Якби Марко Вовчок жила в еру соціяльних мереж — я знаю який би статус вона мала😁

А саме оте останнє, що в лапках:

Дивна доля випала одному з першорядників письменників український — Маркова Вовчкови. Блиснув він (чи власне вона — Марія Марковичка) ясною зорею на українському небозводі', загрів серця українського і не українського читача своїми, як охрестила їх одна реакційна часопись: „мерзостно-отвратитель­ными картинками“.

Ото чисто мій блог про секс-ед так називали 😀

Цитата з "Записки товариства імені Шевченка ". 1908 р

Оцініть кінцівку від 1 до 10🙄

Везу повну сумку книг з Берліну🙂‍↕️

От шо значить їхати до іншої книжкової хробакині, яка трохи хоче звільнити полиці 😐

Багато матеріалів для майбутніх лекцій та постів я досліджую саме з газет. Це матеріали часів окупації радянським союзом. Дуже цікаво спостерігати як змінювалася методичка пропаганди в різні роки💫

Наприклад, в 1946 активно засуджували правління Ніколая ІІ та описували як жахливо він поступив з Шевченком, Кулішем, коли відправляв їх на заслання. Не заперечую, дійсно фу. Але жертв за часів совка було в рази більше.

Очевидно, що 40 років тому такі матеріали не можливо було уявити і грушою для биття був хтось інший.

Так, я жахлива задротка в таких штуках і ніколи не розумію, як комусь то може бути не цікаво😐

Романтика в кожну хату: говоримо з Регіною про популярність любовних історій🎀

Я полюбила романтичні історії з книги “Марійка і Костик”. Взяла її в бібліотеці й була шокована, що в книгах пишуть про поцілунки! У мої 11 років то було дуже гаряче. І от уже протягом 15 років я продовжую отримувати всяких метеликів та іншої живності від цього жанру. Тож вирішила поспілкуватися з Регіною щодо популярності, стереотипів та улюблених романтичних історій. Бо хто-хто, а вона прочитала багацько✨

✨Чому серед жінок дійсно популярні романтичні історії?

Я думаю, що ці історії були б популярні й серед чоловіків, якби не проблема стигматизації та стереотипів. Бо як це так — чоловік хоче дізнатися про почуття з книг? Хіба вони не мають читати тільки бізнес-літературу? Давайте просто скажемо, що ця література популярна серед людей, які втомилися від великої кількості реальних подій і шукають щось безпечне. Не всі ми здатні проживати свої емоції одразу, тому мистецтво та література дозволяють нам рефлексувати та проходити певні етапи усвідомлення.

✨ Чи відчуваєш ти умовне “зцілення”, коли читаєш ромкоми чи мелодрами, особливо якщо в особистому житті якась фігня? Як думаєш, чому так відбувається?

Не завжди. Мені здається, іноді навпаки важко читати про романтичне, особливо коли в особистому житті не складається. Бо важко проживати події книги, коли у самої щось болить.

Але так — романи для мене про зцілення, бо частіше ми читаємо про життєві проблеми звичайних людей із такими самими страхами та комплексами, тому це дозволяє трохи задуматися над своїм. Наш мозок сприймає досвід, описаний у книзі, як наш власний. Він активує ті ж ділянки, що й під час реальних подій. Мені важливо проходити через прийняття в книгах — тому так це й працює.

✨Чи віриш ти в тезу, що любовні романи створюють нереалістичні очікування від справжніх стосунків?

Ні. Я людина, яка прочитала багато романів — більше ніж 50 точно, — але це ніяк не впливає на мої очікування. Мої очікування побудовані на моїх цінностях, які справді можуть змінитися через книги, але я не буду очікувати від партнера всього, що описано в любовних романах.

✨Чому для сучасного покоління стали такими актуальними спортивні, ковбойні, наукові романи тощо? Це для тебе про бажання дослідити нову тему чи просто про новизну сетингу?

Так просто здається. Наші мами теж читали подібну літературу. Зараз ми звертаємо увагу не лише на тематику, а й на те, як це вписується в культуру. Спортивні романи існували й раніше — просто ми про них не знали. Про них або говорили погано, або не говорили взагалі 🤣

✨Як думаєш, чому більшості чоловіків так важко з читанням любовних романів?

Патріархат 🤣 Любов, почуття, інтимність, близькість — вороги цінностям патріархату. Система ставила в пріоритет раціональне, дієве, героїчне.
Дама в біді? Звісно, це й має бути в “чоловічій” літературі.

У результаті любовні романи стали символом “жіночої слабкості” замість того, щоб сприйматися як розповідь про людську близькість, уразливість і пошук сенсу.
Я рада, що зараз це змінюється, і дедалі більше чоловіків намагаються зрозуміти свої почуття, вчаться про них говорити. Треба ще кілька поколінь, щоб це змінилося (якщо це зміниться).

✨Назви свій топ романтичних історій

✨

“Божественні супротивники” — мій бальзам на душу, книга з великим, щемким та щирим коханням.

✨

“З різницею у сім років” — чуттєвий любовний роман, потрібний тим, хто зараз відчуває кризу в житті.

✨

“Шах і Мат” — історія про дорослішання, жертовність і повернення до того, що щиро любиш.

✨

Серія “Off Campus” — просто любов, що про пошуки себе, друзів і зцілення.

Мені здається, цей список може бути нескінченним

✨

Прикольно, як для різних людей однакові події відчуваються інакше. Бо я з упевненістю п’яного чоловіка думаю, що романтичні історії зробили в моїй голові дивне уявлення про стосунки. Або ж, що “за часів мам” були популярні хіба період-драми та мафіозі в обтягнутих джинсах. Головне, що завжди об'єднують думки патріархат😀

Як вам наша розмова? І з ким ще з блогерок чи авторок ви б прочитали інтерв’ю?