Ой, це щось прям цікаво звучить!

Принц не вбиває дракона і не рятує принцесу, натомість принцеса сама має все вигрібати)

Читала опис, і мені це нагадало фільм Netflix Damsel, який хотіла подивитись, аж тут виявилось, що це якраз кіноадаптація книги, в головній ролі Міллі Боббі Браун (11 з Дуже дивних справ)

Але книжки щось немає в наявності на сайті, що ж, почекаємо)

UPD: оновили інфу на сайті, доступна для замовлення)

Якось так сталось, що зараз в процесі 4 книги одночасно)) Це не те щоб дуже нестандартна для мене ситуація, яка зазвичай трапляється, якщо нападає нечитун, або книги, які я читаю, не так сильно мене поглинають.

⁃ Раніше вам писала, що кайфую від фанфік All the Young Dudes. Ця історія мене абсолютно захопила, я б читала і далі і, мабуть, вже б дочитала, але колеги, з якими разом ми читаємо і обговорюємо, стримують мене як можуть 🙈

До того ж я плутаюсь в тому, що в який момент відбувалось, боюсь заспойлерити їм і через це не можу нормально обговорювати, тож пригальмувала, і з якийсь місяць не маю читати його взагалі — вони зараз тільки на 3 курсі, а я закінчила 6й якраз.

⁃ Тому я спробувала почати англійською фанфік за Драміоною The Disappearances of Draco Malfoy
— далі не спойлер для тих, хто повністю читав канон, але про всяк сховаю для тих, хто не читав (хто ви???) що сталось б, якби Драко не вбив Дамблдора. Є тільки проблемка — з канону мене страшенно бісить Драко, і я ніколи не шиперила його ні з ким)) Тому не знаю, чи осилю його, поки йде повільно)

⁃ Прочитала одну главу з Мистецтва відпочинку. Це нонфік, а в мене з ними складні стосунки))
Книга власне про те, які найкращі способи, щоб відпочити і відновитись, бо я останнім часом відчуваю, що не працювати не дорівнює відпочивати)) Читається легко, але мені треба потрошку, щоб перетравлювати)

⁃ Ще вчора вранці я б вам сказала, що в мене розпочата ще одна художня книжка, а я думаю, що б його ще почати, але там вже понеслось активно, то розкажу вам про неї окремо :)

З художки в мене зараз Дейзі Джонс і the Six — від Тейлор Дженкінс Рід, авторки 7 чоловіків Евелін Гʼюго.

Це історія музичного гурту та співачки, яка до них доєднується.

Спочатку якось повільно йшло, але вчора взяла з собою на пляж, читала там і в дорозі, тож вже затягнуло!

Написано в форматі інтервʼю — читаєш переважно по кілька фраз-абзацу від різних учасників, незвично для мене, але цікаво! І ще подобається підмічати, як різні персонажі зі своєї точки зору розповідають про події, а в деяких речах їх точки зору суперечать одна одній :)

Їздимо з ними на концерти, в тури та на записи в студії, дізнаємось, що відбувається за лаштунками, знайомимось з буремним життям артистів…

І кілька цитат, які мені зайшли:

Якщо почуття можна передати словами — гріш ціна такому почуттю.

Спершу ти проводиш для себе ту уявну межу й віриш, що ніколи її не переступиш. А потім переступаєш. І тобі відкриваються дуже небезпечні знання: по-перше, правила можна порушувати, по-друге, від цього кінець світу не настає.
І от спочатку в тебе була чітка межа — товста чорна лінія. Ти раз по раз її переступаєш, і вона блідне, марніє.
Тоді одного дня ти роззираєшся й думаєш: «По-моєму, тут колись була проведена межа. Чи ні?».

Світ належав чоловікам. Чоловіки заправляли всім, а особливо в музичній індустрії. Пробитися туди можна, лише якщо отримаєш від якогось хлопа зелене світло. Було тільки два способи дістати їхнє схвалення.
Перший: поводишся як вони, по-чоловічому. От я й обрала шлях пацанки. Другий: поводишся як принцеска, кокетуєш, хіхікаєш, війками кліпаєш. Таке чоловікам більше до вподоби.
Проте Дейзі від самого початку йшла власним шляхом.
Вона не належала ні до першої, ні до другої категорії.
У неї на лобі було написано: «Я така, яка є. Щось не подобається — до побачення».

Yes please🙌

Поділюсь з вами цією прекрасною підбіркою книжкових мемів з іншого каналу)