Я шось думав над інтро і якась фігня виходить, тому просто йдіть дивіться новий 1-2-3 Techno, із Сергієм Ковалем. Інтро, як ми познайомилися 22 роки тому, є всередині, не буду повторюватися. 😁

По назві відео і позавчорашньому посту може здатися, що це заплановано, але ні, це неймовірний збіг обставин. Або просто консистентність у підходах. 🤣

Монобанк релізнув (тільки у новому інтерфейсі, правда) маркетплейс. Поки що дуже рудіментарний — три магазини, мало товарів, не дуже кльовий пошук, каталогу поки що нема, але вже рапортують більше 20к замовлень (це я так інтерполюю, ггг). Що заважало стільки замовлень людям приносити напряму до того самого Moyo? Напевно, відсутність Живчика. 😁

Цікаво, що зовнішньо виглядає абсолютно по тому самому рецепту, що й маркетплейс у Приваті — наче і зрозуміло, але якось і різноманіття хочеться, придумайте щось нове? 😁

Я наразі бачу дві серйозні різниці — Монобанк значно менше захаращений фічами відносно Привата і тому “Маркет” буквально легше побачити, плюс — він (Монобанк) банально модний. Не варто, авжеж, недооцінювати дистрибуцію, і на модності самого Монобанку якась аудиторія скоріш за все складеться і в їх маркетплейса. Але треба щось цікаве робити, бо ринок-то не пустий. 😁

Панове, ви шось сидите на своїх 5 точках рівно, а Метабейз несамовито наймає. Ми чергу резюме бекендщиків вже привели в нормальний стан, а у фронтендщиків майже, тому будь ласка, якщо ви шукаєте роботу, або думали шукати — велкам. Воно складне — що співбесіда непроста, що код теж буде челленджити (не стільки завдяки легасі, скільки через доменну область), але ж це й треба, вірно?

Для бекенду досвід на кложі не вимагається, але очевидно треба мати хоча б бажання, бо бекенд весь повністю на кложі. Для фронтенду, я думаю, досвід із Реактом потрібен, бо це простіше вимагати.

Одразу попереджаю, якщо ви пару років як почали програмувати і нема як продемонструвати, шо результати розривають, то шансів не дуже багато, нажаль. І загалом співбесіди нетривіальні, хоча й фанові — через це середній вік розробників в Метабейзі помітно за 30 років. 😁 Це я не відпугнути намагаюся, а заманити, насправді. 🤣

Комунікація більше орієнтована на писемний стиль, аніж на зустрічі, ментально переїжджати в часову зону США не треба, зустрічей в тиждень у програміста зазвичай мало, продакти дуже круті і дуже технічні. І весь продукт - open source! Велкам. :)

Подивився тут фантастичну абсолютно демку, де пан Альберт демонструє, які неймовірні можливості можна мати з інтерактивним оточенням розробника. Він у кінці відео каже, що в нього жодних оригінальних ідей в демці нема (ну, може окрім їх комбінування), але це взагалі неважливо: для мене більшість з них була новою і доволі свіжою, а їх комбінація — це взагалі.

Нажаль, що воно — просто демка, але яка ж красива!

Новини світового єкомерсу! 😁 За останні пару років з’явився і виріс маркетплейс Temu, який ну прям дико дешевий. Дешевий він кількома способами: по-перше, вони відправляють з Китаю до США (США цікаве як ринок, на який вони в першу чергу намагаються зайти) так, щоб попасти до 800$, які ще не оподатковуються. По-друге, вони щімлять мерчантів, так, щоб ціни були обов’язково нижчі, аніж на такий самий товар на Аліекспресі (хз нашо мерчантам на це погоджуватися, це ж новий гравець, чому ви їм допомагаєте?… не певен). По-третє, Wired каже, що на кожному замовленні в середньому Temu втрачає 30$ — якісь абсолютно безумні гроші.

