Давно не було думок щодо письменництва, треба виправлятися. Сьогодні будуть прості істини, які ми схильні забувати.

Теорія не замінить практику

Прочитання 10-20-30 книг по теорії літератури, відвідування безлічі курсів не скасує того, що вам треба буде написати мегабайти тексту, для того щоб повноцінно опанувати різноманітні підходи, техніки і стилі письма. Мало обговорити “deux ex machina в кінці книги це погано”, потрібно написати не один, не два і навіть не три тексти, в яких вам доведеться балансувати між “небанально”, “логічно”, “цікаво” і “цілісно”, щоби по-справжньому усвідомити, як же краще уникати сюжетної броні і раптових порятунків.

Одноманітність – це не навчання

Колись я вчилася малювати, але мені було страшно братися за щось незнайоме, тому я малювала десятки і сотні анімешних дівчаток в фас. Якщо рахувати чисто витрачені години, то я мала б навчитися малювати досить гідно, але… цього не відбулося.

Навчання відбувається тільки тоді, коли ми виходимо за зону комфорту, і в текстах теж. Не пишіть тисячу описів кімнат, зупиніться на сотні, а на 101 раз потренуйтеся писати бойову сцену, постільну, полілог або, не лякайтесь, інфодамп. Чому ні? Навчіться супер-цікаво подавати складну інформацію про світ своїх книг, раптом згодиться.

Експериментуйте. Спробуйте один раз подати біографію персонажа цільним блоком від імені всезнаючого автора, інший — словами персонажа в діалозі, на третій раз — розсипте деталі і факти невеличкими згадками між інших подій.

Тренувальні нариси — не те саме, що живий текст

Писати тренувальні нариси, не підʼєднані контекстом ні до чого набагато простіше, ніж повноцінний текст. Звісно, писати їх чи ні — обирати вам. Але пишучи цілісну чернетку роману ви навчитеся більшого, ніж відпрацьовуючи сцени “у вакуумі”.

Писати потрібно більше, ніж говорити про письмо

Я сама страшно грішна за цим пунктом, але ніде правди діти. Обмін досвідом, обговорення, обдумування теорії — це класно, але хороша пропорція: на пʼять хвилин балачок півгодини письма. Мозок звикає до того, на що витрачає час, і від розмов він звикає лише до розмов. А, коли ми пишемо, мозок звикає писати.

І, як завжди, бажаю вам писати із задоволенням!

Коли їм, я зазвичай дивлюся якісь серіали. Зокрема я люблю історичні, і одним з моїх улюблених (я навіть готова пробачити абсолютно не історичні костюми і зачіски) багато років є "Тюдори" — про життя Генріха VIII. Нещодавно я почала інший серіал про той самий період: "Вовча зала", і він змусив мене про дещо задуматися.

В історичних серіалах сценаристи завжди обирають, які події вони будуть показувати, а які ні. Наприклад коли в сюжеті (я стараюся не спойлерити) історія йдеться про звинувачення в зраді, розслідування, суд, утримання в тюрмі і, нарешті, страту — і кожен з цих етапів відчувається як важливий, але... творці серіалів не показують їх усі.

Іноді вони пропускають суд. Або тюрму. Або щось інше. І в результаті дуже виграють в динаміці. Так, ці моменти можна було показати емоційно, трагічно, велично, але без них історія пульсує як серце.

Це мені нагадування: навіть хороші сцени можуть бути вирізані.

Якої довжини його волосся у ваших книгах?

Тільки нікому нічого не кажіть

Афоризми невиспаної Тетяни

Всі побігли в я побіг

Іноді хочеться завести канал куди тупо постити всі свої невдачі і все що я не встигаю

(А потім же доведеться туди також викладати звіти екранного часу, та?)

Сьогодні мав бути веселий пост, але сраний шахед прилетів у будинок, де я виросла, і щось не весело. Родина ціла і здорова, ушкодження квартири мінімальні, тож закликаю донатити на військо.

1. Збір на автівку від пані Гарбузове лате
2. Збір на живлення медикам від перекладачки Ірини Божко
3. Збір на турнікети для підрозділів ГО «Зграя» від коліжаночки з твітеру
4. Збір на ППО від пані Grumpy Readerka
5. Збір на оптичні приціли від Роршах врятує нас

Я подумала буде краще не просто кидати посилання на збір а додавати скрін того, що я долучилася. Приєднуйтеся в коментарях

Влучання у приватний дитячий садочок у Холодногірському районі, є поранені діти. На місці удару - пожежа — Терехов

Я, коли придумую сцену: Канонічна подія не можна втручатися
Я, коли пишу сцену: Боже, бідна дитинка

Подруга скинула посилання на сервіс, який дає можливість порівняти зріст своїх персонажів наочно, і я звісно ж побігла робити картинку з героями Академки

Ви теж робіть:
https://hikaku-sitatter.com/en/

Останні місяці я припинила читати книжки з літтеорії і поради письменникам. Причина не тільки в тому, що я пишу, але і в тому, що багато порад або занадто абстрактні, або навпаки занадто деталізовані.

