Уявний експеримент: як Україна могла би створити ядерний заряд в умовах сьогодення

Війна змінює правила гри. Коли йдеться про виживання держави, навіть ті сценарії, що здаються фантастичними, можуть перетворитися на реальність. Давайте уявимо, як Україна, маючи величезний науковий потенціал, доступ до ядерних технологій і політичну волю, могла б створити ядерний заряд.

➿➿➿➿➿➿➿➿

1️⃣ крок: Рішення виходу з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї
Україна, мотивуючи свої дії агресією Росії, може оголосити про припинення виконання зобов’язань за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). Аргументи: Росія порушила гарантії безпеки, надані в рамках Будапештського меморандуму.

➿➿➿➿➿➿➿➿

2️⃣ крок: Мобілізація ресурсів і персоналу
Україна має потужний науковий потенціал у сфері атомної енергетики:
- Тисячі спеціалістів, які працюють на атомних електростанціях і в наукових установах.
- Відносно високий рівень інфраструктури для роботи з ядерними матеріалами.

Швидка мобілізація науковців, хіміків і фізиків дозволила б створити команду для реалізації цього проекту.

➿➿➿➿➿➿➿➿

3️⃣ крок: Використання наявних запасів ядерного палива
Україна має значні запаси відпрацьованого ядерного палива (ВЯП), яке зберігається на території атомних електростанцій. У цьому паливі міститься плутоній — ключовий компонент для створення ядерного заряду.

Умови реалізації:
- Відмова від складних процесів повної переробки (PUREX).
- Використання спрощених хімічних методів для виділення плутонію. Це передбачає використання азотної кислоти та базових процесів екстракції.

➿➿➿➿➿➿➿➿

4️⃣ крок: Побудова тимчасової інфраструктури
Для реалізації проекту не потрібно будувати високотехнологічні заводи:
- Швидке будівництво тимчасових об’єктів, розташованих у віддалених районах.
- Застосування мінімальної безпеки для персоналу, що значно скорочує час будівництва.

➿➿➿➿➿➿➿➿

5️⃣ крок: Виробництво плутонієвого ядра
Після виділення плутонію команда інженерів могла б зібрати прототип ядерного заряду:
- З використанням базових знань фізики ланцюгових реакцій.
- Недоліки: Плутоній із високим вмістом ізотопу Pu-240, який робить такий заряд менш стабільним. Але це прийнятно в умовах воєнної необхідності.

➿➿➿➿➿➿➿➿

6️⃣ крок: Тестування
Україна могла б відмовитися від традиційного тестування вибухових пристроїв, проводячи моделювання на суперкомп’ютерах. Це дозволить уникнути реального вибуху, але забезпечити певну впевненість у працездатності пристрою.

➿➿➿➿➿➿➿➿

7️⃣ крок: Політичний ефект
Вихід України на ядерний рівень озброєнь:
- Посилить її стратегічну позицію в конфлікті.
- Може викликати серйозну дипломатичну кризу.
- Але це створить новий рівень загроз для агресора.

➿➿➿➿➿➿➿➿

Результат уявного експерименту
Теоретично, за 6–12 місяців і за умов мобілізації ресурсів, Україна могла б створити ядерний заряд. Це вимагало б максимального зосередження зусиль, відмови від багатьох міжнародних норм і значного ризику. Утім, у реальності такі кроки мають колосальні наслідки для держави, як політичні, так і військові.

➿➿➿➿➿➿➿➿

🔤Примітка: Це виключно уявний сценарій. Реалізація подібного плану є малоймовірною та супроводжується значними технічними, етичними й політичними викликами.