Як і скільки треба пити кави?
#здоровя
Кава — популярний напій і частина робочої рутини багатьох людей. Вона допомагає зосередитися та підтримувати енергію, але надмірне вживання може шкодити. Якщо ви п'єте каву щодня, важливо робити це правильно — знати, скільки, коли та як її вживати.
Чи корисно пити каву? Кава — це не лише кофеїн, це коктейль із 1000+ біоактивних сполук, які мають, зокрема, антиоксидантну й протизапальну дію. Вживання кави пов’язують з імовірним зниженням ризику таких хвороб, як рак, хвороба Паркінсона, діабет 2 типу, інсульт, інфаркт. Кава має позитивний вплив на роботу печінки, покращує відтік жовчі та впливає на зміну мікробіому кишківника: до трьох чашок на день підвищують кількість протизапальних бактерій. Кава також покращує наші когнітивні функції, допомагає краще сконцентруватися та ясніше мислити, що сприяє продуктивності, креативним рішенням, ефективній оцінці ризиків тощо.
Скільки кави можна пити в день? За даними досліджень, до трьох чашок натуральної кави в день мають позитивний вплив на профілактику захворювань та здоров‘я людини. Під чашкою мається на увазі 250 мл чорної кави зі вмістом кофеїну приблизно 100 мг (зазвичай це фільтр-кава, тоді як еспресо й американо містять орієнтовно 60–80 мг кофеїну).
Як правильно пити каву? Щоб кава давала енергію та підтримувала рівень продуктивності, першу чашку рекомендовано пити через 90–120 хвилин після пробудження. Тоді рівень ранкового кортизолу якраз знизиться, і кава «увімкне» у мозку високий рівень концентрації.
Щоб уникнути негативного впливу кави на якість сну, а вранці прокидатися легко та бути бадьорими, рекомендовано крайню чашку кави пити за 8 годин до сну.
Найкраще пити натуральну чорну каву без цукру через деякий час після збалансованого прийому їжі.
BE IN PROGRESS
#здоровя
Кава — популярний напій і частина робочої рутини багатьох людей. Вона допомагає зосередитися та підтримувати енергію, але надмірне вживання може шкодити. Якщо ви п'єте каву щодня, важливо робити це правильно — знати, скільки, коли та як її вживати.
Чи корисно пити каву? Кава — це не лише кофеїн, це коктейль із 1000+ біоактивних сполук, які мають, зокрема, антиоксидантну й протизапальну дію. Вживання кави пов’язують з імовірним зниженням ризику таких хвороб, як рак, хвороба Паркінсона, діабет 2 типу, інсульт, інфаркт. Кава має позитивний вплив на роботу печінки, покращує відтік жовчі та впливає на зміну мікробіому кишківника: до трьох чашок на день підвищують кількість протизапальних бактерій. Кава також покращує наші когнітивні функції, допомагає краще сконцентруватися та ясніше мислити, що сприяє продуктивності, креативним рішенням, ефективній оцінці ризиків тощо.
Скільки кави можна пити в день? За даними досліджень, до трьох чашок натуральної кави в день мають позитивний вплив на профілактику захворювань та здоров‘я людини. Під чашкою мається на увазі 250 мл чорної кави зі вмістом кофеїну приблизно 100 мг (зазвичай це фільтр-кава, тоді як еспресо й американо містять орієнтовно 60–80 мг кофеїну).
Як правильно пити каву? Щоб кава давала енергію та підтримувала рівень продуктивності, першу чашку рекомендовано пити через 90–120 хвилин після пробудження. Тоді рівень ранкового кортизолу якраз знизиться, і кава «увімкне» у мозку високий рівень концентрації.
Щоб уникнути негативного впливу кави на якість сну, а вранці прокидатися легко та бути бадьорими, рекомендовано крайню чашку кави пити за 8 годин до сну.
Найкраще пити натуральну чорну каву без цукру через деякий час після збалансованого прийому їжі.
BE IN PROGRESS
5 звичок, які програмують на бідність
#фінанси
Ви працюєте, а грошей усе одно бракує? Постійно ловите себе на думці, що наступного місяця стане легше, але не стає? Корінь проблеми може критися не лише в зарплаті. Бідність часто починається з мислення та звичок, а не з порожнього гаманця.
Жити без фінансового плану та заощаджень. Фінансовий план — це карта, без якої легко заблукати у власних фінансах. Без нього важко зрозуміти, на що ви витрачаєте гроші, й накопичувати. Не варто чекати, коли стане більше грошей. Розпишіть витрати наперед і виділяйте 5–10% на заощадження одразу після отримання доходу. Це фінансова подушка, яка врятує від стресу у кризові моменти.
Брати у борг заради статусу. Новенький IPhone, дорога машина, брендовий одяг — інколи ми прагнемо зробити статусну покупку, яка нам зовсім не по кишені, щоб бути не гірше за інших. Проте красиві й дорогі речі швидко втрачають свою цінність, а от борги залишаються надовго. Намагайтеся робити великі покупки лише з накопичень. Замість статусу у соцмережах оберіть свободу від відсотків і спокій за фінанси.
Витрачати під емоції. Поганий день, хороший настрій, просто стало нудно — і ви вже з пакетом непотрібних покупок, а на картці мінус. Такі емоційні, спонтанні витрати руйнують бюджет, вганяють у борги й навіть можуть залишати почуття провини. Спробуйте не піддаватися миттєвим поривам.
Не інвестувати в розвиток. Часто люди економлять на собі, зокрема на здоровʼї, навчанні, опануванні нових сфер. Це короткозора стратегія. Адже ваші знання і працездатність — головний актив, і без інвестицій у себе доходи з часом будуть тільки знижуватися. Виділяйте частину доходу на курси, книги, професійні події. Кожна нова компетенція підвищує вашу цінність на ринку праці.
Не відстежувати фінансовий прогрес. Часто ми робимо покупки з упевненістю, що маємо достатньо на рахунку, а потім не розуміємо, куди поділись гроші. Без аналізу доходів, витрат і накопичень важко зрозуміти, ви стаєте багатшими чи лише переливаєте з пустого в порожнє.
BE IN PROGRESS
#фінанси
Ви працюєте, а грошей усе одно бракує? Постійно ловите себе на думці, що наступного місяця стане легше, але не стає? Корінь проблеми може критися не лише в зарплаті. Бідність часто починається з мислення та звичок, а не з порожнього гаманця.
Жити без фінансового плану та заощаджень. Фінансовий план — це карта, без якої легко заблукати у власних фінансах. Без нього важко зрозуміти, на що ви витрачаєте гроші, й накопичувати. Не варто чекати, коли стане більше грошей. Розпишіть витрати наперед і виділяйте 5–10% на заощадження одразу після отримання доходу. Це фінансова подушка, яка врятує від стресу у кризові моменти.
Брати у борг заради статусу. Новенький IPhone, дорога машина, брендовий одяг — інколи ми прагнемо зробити статусну покупку, яка нам зовсім не по кишені, щоб бути не гірше за інших. Проте красиві й дорогі речі швидко втрачають свою цінність, а от борги залишаються надовго. Намагайтеся робити великі покупки лише з накопичень. Замість статусу у соцмережах оберіть свободу від відсотків і спокій за фінанси.
Витрачати під емоції. Поганий день, хороший настрій, просто стало нудно — і ви вже з пакетом непотрібних покупок, а на картці мінус. Такі емоційні, спонтанні витрати руйнують бюджет, вганяють у борги й навіть можуть залишати почуття провини. Спробуйте не піддаватися миттєвим поривам.
Не інвестувати в розвиток. Часто люди економлять на собі, зокрема на здоровʼї, навчанні, опануванні нових сфер. Це короткозора стратегія. Адже ваші знання і працездатність — головний актив, і без інвестицій у себе доходи з часом будуть тільки знижуватися. Виділяйте частину доходу на курси, книги, професійні події. Кожна нова компетенція підвищує вашу цінність на ринку праці.
