📚📖 Як Росія перетворилась із прохолодного сусіда КНДР на її ключового партнера. Огляд матеріалів іноземних медіа про війну 24 жовтня

🖌 Велику статтю про те, як змінювались взаємини між Пхеньяном і Москвою в останні роки, опублікувало видання The New York Times. Приклад зміни ставлення до країни-вигнанця зі світової економічної й політичної систем показує, як змінились пріоритети й можливості самої Росії, пише медіа.

Коли у 2012-му КНДР проголосила себе ядерною державою, Росія приєдналась до групи країн, які це засудили. На той момент це був уже рідкісний випадок єднання Москви із Заходом. Із аналогічними заявами тоді виступив Пекін, а 2017 року Росія приєдналась до західних санкцій проти північнокорейського режиму. Кремль ніколи не діяв у суворій відповідності з ними, однак усе ж важливий для КНДР російський ринок був практично відрізаний. Москва істотно зменшила кількість північнокорейських робітників, які в такий спосіб здобували собі хліб, а Пхеньяну ― валюту. Російські бізнесмени, які використовували їхню працю, скаржились на таке рішення, оскільки робітники з КНДР були вкрай дисциплінованими ― більше схожими на солдатів, ніж на цивільних.

Пандемія коронавірусу спричинила закриття кордонів і практично повне припинення торгівлі між КНДР та Росією. Дані за 2022 рік свідчать, що товарообіг між країнами становить кілька мільйонів доларів. Утім, пише видання, коли війна перейшла в затяжну фазу й у росіян почали закінчуватись солдати зі снарядами, Пхеньян знадобився знову.

За даними Міноборони Південної Кореї, з серпня 2023-го до сьогодні КНДР відправила до Росії 13 тисяч контейнерів ― здебільшого з артилерійськими снарядами. Також КНДР надсилає ракети, а віднедавна і особовий склад, хоч, пише видання, однозначних підтверджень цьому поки що немає. Північна Корея виявилась однією з кількох країн світу, яка може і хоче надати росіянам те, що їм зараз потрібно. У відповідь режим Кім Чен Ина отримує, як пише видання, продукти харчування, дефіцитні в КНДР товари і військові технології. А також дипломатичні реверанси.

Так, під час візиту до Пхеньяну в червні цього року російський диктатор практично визнав ядерний статус КНДР і право країни на цей вид зброї. Фактично російська авантюра в Україні призвела до того, що питання ядерного стримування й нерозповсюдження зброї, які колись нібито були важливими для Росії, тепер нею нехтуються. Що тільки підвищує небезпеку ескалації у світі.

Втім, у такий цинічний спосіб Путін досягає своїх тактичних цілей, пише видання. Враховуючи рівень втрат на війні, жива сила для російської операції в Україні поступово вичерпується. Оголошувати економічно болючу й політично проблемну мобілізацію Кремль не хоче. І поки що потребу робити це відкладено завдяки дешевим солдатам із Північної Кореї.

🎨 Це лише частина огляду. Про ще один матеріал, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.

#інозмі
@babel

🇾🇪 Росія передавала єменським хуситам дані із супутників для ударів по торгових суднах у Червоному морі, пише The Wall Street Journal.

Завдяки цьому хусити розширили свої удари. Дані передавали через Корпус вартових ісламської революції Ірану. Це призвело до збоїв у світовій торгівлі, адже судна довелось перенаправляти на довший і дорожчий маршрут навколо Африки.

Хусити почали атакувати західні судна в Червоному морі після початку війни між Ізраїлем і ХАМАС наприкінці минулого року. З листопада 2023 року хусити обстріляли понад 100 суден, потопили два з них і захопили одне. Медіа писали, що Росія вела переговори з хуситами про постачання зброї, зокрема щоб помститися США за дозвіл Україні бити їхньою зброєю по території РФ.

@babel