Очевидно, що історія схожа з підходом китайський автовиробників: вкидуємо дикі гроші, аби зайти на ринок і знищити місцеву конкуренцію, а потім ці гроші повернуться. Імхо, з цим треба щось робити, бо це тупо рейдерство, але цікаво інше!

Чуваки знаходять одного продавця на Амазоні і на Тему, замовляють і там, і там: на Амазоні виходить 90$, а на Тему — 16$. Амазонівська посилка приїжджає на наступний день і нею можна користуватися, а з Тему приїжджає за три тижні і її можна повернути на Амазон — бо товар-то один і той самий. Double strike по китайських інвестиціях! 🤣

А давайте за газлайтерів поговоримо? 😁

Минулого тижня Монобанк присилає нотіфікашечку, де каже “ой, а в нас тепер є Visa, можеш перевипустити картку на неї, це ж так прикольно буде!” Подумав, що може Віза бюджет на маркетинг їм якийсь дуже кльовий дала?.. Ну да ладно, мені воно не тре, я тіки півроку тому перевипустив свою картку, навіть номер залишив той самий — і все одно ж наївся гемору з оновленням даних всюди.

Кілька днів по тому нова нотифікашка “ну перевипусти на Візу, а то ми на Мастер не зможемо нараховувати кешбек!” Ого, думаю, це трохи інша ситуація. Я з кешбеком більше не граюся, бо впадло, але в середньому ситуація ж напевно не така, і виглядає трошки серйозніше, аніж просто гроші на рекламу. Ну поверх зображення картки з’явився напис “Перевипустити”, уф, оце жесть, прям дуже пушать.

А в понеділок друг пише: “прикинь, натиснув на той напис почитать, що за умови тощо, а воно сходу перевипустило картку, без підтверджень, без нічого”. Розумію, робили в паніці, але ж а якщо людина десь посеред ніхера і ви її тіки шо лишили пластику і грошей просто миттєво? Ну молодці! Пообговорювали ще, і там в якомусь місці вони пояснюють, що мастери не тільки перестануть отримувати кешбек з 25 листопада, а й взагалі перестануть працювати з 1 січня. Вау, це щось прям серйозно відбувається!

Але людина хоч натиснула цю кнопку своїми руками, може й недостатньо свідомо, але якесь виправдання є. А тут я у вівторок тикаю на кнопочку донейту у Donate1024 (рекомендую, доречі), відкривається апка Монобанку із сторінкою “благаю тебе, перевипусти картку на Візу!” Ну а шо я, зайнята дуже людина (от тільки зараз добрався пост написать), потім якось займуся, і тикаю на хрестик закриття того скріна. З’являється екран переказу грошів на донейт, я їх відправляю, виходжу на головний екран і бачу своїми очами напис ПЕРЕВИПУЩЕНА.

Сказать що я здивувався - це нічо не сказать. Я думаю, що може навіть кілька нецензурних слов використав вголос. 😁

Нашо я стіки написав: панове Монобанк, газлайтінг — це відстій. Якщо ви поругалися з мастером наглухо, не треба мені продавати Візу, я розумію, бувають складні ситуації, скажіть мені про це чесно. Щось типу “вибачте будь ласка, у нас жопа, ми потребуємо вашого розуміння і підтримки, але мастер здохне через півтора місяці, перевипустіть картку за цей час, щоб ми могли продовжувати працювати”. Або що там насправді всередині. Мені це буде коштувати якоїсь незручності, але у всіх бувають пройоби і я не збираюся вас через це покинути чи ще щось — але я дуже не люблю, коли мене обманюють.

Ви так багато правильних рішень приймали. Будь ласка, не треба в наші відносити приносити булщіт. А ще давайте потроху виправляйте новий інтерфейс. 😁

Там вже третій день Advent of Code йде, і цього разу peer pressure защімив мене: кілька людей в метабейзі прям чекали його, то я теж вирішив — вперше — його порішать.

