Любимий в житті стікер✨

А тепер маю ще й забавку — читати «Для домашнього огнища» і на той стікер дивитися-хіхікати

У нас з вами у спільної подружки сьогодні день народження. Хоча, це все ж якісь другі уродини, як у людей які пережили клінічну смерть.

Або вона вирішила дуже встидатися свого справжнього віку, який вже перевалив за чотиризначне число і зараз ми святкуємо 34 роки🌸

Най у цієї подружки все буде добре. Її мрії здійснюються, в обʼємах вона повертається до себе минулої, а всякі пісюки-абюзери отримують по голові‼️

З Днем Незалежності!

Тепер я не просто культурологиня, не просто лекторка і навіть не просто блогерка. А ✨лінгвістка✨

Помітила під час прочитання Франка те, чого не знайшли редактори, і почуваюся вже кілька днів розкішно🌸 (Насправді це не камінь у город редакторам, бо тут така штука, що треба знати бодай трохи польську.)

Трохи контексту: Читаю «Для домашнього огнища». Це прозовий твір Франка, написаний першочергово польською мовою. Події відбуваються у Львові в Австро-Угорській імперії. Очевидно, що в перекладі буде багато діалектизмів.

Я читала речення про те, що герой кидав якийсь предмет «вниз-вгору, як пилку». Ну він же не дурень кидати так пилку для дерева, а просто в польській мові piłka — це «м’яч». Цього немає у словничку позаду книги, де пояснюють всі закручені слова.

Тож хай мені дають нагороду лінгвістки, а поляки — сертифікат на знання мови С500. Скоро😠

Тим часом на вебінар залишилося 3 місця!

Там вже така тусовка назбирається. Від Рівного до Португалії, від Вроцлава до США😏

мій шок в шоці! Ставила на будь кого, але не на видавництво!

Нарешті у них буде більше грошей😀

В такі дні мені завше важко щось писати. Наче ж вже всі все сказали!

Писати знову про Андрія Гудиму? Я багато про нього говорю-згадую і сьогодні захотілося лишити спогади для себе.

І писати те ж саме, що і всі не хотілося.

В такі дні, я завжди переживаю, що ви подумаєте, що я про то не думаю чи мені це не важливо. І це для мене тупо найскладніше в блогерстві.

Бо часом на якісь теми просто не пишеться, складно говорити, або хочеться побути з собою.

Знайте просто, що я не додічка😐

Хочете прікол?

Микола Євшан ще на початку 20 століття писав, що ми маємо зруйнувати народницький культ, який спотворив Шевченка і дізнатися його спражнього.

Він, звісно, сам то не робить, а тільки каже, що так треба. Але то вже деталі 😐

Просто круто, що про то говорили сто років тому. Думаю, він би зацінив його голі автопортрети та Шевченка в костюмі людини-павука🕷