This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Твоє побачення коли сказав, що ховаєся від мобілізації
Forwarded from Український Наступ | #УкрТг ∆
Гігант думки
Журналіст: Ми бачили, що вчора ввечері росія продовжила свої насильницькі дії в Україні, запустивши ще більше безпілотників. Що ви про це думаєте?
Трамп: Я думаю, вони намагаються вести переговори.
Журналіст: Ми бачили, що вчора ввечері росія продовжила свої насильницькі дії в Україні, запустивши ще більше безпілотників. Що ви про це думаєте?
Трамп: Я думаю, вони намагаються вести переговори.
✍12
"Вот Толік - настаящій праграміст"
Як часто ви думаєте чи не дурите ви самі себе от прям зараз та взагалі рефлексуєте минуле? Я почав це робити тільки після якихось критичних моментів у житті, які дуже вплинули на психіку, мій загальний стан та розмір лисини на голові. Я працював в багатьох сферах (отримував гроші), а просто робив в житті взагалі безліч всього. Чому ці дві речі окремо? Да тому що, аналізуючи минуле, я прийшов до висновку, що більша частина моїх місць роботи - це просто кльовий колектив і оточення. Коли воно є, тобі стає +- пофігу на рівень зарплати. Це стає зоною комфорту. Я не можу сказати що в мене горіли очі від роботи в it і це було в кайф. Я не бачив фізичного результату і не бачив користі від цього. Тому я всім кажу що я несправжній програміст.
А от колектив у всіх конторах був кльовий. І зараз спілкуємось досі, хоча пройшло вже 10+ років з часу, коли я зробив перший коміт з якимось кодом. Але класний колектив був не тільки в it, правда там не було грошей, майже зовсім. Можливо, це через те що я не можу будувати плани на майбутнє і не ганяюсь за новими речами в житті, їзжу на 20-річній машині і не купую новий телефон кожен рік. Точніше, був період в житті коли певні плани були, але частково сам я все тоді зруйнував, бо брехав сам собі. А речі то ж просто залізяки, які створені для радощів та позитиву, вони спрощують життя. Ви знаєте, я заздрю людям, які роками збирають на таз з салону або на квартиру. От реально заздрю. Де ви тому навчилися?
Так що, любі друзі, думайте що вам приносить задоволення, а що - гроші, та спробуйте це об'єднати. Бо час іде швидше, ніж їде автобус Богдан. І не обманюйте себе в будь-якій сфері життя, бо буде вава потім, в яку прийдеться пхатицелокс
гідазепам або лірику. Я не знаю як цьому навчитися, просто попереджаю. Якщо хтось подумає "Чи там я?", "Чи з тією людиною?", "Чи на тому місці?", можливо це буде поштовхом щось змінити. А як казали в грьобаному совку: "всьо што ні дєлаєцца - к лучшєму!". Ну і ще такі питання та ситуації дуже круто прокачують впевненість в собі, правда доволі дорогою ціною.
Я дуже вдячний Толіку за те що він навчив мене кодити у 2014 та дав можливість заробляти якісь гроші ці 11 років. От саме тому Толік - настаящій праграміст, а я нєт.
PS: імена вигадані, співпадіння неможливі, я сам в ТРО Варшави.
#ГрішаПише
Як часто ви думаєте чи не дурите ви самі себе от прям зараз та взагалі рефлексуєте минуле? Я почав це робити тільки після якихось критичних моментів у житті, які дуже вплинули на психіку, мій загальний стан та розмір лисини на голові. Я працював в багатьох сферах (отримував гроші), а просто робив в житті взагалі безліч всього. Чому ці дві речі окремо? Да тому що, аналізуючи минуле, я прийшов до висновку, що більша частина моїх місць роботи - це просто кльовий колектив і оточення. Коли воно є, тобі стає +- пофігу на рівень зарплати. Це стає зоною комфорту. Я не можу сказати що в мене горіли очі від роботи в it і це було в кайф. Я не бачив фізичного результату і не бачив користі від цього. Тому я всім кажу що я несправжній програміст.
А от колектив у всіх конторах був кльовий. І зараз спілкуємось досі, хоча пройшло вже 10+ років з часу, коли я зробив перший коміт з якимось кодом. Але класний колектив був не тільки в it, правда там не було грошей, майже зовсім. Можливо, це через те що я не можу будувати плани на майбутнє і не ганяюсь за новими речами в житті, їзжу на 20-річній машині і не купую новий телефон кожен рік. Точніше, був період в житті коли певні плани були, але частково сам я все тоді зруйнував, бо брехав сам собі. А речі то ж просто залізяки, які створені для радощів та позитиву, вони спрощують життя. Ви знаєте, я заздрю людям, які роками збирають на таз з салону або на квартиру. От реально заздрю. Де ви тому навчилися?
Так що, любі друзі, думайте що вам приносить задоволення, а що - гроші, та спробуйте це об'єднати. Бо час іде швидше, ніж їде автобус Богдан. І не обманюйте себе в будь-якій сфері життя, бо буде вава потім, в яку прийдеться пхати
гідазепам або лірику. Я не знаю як цьому навчитися, просто попереджаю. Якщо хтось подумає "Чи там я?", "Чи з тією людиною?", "Чи на тому місці?", можливо це буде поштовхом щось змінити. А як казали в грьобаному совку: "всьо што ні дєлаєцца - к лучшєму!". Ну і ще такі питання та ситуації дуже круто прокачують впевненість в собі, правда доволі дорогою ціною.
Я дуже вдячний Толіку за те що він навчив мене кодити у 2014 та дав можливість заробляти якісь гроші ці 11 років. От саме тому Толік - настаящій праграміст, а я нєт.
PS: імена вигадані, співпадіння неможливі, я сам в ТРО Варшави.
#ГрішаПише
❤5 4
Генетики провели аналіз однонуклеотидних поліморфізмів (SNP) у хромосомної ДНК представників різних африканських племен. Згідно з опублікованими даними аналізу мітохондріальної ДНК, койсанські народи належать до однієї з двох популяцій людей, поділ на які відбувся понад 100 тисяч років тому в Африці. Обидві популяції людей знову злилися в кам'яну добу, при цьому ознаки першої популяції присутні у більшості народів землі, а ознаки другої популяції найбільш помітні у койсанських народів, що живуть на півдні Африки.
✍8
Forwarded from ДОХЛІ РАСІЯНЄ ✙
Короче, два уебана прилетели на Аляску.
И тот, и другой не хочет выходить из самолёта первым, чтобы не показаться лохом.
ДОХЛЫЕ РАСИЯНЕ
И тот, и другой не хочет выходить из самолёта первым, чтобы не показаться лохом.
ДОХЛЫЕ РАСИЯНЕ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🇺🇦 СБШ (Служба Божа Шевчіку) 🇺🇦
Ефпівішкой прост
Ага, чи так