НАБУ оголосило в розшук ексзаступника секретаря РНБО Олега Гладковського.

Його звинувачують у зловживаннях при закупівлі вантажівок для армії та збитках державі на понад 17 мільйонів гривень. Він спільно з ексзаступником міністра оборони та директором департаменту Міноборони обвинувачується в організації закупівлі за завищеними цінами.

У жовтні суд заарештував Гладковського з альтернативою застсави у 10,6 мільйона гривень, яку за нього внесли за кілька днів. У березні 2022 року суд змінив запобіжний захід на особисте зобовʼязання. Після цього Гладковський зник. За даними НАБУ, він виїхав за кордон.

@babel

Київ дасть запит на скликання засідання Ради Україна — НАТО, щоб порушити тему передачі систем ППО і боєприпасів до них, заявив Зеленський у вечірньому зведенні.

▪️Раніше президент казав про значну нестачу ППО і відповідних ракет. Як приклад він навів ракетний удар по Трипільській ТЕС — її атакували 11 ракет, сім з них Україна змогла знищити, а чотири влучили в ціль просто тому, що в ППО закінчились ракети.

@babel

Зеленський заявив, що РНБО вже розглядає питання поширення онлайн-казино.

«Зараз готується на розгляд РНБО питання щодо загроз безпеці нашої держави через поширення онлайн-казино і неконтрольованість цієї сфери. Усі можливості в цій сфері маніпулювати людьми та шкодити інтересам суспільства мають бути й будуть заблоковані», — сказав Зеленський.

Також президент згадав автора петиції — загиблого молодшого сержанта 59 ОМБр Павла Петриченка. Він висловив співчуття рідним, близьким і друзям воїна.

@babel

🇺🇸 Адміністрація Джо Байдена готова розглянути чотири окремі законопроєкти про фінансування нацбезпеки, зокрема й про допомогу Україні. Саме це пропонує спікер Палати представників Джонсон.

Речник Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі каже, що важливо, аби Палата представників просунулась у питанні допомоги Ізраїлю, Україні та Тайваню вже цього тижня.

Лідер демократичної більшості в Сенаті США Чак Шумер заявив, що розгляне пропозицію Джонсона щодо допомоги Україні та іншим союзникам окремими законопроєктами. Він очікує на деталі.

@babel

Українські медійники просять військове керівництво замінити начальницю пресцентру Сил оборони півдня Наталю Гуменюк на «більш компетентну» і не допускати її до комунікацій.

Під такими вимогами підписалися 70 журналістів, видань і організацій. У заяві вони стверджують, що Гуменюк забороняє висвітлювати воєнні злочини рф у Херсонській області та не надає доступу до військових.

Найбільш кричущим випадком у заяві назвали заборону заїзду на Херсонщину в підтоплені міста і села в день підриву Каховської ГЕС — тоді світові ЗМІ заполонили посилання на свідчення російських «воєнкорів», адже від українських журналістів інформація була майже відсутня.

@babel

На спецсаміті ЄС 17—18 квітня обговорять посилення ППО України.

Голова Євроради Шарль Мішель в офіційному запрошенні закликав голів держав й урядів терміново активізувати військову допомогу. До саміту по відеозвʼязку приєднається і президент України Володимир Зеленський.

Як пише DW, очікується, що як у кулуарах, так і на самому засіданні обговорюватимуть надання ЗРК Patriot.

@babel

📰 Захід не хотів гарантувати Україні безпеку навесні 2022-го, тому спонукав до боїв. Огляд матеріалів іноземних медіа 16 квітня

🖌 Великий матеріал про російсько-українські мирні переговори 2022 року вийшов у впливовому американському виданні Foreign Affairs. Його автори, Семюел Чарап з аналітичного центру RAND Corporation і Сергій Радченко з Університету Джона Гопкінса стверджують, що мають документ, який фігурував як додаток до проєкту мирної угоди між росією та Україною і який представили 29 березня 2022 року на зустрічі сторін у Стамбулі. Це були гарантії безпеки, які мали б забезпечити союзники України ― зокрема Польща, Велика Британія та США, а також росія і Білорусь. Відповідно до скриншотів документів, гарантії були детальними й передбачали створення безпольотної зони, надання необхідної для оборони зброї та участь у захисті свободи країни військ країн-союзниць у разі нападу на Україну. Таких заходів кожна країна-гарант зобовʼязана була б вжити без погодження з іншими, тобто росія вставити палиці в колеса тут не могла б, стверджують автори. Причиною того, чому Москва стала поступливішою, були її поразки на першому етапі війни й розуміння, що швидко Україну їй не перемогти.

Західні країни були заскочені цим проєктом договору: співрозмовник авторів з числа американських високопосадовців стверджує, що їх поставили перед фактом, коли текст уже був готовий. І перспектива зобовʼязатися в перспективі встрягти у війну з росією злякала й США і, наприклад, Велику Британію. І вже 30 березня тодішній премʼєр-міністр Британії Борис Джонсон заявив, що домовлятися з росіянами сенсу немає і будь-які розмови варто починати лише після того, як Київ відвоює у загарбників усю свою територію. Захід же обіцяв у цьому допомогти. Під час візиту до Києва 7 квітня Джонсон деталізував свою позицію в розмовах з українським керівництвом. Відтоді Україна почала щедро отримувати зброю від партнерів.

Київ пристав на пропозицію Заходу, відчувши, що росія слабша, ніж здається, а ЗСУ можуть завдати їй значної шкоди та справді відвоювати все загарбане з 2014 року. Доти ж до угоди з росіянами в Києві ставилися всерйоз ― та й до середини квітня робота тривала, сторони обмінювалися проєктами документа. Однак до кінця місяця цей процес припинився. Також на зупинку вплинуло те, що українці та світ побачили після звільнення Бучі та Ірпеня. Звірства росіян стали перепоною до можливого мирного врегулювання.

Автори зазначають, що сам факт існування проєкту такого документа свідчить, що мирне врегулювання між сторонами можливе, адже колись вони вже були до нього готові. І запевняють, що в майбутніх переговорах, коли вони все ж таки почнуться, можна було б скористатись напрацюваннями весни 2022-го. Та питання в тому, чи погодиться цього разу Захід гарантувати безпеку України. Чи це знову будуть просто «запевнення», що, як і свого часу Будапештський меморандум 1994 року, на ділі обернулись нічим.

@babel
#інозмі