Не відстежувати фінансовий прогрес. Часто ми робимо покупки з упевненістю, що маємо достатньо на рахунку, а потім не розуміємо, куди поділись гроші. Без аналізу доходів, витрат і накопичень важко зрозуміти, ви стаєте багатшими чи лише переливаєте з пустого в порожнє.
BE IN PROGRESS
#мотивація
Всі ми генії. Але якщо ви будете оцінювати рибу за її здатністю лазити по деревах, вона проживе все життя, вважаючи себе дурепою.
© Альберт Ейнштейн
Всі ми генії. Але якщо ви будете оцінювати рибу за її здатністю лазити по деревах, вона проживе все життя, вважаючи себе дурепою.
© Альберт Ейнштейн
Три способи швидко «освіжити» мозок
#саморозвиток
Мозок у чомусь нагадує м’яз: якщо довго його напружувати одним і тим самим способом — настає втома й ступор. Саме тому важливо вміти перемикатися — швидко перезавантажувати свої нейронні зв’язки, щоб повертатися до роботи свіжим і сповненим енергії. Ось три перевірені способи зробити перезавантаження максимально ефективно.
Фізичне перемикання. Встаньте й активно порухайтеся — зробіть кілька вправ, пробіжіться сходами або просто енергійно пройдіться офісом. Навіть невелике фізичне зусилля перезавантажує нейронні мережі й покращує кровообіг мозку.
Сенсорне перемикання. Використовуйте свої органи чуття: з’їжте щось незвичне на смак, послухайте улюблену пісню на повну гучність, прийміть контрастний душ або відкрийте вікно й відчуйте приплив свіжого повітря. Мозок миттєво вийде з режиму автопілота.
Творче перемикання. Спробуйте 10 хвилин позайматися чимось абсолютно нетиповим для себе — намалюйте абстрактний малюнок, напишіть невеликий вірш, придумайте кумедну історію. Це активує інші ділянки мозку й допомагає вийти зі стандартного кола думок.
Ці прості техніки допомагають «освіжити» мозок і знову відчути готовність рухатися далі. Ви самі здивуєтеся, наскільки легше стане повернутися до основних завдань і знайти свіжі рішення після такого короткого й простого перезавантаження.
BE IN PROGRESS
#саморозвиток
Мозок у чомусь нагадує м’яз: якщо довго його напружувати одним і тим самим способом — настає втома й ступор. Саме тому важливо вміти перемикатися — швидко перезавантажувати свої нейронні зв’язки, щоб повертатися до роботи свіжим і сповненим енергії. Ось три перевірені способи зробити перезавантаження максимально ефективно.
Фізичне перемикання. Встаньте й активно порухайтеся — зробіть кілька вправ, пробіжіться сходами або просто енергійно пройдіться офісом. Навіть невелике фізичне зусилля перезавантажує нейронні мережі й покращує кровообіг мозку.
Сенсорне перемикання. Використовуйте свої органи чуття: з’їжте щось незвичне на смак, послухайте улюблену пісню на повну гучність, прийміть контрастний душ або відкрийте вікно й відчуйте приплив свіжого повітря. Мозок миттєво вийде з режиму автопілота.
Творче перемикання. Спробуйте 10 хвилин позайматися чимось абсолютно нетиповим для себе — намалюйте абстрактний малюнок, напишіть невеликий вірш, придумайте кумедну історію. Це активує інші ділянки мозку й допомагає вийти зі стандартного кола думок.
Ці прості техніки допомагають «освіжити» мозок і знову відчути готовність рухатися далі. Ви самі здивуєтеся, наскільки легше стане повернутися до основних завдань і знайти свіжі рішення після такого короткого й простого перезавантаження.
BE IN PROGRESS
Як облаштувати свій острівець спокою вдома?
#психологія
Рідні стіни, знайомі речі, улюблені чашки — усе навколо може бути джерелом спокою, якщо перетворити дім на простір, де дихається легше. Не треба тікати в гори чи вимикати світ — іноді достатньо затишного куточка, де ти можеш побути сам із собою.
Обери місце, де можна перевести дух. Це не має бути ідеальний інтер’єр із Pinterest — головне, щоб у цьому куточку тебе нічого не напружувало. Місце, де не про роботу, не про новини та не про очікування когось іншого. Навіть підвіконня з пледом чи крісло біля лампи можуть стати твоїм маленьким всесвітом, де дозволено просто бути.
Створи атмосферу, яка говорить «я в безпеці». Наш мозок швидше за все реагує на світло, колір і звук — навіть раніше, ніж ми це усвідомлюємо. Саме тому м’яке тепле світло, спокійні відтінки і тиша або природні звуки створюють фон, де тіло поступово розслабляється. Коли все навколо ніби шепоче «можна видихнути» — включається внутрішній спокій.
Обери кілька предметів, що «заземлюють». У кожного є речі, що нагадують: «Я тут. Я в собі». Це може бути книга, яку ти перечитуєш у складні часи, сувенір із подорожі, фото, де ти щасливий. Такі речі працюють як емоційні «якорі» — допомагають не втрачати себе, навіть коли зовні негаразди.
Очисти простір від зайвого шуму. Річ не в ідеальному порядку, а в тому, щоб нічого не «кричало» на тебе з полиць. Візуальний шум — це ще один тригер тривожності, якого ми часто не помічаємо. Чим простіше середовище, тим легше дихати, але важливо, щоб воно лишалося живим — не стерильним, а теплим.
BE IN PROGRESS
#психологія
Рідні стіни, знайомі речі, улюблені чашки — усе навколо може бути джерелом спокою, якщо перетворити дім на простір, де дихається легше. Не треба тікати в гори чи вимикати світ — іноді достатньо затишного куточка, де ти можеш побути сам із собою.
Обери місце, де можна перевести дух. Це не має бути ідеальний інтер’єр із Pinterest — головне, щоб у цьому куточку тебе нічого не напружувало. Місце, де не про роботу, не про новини та не про очікування когось іншого. Навіть підвіконня з пледом чи крісло біля лампи можуть стати твоїм маленьким всесвітом, де дозволено просто бути.
Створи атмосферу, яка говорить «я в безпеці». Наш мозок швидше за все реагує на світло, колір і звук — навіть раніше, ніж ми це усвідомлюємо. Саме тому м’яке тепле світло, спокійні відтінки і тиша або природні звуки створюють фон, де тіло поступово розслабляється. Коли все навколо ніби шепоче «можна видихнути» — включається внутрішній спокій.
Обери кілька предметів, що «заземлюють». У кожного є речі, що нагадують: «Я тут. Я в собі». Це може бути книга, яку ти перечитуєш у складні часи, сувенір із подорожі, фото, де ти щасливий. Такі речі працюють як емоційні «якорі» — допомагають не втрачати себе, навіть коли зовні негаразди.
Очисти простір від зайвого шуму. Річ не в ідеальному порядку, а в тому, щоб нічого не «кричало» на тебе з полиць. Візуальний шум — це ще один тригер тривожності, якого ми часто не помічаємо. Чим простіше середовище, тим легше дихати, але важливо, щоб воно лишалося живим — не стерильним, а теплим.
BE IN PROGRESS
6 нешаблонних звичок для гармонії між роботою та життям
#психологія #саморозвиток
Поради, які допоможуть підтримувати робочі амбіції та знаходити час на себе та близьких.
Сплануйте перехід між справами. Швидко перемкнутись з важливого дзвінка на допомогу з домашнім завданням буває складно. Замість того, щоб миттєво змінювати одну роль на іншу, виділіть 20-30 хвилин відпочинку між робочою та особистою зонами. Прогуляйтесь, зробіть розминку, випийте чаю. Це допоможе вам розвантажитися та повністю перейти у наступну частину дня.
Виділіть годину на заняття поза роботою. Ми часто втрачаємо розуміння того, ким є поза своєю роботою. Виділення однієї години протягом тижня для чогось приємного й абсолютно не пов’язаного з вашою роботою може стати не лише просто відрадою, а й підсилювачем продуктивності. Малювання, садівництво, гра на гітарі допоможуть відновити творчу енергію.
