Благодійний стрім

Післязавтра буде проходити конфа JS+React fwdays (фронтенд мало у Ruby/RoR не перетворився, хаха), а перед нею ми влаштовуємо стрім — у п'ятницю 8 липня о 17:00 за Києвом, щоб зібрати грошей нашим волонтерам. На цей раз будемо збирати гроші на користь KOLO, за допомогою одразу трьох спікерів! Насправді не одразу, а по черзі, щоб замість балагану було цікаво. :) Дивіться який кльовий набор вийшов:

• Євген Ковалевський, співзасновник/CTO KOLO (ну і ще CTO в TECHIIA, все великими літерами, щоб зрозуміліше було 😁)
• Степан Танасійчук, засновник/CEO stfalcon, завдяки якому в нас телефони теж оруть про блєдіну
• Юрій Артюх, засновник/CEO rivercode і взагалі хто з вас не знає Юру :)

Поговоримо про їх вклад у війну і взагалі. Якщо у вас є якесь цікаве питання, то задавайте тут в коментарях, може я його задам (нічого обіцяти не можу, бо на кожну розмову в нас буде півгодини). Ну і ставте нагадування про стрім, а також розповідайте знайомим — бо в нас ціль зібрати 300к (на дрони, як завжди), тож давайте приведемо народу. :)

Ще раз: 8 липня о 17:00 (GMT+3), like/share. :)

Ну шо, ми починаємо :)

Результати стріму, про брелоки та швайнокарася та футболочки: https://news.1rj.ru/str/fwdays/1098

Просто ору кожен раз з Ютуб Студії. Після публікації відкриваю її, там список моїх відео, в останнього 44 перегляди. Заходиш в це відео — каже 37 переглядів (дуже швидко, без підгрузки, наче ці дані були одразу). Нажимаю «детальну аналітику», а там підгрузка даних і 40 переглядів. Якщо промотати вниз, там ріал-тайм аналітика і 41 перегляд.

Мікросервіси! 🤣

Фрод на Амазоні

Зранку почитав цікавий тред у твіттері: чувак розповідає, що до його книжки (видавництва Manning) на Амазоні підконнектилися інші продавці та продають підробні книжки. Взяли ПДФку, друкують її у гіршій якості, не виплачують йому роялті, ну і мають на тому кращу маржу. Амазон бачить, що сток на книжці є, тому сам не замовляє її у видавництва. Скарги у сапорт Амазона не допомагають.

Франсуа (автор) пише, що зараз вище 50% шанс купити підробну книжку на амазоні, і краще замовляти напряму у видавництва.

Згадується інша трабла, яку я кілька років тому розслідував: якась компанія підключається зі своїм стоком до старого товару з купою позитивних відгуків, "уточнює" йому назву, опис, картинки, характеристики до повної зміни та продає щось зовсім-зовсім інше. Зарулює в якусь категорію з тисячами гарних відгуків, непогано?

Ми схожих кейсів начиталися, коли перероблювали Касту з флешсейлу на маркетплейс, і зробили так, що в нас товар належить постачальнику. Розклонували всі товари між ними та й все.

Так, це приводить до інших проблем, але в кейсі, коли постачальник не володіє товаром, ти просто підписуєшся на війни за карточку товару, і війни за відгуки.

Авжеж, з іншої сторони рингу стоїть пром, на якому пошук часто показує 100 однакових товарів підряд і спробуй знайти щось інше. Шкода, що вони з цим нічого не роблять, бо здається, що щось треба було б. Але історії про Амазон звучать, як на мене, гірше.

Хотлайнкетплейс

Хотлайн ще 10-15 років тому, коли був розквіт маленьких інтернет-магазинів, повинен був стати повноцінним маркетплейсом. Зробити систему замовлень, всі види оплат, вибір доставки, чат з продавцем. Прибрати необхідність мати власний сайт (і почати генерувати сайти самому по бажанню продавця) і зробити інтерфейс для редагування товара — для продавця, замість безальтернативного XML. Зосередитися на модерації, контент-маркетинге й обкладанню покупця сервісами.

Замість того вони нічого не зробили. Приробили кілька років тому оплату карткою на хотлайні для тих продавців, які цього захотіли (і спромоглися на інтеграцію). А тепер є безпроцентна розстрочка. Але це все дуже ніжно й обережно, і зовсім неможливо відшукати.