Але ж Кложею то нецікаво, правда? Тре щось цікаве спробувать! То я вирішив зробить ще один підхід до Окамла. Я вже пробував пару разів, але останній раз це було років 10 тому, мож час прийшов. 😁

Так от, у мене був майже “блядські скобочки”-момент: просто не можу передати, як в мене з його stdlib’а жопа згоріла. 🤣 Навіть замість String.join приходиться писати код. Ладно, думаю, так не піде, там же ж якісь замінники є. Пішов почитав, таки да, є Base від Jane Street — але він олдскульний, і свіжіший/більш сумісний із стдлібом Containers. Окей, поставив, повписував наче де треба (dune-project, bin/dune)… поїхали? Авжеж, зараз, білд став не півсекунди, а секунд десять, але найгірше — це те що мерлін (штука яка робить підсвітку помилок і автокомпліт) ругається на “Corrupted compiled interface”.

Псіханув і пішов зробив на кложі — купа задоволення. 🤣 Просто втупу наявність хорошої стандартної бібліотеки — вона як секретна зброя. Не знаю, чи Clojure — це endgame для мене, все одно хочеться якось повзаємодіяти з H&M (Хіндлі та Мілнером, авжеж), але оця історія, де треба працювати, аби прочитати файл або об’єднати масив в рядочок (не хочу навіть починать про те що там ще постійно linked list’и в різних апі лізуть — в нас 70-ті на дворі чи шо?)… Ця історія не для мене, я зацікавлений в результаті, а не в процесі. :)

Тим не менш, перші три дні AoC такі прикольні, я прям думаю, може спробувать пострімити зраночку рішення на кложі на твічі якомусь? 😁 Стрьомно, авжеж, я не дуже шарю, наскільки воно складне далі буде, але якщо обмежити часом — скажімо, з 9 до 10 ранку — комусь цікаво? 😁

Завтра субота, а знаєте, що це значить? Що замість Advent of Code ми з Олексієм Орєшко ввечері (о 20:00 за Києвом) зробимо стрім про AI і поточний стан речей у нашому світі. Якщо хтось пам’ятає, майже два роки тому рівно про це вже розмовляли, але змінилося достатньо багато всього — тож є сенс повторити.

Кароч, готуйте вільний вечір на завтра, от шо. :-) А також share/RT, як кажуть у твіттері.

Хто не знає, так виглядає програмування насправді 😁

ну точно як я більшість часу 😁😁😁

Я закругляю свій забіг по Advent of Code, але всі відео залишилися на ютубі (окрім першого на твічі, яке загинуло від твічових гнусних налаштувань), і я їх всі зібрав у плейліст. Окрім того, два шматка я вирізав окремо: в одному я пояснюю, як ми порішали другу частину 17 дня — та що про інтерпретацію кода, дуже цікава задача, прям раджу подивитися. А в іншому експромтом трохи розповідаю про свій сетап Emacs’а — але я частини передивлявся, поки вирізав, і воно нажаль доволі сумбурне. :-)

Доречі, якщо вам цікаво ще щось почитати на тему, пан Сергій у своєму каналі Сіпласпластик намагався вирішити кожну задачу новою мовою, ледве не на кожну задачу окрему. :-)

P.S. Робити нормальні тамбнейли ніяких сил нема. 😁

Я не знаю, чи Моксі сам придумував UX для Сигналу, чи там поруч був якийсь бог дизайну, але це такий трешаковий софт, шо нема сил. У мене там є чат один, і сьогодні в ньому сталася активність, під сотню повідомлень. Я, авжеж, відкриваю десктопну апку, бо який сенс в телефон тупити.

А вона мені й каже людським голосом: тре переприєднатися до телефона! 🙄 А після переприєднання — через считання qr-коду, і якусь вакханалію віконечок на телефоні, які хочуть то пін-код, то фейс-айді, але не встигають нічо і їх перекриває шось наступне — каже “все, є, тіки історії в тебе не буде”.

