#адміноффтоп
ми тут нещодавно писали про те, що українська мисткиня Олеся Трофименко створила оформлення для кутюрного показу Dior. Так от, не могли не помітити, що в інтернетах несеться зрадонька, мовляв, «українська колекція Dior створена у співпраці з Трофименко пронизана наративами a la russ» і все таке
значить, тут така штука - ніде, в жодному дописі і прес-релізі DIOR не йдеться про те, що це «українська колекція»
колекція одягу почала створюватися задовго до рішення запросити пані Трофименко до співпраці по оформленню шоу. Мисткиня займалася виключно сеттінгом шоу, декораціями
ми не fashion-експерти, тому коментувати вбрання не будемо, але якщо чисто по враженнях, то закиди щодо a la russ, то трохи «натягування сови на глобус», бо так само можна говорити і про мотиви італійського барокко та стилістику англійського придворного вбрання 17-18 ст. у цій колекції, а вони хронологічно передують феномену a la russ
що ж стосується участі пані Трофименко у події, то комунікація дому Dior і музею Родена, де показ відбувся, була абсолютно однозначною і зрозумілою - українська художниця для створення декорацій надихалася мотивами української народної вишивки та образами «дерев життя» на традиційних гаптованих рушниках. З такої колаби можна лише порадіти
до речі, «зрадонька» ця почалася одночасно з великим викриттям джерела натхнення Віти Кін для колекції GUCCI, але це вже зовсім інша історія, як то кажуть
ми тут нещодавно писали про те, що українська мисткиня Олеся Трофименко створила оформлення для кутюрного показу Dior. Так от, не могли не помітити, що в інтернетах несеться зрадонька, мовляв, «українська колекція Dior створена у співпраці з Трофименко пронизана наративами a la russ» і все таке
значить, тут така штука - ніде, в жодному дописі і прес-релізі DIOR не йдеться про те, що це «українська колекція»
колекція одягу почала створюватися задовго до рішення запросити пані Трофименко до співпраці по оформленню шоу. Мисткиня займалася виключно сеттінгом шоу, декораціями
ми не fashion-експерти, тому коментувати вбрання не будемо, але якщо чисто по враженнях, то закиди щодо a la russ, то трохи «натягування сови на глобус», бо так само можна говорити і про мотиви італійського барокко та стилістику англійського придворного вбрання 17-18 ст. у цій колекції, а вони хронологічно передують феномену a la russ
що ж стосується участі пані Трофименко у події, то комунікація дому Dior і музею Родена, де показ відбувся, була абсолютно однозначною і зрозумілою - українська художниця для створення декорацій надихалася мотивами української народної вишивки та образами «дерев життя» на традиційних гаптованих рушниках. З такої колаби можна лише порадіти
до речі, «зрадонька» ця почалася одночасно з великим викриттям джерела натхнення Віти Кін для колекції GUCCI, але це вже зовсім інша історія, як то кажуть
❤18👍2
15 липня 1919 народився Олег Соколов
— художник, графік, піонер нонконформізму в СРСР; митець, який стояв біля витоків "другого Одеського авангарду"
з 1935 до 1939 Соколов навчався в Одеському художньому училищі у класі Теофіла Фраєрмана. Після Другої світової продовжив навчання у Львівському інституті декоративно-прикладного мистецтва. Після повернення до Одеси, Олег Аркадійович працював художником на Одеському автоскладальному заводі, а з 1955 року став науковим співробітником Одеського музею західного і східного мистецтв. Згодом очолив у ньому експозиційний відділ. Працював у цій інституції аж до смерті.
Олег Соколов створював цикли графіки, захоплювався оп-артом, абстракцією, перебував у пошуках зв'язків між кольором, композицією і музикою. Ці мистецькі пошуки, що наче були продовженням експериментів об'єднання "Мир Искусства", проходили щаблі захоплення графікою Обрі Бердслі, Вазареллі, Ропса і японською гравюрою та передували пошукам нонконформістів 1970-х, концептуалістів 1980-х...
— художник, графік, піонер нонконформізму в СРСР; митець, який стояв біля витоків "другого Одеського авангарду"
з 1935 до 1939 Соколов навчався в Одеському художньому училищі у класі Теофіла Фраєрмана. Після Другої світової продовжив навчання у Львівському інституті декоративно-прикладного мистецтва. Після повернення до Одеси, Олег Аркадійович працював художником на Одеському автоскладальному заводі, а з 1955 року став науковим співробітником Одеського музею західного і східного мистецтв. Згодом очолив у ньому експозиційний відділ. Працював у цій інституції аж до смерті.
Олег Соколов створював цикли графіки, захоплювався оп-артом, абстракцією, перебував у пошуках зв'язків між кольором, композицією і музикою. Ці мистецькі пошуки, що наче були продовженням експериментів об'єднання "Мир Искусства", проходили щаблі захоплення графікою Обрі Бердслі, Вазареллі, Ропса і японською гравюрою та передували пошукам нонконформістів 1970-х, концептуалістів 1980-х...
🔥13👍2❤1
Олег Соколов (1919-1990)
🔹"Конструкція поеми", 1972
🔹без назви, 1973
🔹"Я чую пульсування крові і гуркіт зірок, що мчать", 1974
🔹Робот, 1978
🔹без назви, 1975
/твори з приватної збірки/
🔹"Конструкція поеми", 1972
🔹без назви, 1973
🔹"Я чую пульсування крові і гуркіт зірок, що мчать", 1974
🔹Робот, 1978
🔹без назви, 1975
/твори з приватної збірки/
❤40
впродовж 2014–2015 років Марина Скугарєва намалювала лише ці три живописні картини
натюрморти з квітами створено під впливом воєнних дій у розпал війни на сході України. Ці роботи, виконані в агресивному контрастному колориті, відтворюють емоційний стан авторки, її потрясіння від війни і загибелі людей
🔹"16 липня", 2014
🔹"12 липня", 2014
🔹"Люпин", 2015
натюрморти з квітами створено під впливом воєнних дій у розпал війни на сході України. Ці роботи, виконані в агресивному контрастному колориті, відтворюють емоційний стан авторки, її потрясіння від війни і загибелі людей
🔹"16 липня", 2014
🔹"12 липня", 2014
🔹"Люпин", 2015
❤12😢9👍1
у Генеральному штабі ЗС України повідомили, що жінок братимуть на військовий облік лише за їхньою згодою
"У тирі", 1932
Семен Йоффе
"У тирі", 1932
Семен Йоффе
👍21🔥6❤2😁2
поки верстаємо ексклюзивну статтю про виставку Примаченко народився от такий мемчик ⬇️