Тому вони увесь свій ринок просрали Розетці.

‌Дерева

Це капець, але дерев не існує! Тобто кожен окреме дерево — існує, але якоїсь родини чи взагалі будь-якого об'єднуючого еволюційного порядку — не існує! Нічого типу "ссавці" чи там "плазуни". Дерево — це не родина, це спосіб вирости.

Інакше кажучи, у дуба більше спільного з кульбабкою (та броколі), ніж із ялинкою! А коли здається, що це норм, ялинка ж замість листя має голки — то існує гінко, з опадаючим листям та їстівними плодами, та саговники, які тупо як пальма, тіки ялинкова.

Та блін, цибуля ближче до кокосової пальми, ніж до капусти. Це жесть. І коли кажуть, що банан — це трава, а не дерево, то це тупо чухня, бо дерево — це коли щось схоже на дерево. :)

Дерево — це про зовнішній вигляд, а не про спорідненість. І коли на реддиті в треді з цікавими фактами пишуть, що дерева з'явилися набагато раніше трави, то то фігня. :)

Але. Але. Сьогодні взагалі день відкриттів і я ще дізнався про "крабізацію". Суть в тому, що ракоподібні різних видів еволюціонували у крабо-подбіні форми з не-крабоподібних. То схоже, що дерева — це краби рослин. :)

Трохи більше тексту англійською: https://eukaryotewritesblog.com/2021/05/02/theres-no-such-thing-as-a-tree/

P.S. В коментарях теж купа цікавих посилань.

Нові марки і на цей раз так рівно як тільки можна :)

https://kasta.ua/uk/m/UP-na-Kasta/

Слухайте, зовсім провтикав написати, але ми з Мішею Кашкіним домовились зробити сьогодні стрім з обговоренням монолітів і мікросервісів. Тож якщо у вас є сьогодні час та натхення, велком, старт через 5 хвилин: https://www.youtube.com/watch?v=TtM8p8MM5bc

Concretion

Поки вчора з Мішею обговорювали мікросервіси, зачепили купу всього по дорозі, і був момент, коли я не зміг згадати слово з доповідей Річа Хікі. Річ взагалі з ніжністю відноситься до слів і не розкидується термінологією, тому його користування мовою наблюдати дуже цікаво.

Так от, в доповіді Effective Programs він каже цікаву річ: що в книжках слово "абстракція" використовувається в двох випадках. Один — коли ми з набору екземплярів створюємо щось істотне, інший — коли ми чомусь даємо назву.

І в другому випадку — це зовсім не абстракція! Тобто реляційна алгебра, datalog та RDF — це абстракції. А клас Person чи Product - це конкретизація (бетонування навіть, подивіться на слово concretion). Така сама історія з класами даних у Хаскелі, наприклад, це все конкретизації.

І побудувати якийсь більш-менш загальний засіб керування гетерогенними даними в ОО-мовах чи в статично типізованних мовах — це дуже великий шматок роботи. І вочевидь роблять це тільки тоді, коли вкрай потрібно. Вчора, наприклад, згадалося, як в Django ORM неприємно працювати було, коли ти не просто цілими рядками з таблиці хочеш дані, а якось більш ефективно.

Так, за десятиріччя розвитку стало краще. А в кложі це просто звичайне життя. Як Річ каже: "величезна кількість функцій та синтаксис роблять життя з мапами дійсно кайфовим" (переклад не точний).

В мене тищі сумнівів, чи варто робити анонси в інших соцмережах, коли десь щось запостив. Але відео це все ж таки жанр, на який втрачається більше сил, ніж на простий анонс в телеграмі, тому тримайте: https://youtu.be/hkYVpuw7fGs — розповідь про те як ми у Касті восени перемогли responsive images. :)

Завтра буде ще один дуже крутий стрім, на цей раз з Анастасією Vixentael Войтовою. Я думаю, що буде екстрацікаво, бо ми збираємося обговорювати кібербезпеку під час війни. Ну і не тільки, суміжні теми також.

Стрім знов благодійний, будемо збирати на зв'язок для 14 ОМБр ім. Романа Великого. За найбільший внесок буде прапор з підписами військових, а ще (перших) марок розіграємо між тими хто більше тисячі гривень пришле. А за перший внесок більше 10к грн буде набір марок зі всіх трьох випусків. :)

Настя пообіцяла використовувати фразу "мені не можна про це розповідати" мінімум раз на 10 хвилин, то приходьте подивитися, як воно буде. :) І ще є лендінг, де трохи більше інформації та прогрес-бар збору.