Керуйте не лише часом, а й енергією. Наприкінці кожного тижня складайте список виконаних завдань, а потім визначайте ті 20%, на які припадає 80% вашого стресу. Це те, що вас виснажує емоційно. Варто не просто помітити, а й усунути, делегувати чи автоматизувати ці задачі, наскільки це можливо.
Робочі спринти. Ідея щоденного балансу — міф. Кращим підходом є циклічність — періоди посиленої роботи та відновлення. Це може бути два тижні наполегливої роботи, а далі довгі вихідні для справжнього відпочинку. Або ж напружена робота з понеділка до середи й дещо легші наступні робочі дні. Таке планування дозволить вам на якийсь час іти у ва-банк, а потім відступати й відновлюватися.
Залиште порожнє місце у графіку. Не варто планувати кожну хвилину, краще залишати порожні місця у своєму розпорядку. У світі надмірного контролю спеціальне недопланування може стати вашою перевагою. Зокрема, саме в таких вільних хвилинах можуть зʼявитися нові ідеї.
Не діліть, а переплітайте. Намагання повністю розділити особисте життя і роботу може звучати добре, але це не завжди виходить чи приносить полегшення. Натомість можна дотримуватися більш гнучкої моделі. І йдеться не про спроби бути багатозадачним. Це скоріше про вдумливе поєднання справ для зменшення стресу. До прикладу, оплата рахунків під час вільного часу вдень допоможе звільнити вечір для відпочинку.
BE IN PROGRESS
#психологія #саморозвиток
Поради, які допоможуть підтримувати робочі амбіції та знаходити час на себе та близьких.
Сплануйте перехід між справами. Швидко перемкнутись з важливого дзвінка на допомогу з домашнім завданням буває складно. Замість того, щоб миттєво змінювати одну роль на іншу, виділіть 20-30 хвилин відпочинку між робочою та особистою зонами. Прогуляйтесь, зробіть розминку, випийте чаю. Це допоможе вам розвантажитися та повністю перейти у наступну частину дня.
Виділіть годину на заняття поза роботою. Ми часто втрачаємо розуміння того, ким є поза своєю роботою. Виділення однієї години протягом тижня для чогось приємного й абсолютно не пов’язаного з вашою роботою може стати не лише просто відрадою, а й підсилювачем продуктивності. Малювання, садівництво, гра на гітарі допоможуть відновити творчу енергію.
Керуйте не лише часом, а й енергією. Наприкінці кожного тижня складайте список виконаних завдань, а потім визначайте ті 20%, на які припадає 80% вашого стресу. Це те, що вас виснажує емоційно. Варто не просто помітити, а й усунути, делегувати чи автоматизувати ці задачі, наскільки це можливо.
Робочі спринти. Ідея щоденного балансу — міф. Кращим підходом є циклічність — періоди посиленої роботи та відновлення. Це може бути два тижні наполегливої роботи, а далі довгі вихідні для справжнього відпочинку. Або ж напружена робота з понеділка до середи й дещо легші наступні робочі дні. Таке планування дозволить вам на якийсь час іти у ва-банк, а потім відступати й відновлюватися.
Залиште порожнє місце у графіку. Не варто планувати кожну хвилину, краще залишати порожні місця у своєму розпорядку. У світі надмірного контролю спеціальне недопланування може стати вашою перевагою. Зокрема, саме в таких вільних хвилинах можуть зʼявитися нові ідеї.
Не діліть, а переплітайте. Намагання повністю розділити особисте життя і роботу може звучати добре, але це не завжди виходить чи приносить полегшення. Натомість можна дотримуватися більш гнучкої моделі. І йдеться не про спроби бути багатозадачним. Це скоріше про вдумливе поєднання справ для зменшення стресу. До прикладу, оплата рахунків під час вільного часу вдень допоможе звільнити вечір для відпочинку.
BE IN PROGRESS
Як розвивати самоцінність: 5 практичних порад
#психологія
Самоцінність — це внутрішній фундамент, здатний витримати будь-які труднощі, критику чи невдачі. Як навчитися цінувати себе за те, що ви просто є?
Замініть запитання «Чи достатньо я хороша(ий)?» на «Чи я в контакті з собою зараз?». Наступного разу, коли виникне відчуття незадоволеності собою, спробуйте замість оцінки запитати себе: «Я зараз у контакті зі своїми потребами? Я роблю цю дію для себе чи щоб комусь сподобатись?». Це запитання мʼяко повертає до себе.
Побудьте в «некорисній» ролі. Спробуйте робити те, що не приносить результату, щось «непотрібне»: помалюйте без мети, поваляйтеся в ліжку без телефона чи книжки, відмовтеся від усіх планів і проживіть день, керуючись запитанням «Що я хочу саме в цей момент?». Мета цієї практики — усвідомити, що ви маєте право просто бути, отримувати насолоду і почуватися достатніми, навіть якщо не приносите «цінність» в моменті.
Ставте рамки там, де зазвичай обираєте потерпіти. Наприклад, у моменти, коли відчуваєте втому, але все одно сідаєте відповідати на повідомлення, які можуть і почекати; кажете «Ні, дякую» і після цього ще пів години пояснюєте, чому ні. Спробуйте зробити практичний крок не до того, щоб заслужити чиюсь похвалу, а до себе. Дозвольте собі відповісти на повідомлення після відновлення ресурсу. Не пояснювати свою відмову з почуття провини. Обирати свої відчуття в моменті, а не популярне «треба».
Не тікайте від себе в моменти сорому. Сором часто блокує відчуття самоцінності. Наступного разу не намагайтеся одразу його позбутися. Замість цього відчуйте його та скажіть собі: «Це мій сором. Але він не дорівнює мені. Я можу відчувати сором, бути в ньому й не втратити себе». Ця практика формує надзвичайно важливу навичку — бути на своєму боці, особливо в моменти вразливості.
Заведіть щоденник не досягнень, а життя. Якщо ви постійно складаєте списки завдань і досягнень, спробуйте перейти від функціональності й оцінювання до відчуттів. Щодня зранку записуйте не тільки плани, а й те, як ви хочете прожити цей день, як почуватися. А наприкінці дня підбийте підсумки, коли, де та з ким ви почувалися особливо живими, щасливими й справжніми.
BE IN PROGRESS
#психологія
Самоцінність — це внутрішній фундамент, здатний витримати будь-які труднощі, критику чи невдачі. Як навчитися цінувати себе за те, що ви просто є?
Замініть запитання «Чи достатньо я хороша(ий)?» на «Чи я в контакті з собою зараз?». Наступного разу, коли виникне відчуття незадоволеності собою, спробуйте замість оцінки запитати себе: «Я зараз у контакті зі своїми потребами? Я роблю цю дію для себе чи щоб комусь сподобатись?». Це запитання мʼяко повертає до себе.
Побудьте в «некорисній» ролі. Спробуйте робити те, що не приносить результату, щось «непотрібне»: помалюйте без мети, поваляйтеся в ліжку без телефона чи книжки, відмовтеся від усіх планів і проживіть день, керуючись запитанням «Що я хочу саме в цей момент?». Мета цієї практики — усвідомити, що ви маєте право просто бути, отримувати насолоду і почуватися достатніми, навіть якщо не приносите «цінність» в моменті.
Ставте рамки там, де зазвичай обираєте потерпіти. Наприклад, у моменти, коли відчуваєте втому, але все одно сідаєте відповідати на повідомлення, які можуть і почекати; кажете «Ні, дякую» і після цього ще пів години пояснюєте, чому ні. Спробуйте зробити практичний крок не до того, щоб заслужити чиюсь похвалу, а до себе. Дозвольте собі відповісти на повідомлення після відновлення ресурсу. Не пояснювати свою відмову з почуття провини. Обирати свої відчуття в моменті, а не популярне «треба».
