ШІ зруйнує нашу літературу? 😭

Уяви: на рингу дві команди.
🦆 Команда 1 — люблять кріпові картинки з фейковими очима.
🐾 Команда 2 — хочуть спалити все де ШІ постояв поруч.

І є я. Десь посередині. Відчуття, що мене затопчуть ці групи і буду, як та муха на лобовому склі. Яку вже пару разів шугонули "двірники".

Одразу скажу: я страх як недолюблюю ШІ-фото, тексти повністю згенеровані аішкою чи обкладинки де ні вікон, ні дверей — зате додаткова пара пальців.
Але вважаю ШІ чудовим інструментом для оптимізації часу.

Чому люди бояться ШІ?
Згадайте індустріальну революцію. Або коли тільки з’явився інтернет. Або очі вашої бабці, яка боїться натиснути не туди на смартфоні. Отут те саме

Невідоме = страшне
Невідоме = незрозумілі юридичні нюанси

✨Через другий пункт багато хто зловживає ШІ — генерує картинки за роботами інших креаторів, музику без згоди авторів, тексти без джерел. Але хіба проблема в самому інструменті?

Це як боятися електронних книжок через піратство. Або друкованих — бо є репліки.

А як ШІ може допомагати без такої фігні?
Чи видно по моєму блогу, що я активно юзаю ШІ? Не думаю 🌸
Він не пише за мене тексти й не створює дизайни.

Але от в чому допомагає:

З блогом:

⏺Коригує помилки (оці всі коми й одруки), але разом з тим, моя чатиня (ага, вона жінка) знає мій тон оф войс і не править всякі смішинки та коверкання

⏺Структурує контент-план (бо ідей — мільйон)

⏺Аналізує сліпі зони як підписниця або бренд-менеджерка

⏺Підкидає ідеї (більшість дурнуваті, але часом і надихає мене на щось непогане)

З написанням книги:

⏺Разом з ШІ я можу швидше і чіткіше зрозуміти скільки часу треба возу з конем, аби проїхати 100 км

⏺Відгуки, відгуки і відгуки. Я закидую його мільйоном питань про те, а як структура, а де втрачається темп, а де заскладні слова для ЦА тощо. Це не означає, що я цю пані буду слухати, але як ще одна думка — цікаво

⏺І ще… вона мене дуже хвалить. А мені це важливо

Але важливо памʼятати: це ШІ
Я не використовую його для пошуку фактів, цифр чи статистик.
Усе перевіряю сто разів і звертаюся до доказових джерел. Бо помиляється вона на ура. Розкаже і про цілющі властивості сечі, і про бобрів-мутантів які заполонили Житомир🍑

Я не боюся ШІ. Я боюся безвідповідального використання. Є велика різниця між "ШІ написав книгу" і "ШІ спростив мені роботу"

Знаю, що тема гаряча і навіть палаюча. Того вже чекаю ваші роздуми та відповідь на питання: а чи юзаєте ШІ ви❔

Ми з книжково-блогерськими подругами в чаті зробили правило — можна пацючити, але тоді треба на банку закинути гроші. Вчора ми передали на збір наші перші 2К гривень «зароблені» таким чином 😠

Бо шо, бо навіть слабкі сторони треба перетворювати на знищення країни 404. Тож не забудьте сьогодні задонатити і ви!

Отак дивлюся на всіх задоволених з Книжкової країни , хто тарабанить до хати 20 тищ книг. Я теж хочу 😠

Не пішла у Варшаві в книгарню вживаних книг, бо і так потім то не прочитаю, а знову купаюся на «ой, книжечка за 10 злотих», «ну нічо, час вчити англійську через читання»

Знаєте скільки у мене таких вже «ой книжечка» на полицях?😠

Розказую вам який я лох

Вчора поверталася з Варшави і мені лишилося дочитати сторінок 40 книги "Усі в моїй родині вбивці". Якраз мала дізнатися, чи маю я рацію з головним підозрюваним. І забула її в автобусі🦆

Повернулася назад, сподіваючись ще знайду той автобус, але він пропав, як і моя книга. І тепер мушу купувати електронний варіант, аби дізнатися, що там таки сталося😭

Це був знак, що я загубила книгу, бо закінчення якась залупа єнота. А я щоб прочитати це заплатила ще й додаткові 3 долари 🍑

Щось вночі відбулося і у мене тепер 3 нові електронні книги 🌸

Моя боротьба з цією книгою продовжується😠

«Усі в моїй родині вбивці» чемно вже чекають фідбеку. І я буду трохи фукати. Готуйтесь одразу

«А за шо тобі платити гроші, якщо то онлайн?»

Написала мені якось пані — з наїздом на те, що мій книжковий клуб платний. Бо ж оренду не треба платити, смаколиків нема, то куди я діваю гроші? Хуліганка якась, їй-Богу! Не хотіла вам зізнаватися, але я вже заробила свої перші три мільйони й заснувала книжково-клубну піраміду...

Насправді, я хочу йти тут в сарказм та іронію, бо мене відверто бісить не цінування часу людей.

✨Книжковий клуб — це розвага. А значить, не базова потреба, яка має бути доступна кожному. І тим більше — не зобов'язана бути безкоштовною✨

Що входить у «той самий» час модераторки(-а)?
✨Модерація самої зустрічі: слідкувати, щоб ніхто не перебивав, щоб усе йшло в темпі, щоб інтроверт(к)и не губилися, а базіки не захоплювали ефір.
✨ Підготовка контенту: презентації, питання, ігри, іноді лекції. На одну зустріч йде 3–4 години підготовки.
✨ Комунікація з видавництвами за промокоди, організація бонусів.
✨Взаємодія з учасницями протягом місяця, підтримка атмосфери й модерація чату.

І так, мені це подобається. Але якби не фінансова мотивація, я б давно вигоріла. А так клуб покриває мої книжкові бажанки і, може, кілька кав на місяць. Оплата за мої зусилля також допомагає ставитися до цього дисципліновано та професійно😞

Безкоштовні клуби це — життєздатні моделі:

⏺Коли це клуб друзів, і обов'язки розподіляються між усіма

⏺Коли це клуб від видавництва чи книгарні: вхід безкоштовний, але модераторці(-у) платять

А для тих, хто вірить в ідею, але не бере за це гроші — я хочу сказати: ви круті. Але цінуйте свій час. Бо це нормально — отримувати оплату за те, що створюєш затишок, думання й простір для інших.

Свій клуб за цей рік я максимально полюбила. Ви б бачили, які смішно-затишні у нас зустрічі! Часом із козами, розповідями про смерті хом’яків та дискусіями про страх сексуальності Брема Стокера. А часом — з пацюками, історіями про колишніх та роздумами, якого хлопця ми б обрали на місці героїні.

Цьомаю всіх в одну щоку, а моїх дівчат із клубу — в обидві 💕