Нагадую, якщо збиралися прийти на стрім (а мені здається шо це прям непогана ідея, тож збирайтеся), то у вас як раз є час заварити чаю спокійно. І відкривайте: https://www.youtube.com/watch?v=Jfm0AJWgjHc

Результати стріму

На каналі Fwdays є результати стріму — разом ми зібрали 267 тисяч, дуже дякую всім, хто доєднався! Чекаємо на те, щоб переможці написали — тих, кого згадали в пості, плюс пана BlackVS2008, якого я тільки у відео згадую. :)

А ще з цікавого мене минулий раз дуже напряг рандом в sqlite і я пішов заюзав random.org. Тільки не руками, бо я так не можу 🤣 Короч, у відео там розповідаю. :)

Чесно обіцяю, що наступний пост буде текстовим! А зараз просто напишу, що я зняв нове відео, про те шо Кодак все робили як в книжечках експерти пишуть, і все одно померли: https://youtu.be/Qk1WqR8GAbI

А для тих хто хоче текстову версію, я писав це минулої весни тут в каналі :)

‌Коли читаєш за розвал совку, дуже часто розповідь подають подія за подією, наче вони випливають одна за одною. Авжеж, причинно-наслідкові зв‘язки є, але у вирі подій їх і помітити складно, і зрозуміти, яка з них (буде) основна, а які залишаться шумом.

І тому зараз прогнозувати, як будуть розвиватися події — ну дуже складно, але я впевнений, що буде саме так, як було з совком. Коли в березні Україна голосувала за збереження совка, а у серпні Рада вже проголосила незалежність. Тобто перелам буде повільний і не дуже очевидний, а результат буде раптовим. І, сподіваюся, дуже задовільним для нас.

З днем Незалежності, пані та панове!

Податок на гугл

Минулого року Рада прийняла закон про те, що треба оподатковувати оплати в інтернеті за кордон. Чи це розумний хід? Мені здається як мінімум логічним!

Раніше як було? Якщо ти зробив компанію в Україні, то будеш платити 20% ПДВ на всі платежі. А якщо компанія за кордоном — не платиш нічого. Ну або платиш податок не в тій резиденції. Weird, ain't it? Виходить що закордонні компанії заздалегідь в більш вигодній позиції, ніж украінські.

Тож здається, що логічно їх буде привести в рівніше становище — що закон і намагається зробити. Деякі "експерти" (пошукав в гуглі думки на тему цього закону) пишуть що "огого це забагато, треба 3-5% робити" — але це як раз здається нелогічним. Типу місцевих чаржимо 20%, бо можемо, а тих 5%, щоб ну хоч трошечки?

Велика проблема, авжеж, з тим, щоб придумати, як ці гроші збирати — і ось тут починається в мене претензія деяка до цього податку: ніхто нічого цікавого не придумував і просто змусили платити великі компанії (типу гуглу/фб/еплу), а всі інші залишаються як є.

І тому досі місцеві сервіси або в нерівних умовах, або йдуть за кордон, або оптимізуються через фопів.

Непогані шанси, що ви вже бачили — вчора вийшов новий (регулярний) випуск подкасту, з Іллєю Клімовим, з яким ми дивним чином раптово перетнулися у Києві. :)

Ілля (якщо хтось дивним чином цього не знає) — євангеліст джаваскріпта, розробник у Гітлабі (не у сенсі що він користується гітлабом, хаха), і один з небагатьох розробників в Україні з багатотисячною аудиторією на ютубі.

Він останнім часом витрачає багато енергії на волонтерство у Харкові, але розмовляли ми здебільшого про технології — багато цікавого зачепили, в тому числі і мікросервіси знов. 🤣

На подкаст-платформах 🎙

• SoundCloud 👉 https://bit.ly/3TqXfaX
• Apple Podcasts 👉 https://apple.co/3Kz44mY
• Google Podcasts 👉 https://bit.ly/3e6ANDY

Велкам дивитися, розповсюджувати, і давайте відгуки. :)

‌Kagi

З півроку тому я поставив kagi.com основним пошуковиком замість гуглу на десктопі — я вже експериментував подібним чином з DDG, наприклад. Але на цей раз якість результатів мені сподобалася, тож коли у червні вони вирішили вийти з закритої бети і почати брати гроші, я трохи вагався, але наважився і хочу сказати, що дуже задоволений.