Не тікайте від себе в моменти сорому. Сором часто блокує відчуття самоцінності. Наступного разу не намагайтеся одразу його позбутися. Замість цього відчуйте його та скажіть собі: «Це мій сором. Але він не дорівнює мені. Я можу відчувати сором, бути в ньому й не втратити себе». Ця практика формує надзвичайно важливу навичку — бути на своєму боці, особливо в моменти вразливості.
Заведіть щоденник не досягнень, а життя. Якщо ви постійно складаєте списки завдань і досягнень, спробуйте перейти від функціональності й оцінювання до відчуттів. Щодня зранку записуйте не тільки плани, а й те, як ви хочете прожити цей день, як почуватися. А наприкінці дня підбийте підсумки, коли, де та з ким ви почувалися особливо живими, щасливими й справжніми.
BE IN PROGRESS
#мотивація
Життя дуже коротке, щоб прокидатися вранці з наріканнями. Так що любіть тих, хто відноситься до вас з повагою, пробачайте тим, хто не правий, і знайте, що все в цім світі швидко минає…
© Богдан Ступка
Життя дуже коротке, щоб прокидатися вранці з наріканнями. Так що любіть тих, хто відноситься до вас з повагою, пробачайте тим, хто не правий, і знайте, що все в цім світі швидко минає…
© Богдан Ступка
10 питань, які треба задати собі, якщо робота не приносить задоволення
#карєра
Буває, що важко навіть встати з ліжка — не через втому, а через думку про ще один день на роботі, яка більше не радує. Спершу здається, що це мине. Але з часом незадоволення лише зростає. У такі моменти важливо зупинитись і чесно поговорити з собою.
Що саме мені не подобається в роботі? Замість загального «все дістало» — конкретизуйте. Можливо, справа в задачах, стилі керівництва чи відсутності розвитку.
Чи я намагався/-лася щось змінити? Чи були розмови з керівником? Запити на підвищення, фідбек? Якщо ні — спробуйте. Іноді навіть одна відверта розмова дає результат.
Як довго я відчуваю дискомфорт? Кілька днів — це втома. Але якщо місяцями — це вже сигнал, що час щось змінювати.
Що в роботі мені все ж подобається? Навіть у складній ситуації можуть бути плюси: хороша команда, стабільність, цікаві задачі. Їх важливо зафіксувати перед змінами.
Що мені справді цікаво? Згадати, що захоплює, — перший крок до того, щоб повернути інтерес. Подорожі? Креатив? Аналітика?
Які навички в мене вже є і де їх можна застосувати? Не знецінюйте досвід. Організованість, швидке навчання, комунікабельність — усе це капітал.
Яким я бачу своє життя за рік або п’ять років? Уявіть типовий день у майбутньому. Якщо він не схожий на сьогодення — рухайтесь у напрямку змін.
Як перейти в нову сферу? Не обов’язково звільнятись одразу. Почніть з малого — курс, консультація з фахівцем, волонтерство.
Скільки часу я готовий/-а дати собі на зміни? Кожен має свій темп. Визначте свій, щоб не згоріти на півдорозі.
Я справді хочу змін чи просто тікаю від труднощів?Після відпочинку бажання змін залишилося? Це вже не втеча — це потреба. Варто діяти.
Ці прості запитання — це компас у складний момент. Відповіді допоможуть краще зрозуміти свої бажання й можливості.
BE IN PROGRESS
#карєра
Буває, що важко навіть встати з ліжка — не через втому, а через думку про ще один день на роботі, яка більше не радує. Спершу здається, що це мине. Але з часом незадоволення лише зростає. У такі моменти важливо зупинитись і чесно поговорити з собою.
Що саме мені не подобається в роботі? Замість загального «все дістало» — конкретизуйте. Можливо, справа в задачах, стилі керівництва чи відсутності розвитку.
Чи я намагався/-лася щось змінити? Чи були розмови з керівником? Запити на підвищення, фідбек? Якщо ні — спробуйте. Іноді навіть одна відверта розмова дає результат.
Як довго я відчуваю дискомфорт? Кілька днів — це втома. Але якщо місяцями — це вже сигнал, що час щось змінювати.
Що в роботі мені все ж подобається? Навіть у складній ситуації можуть бути плюси: хороша команда, стабільність, цікаві задачі. Їх важливо зафіксувати перед змінами.
Що мені справді цікаво? Згадати, що захоплює, — перший крок до того, щоб повернути інтерес. Подорожі? Креатив? Аналітика?
Які навички в мене вже є і де їх можна застосувати? Не знецінюйте досвід. Організованість, швидке навчання, комунікабельність — усе це капітал.
Яким я бачу своє життя за рік або п’ять років? Уявіть типовий день у майбутньому. Якщо він не схожий на сьогодення — рухайтесь у напрямку змін.
Як перейти в нову сферу? Не обов’язково звільнятись одразу. Почніть з малого — курс, консультація з фахівцем, волонтерство.
Скільки часу я готовий/-а дати собі на зміни? Кожен має свій темп. Визначте свій, щоб не згоріти на півдорозі.
Я справді хочу змін чи просто тікаю від труднощів?Після відпочинку бажання змін залишилося? Це вже не втеча — це потреба. Варто діяти.
Ці прості запитання — це компас у складний момент. Відповіді допоможуть краще зрозуміти свої бажання й можливості.
BE IN PROGRESS
Як розвинути впевненість: науково доказані методи
#психологія
Психологи й дослідники виокремили кілька перевірених способів зміцнити впевненість. Вони допоможуть не лише досягати цілей, а й отримувати більше задоволення від процесу.
Одягайтеся так, щоб почуватися впевнено. Дослідження показують: стиль одягу впливає на результативність. Повсякденний гардероб сприяє креативності, офіційний — зосередженості. Правильний вибір образу під завдання може додати сміливості й легше впоратися зі стресом.
Ставте цілі. Цілі створюють відчуття напрямку й дозволяють оцінювати прогрес. Це підвищує самооцінку та мотивує діяти.
Починайте діяти. Впевненість часто приходить після дії, а не до неї. Навіть маленькі кроки — спроба нового хобі чи запуск підробітку — запускають позитивний цикл: більше дій → більше впевненості.
Практикуйте позитивне мислення. Переформульовуйте негативні думки, пробачайте собі помилки, підтримуйте себе. Це зменшує вплив внутрішнього критика й допомагає бачити можливості.
Медитуйте. Медитація знижує тривожність і формує більш позитивне ставлення до себе. Навіть кілька хвилин щодня здатні підвищити впевненість і спокій.
Контролюйте поставу. Відкрита й простора позиція сигналізує мозку про силу. Пряма спина, розправлені плечі й вільні руки роблять людину впевненішою та допомагають легше контактувати з іншими.
Інвестуйте у стосунки. Підтримка друзів і близьких підсилює відчуття власної цінності. Дослідження Американської психологічної асоціації підтверджують: самооцінка й міцні соціальні зв’язки взаємно посилюють одне одного.
Зверніться до наставника. Коуч чи ментор допомагає подивитися на ситуацію з боку та підтримує у прийнятті рішень. За статистикою, 80% людей, які працюють із коучем, відчувають зростання впевненості.
Впевненість не виникає миттєво. Це результат практики: як ви думаєте, дієте, взаємодієте з людьми й ставитеся до себе. Почніть із одного-двох кроків, і поступово внутрішня сила стане вашою звичкою.
BE IN PROGRESS
#психологія
Психологи й дослідники виокремили кілька перевірених способів зміцнити впевненість. Вони допоможуть не лише досягати цілей, а й отримувати більше задоволення від процесу.
Одягайтеся так, щоб почуватися впевнено. Дослідження показують: стиль одягу впливає на результативність. Повсякденний гардероб сприяє креативності, офіційний — зосередженості. Правильний вибір образу під завдання може додати сміливості й легше впоратися зі стресом.
Ставте цілі. Цілі створюють відчуття напрямку й дозволяють оцінювати прогрес. Це підвищує самооцінку та мотивує діяти.
Починайте діяти. Впевненість часто приходить після дії, а не до неї. Навіть маленькі кроки — спроба нового хобі чи запуск підробітку — запускають позитивний цикл: більше дій → більше впевненості.
