Заключний допис про Барселону (і не тільки)

Поїздка вийшла на троєчку, бо я підхопила якийсь іспанський ковід 😶

І через це так і не пішла дивитися на Пікассо і на пару днів менше їла устриці на місцевих ринках😐

Тож поки я в стані картоплинки, яка валяється в своєму мундирі - розкажу які дописи та інтервʼю будуть наступні🤝

⏺Розмова з Оленою Кузьміною про письменниць, патріархат і огидні терміни щодо жіночої літератури

⏺ Думки-роздуми про комічне в українській літературі. І що ми не єдиними стражданнями круті в нашій літературі😀

⏺ Друга частина спіритичного сеансу з Софією Русовою: поговоримо про її досягнення

Дуже хочу почути, чи чекаєте якогось з дописів! Не уявляєте, як я потім ношуся з тими коментарями🤭

Інколи враження, що саме в наш час найбільше літературних срачів. То Жадан десь загуляє, то книгочитунка зраду принесе😐

Тим часом: Семенка Євшан називав ідіотом, а Сріблянський дегенератом. За що? А просто, бо той видав збірку “Дерзання”, де були не типові вірші для того періоду. От один з них✨

Асфальт

Спека не можна дихать
давить горло асфальт
все те ж стареньке лихо
охрип мій альт
і я загубив упевненість
я загубив ґрунт
омаґазинив свою зверненість
і попрохав фиників фунт.

Мені дуже да, а вам?