„Я це читаю, аби відпочити“: чому ми соромимося своїх книжкових вподобань🍑

Ану, пригадайте діалог з падружкою, татом, колегами чи партнером про книги. І я впевнена, що у вас було щось схоже в житті:

- Що читає?
- Ну, *називаєш книгу жанру, якого прийнято соромитися і не сприймати, як щось вау. Здебільшого, написане жінкою*
- Ага, і тобі подобається? (Сказано наче і не з осудом, але може і з ним. Чорт ногу зломить в цих мікро реакціях інших людей)
- Ну та, якраз легеньке для відпочинку, аби не напружуватися.

А ще, можливо, вам було не комфортно читати якусь книгу в метро, зізнаватися, що певна історія вам сподобалася, або ж не називали книжку в переліку улюблених тільки тому, що там може бути тільки "високо полиця". А чого? Бо так сказали мудрі люди!

Вітаю, у вас соціально-читацький сором! Але не переживайте, ви не одні. У нас це плекали 😐

✨Шкільні часи✨

Я орієнтуюся на своє навчання (мені от майже 26) і у нас це виглядало так: програма складається з творів, які підібрані не по віку, або якими викладачка зацікавити не може. Але тільки це читання важливе. Те, що ти читає вночі під ковдрою, яка у тебе дитяча бібліотека, які жанри подобаються ТОБІ нікого не цікавили. Що дає несвідомий висновок, що "важлива" література не подобається тобі, а твоя улюблена якась недо-література.

✨Мізогінія та сексизм ✨

Дуже довго і навіть зараз твори, які написані жінками, сприймаються не так серйозно. От навіть взяти Україну сучасності, ну як говорять про Чеха, а як про Кузнецову (вона моя крашиня). Та і загалом, враження, що у нас культ чоловіків-письменників. Дереш, Михед, Жадан, Чех, Любка, Дерев'янко, Кідрук, Павлюк — про них ми чуємо частіше ніж про Тараторіну, Калитко, Кузьміну, Кузнецову, Левкову.

Також "жіночі жанри" сприймають гіршими і недо-літературою: романтичні історії, роментезі, загалом фентезі написане жінками, піріод драми, еротичні романи. Багато панів і пані розкажуть вам, що це не література, що вона не про глибину.

Мені імпонує цитата Емілі Магуайр:

"Сором полягає у нездатності побачити, що думки та образи, що розширюють світогляд, роздирають серце, змінюють світ, можна знайти в усіляких книгах, від усіляких людей у всіляких формах і знайти в усіляких місцях."

Історія про аб'юз і драму життя жінки можна описати і в драматичному романі через який буде важко продиратися, і в романтичній історії, як шлях зцілення, і у фентезі. Жанрова література про такі ж проблеми у схожих людей, але сетинг може відрізнятися. Ці книги не є гіршими, вони працюють і закривають інші потреби.

Через нашу патріархальну історію жінки дуже довго не могли писати та читати. особливо те, що їм подобається. А подобається різне! Тож якщо хтось крутить носом на те, що ви читаєте "не високу полицю" — хай йде в свою снобську тусовку і не заважає людям!

✨Сором сексуальності✨

Частково, це витікає з попереднього пункту, бо соромлять, здебільшого, жінок. Але література зі сексуальними сценами дає нам досить багато крутого:

⏺ можна краще зрозуміти свої бажання
⏺можна відчути збудження у задоволенні потреб жінок, а не чоловіків
⏺можна прочитати різні фантазії, які ти не плануєш втілювати в життя, але вони тебе збуджують
⏺а ще це не порнографія, де є ймовірність, що якась з жінок у відео страждає, перебуває у сексуальному рабстві тощо

Крім того, коли ти заявляєш про читання чогось зі сфери смат — це може відчуватися як розкриття себе, якийсь новий крок до близькості. А про секс говорити хочеться не зі всіма. А особливо, коли суспільство стільки століть соромило жінок за прояв сексуальності.

✨То шо по відпочинку?✨

Читаємо для відпочинку ми практично все. Окрім робочих штук, хіба що. Бо читання — це хобі. Тож зараз, я такий діалог старалася б будувати так:

- Що читаєш?
- Зараз у мене роментезі про драконів
- Ага, і тобі подобається?
- Звісно, я люблю цей жанр

Діліться, як у вас це відчувається🎀

На 347 сторінці «Вавилону» до мене дійшло, що вона і «блиск» мають схожу проблему головного героя, хоч виконання дуже різне 😳

Кидайте скоро гроші🤬

В липні у мене три книги. Але Вавилон вам не маленька бусіночка — трохи часу зайняв.

Я все ще переварюю прочитане і думаю про детальний відгук. Ця книга вже не стане найкращою в році, бо є «Пачінко», але вона все ж неймовірна. Хоч я б і скоротила на сторінок 100😐

50 сторінок і я вже плачу😭

Показуйте з чого почався ваш серпень

Пацани зараз: шо ти, галава
Якийсь рандомний кавалєр Марко Вовчка: Цілую кінчик вашої одежини😭

А взагалі, то я роблю всі останні мазки у презентації, аби завтра провести все супер-круто. Я дійсно В ЗАХВАТІ, як та жінка крутила чоловіками. Знаєте, то не мама Маска була "Жінкою, що має план", а наша Марія🙂‍↕️

Шановні, я проїбалася. Якщо я скидала вам картинку зі стосунками Марії з Лобач-Жученком, то там не він!

Це Пассек, її інший коханець. Мене шось біс попутав🫥

Лекція вже пройшла і я задоволена булка. Але тільки зараз зрозуміла, що я ЗАБУЛА сказати один жарт, який готувала 🫥