Неймовірно сек’юрно. Якщо всі повідомлення, які мені приходять, не розшифровувать, а одразу редирект із мережевого трафіка на /dev/null поставити — то буде ще секурніше, ніхто ніколи нічого не дізнається.

Мені авжеж ліньки топтать клаву на телефоні — бо синхронізувати історію схоже що взагалі нема як — і тому я якось в’яло відповів на одне повідомлення і все. Але там була пара повідомлень із цікавими посиланнями. Знаєте як я їх переправив на комп? Скопіював і відправив у Телеграм, у Збережене. 🤦‍♂️

Отак Тікток завойовує світ. Бо автори хороших речей не хочуть їх робити приємними. Здорова їжа не може буть смачною і все таке.

Хоча може буть смачною. Ніхто не заважає Сигналу прислать на телефон повідомлення і сказать “хочеш поділитися історією з новим інстансом?” Або не показать 10 віконечок під час додавання нового інстансу. Але ні, сенс Сигналу не в тому, щоб буть зручним, а в тому, щоби стояти в позі.

Знаєте які новини? Нові бети Сигналу зможуть синхронізувати історію повідомлень з телефона! Неймовірно, всього лише тиждень з того поста пройшов, дуже оперативно, молодці. 😁

На що б ще поскаржитися? Якого біса Москва досі не згоріла к чортям собачим, я цього не розумію!

Discuss. 😁

Нам треба про це поговорити: українські програмісти не вміють проходити співбесіди. В середньому, авжеж, виключення бувають — але загалом ви, панове, занадто розслаблені.

Ринок розробки в Україні ріс шо дурний — і в людях, і в грошах — так багато років поспіль, що вже більшість людей вважає цю ситуацію нормальною. І від співбесід очікує шось типу “ось моє резюме — а шо складно було на попередньому місці? — ой старався дуже! — ви прийняті!” Відповідно, вважає лайв-кодінг червоним прапорцем.

Але ж це тупня! Знаєте, хто хороший програміст? Той, хто добре програмує! Вміння поговорити за верхньорівневі речі це, авжеж, добре, але доки тобі заважає швидкість написання коду — хороший програміст не ти. 😁 Це, доречі, ще помітно зараз буде вилазити, у епоху ллмів: вони генерують код, який провтикує у нюансах. І час на виправлення у людини, яка бачить код наскрізь і може швидко руками виправити, значно менший, аніж воювання із запитом до ЛЛМа, щоб він знайшов сам в себе баг.

Більше того, лайв-кодінг на співбесіді кльовий ще тим, що він показує, що з тобою буде, коли помре прод: чи ти попливеш від стресу, чи мобілізуєшся?..

Коли мені прийшов інвайт від Метабейза, де написано було “лайв-кодінг”, знаєте, що я зробив? Пішов і витратив години 4 на літкод, просто щоби натренувати пальці. І інтро-задачу (яку ті з вас, хто подавався в Метабейз, бачили) зробив за 7 хвилин.

Так що хочеш бути хорошим програмістом — точи свої скіли, а не жалійся, що рекурсія то складно. 😁

Прочитав тут у Вікіпедії, що переклад російською «Кінця Вічності», який я читав у дитинстві — дуже поредагований, щоби прибрати інтимні сцени — звісна річ, тре берегти від цього розуми радянських громадян!

Ці знання мене змотивували і я швиденько запхав собі на телефон оригінал. 😁 Чесно кажучи, розчарований: сцени нічим не краще, аніж у мене в пам’яті, але! Ендрю — головний герой — використовує диктофон із 55 сторіччя. І от це передбачення — чим диктофон з майбутнього краще диктофонів із 50-х (коли книга була написана) — якось ну дуже показовим вийшло.

