Альона поза текстом – Telegram
Альона поза текстом
82 subscribers
36 photos
22 links
Канал, після якого ви всюди тягаєте з собою книгу, добровільно віддаєте зарплату видавництвам і постійно тікаєте в нові світи. Тут затишно й чесно говоримо про книги та все те, що зазвичай лишається поза текстом.
Download Telegram
🐣 Ну що ж, привіт, друзі!

Пишу це з невеличким тремтінням у руках. Бо для мене це не просто Telegram-канал, а результат декількох місяців терапії, повернення до своїх цінностей та того, що дійсно люблю, попри всі: "та хто це буде читати", "та кому це треба", "та що я можу розповісти". Кінець 2025 трішки мене "збадьорив", тож у 2026 поставила собі ціль - приділяти більше часу тому, що дійсно люблю - читанню та письму.

Тож вітаю вас на каналі "Альона поза текстом"! Такий же нік ви зможете знайти в TikTok та, сподіваюсь, зовсім скоро на ще одній важливій для мене платформі. Тож stay tuned! 😉

Для чого вам цей канал? Трішки мотивації:

📌 Сім років в журналістиці не пройшли даремно. Найкраще, що вмію робити - писати тексти. Тож тут будуть цікаві відгуки на книжки, корисна інформація, роздуми, інколи срачі з інтернетів, а інколи плітки з тих самих інтернетів.
📌Журналістика мене також звела з крутими людьми з видавничо-книжкової бульбашки, тож інсайдерська інформація, новиночки, знижки або ж якісь свіженькі промокоди, ви також знайдете тут!
📌 Обожнюю книжкові фестивалі та події, тож буду ходити туди за вас (або з вами), щоб ви нічого не пропустили!
📌У лютому я запускаю онлайн книжковий клуб, який буде відбуватися щомісяця, тож тут буде основна інформація щодо нього.
📌 Час від часу тут буде зʼявлятися Більбо. Якщо ви його фанат(ка), вам точно потрібен цей канал.

Однак основна причина підписатися - потрапити у бульбашку людей, які також люблять книги і готові ділитися своїми рекомендаціями, враженнями та роздумами. Заохочую це максимально! Нехай цей канал буде нашим літературним safe place.

Тож ласкаво прошу! Беріть горнятко кави/чаю/какао і нумо теревенити про книжки!
15
👋Пропоную познайомимось ближче! Уявімо анкету, як в дитинстві (памʼятаєте такі?). Отже:

1. Ваше імʼя або нікнейм;
2. Яка книга асоціюється у вас з дитинством?
3. Яка ваша улюблена книга? (можна не одну);
4. Що зараз читаєте?
5. Книга, яку всі хвалять, а вам не зайшла;
6. Улюблений(а) автор(ка), книги якого(якої) будете купувати завжди;
7. Яка книга: паперова, електронна чи аудіо?
8. Ваша екстраординарна читацька звичка.

(можете відповідати не на всі запитання)

🐣Я почну:

1. Мене звати Альона (не Олена - це принципово і важливо). Так, це моє імʼя за паспортом. Так, це окреме імʼя від Олени.
2. Увесь цикл "Гаррі Поттера" Дж. К. Ролінґ.
3. "Дім на краю світу" Майкла Каннінґема. Не перестаю повторювати, що це найгарніший текст, який мені доводилось читати.
4. "Дім полумʼя та тіні. Місто півмісяця" Сарочки Маас (вже дочитую) та сьогодні зранку дослухала "Білий попіл" Ілларіона Павлюка.
5. "Служниця" Фріди Мак-Фадден. Дуже слабка книга, не розумію захвату.
6. Ілларіон Павлюк, Євгенія Кузнєцова, Макс Кідрук, Віра Агеєва, Сарочка Маас (так, в мене настільки різноманітні смаки), Майк Вікінг, Алекс Майклідіс (попри жахливість його останнього роману "Лють") тощо.
7. Усі й одразу. Зазвичай паралельно читаю одну паперову і слухаю одну в аудіо.
8. Перш ніж читати книгу, я підбираю під кожну закладинку та стікери. Від цього задоволення читання тільки росте! Не сяду читати без цього ритуалу.

Буду рада познайомитись з вами в коментарях!
🔥7
😱Бачу, як інтернети жваво обговорюють бестселери українських видавництв у 2025 році. Статистику опублікував Forbes, скрін звідти. Чудова Настя Плис, моя подруга і ексколега зробила класну роботу!

Залишаю посилання.

Загалом Настя розпитала 20 українських видавництв, серед яких інформацію надали: КСД, «Ранок», Readberry, Vivat, «Фоліо», BookChef, «Видавництво Старого Лева» (ВСЛ), «РМ», «Наш Формат», «Віхола», «Жорж», «Свічадо» та ArtHuss.

І ось маємо таку картинку книг, які продавались найкраще минулого року.

