128 бригада в обличчях, Тарас, офіцер

«Вільно володію п’ятьма мовами, до війни займався ІТ-бізнесом, але зараз моє місце тут…»

– На другий день повномасштабного вторгнення Росії ми з другом прийшли у військкомат і попросилися в Збройні Сили України. Так обидва й потрапили в 128 бригаду, правда в різні підрозділи.

Я офіцер, тому очолюю невеликий підрозділ. Займаємося своєю роботою в зоні бойових дій, колектив хоч і різношерстий, але дружній, працюємо злагоджено.

До війни я не мав відношення до армії. Сам із Закарпаття, мої батьки досі живуть у Бедевлі, що на Тячівщині. Але по суті я вже майже львів’янин. Після школи вчився у Львівській політехніці, отримав диплом магістра з міжнародних відносин і водночас закінчив військову кафедру в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Якийсь час працював у Почесному консульстві Литовської Республіки у Львові, а паралельно був перекладачем. Вільно володію англійською, угорською, чеською і, звичайно, українською й російською. Можу також спілкуватися іспанською та німецькою.

Потім перейшов у ІТ-сферу, почав будувати кар’єру там. Але як тільки Росія напала на Україну, ми з другом усе кинули й приїхали на Закарпаття у військкомат. ІТ-бізнес я передав своєму операційному директору, і він досі успішно функціонує. Працюють люди, отримують зарплату, сплачують податки, займаються волонтерством, допомагають армії. Вважаю, що в тилу економіка має працювати.

А я поки в 128 бригаді, моє місце тут.

Новина на сайті бригади

З першого пострілу: «Закарпатський легіон» із відстані понад 20 кілометрів вразив рашистську ціль із гаубиці зразка НАТО

Артилеристи 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади влучили в пункт дислокації командного складу одного з підрозділів росармії.

Знищений військовий позашляховик із позначкою «Z» і кілька рашистів, що знаходилися поряд.

Постріл здійснений із гаубиці, що надійшла в Україну в рамках допомоги від країн НАТО.

На уповільненому відео з дрона видно приліт снаряда 155 калібру й момент потужного вибуху. Ціль знаходилася на відстані понад 20 кілометрів, тому влучний постріл наочно демонструє високоточність новітньої зброї, яка надійшла й продовжує надходити в Збройні Сили України.

128 бригада в обличчях, Іван – командир гармати, старший сержант

«Під час одного з боїв танк мого сина витримав два влучення в башту…»

– Я мобілізований у бригаду в лютому, одразу після повномасштабного вторгнення Росії. У 2014 – 2015 теж воював проти русні і теж у самохідній артилерії. А поміж тим працював завідувачем народного дому (будинку культури) на Львівщині й паралельно вчителював у музичній школі – вчив дітей гри на баяні.

У нас багато бойових виїздів – стріляємо по ворогу із закритих позицій на відстань до 15 кілометрів. Часто не бачимо цілі, але в цьому є й своя родзинка.

Працюємо з нашими самохідками, але якщо отримаємо натівські, дуже швидко освоїмо їх. Хлопці вже самі шукають в інтернеті, як вони працюють, вивчають нюанси дистанційно.

Повну новину читайте на сайті бригади