Диктофон цей вміє записувати на три дорожки по 20 мільйонів слов. Це, уявімо, дуже високоякісний звук, по мегабайту-два на хвилину, то це 200-300 гб на доріжку (якщо брати ~140 слов на хвилину). Найбільша SD-картка зараз — 8 терабайт, але навіть цікавіше про 3 дорожки: очевидно уявлення пана Айзека грає в обмеженнях механічних апаратів, де множення сутностей дається дорого.

Тобто нескінчена кількість файлів в голову не прийшла. :) Зате якість запису неймовірна: можна окремо почути, що кажуть різні люди. Цього в нашому житті і близько немає, якщо тіки не роздати кожному по мікрофону. :)

Де твоя фантазія грає — обмеження фізики заважають, а де реально інновації відбуваються — то обмеження свідомості. :)

Якось думав, що з часом завдяки тому, що в машинах все більше і більше софта, вони повинні ставати все більш схожими: не так вже й складно в дешевих моделях повторювать софтварні фічі дорогих машин, правда? Типу фізичні матеріали авжеж не заміниш, але стеження за полосою може працювати однаково що в машині за 80к, що в машині за 15к. Тим більше що весь інфотеймент заміняє Карплей з айфоном.

Але довелося мені посидіти за кермом новесенького Citroën C4, і шось він мені відкрив очі (база для порівняння: XC60 2017-го року). Скажімо, в ньому є стеження за полосою — тільки верещить воно не в момент, коли наїжджаєш на розмітку, а коли просто починаєш наближатися до неї, за півметра рілі. 😁 І пищить прям неприємно!

Зате адаптивний круїз вміє підрулювати. Тільки він на деяких різких поворотах відмовляється це робити і тоді ти повинен швидко очехлитися і повернути сам. 🤣 Трошки налякав мене, чесно кажучи.

І багато ще таких дрібниць, авжеж (треба було одразу писать, а то зараз в голові тільки думка “та все таке”) — правда, wireless Carplay хапає швидко і достатньо надійно. Це, авжеж, я не згадую фізичну зручність машини, тут мене нове покоління навіть відносно попередніх С4 засмутило.

Так от про шо це я. Так, бренди у мас-маркеті мають змогу найняти більше спеціалістів, аніж дорожчі і менші компанії. Але, схоже, смак в них розвивати не вдається. 🤷‍♂️

Київстар купляє Уклон за 155 млн доларів (97% уклона лиш, але нашо це крохоборство 😁). Це, мені здається, більш цікава покупка, аніж Хелсі — враховуючи, що Уклон вже працює в Узбекістані, то здається що його можна розповсюджувати у всі інші країни присутності Veon’а. Короч, раз все одно КСу гроші нема куди дівати, то здається хорошим ходом.

Цікаво, як воно фінансово виглядає. Вони кажуть що загалом сталося 100 млн поїздок за 2024 рік, а стаття за 2022 рік згадує про 2 млн за місяць. Якщо це екстраполювати до 24 млн за 2022 рік, виходить що вони двічі подвоїлися кожного року. Дуже круто для таких масштабів! Якщо пошукати в інтернеті, то поїздки коштують від 160 до 400 грн (disclaimer: я заюзав діпсьорч Грока, ліньки самому шукать, але якщо є кращі дані, то давайте), вони з цього забирають відсотків 20, враховуючи бонуси, то давайте уявімо щось типу в середньому 50 центів доходу з 1 поїздки.

Тоді ціна здається не дуже високою: компанія росте 2х, має непогані доходи, але мультиплікатор 3х? З іншого боку, вони ж купу грошей вливають в маркетинг (бонуси, власне) і якщо я дико промазав, і доход з поїздки 20 центів — тоді мультиплікатор 10х і це прям огого. 😁

От думаю десь між цими двома крайностями знаходиться реальність. 😁 Якщо хтось захоче розповісти інсайт (без зовнішніх посилань), обіцяю не публікувати. 😁

Панове, як ви, готуєтеся, поки вас штучка-інтелект замінить? Мені здається, що нікуди діватися, тре роздупляти курсор чи там хоча б aider який, щоби не стати раптом “нещодавним минулим”. 🤷‍♂️ Я вже іноді користуюся aidermacs’ом (вже хтось написав мод для айдера під імакс, цікаво, чи юзав він при тому сам айдер? 😁) — ну воно зручніше трохи, аніж ото руками копипастити, коли ліньки самому код писати.