Наприклад порада:
— Не пишіть затягнутий початок
— Що таке затягнутий початок?
— Треба щоб було не нудно, якась дія, гачок
— Яка дія, який гачок?
— Ну щось цікаве, якась таємниця чи натяк, але тільки не робіть темну невідому фігуру в плащі, про яку нічого не зрозуміло.
— Як це має виглядати?
— Не можна так прямо сказати, у всіх по-різному.

І так все. Все більше і більше я переконуюся в тому, що письменство — не математика. Не можна в ньому сто год сидіти в печері з розрахунком потім вилізти з формулою ідеального роману.

Що ж тоді я роблю натомість.

1. Придумала концепт початку.
2. Розповіла знайомим. Зібрала реакції. Краще аби концептів було декілька і обирали кращий.
3. Написала текст, як воно могло б виглядати. Подивилася, чи симпатично.
4. Знову до знайомих. Чи цікаво їм знати продовження, чи отримуєш ввічливе "мгм".

Бідні знайомі? Бідні. Але метод для мене робочий.

Зараз я працюю над своєю магістерською роботою про ринок інтернет-літератури в Україні та світі — як оригінальної, так і фанфікшену. Хочу краще зрозуміти, як ми сприймаємо сучасну літературу онлайн, що для нас важливо як для читачів і авторів, та куди цей ринок рухатиметься далі.

📝 Я створила коротке анонімне опитування. Якщо ви коли-небудь писали, читали чи просто цікавилися інтернет-літературою — мені дуже потрібна ваша думка:

🔗 https://forms.gle/rXMSzWpQNRbGtMYk8

Ваші відповіді допоможуть не лише моїй магістерці, а й дослідженню ринку інтернет-літератури в цілому.

Дякую кожному, хто виділить кілька хвилин на опитування 💞

За репости — окрема любов! 🫂

Я щойно дочитала цю книгу і відправляю її в категорію "настільних", бо я вже бачу як регулярно буду передивлятися її для організації різноманітних творчих процесів - від роботи над сайтом до написання книжок

Про що вона? Не про те, як знайти натхнення, і не про те, як накреслити історію по трьох актах. А про те, як вибудувати свій творчий процес під себе. Цікаво, що коли пішли конкретні практики, то я помічала: о, я теж до цього прийшла; або: о, я це теж робила, тільки абсолютно неправильно.

Я ще й дуже вчасно за неї взялася, бо в роботі над нашим не-дуже-таємним маленьким проєктом для письменників вже встигла припуститися організаційних помилок. Будемо негайно виправляти.

Тернопіль, Львів, Івано-Франківськ та області. Сьогодні масована атака на захід країни.

Допоможіть тим, хто воює на фронті. Дякую вам.

🔗 Банка: https://send.monobank.ua/jar/7GV3hvg5V6
💳Номер картки банки: 4874 1000 2026 7236
💰 PayPal: roman.zarichnyi@gmail.com

Роршах врятує нас | Канал про комікси

Харків сьогодні теж був під атакою, я тільки позавчора була в тому Сільпо 😢

Я не знаю жодної людини, чиєї родини не торкнуся б Голодомор чи якась інша форма радянського терору.

Нотую історії своєї родини: про корейця, що змушений був жити на Донеччині під імʼям Тихон, про заводчика коней, який помер стоячи, коли побачив, що совєти роблять з його кіньми, про жінку, яка була змушена тікати з трьома дітьми й немовлям, бо її чоловіка забрали в табори, про банкіра з Юзівки, який був змушений працювати на ворога, щоб врятувати шістьох сестер від заслання, про втрачені маєтки, мрії, посади, життя й цілі родини.

Колись, колись, колись я сподіваюся все ж знайти слова, більші за мою ненависть, щоб про все це розказати.

Любі друзі, якщо маєте можливість, то запрошую долучитись до книжкового збору. Збирають книжки у хорошому стані, продають на маркеті і 100% на збір для АЗОВ

https://www.instagram.com/p/DSR_U38DAa0/?igsh=MW9pbnQ2MGhqMm16aw==

Всі нормальні люди: ріжуть салати, донатять

Чим я зайнята в новорічну ніч: