Мер Одеси показав руйнування після нічної атаки Shahed. Пошкоджені 58 квартир у 22 будинках. Четверо людей у лікарнях, зокрема двоє дітей 2011 та 2014 років народження.

@babel

В Україні 18 травня почне діяти закон про мобілізацію. Його намагалися ухвалити майже пів року. Перший варіант, який передбачав жорсткі покарання для ухилянтів, відкликали на початку січня 2024 року. Оновлений та ухвалений законопроєкт сильно змінився — покарання для ухилянтів помʼякшили, а норма про демобілізацію військових через три роки служби зникла.

Разом з експертами й учасниками робочої групи, яка працювала над законом, «Бабель» проаналізував найбільш суперечливі його норми. Розповідаємо, як вони працюватимуть і що з ними не так.

@babel

🇦🇿🇦🇲 Азербайджан і Вірменія сьогодні почали делімітацію кордону — тобто розмежовувати і чітко позначати свої території. Нагірний Карабах тепер на усіх рівнях буде закріплений за Баку. На ділянці Баганіс — Воскепар зʼявилися перші прикордонні стовпи.

Фото: Аzertag

@babel

У 2020 році республіканка Вікторія Спартц стала першою українкою в Конгресі США. Після повномасштабного вторгнення росії Спартц була однією з перших членів Палати представників, які закликали допомагати Україні. Навесні 2022 року вона відвідала Україну шість разів, а у липні звернулася до Джо Байдена з проханням перевірити «російські звʼязки» очільника Офісу президента Андрія Єрмака, розкритикувала Володимира Зеленського і вимагала ретельніше перевіряти, на що йде допомога США.

Нічого відверто антиукраїнського в її заявах не було — вона критикувала конкретних посадовців. Водночас продовжувала підтримувати Україну і в січні 2023 року просила дати ЗСУ ракети. Усе змінилося наприкінці 2023 року — Спартц раптово розкритикувала законопроєкт Конгресу про допомогу Україні. Навесні 2024-го вона разом із антиукраїнськи налаштованими республіканцями затягувала його розгляд і зрештою відмовилася за нього голосувати.

«Бабель» розповідає, що саме Спартц не сподобалося в проєкті допомоги та чому її ставлення до України змінилось.

@babel

🇺🇸🇺🇦 Більша частина військової допомоги США для України з майбутнього пакета вже на складах у Німеччині та Польщі, пише CNN.

Офіційно влада США не повідомляла про те, що озброєння для України вже в Європі, але у Пентагоні казали, що відправлять озброєння, щойно буде наказ.

За даними Politico, пакет буде більшим за останній у $300 мільйонів, виділений у березні як надзвичайний захід. Джерела видання кажуть, що окрім боєприпасів до артилерії, ракет і ППО, у пакеті будуть БМП Bradley, БТР M113 та Humvee.

Reuters пише, що США готують для України пакет на $1 млрд.

@babel

У жовтні 2023 року новим спікером Палати представників Конгресу США став республіканець Майк Джонсон. Для України це була неприємна новина — Джонсон роками захоплювався Дональдом Трампом, відмовлявся виносити вже давно схвалений Сенатом законопроєкт про допомогу союзникам і намагався поєднати її з внутрішніми проблемами США, такими як безпека кордону.

Через те що допомога затягувалася, ситуація на фронті для ЗСУ сильно погіршилася. У квітні 2024 року Джонсон змінив свою позицію. Він «проштовхнув» законопроєкт про допомогу Києву — всупереч радикальним однопартійцям, ризикуючи втратити свою посаду. Виявилося, що змінити думку йому допомогли розвідка та релігія.

«Бабель» розповідає, як «випадковий» спікер знайшов у собі сили на крок, якого від нього чекали мільйони, і чому це сталось так пізно.

@babel

💰 Вищий антикорупційний суд конфіскував активи родини очільника окупаційної адміністрації Запорізької області Євгена Балицького.

У його дружини, сина і батька конфіскували корпоративні права у 9 компаніях на загальну суму у 120 млн грн, будинок у Мелітополі, земельну ділянку, 3 квартири, 4 літаки Cessna 172RG та один літак Model 76 Duchess, а також гроші на банківських рахунках.

@babel

🇺🇸 Сенат США попередньо схвалив виділення $95 млрд на допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню.

За те, щоб винести законопроєкти на фінальне голосування, висловилися 65 сенаторів за необхідного мінімуму 60. Очікується, що Сенат остаточно схвалить допомогу пізніше сьогодні або завтра. Тепер сенатори матимуть близько 30 годин на обговорення, після чого — фінальне голосування та передання на підпис Джо Байдену.

@babel

🛰 Найвіддаленіший від Землі зонд Voyager 1 вийшов на звʼязок після 5 місяців «мовчання». З листопада 2023 року він давав некоректні дані через пошкоджений сегмент памʼяті.