Але до вайб-кодінга мені ще далеко, оце відпустити і “пох шо там в коді” я не можу: трохи нагадує, як в кінці 90-х мій дядя із співробітниками починали писати на Дельфі і постійно розглядали, що воно там в бінарному коді генерує, чи не шмарклі собачі!

Але оце наткнувся на цікаве дослідження, що взагалі-то треба просто розслабитися і не паритися зайвий раз, і результати виходять значно ефективніші. Звучить, авжеж, як “британські вчені встановили” (чи те шо це німці спасає ситуацію чи нє?), але загалом ситуація така: через те шо люди напрягаються зрозуміти, чи згенерований код нормальний, і взагалі емоційно реагують на тупняк від AI-агента, вони витрачають купу часу впусту. І невеликі дози алкоголя дозволяють розслабитися і не переживать — і це економить час! Причому пиво (не кажучи вже про більш міцні алкоголі) натупляє занадто сильно, і вони встановили, шо трохи радлера — це саме воно.

Ну ви дивіться дослідження, кароч, а я поки шо дитину в школу відвезу і заодно куплю баночку, тре ж експериментувати, нові часи йдуть. А ви якщо прочитали, поділиться із ближнім своїм, індустрію тре спасать. 😁

Подкаст по цьому дослідженню теж кайф )

Дякую за генерацію пану @cpplastic

Сьогодні зранку пройшли із сином Split Fiction. Це гра тих самих чуваків, що й It Takes Two, тобто теж спеціально спроєктована, щоби грати в кооператив на одному екрані, без альтернативних режимів — і без взаємодії зазвичай далеко не просунешся. Стартує дуже лайтово, щоб новачки втянулися, але потім гемору достатньо. Це авжеж не восьмибітні контра чи маріо, не знущається — але й складно достатньо, щоби відчувати задоволення від гри.

Що взагалі сказать хотів: справжна сучасна класика, що одне, що інше. І сюжет непоганий, і задоволення від гри купа, і вона справжній кооператив, не Діабла, де просто поруч бігаєш. Що з дітьми, що з не-геймерами — кльово заходить.

Перейшов на Zen останнім часом (з файрфоксу, гудбай хейтери 😁), і прям майже все подобається, але головна тема — це воркспейси і таби в сайдбарі. Я створив собі два воркспейса, Home та Work, і назначив на них окремі контейнери: Personal в Home, Work у Work (очевидно), і тепер у мене там різні акаунти гугла залогінени, таби не плутаються, і взагалі майже сепароване життя.

В фф можна майже те саме організувать — Зен на його основі зроблений, і контейнери звідти, і Sidebery може прям те саме зробить, але воно гірше все інтегроване. Найяскравіше — це те шо хоткеї cmd-1/2/3/…, які клацають між табами — вони наскрізні для всіх воркспейсів і стрибають між ними.

Я знаю, що є люди, які прям окремі браузери тримають, або окремі ноутбуки, але я ніколи не був здатен до прям такої структурізації. 😁 Єдине, чого гостро не вистачає, це хоткея щоб перекидувати таби між контейнерами, коли ткнув якусь лінку в месенджері і не той контейнер був активний, шо треба. Приходиться мишкою возюкати.

А Арк я не зміг, він мене дратує ірраціональним чином. Це вже не кажучи про незрозумілість компанії і їх планів, тут все менших масштабів і віє гаражним духом. 😁

А, ну й заповнення кредиток, його нема, прийшлося номер в сніпетах рейкаста запам’ятати. :)