11 століття, культура Русі. Це було повноцінне місто, але його спалили (за кандидатів вважають печенігів чи половців), шо лишило для науки цінний зріз культури свого часу.
На фотографії друга дримба – це Молдова 20 століття для порівняння.

Вельбівка Гадяцького району Полтавської області. 1900-ті рр.
Вівчар.
Вид документа: фотографія.
Автор: В. К. Свистунов.
Розмір: 10 × 16,6 см.
Зі збірки О. В. Тихенка.

Сьогодні вийшла колективна монографія, до якої я мав честь написати статтю – з реконструкцією половецького кобуза, знайденого біля села Лиманець Херсонської області.
Дуже вдячний організаторам і редакторам за те, шо я попав в таку гарну компанію, і шо допомогли зробити статтю кращою.

Електронна книжка доступна для вільного скачування.

Посилання є, можете зберегти.

https://www.youtube.com/watch?v=taykse9qSYI

Починаєм!

З Сьватками будьте здорові!

https://youtu.be/PrMNkAbf9qs?si=Z7xURSSwE7F7WHok

В грудні вийшов новий альбом Kairos Collective нідерландського композитора Міхіля ван дер Мьолєна. Він пише музику в стилі десь посередині між османською і егейсько-балканською. А тут в композиції Пропонтіс навіть використав ідеї кримськотатарської музики. В основу композиції він поклав роздуми про війну.

Весь альбом називається Мульцибер, на честь давнього вулкана, і твори в ньому автор порівнює з вулканами.

https://kairoscollective.bandcamp.com/album/mulciber

Цікавий момент про новорічні традиції в Криму. Серед кримських татар було три свята, які так чи інакше позначали новий рік: Курбан байрам (і місяць посту Ораза перед ним), Наврез (перський новий рік сонячного календаря) і Йилбаш чи Каланда (новий рік християнського календаря). Ці свята не справляли однаково по всьому Криму, наприклад Йилбаш і Каланда – це суто явища з півдня, де історично жило багато греків-християн.

Відповідно, залежно від місцевості могло бути три різних періоди, коли діти ходили "колядувати" по хатах. Десь це було перед 1 січня, десь весною, а десь дата рухалась разом з місячним календарем.

А ше ж і в караїмів були свої "колядки" на Пурим (кінець лютого - березень). І в православних свої – є з 19 століття ілюстрація з греками Балаклави, шо водили фігуру коня.

Так само шось подібне мало бути і в вірмен, і в кримчаків, з своїми календарними датами – але про них мені поки нічого конкретного не читав.