Вчора прочитала найкращу наразі історію зі збірки «Мотанка»

Про другу світову і про помсту. Знаєте, про таку від якої тілом розливається тепло від насолоди. Така та помста заслужена та бажана✨

Тож всі читайте «Мотанку»!

«Усі в моїй родині вбивці» — цікава форма чи злита кінцівка❔ (спойлер: і те, і інше)

Оцінка: 6/10✨

Історія і формат книги в мені плекав багато надій на класний детектив. Аби і весело, і цікаво, і логічно. Аби після закінчення книги — я побігла купувати наступну книгу автора. Але так не сталося.

Що пішло не так?
✨До оголошення кінцівки я думала, що це буде на 7/10, але вона мене знервувала, що жах. Детективи мають бути складні, але вони мають бути чесними — щоб, розклавши всі підказки, можна було здогадатися хто Волдеморт. Тут — не той випадок
✨Мотив головного негідника(-ці) притягнутий не те, що за вуха, а за пальці на ногах
✨Автор надто сильно любить повторювати одні й ті ж речення трохи різними словами. Наче треба було дотягнути до 300 сторінок
✨Після прочитання залишилося відчуття якоїсь «кашовості». Наче накидали надто багато всього, але водночас моментами було нуднувато🍑
✨Переклад назви трохи невірний. В оригіналі вона звучить як Everyone in My Family Has Killed Someone (Всі в моїй родині когось вбили). І хоча український варіант звучить краще, сенсу більше саме в оригінальному.
✨Герой — жахливий ненадійний оповідач, хоч і запевняє нас у зворотному. Це дратує, бо нас постійно намагаються переконати, що йому можна довіряти.
✨Інколи книга тебе принижує, коли ти сама до чогось не додумалася. Але я не за то платила гроші🫥

А що сподобалося?
✨Формат написання — чудовий. Немає четвертої стіни, і я таке люблю. Автор частково спойлерить, але завжди піддурює — і все одно в кінці геть не те, що очікуєш
✨ Жарти були кумедні. Не скажу, що щось прям дуже смішне, але потішно
✨Персонажів було цікаво обговорювати на клубі. Найбільше думали над питанням: «А кому найбільше треба в терапію?». Вигадали навіть іншу назву для книжки: «Усі в моїй родині не сепаровані»😐

Загалом — це було непогане читання, але до інших його книжок мене не тягне. Знаю, що багато хто його любить — тож розкажіть, чим він вас підкорив?😶

Дитина добралася в українську книгарню. Ваші ставки, скільки книг я повезу до Вроцлава? ✨

Я в Україні не те що не маю часу вести нормально блог, я читати не встигаю!

Вперше десь сіла за тиждень і поки чекаю сніданку щось читаю. Вау, певно сторінки 2 аж вийде 😠

За цю поїздку я ще раз закохалася в українські книгарні🎀

Що у Львові, що в Києві не могла наговоритися з консультантками та прощалася разів зо 10. Цього мені не вистачає ледь не найбільше у Вро.

Просто от від щирого серця з кимось побули «Завірюху» чи «ДШІТ» 😠

Коли бабуся дізналася, що їй я привезла всього 14 книг, а собі везу у Вроцлав 22😐

Жартую, але та, я її кількістю такою вже не вражаю і вона чисто «ну гляну потім вже, як завтра до них сяду читати» 💢

Єдина причина чого я заходжу на ті фейсбуки — сторінка Євгенії 😠

Не встигла дочитати 10 сторінок книги і просто собі її пофоткала, аби не тягнути назад.

Кмітливість😀


А взагалі, то завтра вже буду в хаті і повернуся з нормальним контентом. Ще трішки не тікайте

Дочитала мотанку, майже дочитала «вбивство за етикетом», а тепер сиджу з новим оніксом і нарешті можу читати на Абук з електронної книги.

Сіла за «Пачінко» яка цього разу на клубі😀

Вона на мене дивиться 😐

Розглядайте першу партію новеньких книг і розказуйте, які хочете прочитати 😠

З однієї сторони читаю, а з іншої малюю планування собі на книжковий клуб.

Але я ненавиджу АБУК за те, що звідти не можна копіювати і навіть виділяти в додатку цитати🍑

Доречі, ще маємо декілька місць на обговорення (31 та 9 числа)

Перший досвід читання збірки пройшов більш ніж успішно. Ну а як могло бути інакше, коли це така гарна "Мотанка"?

