мій шок в шоці! Ставила на будь кого, але не на видавництво!

Нарешті у них буде більше грошей😀

В такі дні мені завше важко щось писати. Наче ж вже всі все сказали!

Писати знову про Андрія Гудиму? Я багато про нього говорю-згадую і сьогодні захотілося лишити спогади для себе.

І писати те ж саме, що і всі не хотілося.

В такі дні, я завжди переживаю, що ви подумаєте, що я про то не думаю чи мені це не важливо. І це для мене тупо найскладніше в блогерстві.

Бо часом на якісь теми просто не пишеться, складно говорити, або хочеться побути з собою.

Знайте просто, що я не додічка😐

Хочете прікол?

Микола Євшан ще на початку 20 століття писав, що ми маємо зруйнувати народницький культ, який спотворив Шевченка і дізнатися його спражнього.

Він, звісно, сам то не робить, а тільки каже, що так треба. Але то вже деталі 😐

Просто круто, що про то говорили сто років тому. Думаю, він би зацінив його голі автопортрети та Шевченка в костюмі людини-павука🕷

Відпустка продовжується лежанням на ліжку, відсутністю сил від ковіда та читанням всяких легких пріколів, які мій мозок зараз стягне 🌸

Це я дізналася про що книга «120 днів Содому, або Школа Розпусти» маркіза Альфонс де Сада 😐

Мені тепер одночасно дуже цікаво прочитати і максимально не хотілося б

Ніяк вам не покажу цей скарб! Зайшла в бар, а там пан Сапковський має пʼяну фотосесію 😄

Не впевнена, що він про неї памʼятає 🍑

Після ковіду у мене враження, що я втратила мінус 10 поінтів айк'ю!

Вчора працювала і думала написати декілька дописів, аби хоч чимось вас потішити, поки я на морі. А в голові пустка😐
Згадую попередній ковід і було те ж саме, тож маю надію, що моя думалка прийде до тями.

Тож просто читаю далі «Книголюбів» і теж закрадається бажання врятувати місцеву книгарню від закриття, стати літературною агенткою та отримати прізвисько «акула»🦈

Емілі Генрі моя нова крашиня 😞

Щоб ви розуміли, які ми йобнуті продумані на моєму книжковому клубі🪿

Маємо вже план до червня!!
А ще два вільні місця в нашу тусовку. Обіцяю над вами жартувати, розказувати дурні історії та закохати вас в книжкові клуби💕

Готуюся до лекції "Стандарти краси в різні епохи", яку буду проводити у Вроцлаві в жовтні, й передивляюся старий запис🫥

Помітила в ньому одну ЖАХЛИВУ штуку (Окей, можливо трішки драматизую.)

Що сі сталося?
Перше, що я кажу на записі, — це жарт про те, що от тільки закінчила дороблювати презентацію і "шо по тайменеджменту". Це одразу створює вайб, наче я мало/погано готувалася. Хоча це не так😐

Думаю, що люди часто роблять так із собою з несвідомою думкою: "От я занижу очікування, сама себе попущу, аби потім, якщо це зробить хтось інший, — було не так боляче". Думаю, що стратегія на 1/10.

Бо що я насправді отримую:

⏺учасники сумніваються в моїй професійності

⏺я додаю собі ж тривоги від думок, що погано готувалася

⏺мої хвилювання стають більш помітними

⏺мій продукт сприймають не таким цінним

Хоча насправді я готувалася до тієї лекції сумарно годин 20, і інформація та інтерактиви там дуже круті

✨Не будьте як я в 23! Будьте як я в 26! Бо тепер я стараюся всім розказувати, яка підготовка була зроблена і яка я класна. А ви ж теж класні!✨

Сподіваюся, що це не звучить як "воронка" чи "прогрів", бо я дійсно щиро сиджу весь ранок і питаю себе, молодшу: "Ар ю стюпід, так себе знецінювати?"