Практикуйте позитивне мислення. Переформульовуйте негативні думки, пробачайте собі помилки, підтримуйте себе. Це зменшує вплив внутрішнього критика й допомагає бачити можливості.
Медитуйте. Медитація знижує тривожність і формує більш позитивне ставлення до себе. Навіть кілька хвилин щодня здатні підвищити впевненість і спокій.
Контролюйте поставу. Відкрита й простора позиція сигналізує мозку про силу. Пряма спина, розправлені плечі й вільні руки роблять людину впевненішою та допомагають легше контактувати з іншими.
Інвестуйте у стосунки. Підтримка друзів і близьких підсилює відчуття власної цінності. Дослідження Американської психологічної асоціації підтверджують: самооцінка й міцні соціальні зв’язки взаємно посилюють одне одного.
Зверніться до наставника. Коуч чи ментор допомагає подивитися на ситуацію з боку та підтримує у прийнятті рішень. За статистикою, 80% людей, які працюють із коучем, відчувають зростання впевненості.
Впевненість не виникає миттєво. Це результат практики: як ви думаєте, дієте, взаємодієте з людьми й ставитеся до себе. Почніть із одного-двох кроків, і поступово внутрішня сила стане вашою звичкою.
BE IN PROGRESS
6 найкорисніших продуктів, які любить мозок
#здоровя
Продукти, ефективність яких доведена нейробіологами. Усі вони впливають на різні аспекти когнітивного здоровʼя — від концентрації до нейропластичності.
Яйця. Один із головних корисних компонентів у яйцях — це холін, попередник ацетилхоліну (найважливішого нейромедіатора, що регулює памʼять, увагу та швидкість обробки інформації). Особливо багаті на холін жовтки — і саме вони, а не білки, дають мозку основну користь. Окрім холіну, у яйцях є також вітаміни групи B, жири, білок і антиоксиданти, які роблять їх ідеальним варіантом для запуску мозку зранку.
Лосось та інші жирні сорти риби (скумбрія, сардини, оселедець). Це головне джерело докозагексаєнової кислоти (DHA), форми омега-3, яка буквально вбудована в мембрани нейронів. Без неї мозок працює повільніше, гірше адаптується до нових умов, важче навчається й повільніше відновлюється після стресу.
Чорниця. Це одне з найбагатших джерел антоціанів, флавоноїдів та інших антиоксидантів, які захищають мозок від оксидативного стресу і запалення. А отже — зберігають ясність мислення, швидкість реакції й пластичність нервової тканини.
Горіхи. У них містяться одразу три ключові компоненти: корисні жири (зокрема омега-3 у волоських), магній, а також антиоксиданти й амінокислоти. Разом вони підтримують ясність розуму, стабілізують настрій і допомагають справлятися зі стресом.
Темний шоколад із вмістом какао 70% і більше з категорії десерту переходить у суперфуди — він справді дуже корисний. Флавоноїди, що містяться в какао-бобах, покращують мікроциркуляцію (зокрема — в мозку). А ще шоколад стимулює вироблення ендорфінів і дофаміну.
Броколі багата на вітамін K, який відіграє ключову роль у формуванні сфінголіпідів — жирів, що складають мембрани нейронів. Також у ній багато антиоксидантів і сполук із протизапальним ефектом.
BE IN PROGRESS
#здоровя
Продукти, ефективність яких доведена нейробіологами. Усі вони впливають на різні аспекти когнітивного здоровʼя — від концентрації до нейропластичності.
Яйця. Один із головних корисних компонентів у яйцях — це холін, попередник ацетилхоліну (найважливішого нейромедіатора, що регулює памʼять, увагу та швидкість обробки інформації). Особливо багаті на холін жовтки — і саме вони, а не білки, дають мозку основну користь. Окрім холіну, у яйцях є також вітаміни групи B, жири, білок і антиоксиданти, які роблять їх ідеальним варіантом для запуску мозку зранку.
Лосось та інші жирні сорти риби (скумбрія, сардини, оселедець). Це головне джерело докозагексаєнової кислоти (DHA), форми омега-3, яка буквально вбудована в мембрани нейронів. Без неї мозок працює повільніше, гірше адаптується до нових умов, важче навчається й повільніше відновлюється після стресу.
Чорниця. Це одне з найбагатших джерел антоціанів, флавоноїдів та інших антиоксидантів, які захищають мозок від оксидативного стресу і запалення. А отже — зберігають ясність мислення, швидкість реакції й пластичність нервової тканини.
Горіхи. У них містяться одразу три ключові компоненти: корисні жири (зокрема омега-3 у волоських), магній, а також антиоксиданти й амінокислоти. Разом вони підтримують ясність розуму, стабілізують настрій і допомагають справлятися зі стресом.
Темний шоколад із вмістом какао 70% і більше з категорії десерту переходить у суперфуди — він справді дуже корисний. Флавоноїди, що містяться в какао-бобах, покращують мікроциркуляцію (зокрема — в мозку). А ще шоколад стимулює вироблення ендорфінів і дофаміну.
Броколі багата на вітамін K, який відіграє ключову роль у формуванні сфінголіпідів — жирів, що складають мембрани нейронів. Також у ній багато антиоксидантів і сполук із протизапальним ефектом.
BE IN PROGRESS
Що робити, аби уникнути вигорання?
#психологія
Вигорання може торкнутися будь-кого, навіть тих, хто обожнює свою роботу. Але є декілька дієвих порад, що допоможуть у профілактиці вигорання.
Баланс роботи і відпочинку. Дотримуйтесь принципу: відпочивайте до того, як відчуєте втому. Це допоможе підтримувати стабільний рівень енергії.
Правильна пріоритизація. Визначте свої головні цінності — вони не завжди збігаються з уподобаннями. Наприклад, спорт може бути пріоритетом заради здоров'я, навіть якщо не приносить задоволення. Для організації завдань корисно використовувати матрицю Ейзенхауера.
Творчість і хобі. За словами Стівена Кінга, творчість — це внутрішня потреба, що прагне вираження. Регулярні творчі активності відновлюють емоційний баланс, розвантажують розум і надихають, створюючи захист від вигорання.
Практика вдячності. Щоденно записуйте свої досягнення і те, чим пишаєтеся. Така практика формує позитивні нейронні зв'язки, замінюючи самокритику на підтримувальне ставлення до себе.
Якісні стосунки. Здорова взаємодія з людьми — важливий ресурс. При цьому ключове значення мають чіткі особисті межі, особливо в робочих відносинах.
Фізична активність. Тренування стимулюють вироблення гормонів щастя — окситоцину, дофаміну, серотоніну. Силові вправи додатково підвищують рівень тестостерону, що відповідає за мотивацію і прагнення до досягнень.
BE IN PROGRESS
#психологія
Вигорання може торкнутися будь-кого, навіть тих, хто обожнює свою роботу. Але є декілька дієвих порад, що допоможуть у профілактиці вигорання.
Баланс роботи і відпочинку. Дотримуйтесь принципу: відпочивайте до того, як відчуєте втому. Це допоможе підтримувати стабільний рівень енергії.
Правильна пріоритизація. Визначте свої головні цінності — вони не завжди збігаються з уподобаннями. Наприклад, спорт може бути пріоритетом заради здоров'я, навіть якщо не приносить задоволення. Для організації завдань корисно використовувати матрицю Ейзенхауера.
Творчість і хобі. За словами Стівена Кінга, творчість — це внутрішня потреба, що прагне вираження. Регулярні творчі активності відновлюють емоційний баланс, розвантажують розум і надихають, створюючи захист від вигорання.
Практика вдячності. Щоденно записуйте свої досягнення і те, чим пишаєтеся. Така практика формує позитивні нейронні зв'язки, замінюючи самокритику на підтримувальне ставлення до себе.
Якісні стосунки. Здорова взаємодія з людьми — важливий ресурс. При цьому ключове значення мають чіткі особисті межі, особливо в робочих відносинах.