Єдине, що на пʼятому місці має бути «Посібник з убивства для хорошої дівчинки» Голлі Джексон. Readberry виправили, що продали 40 000 друкованих примірників!
👀5
Ось декілька моїх думок щодо цієї статистики:

📌Я не думала, що книги Бріанни Вест НАСТІЛЬКИ популярні. Можливо, нам нині дуже потрібні внутрішні опори. Тож такі книги видаються привабливими. Також привабливість підсилює ціна - 280 грн за книгу, доволі дешево.
📌 Абсолютно передбачуваним є "Оніксова буря". Бо ажіотаж навколо "Емпіреїв" з кожною новою книгою просто величезний. (Моя стоїть досі непрочитаною)
📌 Очікувала, що "Я бачу вас цікавить пітьма" буде вище за "Священника", а тим паче книгу Ліз Томфорд. Однак про смаки не сперечаються.
📌 Дуже сумно, що в топ увійшли тільки два українські автори. Однак це й водночас цікаве спостереження, яка ніша серед українських авторів незакрита: дарк романи, роментезі, ромкоми, смат романи. Хоча Юлія Лаба могла б легко потягатися з Колін Гувер.

А що думаєте з цього приводу ви?
8
Минулої суботи на YouTube-каналі LIGA Life вийшло наше інтервʼю з Еммою Антонюк

Хто ще не бачив - залишаю посилання.

До чого це я: в інтервʼю ми багато говорили про книги. Тож ділюсь списком літератури, яку згадували під час розмови:

📚 «Вірші з бійниці», Максим Кривцов;
📚 «На мінному полі памʼяті. Щоденники, есесї, оповідання», Максим Кривцов;
📚 «Дім для дому», Вікторія Амеліна;
📚 «Looking at Women, Looking at War», Вікторія Амеліна;
📚 «Листи до сина», Василь Стус;
📚 «Василь Стус: поет в громадянин. Книга спогадів та роздумів»;
📚 «Наше. Спільне», Таня Касьян;
📚 «Як вдихнути вільно? Посібник з деколонізації», Маріам Найем;
📚 Серія книг «Бріджертони», Джулія Куїнн.
14
🎧А ви вже бачили, що Абук запустили підписку?

Коштує $4,99/місяць. Хороша ціна, бо зазвичай +/- так коштує одна аудіокнига.

У переліку багато крутих творів: як електронних книг, так і аудіо. Вже розбігаються очі, що буду слухати. Більш ймовірно, що почну з «Ворошиловград» Жадана чи «Культу» Дереша.
🔥7
🌞Добрий ранок!

З якої книги починається ваш день?

Я все ж обрала «Ворошиловград» Жадана, тож на ранковій прогулянці з Більбо до майданчика слухала її 🎧
🔥8❤‍🔥2
😱Переосмислення “Вія” Гоголя?

Відгук про “Білий попіл” Ілларіона Павлюка. Роман отримав від мене абсолютно рідкісну оцінку – 5/5.

📍Сюжет (без спойлерів)

Жив собі приватний детектив Тарас Білий, аж раптом його знаходить сотник з хутора Білий попіл, де нещодавно вбили його доньку Соломію. Весь хутір звинувачує в цьому семінариста Хому Брута (привіт, Гоголь), бо нібито його зловили на місці злочину.

Попри те, що є чимало свідків, ба навіть зброя вбивства – закривавлений камінь, все одно в цій історії багато прогалин. Адже Хома і Соломія були закоханими. Навіщо йому її вбивати? Та вбивство не єдиний знак запитання в цій історії. Увесь хутір одержимий якимись альтернативними віруваннями. Тож що не хата, то на підлозі біле коло захисту. На запитання “навіщо воно?”. Люди відповідають: “Пекло близько!”. Власне, з цією вакханалією якраз й має розібратися Тарас Білий.

Ніби приквел до “Я бачу вас цікавить пітьма”, не інакше!

📍Мої враження

Початок не дуже динамічний, я б навіть сказала дуже незрозумілий. Тож одразу в історію поринути не вдасться. Однак згодом відірватися буде неможливо.

Історія Тараса Білого тримає в напрузі до останньої глави, але кульмінаційний поворот дуже спантеличує. Чесно, мені здавалося все буде простіше та прозаїчніше. Втішена, що помилилась. Павлюк своїм глибоким психологізмом та дещо містично-релігійним підтекстом вкотре здивував!

Щодо “Вія”, то по суті Ілларіон Павлюк частково використав сетинг: білі кола, церква, смерть панночки, Хома Брут та Вій, якому треба підняти повіки. Однак якщо ви не читали повість Гоголя, то “Білий попіл” все одно буде зрозумілим. Класичний твір можна надолужити згодом.

Загалом мені надзвичайно сподобалась історія! Найближчим майбутнім планую прочитати “Танець недоумка” і “Книгу Еміля”, щоб сказати: “Прочитала у Павлюка все!”.

А ви читали “Білий попіл”? Діліться враженнями!

#відгуки_позатекстом
6🔥3
🔥Вже завтра на YouTube-каналі LIGA Life вийде наше інтервʼю з Андрієм Семʼянківим.

Зізнаюсь чесно, коли готувалась до цього інтервʼю, вперше не знала, з чого почати розмову. Адже Андрій відомий і як медичний блогер - MED Goblin, і як автор бестселеру «Танці з кістками» та книг «Медицина доказова і не дуже», «Тонка коричнева лінія», і як ветеран.

