Закиньте на топліво

Дякую закинули на топліво

Мобілізація з 0 🙏🙏🙏

Все, я намагаюсь уснуть, не чіпайте мене

Напишіть свою другу, після раптового переселення русні на орбіту Нептуна, мрію в коментарях

Шо ви ставете ноготочкі, це каяття, рефлексія

Мої підписники дібіли

Я з дитинства любив спостерігати за будівельною технікою та лазити по закинутих місцях, дивитись на бетонні конструкції з іржавою арматурою на фоні зеленого листя або заходу сонця. Ну, "естетіка єбєнєй", як-от кажуть. От вчора заїхав у місто, де жив майже 5 років. Наче все знайоме. Ніч, кільцева, тільки от праворуч - мікрорайон де я знімав квартиру місяць. Там купував кавун ввечорі з колегою і їв його на вулиці, коли вже було прохолодно. І ще жопка від кавуна лишилася і ми її викинули потім. Місяць в тій квартирі, але спогадів як за рік. А от ліворуч від кільцевої - темні силуети вивіски "Епіцентру" і далі ліс. Якийсь не такий. Тобто, ліс як ліс, але темрява за ним якась не така. Бо там інше. А в ті роки було інакше, я навіть бував там де "інакше". Життя змінилося, я цього хотів, але трохи в іншому прояві, але тепер що поробиш. До речі, ніколи не їхав в Богдані 13 годин. Соляркою там просочено і смердить все, мабуть навіть скло у вікнах. А от що вразило - це люди. Я все доросле життя віддавав гроші та робив послуги добрим людям, навіть коли сам їв Мівіну. І от тепер ціла купа людей мені пропонує допомогу, давні знайомі і навіть ті, кого я в житті бачив офлайн один раз. Тому що ми українці, і добрі люди завжди єднаються. А мудаки хай ідуть нахер. Нас більше і я вас всіх дуже люблю! Сьогодні вранці я радів як ідіот, побачивши ціле поле соняшників, вони кльові. А ще на початку нульових я хотів вести бложик зі своєю графоманією та фотками. Вийшло, як бачите. Що ж, а автобус їде далі у всіх сенсах.

#ГрішаПише

Дать лєща ілі зламать колєні

Якшо я в офензіві замовлю бліни на лопаті в мені проснуця росіянські корні?