маємо вже матеріал з відкриття виставки Володимира Буднікова «Час війни» у львівському Музеї модернізму
запрошуємо до читання
запрошуємо до читання
❤16👏2
помер художник Юрій Кобенко,
про це повідомила його дружина Зоряна Zoza Гребенюк-Кобенко на своїй сторінці у Facebook
про це повідомила його дружина Зоряна Zoza Гребенюк-Кобенко на своїй сторінці у Facebook
😢13
▪️Qui etpele vin, 2021
▪️Смерть на мирному пасовищі, 2022
▪️30на40, 2021
▪️hasta la victoria siempre viva la revolucion, 2022
by Юра Кобенко
▪️Смерть на мирному пасовищі, 2022
▪️30на40, 2021
▪️hasta la victoria siempre viva la revolucion, 2022
by Юра Кобенко
❤10👍2
Сьогодні вітаємо з днем народження художника-абстракціоніста
Тіберія Сільваші!
Тіберій Йосипович народився 13 червня 1947 року у Мукачево (Закарпатська область). Він — організатор, головний ідеолог і учасник артгрупи «Живописний заповідник». У 1993 році відбулася перша персональна виставка Тіберія Сільваші в галереї «Espace Croix-Baragnon» у Тулузі. Потім були численні персональні та групові виставки в Києві, Москві, Відні, Мюнхені, Парижі та інших містах Європи
Тіберія Сільваші!
Тіберій Йосипович народився 13 червня 1947 року у Мукачево (Закарпатська область). Він — організатор, головний ідеолог і учасник артгрупи «Живописний заповідник». У 1993 році відбулася перша персональна виставка Тіберія Сільваші в галереї «Espace Croix-Baragnon» у Тулузі. Потім були численні персональні та групові виставки в Києві, Москві, Відні, Мюнхені, Парижі та інших містах Європи
❤16
«Багато років тому я написав: «Живопис – це шлях додому…».
Я вийшов з дому, криком сповістивши Богові й людям, що я вже тут. Я хотів бути. Брати світ і заповнювати його собою. Сповнений гординею і охоплений сумнівами, я хотів бути собою. Я, я, це я… Але те, чим я є, неминуче помре, бо підвладне часові, і перетвориться в ніщо. Але трапилося і повторюється кожного разу біля полотна – інше народження. І грішною, недосконалою рукою я додаю свою частку Кольору до спільного нашого Полотна. Я йду додому, де ніхто не запитає, хто я, звідки і де був.
І буду тим, хто я є.
А за спільним столом сидять усі Живописці.
І усміхаються мені. Я сподіваюсь…»
Тіберій Сільваші, з есе «Живописець», 1993 – 1996 рр.
Я вийшов з дому, криком сповістивши Богові й людям, що я вже тут. Я хотів бути. Брати світ і заповнювати його собою. Сповнений гординею і охоплений сумнівами, я хотів бути собою. Я, я, це я… Але те, чим я є, неминуче помре, бо підвладне часові, і перетвориться в ніщо. Але трапилося і повторюється кожного разу біля полотна – інше народження. І грішною, недосконалою рукою я додаю свою частку Кольору до спільного нашого Полотна. Я йду додому, де ніхто не запитає, хто я, звідки і де був.
І буду тим, хто я є.
А за спільним столом сидять усі Живописці.
І усміхаються мені. Я сподіваюсь…»
Тіберій Сільваші, з есе «Живописець», 1993 – 1996 рр.
❤10