Ніяк вам не покажу цей скарб! Зайшла в бар, а там пан Сапковський має пʼяну фотосесію 😄

Не впевнена, що він про неї памʼятає 🍑

Після ковіду у мене враження, що я втратила мінус 10 поінтів айк'ю!

Вчора працювала і думала написати декілька дописів, аби хоч чимось вас потішити, поки я на морі. А в голові пустка😐
Згадую попередній ковід і було те ж саме, тож маю надію, що моя думалка прийде до тями.

Тож просто читаю далі «Книголюбів» і теж закрадається бажання врятувати місцеву книгарню від закриття, стати літературною агенткою та отримати прізвисько «акула»🦈

Емілі Генрі моя нова крашиня 😞

Щоб ви розуміли, які ми йобнуті продумані на моєму книжковому клубі🪿

Маємо вже план до червня!!
А ще два вільні місця в нашу тусовку. Обіцяю над вами жартувати, розказувати дурні історії та закохати вас в книжкові клуби💕

Готуюся до лекції "Стандарти краси в різні епохи", яку буду проводити у Вроцлаві в жовтні, й передивляюся старий запис🫥

Помітила в ньому одну ЖАХЛИВУ штуку (Окей, можливо трішки драматизую.)

Що сі сталося?
Перше, що я кажу на записі, — це жарт про те, що от тільки закінчила дороблювати презентацію і "шо по тайменеджменту". Це одразу створює вайб, наче я мало/погано готувалася. Хоча це не так😐

Думаю, що люди часто роблять так із собою з несвідомою думкою: "От я занижу очікування, сама себе попущу, аби потім, якщо це зробить хтось інший, — було не так боляче". Думаю, що стратегія на 1/10.

Бо що я насправді отримую:

⏺учасники сумніваються в моїй професійності

⏺я додаю собі ж тривоги від думок, що погано готувалася

⏺мої хвилювання стають більш помітними

⏺мій продукт сприймають не таким цінним

Хоча насправді я готувалася до тієї лекції сумарно годин 20, і інформація та інтерактиви там дуже круті

✨Не будьте як я в 23! Будьте як я в 26! Бо тепер я стараюся всім розказувати, яка підготовка була зроблена і яка я класна. А ви ж теж класні!✨

Сподіваюся, що це не звучить як "воронка" чи "прогрів", бо я дійсно щиро сиджу весь ранок і питаю себе, молодшу: "Ар ю стюпід, так себе знецінювати?"

Мій улюблений відгук на "Книголюбів"🌸

Чи живі, чи здорові мої родичі гарбузові?

Сьогодні ввечері вже буду у Вроцлаві, а це означає, що декілька днів і я налагоджу постинг і повернуся до вас!

Поки запаслася компресійними шкарпетками, бо 2 дні по 16 годин в машині — то для молодих. А у мене вже в варикоз від такого може вилізти 😄

Ви сумували?😊

1. Я у Вроцлаві (нарешті).
2. От таких малюків мені передали з України 💕

Мені сьогодні снилося, що я зробила лекцію про «Сутінки» де розбирала по абзацах чого це максимально мормонська книга і як нам намагалися продати цю релігію 😃

Звучить як те, шо я дійсно могла б зробити 😐

кричу і вищу з цього відгуку :)

А взагалі, готую допис про те, які жінки вважалися гарними в різні часи в нашій літературі🎀

Як раніше уявляли жіночу красу?🌸

Мені красиві веснянки, а головна героїня “Дивокровців” свої недолюблює.
Для мене гарні кучері та локони, коли Ганка з “Книжкової хуліганки” на свої хариться.
Я звертаю увагу на форму нігтів, але я не пам’ятаю жодну книгу де це описували б.

Це я до того, що краса суб’єктивна, але в певні періоди й епохи щось вважалося гарнішим у масовій культурі. В Українській теж! І я сьогодні трішки спробую то дослідити, а саме період Народної творчості✨

Весільні пісні

“Жоно моя, червоная калино,
Як на тебе дивитися мило.
Жоно моя, ти повная рожо,
Як на тебе дивитися гожо.
Жоно ж моя, запашная квітко,
Як же тобі гарно в очіпку.
Жоно ж моя, красний чорнобривцю,
Яка з тебе гарна молодиця”

✨Якщо ж перекласти це на сучасний манір, то красивою була: повна жінка, з великими щоками, цнотлива, родюча, з чорними бровами. (Приблизно, бо є декілька ідей, що означають ті, чи інші порівняння)

Щедрівки і Колядки

“Ой коби ж ти знав, мій поповиче,
Як мене мати стане вбирати
[…] В жовті чобітки на білі ніжки,
В срібний перстенець на білий палець,
В жовтий поясок на поперечок,
В пав’яний вінець на росу‑косу”

✨Тут класно описано модні тенденції, я аж сама захотіла жовті чобітки. Ну а також багато уваги приділялося довгим косам, бо це була ознака юності. Добре, що хоч не зв’язок з космосом для того, аби краще дихати маткою!

Казки

Казка про вірного товариша:
«... дівчина на вигляд не така красива, але працює ̶ горить»
«... люди думають, що дівки ліниві, тому їх не беруть»
Казка Нещасний Данило:
«Жінка попалася йому роботяща й доброї душі»

✨В казках намагалися “виховати” і плекати не так стандарти краси, як певні якості: працьовитість, слухняність, доброту. У мені не виховали, хоч дідусь і читав мені все дитинство казки

Як вам такий літературний розбір? Вибачите мені за таку довгу відсутність? 😐

Ну і як думаєте, на яку лекцію я натякаю цим дописом?✨

Від Клеопатри до інста фільтрів: стандарти краси в різні епохи 🎀

Хочете дізнатися чому образ Клеопатри це страшна найобка? Для чого в Азії чорнять зуби? Та чому краса ЗАВЖДИ дорівнювала багатство?

Вам до мене на лекцію🙂‍↕️

Коли: 30 вересня о 19:00 за Києвом
Формат: Онлайн (запис буде)
Вартість: 400 грн
Тривалість: півтори години

А також цю ж саму лекцію я проведу у Вроцлаві офлайн 2 жовтня!

Пишіть за деталі щодо будь якого формату в дірект, або ставте плюсик і я напишу вам🥺

ПС: про літературу, здебільшого українську, там теж буде!

Хто зі мною давно — знає, що я дуже люблю мемуари🎀

Тож від цього я очікувала вайбів, як від роботи Метью Перрі. В гіршому випадку, як від книги Тома Фелтона.

Хто ж знав, що це написано ТАК погано. Стягнула сторінок 50 🫥

Якось почула ідею: «Тю, та ці всі книги пишуть не вони! Це просто реклама». Сорі, але ніяка гоусрайтерка так погано б не написала 🦆