В мене гіперфікс на шоколадний орео

В мне корона до речі. Кому треба лікарняний, проводжу з вами 15 хв в під'їзді за гроші.

Можна в двух словах - ми хейтимо Ліну Костенко чи ні і чому?

А за шо її хейтіть

А де Усіка дивитись?

Отут

У липні 2025 Ліну Костенко почали активно критикувати після її великого інтерв’ю Сергію Жадану. З’явилось багато емоцій і обговорень у соцмережах, і ось що людей найбільше зачепило:

По-перше, вона майже не згадувала в інтерв’ю про інших дисидентів — ні про Стуса, ні про Горську, ні про тих, хто реально страждав від радянської влади. Це виглядало так, ніби вся епоха крутиться лише навколо неї, а про інших — мовчання.

По-друге, у розмові про «Азовсталь» і полонених вона сказала щось на кшталт: «Там, де є героїзм, немає поразки». Це частині людей здалося дуже холодним і навіть образливим — ніби вона не помічає болю та трагедії тих, хто вижив і зараз у полоні.

По-третє, її спогади про радянські часи були досить згладженими: більше про тусовки з відомими письменниками, менше — про справжній жах тих років, про КҐБ, підпілля, про тих, кого нищили за слово. Виглядало так, ніби вона відводить очі від неприємних сторінок історії.

І, нарешті, дісталося їй і від молодших письменників, бо вона висловилась критично про сучасну поезію — типу «от раніше були поети, а зараз…».

Через це все соцмережі запалали: хтось каже — Ліна «богиня і має право», а хтось: «чому вона мовчала тоді, а зараз ще й зверхньо розповідає».

Підсумок такий: її більше хейтять не за вірші чи вчинки, а за образ «живої ікони», яка у ключові моменти ніби мовчить або говорить не те, чого суспільство чекає.