#throwback у грудні 2021 р. Національний музей у Львові презентував проєкт «Красота барвности. Виставка української кольорової графіки». На ній була унікальну нагода вперше побачити одразу два автопортрети Ольги Плешкан (1898-1985), які початково були на одному аркуші паперу - на лицьовій стороні та на звороті.
Якість твору дозволила реставраторам здійснити обережне розшарування паперу та дублювання зображення на нову основу. Тоді обидві сторони представили до огляду як два окремі завершені твори.
Автопортрети Ольги Плешкан, створені у 1930-х роках під час її навчання в Школі Олекси Новаківського, вони мовби презентують два різних настрої художниці. Один із них – світлий і мрійливий, а інший (той, що на звороті) – більш насичений, темний, зі сповненим рішучості поглядом.
Якість твору дозволила реставраторам здійснити обережне розшарування паперу та дублювання зображення на нову основу. Тоді обидві сторони представили до огляду як два окремі завершені твори.
Автопортрети Ольги Плешкан, створені у 1930-х роках під час її навчання в Школі Олекси Новаківського, вони мовби презентують два різних настрої художниці. Один із них – світлий і мрійливий, а інший (той, що на звороті) – більш насичений, темний, зі сповненим рішучості поглядом.
❤12👍1
Варіанти:
Anonymous Poll
12%
Генрик Штренг/Марек Влодарський
31%
Роман Сельський
36%
Карло Звіринський
21%
Зеновій Флінта
українське мистецтво допомагає ЗСУ:
50 ВАЛЬКІРІЙ РАЗ… 50 ВАЛЬКІРІЙ ДВА…: НА АУКЦІОНІ ВТОРГУВАЛИ МАЙЖЕ 3 МІЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ НА БЕЗПІЛОТНИКИ
про пророчу роботу Владислава Шерешевського, процес ініціації в таїнство борщу від Олени Грозовської та новий музей читайте в нашому матеріалі
50 ВАЛЬКІРІЙ РАЗ… 50 ВАЛЬКІРІЙ ДВА…: НА АУКЦІОНІ ВТОРГУВАЛИ МАЙЖЕ 3 МІЛЬЙОНИ ГРИВЕНЬ НА БЕЗПІЛОТНИКИ
про пророчу роботу Владислава Шерешевського, процес ініціації в таїнство борщу від Олени Грозовської та новий музей читайте в нашому матеріалі
❤13🔥1
мистецький дует KREIDA присвятив перфоманс всім загиблим у Маріуполі
МИ ЛИШЕ ЦИФРИ: У ТЕЛЬ-АВІВІ ВИКОНАЛИ ПЕРФОМАНС, ЩОБ ПРИВЕРНУТИ УВАГУ ДО ГЕНОЦИДУ УКРАЇНЦІВ
відео і розповідь митців про символізм акції у нашому новому матеріалі
МИ ЛИШЕ ЦИФРИ: У ТЕЛЬ-АВІВІ ВИКОНАЛИ ПЕРФОМАНС, ЩОБ ПРИВЕРНУТИ УВАГУ ДО ГЕНОЦИДУ УКРАЇНЦІВ
відео і розповідь митців про символізм акції у нашому новому матеріалі
👏11😢2👍1
17 червня 2005 року у Києві померла художниця Тетяна Яблонська. Їй було 88 років
сьогодні опублікуємо спогад Тетяни Нилівни про її поїздку до Флоренції, і про те, чому картина "Вечір. Стара Флоренція" не потрапила до збірки жодного музею в Україні
📝…як я любила, втомившись після цілоденної ходи по Флоренції, сісти біля вікна своєї «камери», як тут називають номери готелів, спокійно дивитися у вікно на вечірнє місто і згадувати, згадувати. У чистому золотому повітрі свистять стрижі, перекреслюючи небо. Переді мною — цілий лабіринт вузеньких вуличЧерепичні дахи мальовничо туляться під різними кутами, створюючи своєрідний візерунок. Його завершує велич собору Санта-Кроче, Пантеон Італії. Тут похований Мікеланджело, що так багато зробив для Флоренції. Над Флоренцією височіє її найголовніший головний убір — купол Санта-Марія дель Фіоре. На моїй картині він зображений збоку, праворуч, у віддзеркаленні вікна, хоча насправді його звідси не видно навіть у віддзеркаленні. Але не може бути образу Флоренції без цього купола. Ось я і зважилася на цю «неправду» заради правди самого міста. У лівому верхньому куті, у вікні, зображена частина форту, який будувався також під керівництвом Мікеланджело, коли Флоренція готувалася до війни, здається, з іспанцями. Це вже за Арно, на тому боці річки. У вікні ліворуч — башта замку Палаццо Веккіо — він справді там і віддзеркалювався.