Фізична активність. Тренування стимулюють вироблення гормонів щастя — окситоцину, дофаміну, серотоніну. Силові вправи додатково підвищують рівень тестостерону, що відповідає за мотивацію і прагнення до досягнень.
BE IN PROGRESS
#мотивація
Я не можу дати вам безпрограшної формули успіху, але я можу дати формулу невдачі: намагайтеся сподобатися всім.
© Герберт Своуп
Я не можу дати вам безпрограшної формули успіху, але я можу дати формулу невдачі: намагайтеся сподобатися всім.
© Герберт Своуп
5 потужних питань, які запустять твою внутрішню трансформацію
#саморозвиток #психологія
Ми звикли шукати відповіді — у книжках, порадах друзів, відео з експертами. Але справжня зміна починається не з чужої мудрості, а із влучного запитання самому собі.
«Що для мене справді важливо зараз?» Це запитання здається простим, але воно здатне змінити вектор життя. Дуже часто ми живемо за інерцією — реагуємо, виконуємо, прагнемо. Але чиї це прагнення? Суспільства, батьків, партнерів? А що з цього — твоє?
«Які мої переконання тримають мене на місці?» Усередині кожного з нас живе голос, який непомітно формує наше “можу / не можу”. Часто він звучить переконливо: «Це не для таких, як ти», «Не висовуйся», «Ти недостатньо…». Ми звикаємо до нього, як до фону — і навіть не ставимо під сумнів. Але саме ці автоматичні переконання часто стають гальмом, яке не дозволяє нам рухатися вперед, навіть коли двері відкриті.
«Хто формує моє середовище — і як це на мене впливає?» Навіть найсильніша мотивація може згаснути, якщо тебе щодня оточують люди, які не вірять у твої позитивні зміни. Ми часто недооцінюємо силу середовища, але саме воно тихо й послідовно формує наші звички, самооцінку, стиль мислення.
«Що б я зробив, якби не боявся провалу?» Страх помилок — одна з головних причин, чому ми відкладаємо зміни. Ми боїмося виглядати смішними, помилитися, втратити стабільність або розчарувати інших. Але парадокс у тому, що цей страх часто сильніший за саму помилку. За даними дослідження психолога Тімоті П. Піча, сам факт очікування провалу викликає більший стрес, ніж його реальне настання. І поки цей страх керує рішеннями — мрії залишаються фантазіями.
«Якби мій час був обмежений, що я зміню вже сьогодні?» Ми живемо так, ніби встигнемо все: і повернутися до себе, і реалізувати мрії, і навести лад у стосунках… колись потім. Але саме «потім» найчастіше й не настає. За дослідженням психолога Лаури Карстенсен зі Стенфорду, усвідомлення кінцівки життя (навіть умовної) різко підвищує мотивацію жити автентично. Ми починаємо чіткіше відчувати: що справді наше, а що — нав’язане.
BE IN PROGRESS
#саморозвиток #психологія
Ми звикли шукати відповіді — у книжках, порадах друзів, відео з експертами. Але справжня зміна починається не з чужої мудрості, а із влучного запитання самому собі.
«Що для мене справді важливо зараз?» Це запитання здається простим, але воно здатне змінити вектор життя. Дуже часто ми живемо за інерцією — реагуємо, виконуємо, прагнемо. Але чиї це прагнення? Суспільства, батьків, партнерів? А що з цього — твоє?
«Які мої переконання тримають мене на місці?» Усередині кожного з нас живе голос, який непомітно формує наше “можу / не можу”. Часто він звучить переконливо: «Це не для таких, як ти», «Не висовуйся», «Ти недостатньо…». Ми звикаємо до нього, як до фону — і навіть не ставимо під сумнів. Але саме ці автоматичні переконання часто стають гальмом, яке не дозволяє нам рухатися вперед, навіть коли двері відкриті.
«Хто формує моє середовище — і як це на мене впливає?» Навіть найсильніша мотивація може згаснути, якщо тебе щодня оточують люди, які не вірять у твої позитивні зміни. Ми часто недооцінюємо силу середовища, але саме воно тихо й послідовно формує наші звички, самооцінку, стиль мислення.
«Що б я зробив, якби не боявся провалу?» Страх помилок — одна з головних причин, чому ми відкладаємо зміни. Ми боїмося виглядати смішними, помилитися, втратити стабільність або розчарувати інших. Але парадокс у тому, що цей страх часто сильніший за саму помилку. За даними дослідження психолога Тімоті П. Піча, сам факт очікування провалу викликає більший стрес, ніж його реальне настання. І поки цей страх керує рішеннями — мрії залишаються фантазіями.
«Якби мій час був обмежений, що я зміню вже сьогодні?» Ми живемо так, ніби встигнемо все: і повернутися до себе, і реалізувати мрії, і навести лад у стосунках… колись потім. Але саме «потім» найчастіше й не настає. За дослідженням психолога Лаури Карстенсен зі Стенфорду, усвідомлення кінцівки життя (навіть умовної) різко підвищує мотивацію жити автентично. Ми починаємо чіткіше відчувати: що справді наше, а що — нав’язане.
BE IN PROGRESS
Без якої навички неможлива карʼєра в міжнародній компанії?
#карєра
• Аналітичне мислення
• Бажання вчитись весь час
• Проактивність та ініціативність
Дізнайтеся це та більше на безкоштовному онлайн-курсі Philip Morris Business Academy.
На вас чекають 6 модулів з маркетингу, фінансів, продажів, IT та багато іншого. Ти дізнаєшся, як працює великий міжнародний бізнес, отримаєш практичні кейси, круте ком’юніті та сертифікат по завершенню.
Якщо ти:
• студент 3-6 курсів або випускник 2023-25 років
• хочеш розпочати кар’єру в міжнародній компанії
• прагнеш здобути нові знання та досвід
Старт навчання — 4 листопада
Реєструйтеся за цим посиланням до 31 жовтня.
Найактивніші учасники по завершенню курсу можуть отримати запрошення на співбесіду або навіть пропозицію про роботу в Philip Morris.
Відгуки про попередній PMBA читайте за посиланням.
#карєра
• Аналітичне мислення
• Бажання вчитись весь час
• Проактивність та ініціативність
Дізнайтеся це та більше на безкоштовному онлайн-курсі Philip Morris Business Academy.
На вас чекають 6 модулів з маркетингу, фінансів, продажів, IT та багато іншого. Ти дізнаєшся, як працює великий міжнародний бізнес, отримаєш практичні кейси, круте ком’юніті та сертифікат по завершенню.
Якщо ти:
• студент 3-6 курсів або випускник 2023-25 років
• хочеш розпочати кар’єру в міжнародній компанії
• прагнеш здобути нові знання та досвід
Старт навчання — 4 листопада
Реєструйтеся за цим посиланням до 31 жовтня.
Найактивніші учасники по завершенню курсу можуть отримати запрошення на співбесіду або навіть пропозицію про роботу в Philip Morris.
Відгуки про попередній PMBA читайте за посиланням.
«Я недостатньо компетентний»: як подолати цю установку
#психологія #карєра
З точки зору когнітивно-поведінкової терапії, усе крутиться навколо того, як ми інтерпретуємо цю думку.
У деструктивному варіанті ця установка звучить як вирок: «Я поганий, я не справлюсь». Тоді запускається самокритика, тривога, уникання.
Але якщо змінити кут погляду, вона може стати джерелом розвитку: «Так, я ще не все знаю, але можу навчитися».
Як це зробити на практиці:
• Перехопити автоматичну думку. Замість «Я недостатньо компетентний» поставити собі питання: «Це означає, що я приречений чи що в мене є зона для росту?»;
• Переформулювати: «Я не знаю цього» → «Я поки що цього не знаю» або «Я слабкий у цьому» → «Це навичка, яку можна прокачати»;
• Встановити реалістичну ціль. Це працює через маленькі кроки. Наприклад: «Цього тижня я розберусь із однією новою програмою»;
• Фокус на діях, а не на оцінках. Не «Я маю бути компетентним», а «Я роблю кроки, щоб стати компетентнішим»;
• Відслідковувати докази росту. Вести список: що нового вдалося зрозуміти чи зробити. Це змінює внутрішній наратив на «я рухаюсь уперед».
