Ⓜ️ - Мовний срач в комєнтах та на яву
 
Шоломчікі, шановне панство 🖖

Мовне питання розколює українське суспільство з початку незалежності. Від цього нікуди не дінешся, бо безглуздо заперечувати факт домінування російської мови в окремих областях. Сьогодні це питання постало з новою силою, бо російськомовне населення України самі ж українці почали називати зрадниками чи рашистами, що породило нову хвилю хейту.

До цієї ситуацію треба ставитися нормально, бо: скільки людей – стільки й думок + є дві думки – одна моя, а інша не правильна.

Тим не менш, є процес державотворення, що базується  на наборі прийнятих рішень, які є результатом дискусій в середині суспільства. Також існує таке явище, як соціалізація та минулий досвід. От до них ми й звернимося в спробі розставити крапки над ї.

Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів. Ця цитата пояснює природу великого відсотку російськомовних громадян України.
Треба визнати як історичний факт, що території нашої держави виступали у якості об’єктів політики різних наших сусідів. І це є природньо, що перебуваючи у складі тих чи інших держав українці підпадали під їх, в тому числі, мовну політику. Як Ви розумієте – збереження української мови там в плани не входило. Через це в різних регіонах українська мова звучить по різному. Це історичний факт.

В контексті мовного питання знаковим є саме радянський період, оскільки саме тоді соціалізувалося декілька поколінь українців, які сьогодні живуть в нашій державі та який закріпив де-факто мовне розподілення на території сучасної України і держав колишніх радянських республік загалом.
Й історично так склалося, що мовна політика в російській імперії, до складу якої входило більше половини сучасних українських територій, закріпила російську мову як домінуючу. Це також історичний факт.

В результаті до 1991 року ми підійшли із рахунком 57 на 43. Де 43% громадян вважали російську – рідною мовою. І в цих цифрах політики побачили електоральний потенціал. І наратив другої державної мови або поваги до російської мови став визначальним на декілька десятиліть розколовши суспільство та державу за мовними ознаками й призвівши до подій 2014 року. Це також факт.

Що ж нам із цим усім робити у 2022 році?
Популяризувати українську та поважати один одного. Справа в тому, що «срач» – це один із засобів популяризації, який не потребує великих інтелектуальних потуг. Бо популяризація шляхом створення, наприклад, якісного україномовного контенту – складніша. Бо там думати треба. І оце бажання зекономити зусилля, в довгу налаштовує наших громадян один проти одного знову розколюючи суспільство. А мова хоч і важливий, але один із маркерів ідентифікації. Відповідно, якщо людина ідентифікує себе як українець за іншими ознаками, то чому її треба хейтити.

Популяризація ж на дистанції робить свою справу і цифри цьому підтвердження.

📈За даними Центру Разумкова у 2016 році 60% громадян вважали рідною мовою українську, 15 – російську, 22 – і українську, і російську однаковою мірою, 2 інші мови. У 2006 р. українську мову як рідну відзначили 52% респондентів, російську – 31, українську та російську рівною мірою – 16, інші мови – 1.
У 2021 році 78% українців вважають своєю рідною мовою українську, а 18 – російську. Це з опитування Фонду «Демократичні ініціативи» спільно з Центром Разумкова.

Так може не варто перекреслювати ці результати?🫵
Висновки, як завжди, робіть самостійно.
Welcome to срач in комєнти.
Не забувайте ставити лайк цьому допису та рекомендувати канал друзям, а ми спробуємо записати подкаст на цю тему.
 
Бережіть себе.
Все буде Україна!