Я люблю цю картину. Я хотіла, щоб її придбало наше Міністерство, і я могла би прийти до неї в музей, сісти перед нею і згадувати, згадувати.
Картину виставили на якійсь виставці в Москві. Можливо, і на академічній. Не пам'ятаю. Знаю тільки, що її там оцінили і надіслали мені бланк для переказу грошей. Сума, пам'ятаю, була досить помірна. Я прийшла в наше Міністерство культури, до завідувача тоді відділу образотворчого мистецтва Юрія Євдокимовича Баликова. Я показала йому пропозицію Мінкульту СРСР і попросила перезакупити цю картину за тією ж ціною для українського музею, бо вважаю її своєю творчою удачею, і мені б дуже хотілося, щоб вона була в Києві. Він порадився із вищим начальством і відповів мені категоричною відмовою, сказавши дуже виразно і сухо, що ця робота їм не потрібна. Я пішла, як обпльована.
А через деякий час за картину «Стара Флоренція», як за один з найкращих творів, виконаних того року мені вручили медаль Академії мистецтв, що дало мені право знову поїхати в Італію, у Флоренцію...
сьогодні опублікуємо спогад Тетяни Нилівни про її поїздку до Флоренції, і про те, чому картина "Вечір. Стара Флоренція" не потрапила до збірки жодного музею в Україні
📝…як я любила, втомившись після цілоденної ходи по Флоренції, сісти біля вікна своєї «камери», як тут називають номери готелів, спокійно дивитися у вікно на вечірнє місто і згадувати, згадувати. У чистому золотому повітрі свистять стрижі, перекреслюючи небо. Переді мною — цілий лабіринт вузеньких вуличЧерепичні дахи мальовничо туляться під різними кутами, створюючи своєрідний візерунок. Його завершує велич собору Санта-Кроче, Пантеон Італії. Тут похований Мікеланджело, що так багато зробив для Флоренції. Над Флоренцією височіє її найголовніший головний убір — купол Санта-Марія дель Фіоре. На моїй картині він зображений збоку, праворуч, у віддзеркаленні вікна, хоча насправді його звідси не видно навіть у віддзеркаленні. Але не може бути образу Флоренції без цього купола. Ось я і зважилася на цю «неправду» заради правди самого міста. У лівому верхньому куті, у вікні, зображена частина форту, який будувався також під керівництвом Мікеланджело, коли Флоренція готувалася до війни, здається, з іспанцями. Це вже за Арно, на тому боці річки. У вікні ліворуч — башта замку Палаццо Веккіо — він справді там і віддзеркалювався.
Я люблю цю картину. Я хотіла, щоб її придбало наше Міністерство, і я могла би прийти до неї в музей, сісти перед нею і згадувати, згадувати.
Картину виставили на якійсь виставці в Москві. Можливо, і на академічній. Не пам'ятаю. Знаю тільки, що її там оцінили і надіслали мені бланк для переказу грошей. Сума, пам'ятаю, була досить помірна. Я прийшла в наше Міністерство культури, до завідувача тоді відділу образотворчого мистецтва Юрія Євдокимовича Баликова. Я показала йому пропозицію Мінкульту СРСР і попросила перезакупити цю картину за тією ж ціною для українського музею, бо вважаю її своєю творчою удачею, і мені б дуже хотілося, щоб вона була в Києві. Він порадився із вищим начальством і відповів мені категоричною відмовою, сказавши дуже виразно і сухо, що ця робота їм не потрібна. Я пішла, як обпльована.
А через деякий час за картину «Стара Флоренція», як за один з найкращих творів, виконаних того року мені вручили медаль Академії мистецтв, що дало мені право знову поїхати в Італію, у Флоренцію...
😢15👍7👏1