Такі маленькі кроки допомагають перевести відчуття нестачі знань у мотивацію для конкретних дій, а не у зациклення на власній «недостатності».
BE IN PROGRESS
#психологія #карєра
З точки зору когнітивно-поведінкової терапії, усе крутиться навколо того, як ми інтерпретуємо цю думку.
У деструктивному варіанті ця установка звучить як вирок: «Я поганий, я не справлюсь». Тоді запускається самокритика, тривога, уникання.
Але якщо змінити кут погляду, вона може стати джерелом розвитку: «Так, я ще не все знаю, але можу навчитися».
Як це зробити на практиці:
• Перехопити автоматичну думку. Замість «Я недостатньо компетентний» поставити собі питання: «Це означає, що я приречений чи що в мене є зона для росту?»;
• Переформулювати: «Я не знаю цього» → «Я поки що цього не знаю» або «Я слабкий у цьому» → «Це навичка, яку можна прокачати»;
• Встановити реалістичну ціль. Це працює через маленькі кроки. Наприклад: «Цього тижня я розберусь із однією новою програмою»;
• Фокус на діях, а не на оцінках. Не «Я маю бути компетентним», а «Я роблю кроки, щоб стати компетентнішим»;
• Відслідковувати докази росту. Вести список: що нового вдалося зрозуміти чи зробити. Це змінює внутрішній наратив на «я рухаюсь уперед».
Такі маленькі кроки допомагають перевести відчуття нестачі знань у мотивацію для конкретних дій, а не у зациклення на власній «недостатності».
BE IN PROGRESS
Як впоратися з емоційним голодом?
#психологія #здоровя
Чому ми їмо, навіть коли не голодні? Виявляється, наші емоції керують апетитом сильніше, ніж ми думаємо.
Їжа — один із найпростіших способів емоційної регуляції. Вона асоціюється з любов’ю та турботою: бабусині страви, сніданок у ліжко, романтична вечеря чи піца з друзями. Часто ми сприймаємо їжу як емоційний символ, не задумуючись про біологічні процеси в мозку.
Фахівці пояснюють: іноді ми їмо не через фізичну потребу, а щоб заспокоїтися, відволіктися чи підняти настрій. Це явище називають emotional eating — або емоційним голодом. Воно може стати постійним союзником у боротьбі із зайвою вагою, адже поради «слухати своє тіло» для людей із проблемними харчовими звичками не завжди працюють.
Причини емоційного голоду:
• стрес і тривога;
• нудьга та самотність;
• незадоволені емоційні потреби;
• симптоми деяких розладів;
• стрес на роботі;
• фінансові чи особисті проблеми;
• хвороби.
Як із цим працювати?
Вести щоденник емоцій та харчування. Записуйте, коли і що ви з’їли, та які емоції відчували.
Розпізнавати тригери. Відстежуйте ситуації, які викликають неконтрольовану тягу до їжі.
Шукати альтернативи. Медитація, прогулянка чи спорт можуть стати кращим виходом, ніж перекус.
Звертатися по допомогу. Психотерапія, зокрема когнітивно-поведінкова, допомагає змінити харчові звички.
Їсти вдосталь. Недоїдання протягом дня лише підсилює потяг до їжі ввечері.
Експерти наголошують: емоційний голод часто сигналізує про нестачу чогось важливого поза їжею. Проте замість того, щоб розбиратися з емоціями, ми швидко «закриваємо» їх їжею.
Подолати емоційний голод допомагає не лише усвідомлене ставлення до їжі, а й турбота про власний внутрішній стан. Дуже важливо вибудовувати гармонійні відносини з рідними, адже підтримка близьких знижує рівень стресу та зменшує потребу «заїдати» емоції.
BE IN PROGRESS
#психологія #здоровя
Чому ми їмо, навіть коли не голодні? Виявляється, наші емоції керують апетитом сильніше, ніж ми думаємо.
Їжа — один із найпростіших способів емоційної регуляції. Вона асоціюється з любов’ю та турботою: бабусині страви, сніданок у ліжко, романтична вечеря чи піца з друзями. Часто ми сприймаємо їжу як емоційний символ, не задумуючись про біологічні процеси в мозку.
Фахівці пояснюють: іноді ми їмо не через фізичну потребу, а щоб заспокоїтися, відволіктися чи підняти настрій. Це явище називають emotional eating — або емоційним голодом. Воно може стати постійним союзником у боротьбі із зайвою вагою, адже поради «слухати своє тіло» для людей із проблемними харчовими звичками не завжди працюють.
Причини емоційного голоду:
• стрес і тривога;
• нудьга та самотність;
• незадоволені емоційні потреби;
• симптоми деяких розладів;
• стрес на роботі;
• фінансові чи особисті проблеми;
• хвороби.
Як із цим працювати?
Вести щоденник емоцій та харчування. Записуйте, коли і що ви з’їли, та які емоції відчували.
Розпізнавати тригери. Відстежуйте ситуації, які викликають неконтрольовану тягу до їжі.
Шукати альтернативи. Медитація, прогулянка чи спорт можуть стати кращим виходом, ніж перекус.
Звертатися по допомогу. Психотерапія, зокрема когнітивно-поведінкова, допомагає змінити харчові звички.
Їсти вдосталь. Недоїдання протягом дня лише підсилює потяг до їжі ввечері.
Експерти наголошують: емоційний голод часто сигналізує про нестачу чогось важливого поза їжею. Проте замість того, щоб розбиратися з емоціями, ми швидко «закриваємо» їх їжею.
Подолати емоційний голод допомагає не лише усвідомлене ставлення до їжі, а й турбота про власний внутрішній стан. Дуже важливо вибудовувати гармонійні відносини з рідними, адже підтримка близьких знижує рівень стресу та зменшує потребу «заїдати» емоції.
BE IN PROGRESS
11 головних істин щасливих людей
#психологія
Психологи переконані: найважливіше розуміти, що щастя – це вибір. Людина повинна любити себе настільки, щоб докласти зусиль і прагнути до гармонії.
Щастя для кожного має різні форми: для когось воно у коханні, для іншого — у свободі чи спокої. Водночас психологи наголошують, що є кілька універсальних істин, які допомагають зберігати внутрішній баланс і почуватися щасливими навіть у складні періоди:
• любов зростає, коли нею ділишся з іншими;
• щастя — це природна потреба людини, і вона шукатиме її;
• справжні друзі допомагають пережити труднощі;
• фінанси полегшують життя, але не гарантують радості;
• співчуття до себе допомагає берегти баланс;
• самотність шкодить здоров'ю, так само як шкідливі звички;
• посмішка, навіть штучна, може поступово покращити настрій;
• духовність додає опори;
• вік приносить спокій і прийняття.
Дослідження Гарвардського університету підтвердило, що соціальна ізоляція збільшує ризик передчасної смерті, тоді як підтримка від оточення напряму впливає на відчуття радості.
Науковці також відзначають: жінки частіше витримують емоційні труднощі, хоча й більш схильні до тривоги чи депресії. Чоловіки ж частіше мають проблеми, пов’язані з алкоголем.
Експерти підсумовують, що щастя — це не пункт призначення, а спосіб рухатися життям. І навіть обравши кілька із цих принципів, можна значно підвищити якість свого життя.
BE IN PROGRESS
#психологія
Психологи переконані: найважливіше розуміти, що щастя – це вибір. Людина повинна любити себе настільки, щоб докласти зусиль і прагнути до гармонії.