Тепер команда отримала чіткі дані телеметрії про стан бортових систем. Фахівцям NASA вдалося відновити стабільний звʼязок, після того як вони перенаправили дані в обхід зламаної мікросхеми, що було вкрай складним завданням, враховуючи застарілість обладнання.

Voyager 1 перебуває за понад 24 мільярди кілометрів від Землі — замінити його мікросхеми чи обладнання фізично неможливо. Фахівці дистанційно перепрограмовують апарат з 18 квітня. Якщо їм вдасться усунути помилки, вони отримають великий масив нових даних з пошкодженого блоку, а сам зонд продовжить збирати дані про будову міжзоряного простору за межами Сонячної системи.

Ілюстрація: NASA / JPL-Caltech

@babel

📰 Чи не запізніла допомога США Україні. Огляд матеріалів іноземних медіа 23 квітня

🖌 Над тим, наскільки допоможе Україні виділений з бюджету США $61 мільярд допомоги, міркує у The Washington Post журналіст-міжнародник Айшан Тахур. Ці гроші мали виділити ще в жовтні ― й тоді було зрозуміло, що на відповідні пакети допомоги Україна покращила б свій захист ППО, поповнила запаси артилерії, зміцнила позиції на лінії зіткнення, а завдяки далекобійній зброї завдала б росіянам ударів у тилу. Зараз усе це теж потрібно, однак за пів року ситуація на полі бою змінилась, росіяни зміцніли й готуються до наступу, українці виснажені в багатьох сенсах. «Чудово, коли допомога надходить пізно, а не занадто пізно, ― сказав із приводу рішення американського Конгресу польський премʼєр-міністр Дональд Туск. ― Сподіваюсь, для України все ще не запізно».

Нещодавно Україну відвідала група з шести американських конгресменів ― як демократів, так і республіканців. Вони побували в Києві, у Одесі, в Бучі та в Чернігові ― у тому районі, куди невдовзі після візиту поцілив черговий російський снаряд. Головна емоція, яку мали конгресмени після відвідин, ― подив, пише Тахур. Їх здивувало, наскільки українці, не маючи достатньо засобів та сил, готові протистояти росіянам до останнього. Як вони намагаються під частими обстрілами планувати наступні кампанії та відбудову понівечених міст. І як за обмеженого ресурсу винаходять все нові способи протистояння в цій війні. Тож і конгресмени, і Тахур після спілкування з ними оптимістичні. Попри те, що сили росіян зараз явно більші, Україна зможе ефективно розпорядитись наданим ресурсом ― і, можливо, ще навіть цьогоріч провести обмежені наступальні операції.

Щодо останніх Тахур наводить думку військового експерта Майкла ОʼХенлона з Інституту Брукінгз. Він стверджує, що якщо посилити українську армію людським ресурсом, зброї за нову допомогу від США може вистачити для того, щоб прорвати оборону росіян на одній з ділянок фронту й звільнити територію на захід від неї. Можливо, так, шматочками, вдасться деокупувати чималі площі ― або під кінець цього року, коли росіяни вичерпають свій наступальний потенціал, або на початку 2025-го.

Втім, очевидно, що Україна ще потребуватиме і військової, і фінансової допомоги. Лише завдані росією збитки зараз оцінюються в майже пів трильйона доларів. Донором цих грошей має стати Захід ― чи то використавши заморожені російські активи, чи без них. І складні переговори з цього приводу в української влади ще попереду.

🖌 Також варті уваги матеріал Al Jazeera про полонених росіян, які тепер воюють за Україну, та текст Foreign Policy про злочини окупантів щодо українського культурного надбання.

@babel
#інозмі

🇺🇸 Сенат США схвалив військову допомогу Україні на майже $61 мільярд. За проголосували 79 сенаторів, проти — 18. Тепер документ прямує на підпис до президента Джо Байдена, який обіцяє підписати його негайно.

Детально, на що саме підуть гроші, — в інфографіці «Бабеля».

@babel

Цього дня в 1918 році підрозділи армії УНР на чолі з підполковником Петром Болбочаном захопили Сімферополь. Вони вирушили в похід на Крим із секретним завданням — вибити звідти більшовиків і взяти під контроль Чорноморський флот. Зробити це потрібно було швидше за німецькі війська, які тоді були українськими союзниками, і таємно, бо на той час Крим формально не входив до складу УНР.

Зі своїм завданням Болбочан впорався блискуче: прорвав оборону більшовиків на Чонгарі, встиг узяти Сімферополь і Бахчисарай раніше за німців і навіть відправив передові загони на Севастополь, де базувався Чорноморський флот. Але керівництво УНР своє політичне завдання провалило — зрештою Київ погодився на ультиматум Німеччини та наказав українським військам відступити з Криму. «Бабель» згадує, як Кримський похід 1918 року став взірцевою військовою операцією, але закінчився політичною поразкою →

На фото важкий бронемобіль «Гайдамака», який армія УНР використала в поході на Крим у квітні 1918 року.

@babel