Багатогранність гостя - великий виклик та досвід для мене, як інтервʼюера. Тож дещо хвилююсь перед релізом розмови!

Приходьте потім з чесними відгуками!🥹
11🔥4
🧐Чому снобізм в літературі недоречний?

Сідайте, нам треба поговорити. Отже, пару днів тому прекрасна Саша з каналу «Книжки і плітки» вкотре зібрала статистику найкращих книг року за версією українського буктоку.

Статистика вийшла цікавою, ба навіть більше - відповідною статистиці бестселерів, яку нещодавно опублікував Forbes. І от що цікаво: на статистику від медіа ніхто не розводив срачі. А на статистику від буктоку - будь ласка!

Можна хоч тиждень сперечатися про смаки на книжки, але ключовим закінченням будь-якої дискусії буде промовисте:

і шо?

Розберімо декілька факторів, чому «засирати» когось за обрану літературу (окрім російської - тут все справедливо) - це не ок:

Багато людей читають заради насолоди і відпочинку. Най це буде навіть ескапізм або переживання того досвіду, якого вони не матимуть в реальному житті. Ну чим Пенелопа Дуглас гірша за такі телешоу, як «Супермама» чи «Холостяк»? Але ж зізнаймося чесно, багато людей також дивляться цей телефастфуд, щоб відпочити.

Не у всіх є величезний досвід читання. Уявімо 22-річну Софію, яка все життя не любила читати, а тут блогерка з ТікТок розповіла про ромком від Ліз Томфорд і вона така: «Вау! Читати - це прикольно, спробую ще». Можливо, згодом вона буде пробувати різні жанри, різних авторів, різні полиці (простигосподи). А може їй взагалі ок у світі роментезі і ромкомів, бо вона отримує від цього насолоду, і Марсель Пруст не для неї.

Тож коронне: і шо?

Буктокери - також люди, які просто розповідають в ТікТоці, що читають. Тобто вони можуть відповідати двом попереднім пунктам. Чому до них такі завищені очікування?

Ба більше, багато буктокерів можуть читати дарк романи, а потім - класичну літературу чи сучасних українських письменників. І знаходити там щось своє.

Вимикайте свій скептицизм. Якщо ви читаєте «Улісса», цитуєте «Одіссею» та обожнюєте копатися в «Божественній комедії» - це прекрасно! Діліться цим досвідом, але не очікуйте такий самий від інших.

У мене все! Будьмо добрішими ❤️
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
15
😉Ну що ж, друзі!

Інтервʼю вже в етері, тож приємного перегляду ❤️

Буду вдячна за коментарі та вподобайки!

(Якщо звичайно вам сподобається😅)
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
10🔥4
Я: намагаюсь дочитати «Місто півмісяця».

Більбо: хей, може вже досить?
😍11😁5
Альона поза текстом
😉Ну що ж, друзі! Інтервʼю вже в етері, тож приємного перегляду ❤️ Буду вдячна за коментарі та вподобайки! (Якщо звичайно вам сподобається😅)
До речі! В інтервʼю ми розігруємо три книги Андрія:

📌 Танці з кістками;
📌 Медицина доказова і не дуже;
📌 Тонка коричнева лінія.

Усі підписані Андрієм! Ба більше, «Медицина доказова і не дуже» підписана двічі. Видавництво «Віхола» принесли екземпляр з першого тиражу! Тож там є підпис Андрія за 2021 та 2025.

Тож беріть участь у розіграші

Свою книгу я також за нагоди підписала. Колись вона стала для мене ключем у доказову медицину. Досі вдячна за це ❤️
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥6
🌞Добрий ранок!

Новий день - нова книга. Цього року поставила собі за мету:

📌Дочитати всі розпочаті цикли;
📌Читати 1 книгу на місяць іноземними мовами.

Ця книга Т. Дж. Клюна - поєднання цих двох цілей. Тож відчуваю, що мене чекає чудова літературна подорож.

А що зараз читаєте ви?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
7🔥2
☝🏼Мешканці Києва та гості столиці, йдіть біжіть у Мистецький Арсенал!

Адже нині там проходить виставка: «Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд».

Це детальне знайомство зі Стусом: від батьків до спадку, який залишив після себе.

Виставка вражає своєю естетикою: експонати супроводжуються грою світла, звуками, написами, ніби на стінах тюремної камери. А ще - символізмом. Це підсилює враження й так непростої долі митця.

Попри це, не складається враження Стуса - стражденного. Навіть навпаки: перед нами постає Василь Стус - син, зовсім трішки чоловік та батько (про особисте життя дуже побіжно описано), друг, митець, перекладач, член творчих обʼєднань, людина, яка поклала на себе відчуття відповідальності перед народом (йдеться на одному зі стендів), політичний увʼязнений, громадянин.

А ще ця виставка - чергова інʼєкція проти всього російського. Адже роки минають, покоління змінюються, а ми лише втрачаємо найкращих через прагнення говорити своєю мовою, жити на своїй землі та розвивати свою культуру.

Дуже рекомендую за нагоди завітати в Мистецький Арсенал!
🔥5👌3