Щастя для кожного має різні форми: для когось воно у коханні, для іншого — у свободі чи спокої. Водночас психологи наголошують, що є кілька універсальних істин, які допомагають зберігати внутрішній баланс і почуватися щасливими навіть у складні періоди:
• любов зростає, коли нею ділишся з іншими;
• щастя — це природна потреба людини, і вона шукатиме її;
• справжні друзі допомагають пережити труднощі;
• фінанси полегшують життя, але не гарантують радості;
• співчуття до себе допомагає берегти баланс;
• самотність шкодить здоров'ю, так само як шкідливі звички;
• посмішка, навіть штучна, може поступово покращити настрій;
• духовність додає опори;
• вік приносить спокій і прийняття.
Дослідження Гарвардського університету підтвердило, що соціальна ізоляція збільшує ризик передчасної смерті, тоді як підтримка від оточення напряму впливає на відчуття радості.
Науковці також відзначають: жінки частіше витримують емоційні труднощі, хоча й більш схильні до тривоги чи депресії. Чоловіки ж частіше мають проблеми, пов’язані з алкоголем.
Експерти підсумовують, що щастя — це не пункт призначення, а спосіб рухатися життям. І навіть обравши кілька із цих принципів, можна значно підвищити якість свого життя.
BE IN PROGRESS
#мотивація
Кожна велика мрія починається з мрійника. Завжди пам’ятайте, що у вас всередині є сила, терпіння і пристрасть досягти зірок, щоб змінити світ.
© Гаррієт Табмен
Кожна велика мрія починається з мрійника. Завжди пам’ятайте, що у вас всередині є сила, терпіння і пристрасть досягти зірок, щоб змінити світ.
© Гаррієт Табмен
Три типових помилки новачків в інвестуванні
#фінанси
Більшість інвесторів-початківців роблять однакові помилки. Ми зібрали головні з них, аби ви їх не повторювали.
Перша і найпоширеніша помилка в тому, що люди намагаються заробити мільйон за короткий термін. Вони кидаються у високоризикові інструменти, схеми, піраміди або купують криптовалюту без розуміння, як вона працює, які є монети, які закони функціонування цього ринку.
Друга помилка — інвестувати усі свої гроші під нуль без збереження фінансової подушки. Інвестувати потрібно тільки ті кошти, які не знадобляться протягом року чи двох. Тому фінансову подушку, яка покриває від 3 до 6 місячних стандартних витрат, треба покласти, просто щоб лежала в так званій твердій валюті.
Ще одна поширена помилка — відсутність плану і диверсифікації. Багато хто вкладає всю суму в один напрям замість того, щоб розділити її хоча б між кількома інструментами. Не обов’язково використовувати всі, але поділити кошти між різними інструментами є сенс. І якщо людина купує цінні папери, наприклад, то в них теж можна зробити диверсифікацію. Коли це криптовалюта — можна підібрати цілу низку різних монет, розібратися в базовій аналітиці і теж диверсифікувати вкладення.
BE IN PROGRESS
#фінанси
Більшість інвесторів-початківців роблять однакові помилки. Ми зібрали головні з них, аби ви їх не повторювали.
Перша і найпоширеніша помилка в тому, що люди намагаються заробити мільйон за короткий термін. Вони кидаються у високоризикові інструменти, схеми, піраміди або купують криптовалюту без розуміння, як вона працює, які є монети, які закони функціонування цього ринку.
Друга помилка — інвестувати усі свої гроші під нуль без збереження фінансової подушки. Інвестувати потрібно тільки ті кошти, які не знадобляться протягом року чи двох. Тому фінансову подушку, яка покриває від 3 до 6 місячних стандартних витрат, треба покласти, просто щоб лежала в так званій твердій валюті.
Ще одна поширена помилка — відсутність плану і диверсифікації. Багато хто вкладає всю суму в один напрям замість того, щоб розділити її хоча б між кількома інструментами. Не обов’язково використовувати всі, але поділити кошти між різними інструментами є сенс. І якщо людина купує цінні папери, наприклад, то в них теж можна зробити диверсифікацію. Коли це криптовалюта — можна підібрати цілу низку різних монет, розібратися в базовій аналітиці і теж диверсифікувати вкладення.
BE IN PROGRESS
Work–life balance під загрозою: 8 тривожних ознак
#психологія #карєра
Спершу вам здається, що це дрібниці — вечірній дзвінок, пропущений обід чи легка втома після зустрічей. Але саме з них формується відчуття, що робота поступово витісняє все інше. Далі з’являється напруження, яке з часом переростає у вигорання. Ось 8 ознак, що сигналізують про втрату балансу.
1. Хронічна втома. Навіть після вихідних немає відчуття відновлення, а прості завдання забирають забагато сил. Це свідчить про глибоке виснаження.
2. Різкі перепади настрою. Дрібниці викликають роздратування або апатію, що поступово руйнує стосунки та відчуття контролю над життям.
3. Провина за відпочинок. Навіть під час прогулянки чи перегляду серіалу з’являється думка про «втрачений час», і ви знову повертаєтеся до робочих чатів.
4. Втрата інтересів. Хобі відкладаються «на потім», зустрічі з друзями здаються зайвими, а життя зводиться лише до роботи.
5. Напруження у стосунках. Через втому зменшується кількість щирих розмов із близькими, зростає дистанція та відчуття відчуженості.
6. Проблеми з концентрацією. Зосередитися стає складно: завдання розтягуються, увага розсіюється, а помилок більшає.
7. Відсутність радості від успіхів. Навіть великі досягнення не приносять задоволення — лише коротке полегшення та порожнечу.
8. Погіршення самопочуття. Часті головні болі, проблеми зі сном, напруження в м’язах чи простуди — сигнал, що організм працює на межі.
Що робити? Визнання проблеми — перший крок до її вирішення. Якщо впізнали себе хоча б у кількох пунктах вище:
• дайте собі право на відпочинок без почуття провини;
• поступово повертайте у життя заняття, що приносять радість;
• відверто говоріть із близькими про свій стан;
• встановіть чіткі межі між роботою та особистим часом;
• за потреби зверніться до спеціаліста.
Вчасно зупинившись і прислухавшись до себе, можна відновити work–life balance — стан, у якому робота стає частиною життя, а не його заміною.
BE IN PROGRESS
#психологія #карєра
Спершу вам здається, що це дрібниці — вечірній дзвінок, пропущений обід чи легка втома після зустрічей. Але саме з них формується відчуття, що робота поступово витісняє все інше. Далі з’являється напруження, яке з часом переростає у вигорання. Ось 8 ознак, що сигналізують про втрату балансу.
1. Хронічна втома. Навіть після вихідних немає відчуття відновлення, а прості завдання забирають забагато сил. Це свідчить про глибоке виснаження.
2. Різкі перепади настрою. Дрібниці викликають роздратування або апатію, що поступово руйнує стосунки та відчуття контролю над життям.
3. Провина за відпочинок. Навіть під час прогулянки чи перегляду серіалу з’являється думка про «втрачений час», і ви знову повертаєтеся до робочих чатів.
4. Втрата інтересів. Хобі відкладаються «на потім», зустрічі з друзями здаються зайвими, а життя зводиться лише до роботи.
5. Напруження у стосунках. Через втому зменшується кількість щирих розмов із близькими, зростає дистанція та відчуття відчуженості.
6. Проблеми з концентрацією. Зосередитися стає складно: завдання розтягуються, увага розсіюється, а помилок більшає.
7. Відсутність радості від успіхів. Навіть великі досягнення не приносять задоволення — лише коротке полегшення та порожнечу.
8. Погіршення самопочуття. Часті головні болі, проблеми зі сном, напруження в м’язах чи простуди — сигнал, що організм працює на межі.
Що робити? Визнання проблеми — перший крок до її вирішення. Якщо впізнали себе хоча б у кількох пунктах вище:
• дайте собі право на відпочинок без почуття провини;
• поступово повертайте у життя заняття, що приносять радість;
• відверто говоріть із близькими про свій стан;
• встановіть чіткі межі між роботою та особистим часом;
• за потреби зверніться до спеціаліста.
Вчасно зупинившись і прислухавшись до себе, можна відновити work–life balance — стан, у якому робота стає частиною життя, а не його заміною.
BE IN PROGRESS