Ми ,тут реально багато готуємось,репетицій і всього цього давно не було,так багато ,І це мене тішить,в кінці серпня ще від нас багато чого повиходить,шо ви вообще афігєєте,так-шо чекайте на анонси буде багацько чого))

Cиджу на роботі ,і слухаю лайв СЩП,бля люди під їх треки тільки в ліжечко трахаться)

Граємо з Ірою it takes two ,побажайте удачі)

ДУЖЕ ПЕКУЧИЙ І ШВИДКИЙ РОЗІГРАШ🔥🔥🔥

В п'ятницю розпочинається легендарне FAINE MISTO, вперше в історії події SOLD OUT квитків. Тому ви не повірите, але маємо електронний ексклюзивний квиток на всі 3 дні фестивалю. Отримати його можна за донат в 200 грн, більше донатів — більше шансів. Щоб ви встигли спланувати своє дозвілля — переможець буде відомий о 18:00, тому часу обмаль. Важливо, щоб легше і швидко отримати свій подарунок, вкажіть ваш нік в інсті в коментарі до донату.

Для участі в розіграші донати приймаємо тут https://send.monobank.ua/jar/79gFfwZWtr, всі кошти підуть на закриття нагальної потреби в тепловізорі та приладі нічного бачення для НГУ "Рубіж" та 26-го окремого батальйону НГУ.

приємно бачити ,коли твій гурт і гурти твоїх кентів в лайн-апі мрії у людей)

тру пацани не дивляться тік-токи вони заліпають в ютуб шортс)

А ,зверху це лайн-ап на Халепу у Києві тож не баріться беріть квиточки)

це ми колись з Ольком і моїми молодшими братами грали на телебаченні Тернополя )

Якось в мене запитала одна людина,чому я комусь щось люблю дарувати чи ділитися,ну відповідь доволі проста ,це все пішло з дитинства,я не жив з татом чи мамою,мені їх прекрасно замінили бабуся з дідом, і ось моя бабуся дуже часто,вгощала чи щось дарувала незважаючи хто ти в цьому житті чи який маєш статус,це дуже вплинуло на моє усвідомлення,до нас в квартиру дуже часто стукали різні безхатьки чи люди які не мали багато чого в цьому житті,і моя бабуся завжди виносила що поїсти,попити,якісь кофтини чи футболки,могла винести стільчик зі столиком і в коридорі нагодувати,(дідо завжди був проти,і не дозволяв заходити в квартиру чужим) але це реально ,мене шокувало і я думав блін ,моя бабуся крута, я не скажу що жив в повній бідноті чи шось таке,але знаю як бути голодним точно,але ніколи через це не унивав,мені завжди старічки казали хочеш щось зароби,памятаю бігав по садіку після старшаків і збирав пляшки з під пива чи горілки,мав на балконі рахуйте свою першу колекцію,мив і потім здавав ,і так як в нас на районі жили різні діти ,хтось мав хтось шось немав,я завжди ділився ,але ок цих я людей знаю,але чого в мене появилась це бажання незнайомим допомагати ,я завжди любив супергероїв скільки себе памятаю,Бетмена ,Людину Павука,Х-менів ,завжди вражало як вони допомагали людям і рятували світ,але що може 11 річний хлопець ,з райчика з гопніками,я подумав що тепер буду помагати і втікати ,то проведу додому пяного дядька взимку ,тупо лежав вуйко і ніхто не підійшов ,а раптом серце чи ще щось,я дуже за всякі такі штуки чогось з дитинства переживаю,того якщо ми разом десь з вами на одній квартирі спимо,то не бійтеся коли вночі я можу привідкрити чучуть двері щоб послухати чи ви спите чи ні,а раптом ви не проснетеся а я вас спасу,розумію попайка повна,чогось просто захотілось поділитися своїми штуками з дитинства,от якось попав в лікарню ,лежав під капельницею лікарі не могли знайти що це за хвороба чи що,ледь не помер від температури 42 ,3 дні лежав і просив визвати скору,мої думали пройде,але то таке,і ось перевели мене в іншу палату з часом,і зі мною лежало 5 хлопчаків,кожен зі своїм характером,і історією життя,але на всіх їх фоні ,вирізнявся один малий хлопець,він вічно дивився голодними очима ,на них коли батьки приносили щось смачненьке,чи іграшку чи якийсь одяг,а він просто грав сірниками як солдатиками,і я дивився на нього і думав,він прям як я,в якомусь роді,в моїх друзів і однокласників були кльові фігурки а я грався олівцями чи вирізав з паперу собі супергероїв ,бо на таке в ба і діда грошей не було,і я почав гратися з тим хлопчиком,його всі інші пробували образити ,бо він був найменьший і найслабкіший,а я з вічним моментом справедливості,з ними починав спорити і навіть побив одного пацана,що потім мав не саму приємну розмову,але все ж ,і ось якось ввечері до мене завітала хресна мого брата молодшого,в свій час ми жили разом і я навіть хотів з братом щоб вона нас всиновила,бо батьки були супер юні і їх цікавило зовсім інше,ну прийшла така,каже що працює зараз нянькою в одного багатого хлопчика,і він про мене чув,і подарував мені свої комікси,і там тупо 20 журналів,з Людиною павуком,фантастичною четвіркою ,Росомахою,я який на них збирав місяцями щоб купити один ,одразу получив стільки багато,я тупо заплакав в цей момент,від щастя,того хлопчика не було,він десь був з мамою, і я взахльоп прочитав за ніч все що було,на наступний день я заховав все під ліжком,щоб погані пацани не сміялись з мене,а чекав на того малого ,і ось десь під вечір мені кажуть,завтра тебе вертають додому,сьогодні поспиш, а завтра можеш іти, той хлопчик прийшов якраз з мамою і я показав йому ті всі комікси,він був так захоплений ,і просив почитати,я звичайно йому дав почитати,серед ночі я проснувся в туалет ,і побачив як хлопчик ,похникував ,і мама його заспокоювала,зі словами ,сонце розберусь з боргами тоже тобі куплю спайдермена,в мені шось йокнуло ,і на наступний день хлопчик пішов здавати аналізи чи там проходити щось,а я збирав речі і чекав на бабусю, я взяв усі журнали ,і кинув на ліжко того хлопця і накрив одіялом ,щоб ніхто не захотів взяти кому

не треба,підписав записку,на згадку про нашу лікарську дружбу ,і пішов додому,через 10 років я знову побачу цього малого,але це буде зовсім інша історія ..#Томмі_Сторі

Хто ,хочете читайте ,хто не хоче не читайте,просто ізлив душу

Просто,хочу ще раз сказати,я дружу з людьми не через хто вони є,а через хто є я,і мені похуй чи попюлар чи ноунейм це такий брєд,просто люди деколи доброту і щирість путають,з підлещуванням і вигодою і якоюсь слабкістю , якщо ви таке думаєте ,то мені вас дуже шкода чи ні ,вам рішати