22 червня 1897 року на Сумщині народився український художник та педагог Олександр Сиротенко. Дитинство та юність його пов’язані з Конотопом, де жив батьківський рід художника – козаки-сироти, що оселилися тут ще у XVIII столітті. З 1913 по 1918 роки Сиротенко навчався у Київському художньому училищі, був у класі Федора Кричевського. Отримавши диплом, він повернувся до Конотопу і стає керівником студії образотворчого мистецтва при Конотопських залізничних майстернях. Згодом на запрошення Кричевського вступає до його майстерні станкового живопису в Київському художньому інституті (до 1923 р. - Українська Академія Мистецтв), де він вчився від до 1927 р. Завершив навчання в аспірантурі Харківського художнього інституту.

Загальновизнаним твором українського живопису перших десятиліть ХХ століття є полотно Олександра Сиротенка “Відпочинок” (1927, NAMU) – програмна картина була представлена до захисту як дипломна робота. Це був перший системний випуск живописної майстерні Федора Кричевського, студенти якої пройшли послідовно всю художню й освітню програми від першого до останнього курсів.

З 1934 року Сиротенко працював викладачем у Київському художньому інституті, де 1947 року отримав звання професора. Серед його учнів були відомі живописці О. Лопухов, В. Одайник, Т. Голембієвська, В. Рижих, В. Гурин та інші.

Феномен Сиротенка – людини, художника і педагога – створення цілої мистецької династії. Два покоління талановитих живописців стали його неформальними учнями і послідовниками: дочка Надія Сиротенко (1920-2005), зять Олександр Вовк (1922-2004) і онук Сергій (народився у 1958 році).

Все життя художник багато і плідно працював. Він малював завжди і всюди.

/створено з використанням матеріалів з Бібліотеки Українського Мистецтва/

🕳«Нора», 1993
Максим Мамсіков

добраніч 🤞🏼

🚨«Повітряна тривога», 2022
Настя Літепла

[доброго] ранку 🤬

не нехтуймо правилами безпеки; укриття, правило двох стін і все таке

👷‍♀️23 червня - Міжнародний день
жінок-інженерів

ініціатива для підвищення обізнаності та профілю жінок у ролях STEM (наука-технології-інженерія-математика)

«Інженерка конструкторського бюро», 1970-ті рр.

алюмінієвий барельєф інженерки конструкторського бюро у стилі соцреалізму - частина тетраптиху (інші частини - "Сталевар", "Токар", "Монтажник"), який прикрашав фойє Нікопольського кранобудівного заводу до 1980 року.

2020 року усі частини панно були розпродані на аукціоні Violity

минули ті часи, коли мода - це лише про сукні… у ХХІ столітті про моду вже прийнято говорити без жодних застережень, як про мистецтво

мода жваво зачіпає актуальні проблеми суспільства, емоційно впливає на свою аудиторію, вона навчилася «говорити» настільки промовисто, що з її допомогою можна висловитися практично на будь-яку тему. Підтвердження цього ми щодня бачимо і про це читаємо на каналі cimetière

основна тема блогу - українські модні бренди, їхня історія, специфіка, засновники. Тут ви також знайдете лукбуки нових й давніх колекцій наших дизайнерів

особливу увагу авторка приділяє мистецькій стороні, бо часто для дизайнерів джерелом натхнення стають українські маловідомі митці. Для неї радість та натхнення розкривати деталі їхньої творчості на каналі у постах. Дописи, зазвичай, довгенькі (до цього треба бути морально готовим), але читаються на одному диханні

дизайнерів одягу тепер називають сучасними митцями, їхні покази потроху еволюціонують в перфоманси, а моделі одягу - в артоб‘єкти. Слідкуємо за усіма цими процесами на каналі cimetière і ви підписуйтеся 😉