Оцінка: 10\10 ✨

Так, очевидно, що не всі оповідання мають саме такі бали. Але загальний вайб, поєднання, ілюстрації!! — чудово чарівні. Після неї я купила ще 3 збірки!

Але розповім вам коротко про кожне з оповідань, бо не чесно обговорювати їх без індивідуального огляду😐

✨Тамара Горіха Зерня — "Потяг"
6/10 - наче і написано непогано, і було цікавенько. Але я не зрозуміла, шоб шо я це читала і що таки сталося в кінці. Крім того до авторки я відношуся з обережністю. Тооож...

✨Ірина Грабовська «Вогненні серця»
8/10 - хоч сюжет був доволі простий, мені сподобався опис світу пані Ірини. Не думала, що я фанатка вайбу стімпанку, а тепер би щось таке і прочитала! Але текст трохи (за)пафосний, як на мій смак

✨Наталія Довгопол «Левке´»
6/10 - історія від ненадійного оповідача-мудака. Хоч в малому форматі й змогла це подужати і навіть отримала задоволення від кінцівки

✨Олена Захарченко «Воїн і річка»
5/10 - сподобалися порівняння авторки, але точно маю якісь труднощі з текстами від чоловічого лиця. Особливо в збірці про жінок. А ще події були надто передбачувані. І я багато думала: наскільки взагалі ок пояснювати наші військові перемоги магією? Мені це трохи знецінююче

✨Дара Корній «Морельковий чай»
7/10 - ідея твору, як промова-лист, мені зайшла. Дуже вадалий формат для оповідання. Кінцівка була "ну таке". Ще й деякі сюжетні рішення мене рознервували

✨Олена Кузьміна «Тримай землю!»
думала, буде 9 чи навіть 10. По стилю авторка максимально моя, але мені бракувало ще кількох сторінок, щоб хоч трішки пояснити магічну ситуацію, в яку потрапила героїня. Ех. Але те саме я відчувала і в її книзі «Проєкт Лабіринт»

✨Наталія Матолінець «Дальні покої»
10/10 - окей, вау. А от це було потужно. Трохи важко зануритися в текст на початку розповіді, але це того вартувало. Історія про помсту від якої отримуєш насолоду. Я прям фізично кайфувала. Записую книжки авторки в бажанки!

✨Анастасія Нікуліна «Трійка. Четвірка. Нуль»
10/10 -ця оцінка для мене не просто неочікувана — вона здавалася неможливою. Бо її книга «Завірюха» мені максимально не зайшла. А тут — ще одна ідеальна історія про помсту. Останнім часом такі тексти приносять мені особливе задоволення

✨Ореста Осійчук «Насіння в моїй кишені»
7/10 - що кінцівка, що початок — якась не ясна фігня. Не було ні кульмінації, ні "вирішальної битви". Просто собі закінчилося. Хоча мені дуже сподобалися героїні. Є ще момент: написано львівською говіркою, а події наче десь біля фронту. Так і не зрозуміла, де то знаходиться

✨Дарія Піскозуб «Смертеікло»
10/10 - ще одна авторка про яку я думаю — «я хочу її книгу» і ще одна історія про помсту. Дуже емоційна і найбільше мені нагадувала зі всіх і нашу війну. Не затягнуто, але все зрозуміло по ЛОРу. Краса

✨Юліта Ран «Позивний “Мавка”»
7/10 - персонажі прікольні, як і сам стиль авторки. Але це більше схоже на вирваний шматок з великої книги, ніж на завершене оповідання. А ще мене бісить, що за всю збірки двічі був роман з військовим. І двічі ті чоловіки зраджували дружинам. Шоб шо це додавати?

✨Світлана Тараторіна «Житія Марії та Ольги. Апокриф нового світу»
9/10 — напевно, найглибша історія збірки. Її можна було б винести на міні-книжковий клуб. І хоч у мене не складається з великими романами Тараторіної, цим текстом я задоволена більш ніж. Єдине — відчуття, що вона трохи намудрила зі сетингом

Чи читали ви книги цих письменниць і як вони вам? Бо я знайома тільки з Нікуліною та Кузміною тісніше, а інші, наразі, для мене таємниця✨