Що відбувається з українським ракетним комплексом «Грім-2» (Сапсан) прямо зараз?

Станом на літо 2025 року Україна офіційно завершила перехід від дослідних пусків до повноцінного серійного виробництва ракетного комплексу середньої дальності «Грім-2» (також відомого під назвою «Сапсан»). Попри багаторічні розмови й певну секретність, тепер є достатньо інформації, щоб чітко пояснити, яка зараз ситуація з українськими ракетами і чого чекати найближчим часом.

Що зараз є у ЗСУ?

На сьогодні комплекс «Грім-2»—це оперативно-тактична ракета з такими характеристиками:

• Дальність: до 500 км (експортний варіант був обмежений до 280 км через міжнародні угоди).
• Швидкість польоту: 5,2 Маха (більше 6000 км/год).
• Вага бойової частини: 480 кг.
• Точність ураження (КВО): до 10 м стандартно, і до 2 м у новітніх версіях завдяки українським головкам самонаведення.
• Типи бойових частин: осколково-фугасна, касетна, проникаюча для укріплених командних пунктів.
• Навігація та наведення: інерціальна система + супутникова корекція («Січ-GNSS») + власні унікальні головки самонаведення (телевізійна, теплова, радіолокаційна в 3-мм діапазоні).

Один комплекс складається з п’яти машин: двох пускових установок, транспортної машини, машини перезаряджання і мобільного командного пункту. Перезаряджання здійснюється в польових умовах менш ніж за 30 хвилин.

Чому «Грім-2» важливий для українського війська?

Україна тривалий час залежала від західних поставок високоточних ракет (зокрема ATACMS), кількість яких обмежена політичними рішеннями. Тепер, завдяки запуску повноцінної серійної лінії «Грім-2», ми отримуємо власний високоточний засіб, який дозволяє ефективно і масово вражати російські цілі на глибину до 500 км.

Фактично, «Грім-2» закриває важливу прогалину між оперативно-тактичною «Вільхою-М» (дальність до 110 км) та крилатим «Нептун-М» (дальність 1000+ км по морських цілях).

Реальні бойові випробування комплексу:

Офіційно підтверджено:

• Серпень 2022: удари по авіабазі Саки в Криму.
• Квітень 2024: серія ударів по Джанкою і російських комплексах ППО С-400.
• Травень-червень 2025: бойовий дебют із підтвердженим знищенням російського командного пункту на відстані 290-300 км.

Кожне застосування підтвердило високу точність і здатність прориву через російські засоби протиповітряної оборони.

Масштаб виробництва: співпраця з Німеччиною та потужності в Україні

Найважливіший прорив 2025 року—укладення стратегічної угоди між Україною та Німеччиною про серійне спільне виробництво «Грім-2»:

• До кінця літа 2025-го року заплановано випуск першої партії в понад 100 ракет.
• Починаючи з осені 2025-го, виробництво зросте до кількох сотень ракет щомісяця.

Ролі сторін чітко розподілені:

• 🇩🇪 Німеччина забезпечує фінансові ресурси, електроніку, окремі компоненти корпусу й додаткові виробничі майданчики.
• 🇺🇦 Україна відповідає за ключові технології: двигуни (Павлоградський хімічний завод), корпуси ракет («Південмаш»), шасі (Краматорський завод) і головки самонаведення (НВП «Карта»).

Таким чином, вже найближчим часом «Грім-2» стане не екзотикою, а звичною й потужною зброєю української армії.

Перспективи та виклики

Україна наразі успішно локалізувала більшість ключових компонентів ракети, проте поки що частково залежить від імпорту окремих електронних компонентів і сировини для палива (зокрема, перхлорат амонію). Втім, співпраця з Німеччиною та іншими союзниками вже дозволила значно знизити ці ризики, забезпечивши стабільне постачання і безперебійність виробництва.

Що це означає для війни?

Починаючи з другої половини 2025-го, Україна здобуває стратегічну перевагу: значну кількість власних високоточних ракет, які можуть масово уражати тилові російські об’єкти на глибину до 500 км. Це означає, що російські командні пункти, склади, мости і залізничні вузли перестають бути безпечними навіть далеко від лінії фронту.

Головне:
Від розмов та очікувань Україна перейшла до реальних результатів. Масштабне виробництво ракет середньої дальності вже запущено і швидко набирає обертів.

Український «Грім» вже став реальністю

В Вашингтоні вже 10:35, а досі немає жодного висеру від Трампа

600 грн до цілі залишилось

Ну давайте, ви на пріколє
Це ж ніхуя

Адмінша бі лайк:

Всьо
Дякую піписники
На днях замовим плату чи шо там я не розбираюсь в дронських пріколах

Дональд Трамп уже кілька разів за 2025 рік публічно давав Росії «останній шанс», щоб сісти за стіл переговорів щодо України. Щоразу ці попередження супроводжувалися дедлайнами, після яких США мали б застосувати суворі заходи.

Давайте підрахуємо всі рази, коли Трамп попереджав Путіна лише за цей рік:

1. 24 квітня — Трамп дає Росії «близько двох тижнів».
2. 27 квітня — знову «два тижні» на ухвалення рішення щодо Росії.
3. 14 травня — Трамп обіцяє визначитися з Росією «за тиждень».
4. 19 травня — ще одне попередження про «два тижні».
5. 28 травня — вкотре «півтора-два тижні», щоб Росія зрозуміла серйозність намірів США.
6. 14 липня — найбільший дедлайн цього року: «50 днів» для досягнення домовленостей, інакше — дуже жорсткі тарифи.

Тепер порахуємо загальну кількість днів, які Трамп дав Путіну на ухвалення рішення тільки в 2025 році:

14 + 14 + 7 + 14 + 14 + 50 = 113 днів.

113 днів — це майже чотири місяці постійних відтермінувань.

Що ж таке мистецтво війни?
Ви вважаєте, що знаєте відповідь на це питання?
Можливо, Сунь-цзи, Клаузевіц, Наполеон чи Нельсон справді щось у цьому розуміли?
Мабуть, це розумів Роммель в січні 1942 року?
Чи відчував це Леонід під Фермопілами?
А може, Манштейн наблизився до цього під час планування операції «Гельб»?..
Але, як кажуть янкі: «You know nothing».
Кілька днів тому мені відкрили очі.
Я усвідомив те, чого так довго не міг збагнути.
Я знайшов справжнього військового генія й стратега — найкращого серед усіх, хто коли-небудь існував.
Я наважився описати його — без перебільшень.
Цю працю я назвав: «Мистецтво бути стратегом»,
зі скромною надією — колись доторкнутися до неосяжного.

Тексту багато, води мінімум, намагався все конкретизувати. Звичайно, коли ситуація катастрофічна, гумор просто допомагає тримати якійсь свідомий стан та не зійти з глузду. Ясна річ що давно вже не смішно ні хріна.

кому лінь читати

Адмінша може сьогодні вмре від шахеда бо вони нескончаємі і знов падають всі біля неї

А в Києві говорять шевчік на Шевченківський район?

Ні, це тіки в нас чомусь

Хто згоден - лайк