Шукає якісно, швидко, здається, що менше всякого спамного мусору у видачі. Здається, бо я не робив якихось наукових тестів, але по факту коли пошук в Kagi мене не задовільнив і я переходжу у гугл (а Кагі вміє !g ..., як DDG), то зазвичай там теж нічого цікавого не попадається.

Чи рекомендую? Ну це $10 на місяць замість "безкоштовно", тому питання складне. Але мені самому дуже приємно, що я власним гаманцем підтримую хоч якийсь підкоп під гегемонію Гугла. :)

Caddy

Я за вебсервер для своїх персональних потреб маю Caddy. Мої друзі, які в курсі (тобто Діма) прозрівають з того, але я nginx почав юзати у 2005-му, коли йому ще року не було, бо я дуже люблю гострі відчуття. 🌶️ Ну й воно виправдало себе, правда? Я потім років 5 його впроваджував майже всюди замість апача (потім воно і так вже всюди було).

Так от, кадді подобається. Він, вочевидь, не буде nginx'ом по швидкості, як мінімум, бо написаний на Go — мові з автоматичним збиранням сміття — але ті % продуктивності мене аж ніяк не чіпляють. А зате що чіпляє дуже, так це автоматичний HTTPS. Ну просто кайф, нічого взагалі робити не треба, прописав новий домен і все поїхало. Однозначне покращення.

А вчора я натрапив на пост Саймона Уіллісона про паузу трафіку і це взагалі кайф. Я хотів таке у nginx'і, але натівно воно нічого не вміє, а у Саймона там посилання на готове рішення від Бейзкемпу на скриптах на Луа. Не хочу скрипти на Луа. :( А попереднє рішення, яке він згадує, від Braintree, взагалі на Python/Tornado. Капець, навіть дивно, чому нічого ще нема готового.

Історія така: в мене є якийсь невеличкий проєкт, скажімо paste.in.ua, і за ним запущений всього один процес. Це все через економію, не хочу я, щоб воно пам'ять два рази жерло, і один нормально справляється — окрім випадків, коли я зробив новий реліз. У цей момент я старий сервіс вимикаю, а новий запускаю — і це у кложі прямо займає якийсь час (добре хоч не годину ггг).

Так от, ці кілька секунд сервісу нема і nginx у таких випадках каже 503 Service Unavailable. І кадді каже щось схоже, але можна йому сказати отаке:

reverse_proxy localhost:5001 {
    lb_try_duration 10s
    lb_try_interval 1s
}

І тоді він 10 секунд буде тримати всі запити та чесно тикатися в бекенд. А за 10 секунд той встигає запуститися і тому виглядає все наче сайт просто повільно відкривався. Кайф.

В нових айфонах наче будуть тільки два eSIM'а, а звичайної дірки не буде. Чи то тільки в американських, а в європейських буде... Ну неважливо, послухайте яка тупа трабла з цим.

Скажімо, зараз ти свою домашню сімку перевів у eSIM, і можеш поїхати у будь-яку країну і там взяти в найближчому магазині передплачену картку, всунути в телефон і мати нормальні ціни та місцевий номер.

Так, я знаю про те, що зазвичай домашня як раз сидить залізякою, а як раз додаткову купляєш через якийсь Airalo (чи щось схоже) як eSIM, щоб трафік був дешевше. Це варіант мандрівки на тиждень-другий, і часто там плани, які тільки трафік в собі мають. Короч, розглядаємо той варіант, коли купляєш собі місцеву фізичну сімку.

А тепер в нас дві eSIM. Приходимо в умовний водафон і кажемо — хочу місцевий тариф. Вам кажуть — ноу проблемос, 10 євро і він твій. Купи у застосунку My Vodafone (чи як воно в них).

А застосунку в апсторі такому нема. Бо апстор в тебе — український, а ця апка — у місцевому! Ну типу перемкнися на німецький апстор, а? Для того треба німецька картка!

Йуху, замкнутий цикл! Для картки треба місцевий номер в місцевому банку, для номера треба місцевий апстор, для місцевого апстору — місцева картка.

UPD. Ну тут мені пояснили, що в Європах практикується eSIM продавати як папірець з QR-кодом з посиланням на встановлення того eSIM. Тоді всю проблему я собі вигадав. 😁