Yes please!

Дочитала Таємну історію сьогодні!!!

September goals ✅
Може, встигну ще щось прочитати, але пушити себе в це не буду)

Змішані почуття, постараюсь скоро повернутись до вас з більш притомними враженнями)

Якщо в двох словах, для мене ця книга хитра та неоднозначна, темна та загадкова з післясмаком, що мене десь надурили 😅

Привіт, давно не бачились🤗

Не писала, бо чекала, поки визріє оцей відгук про Таємну історію, а він все ніяк не визріє. Вимбачте(
Зрозуміла, що мої думки вже більше не уляжуться, а тепер є шанс, що я ще більше забуду, про що там взагалі було.
Тому днями напишу так, як відчувається, хоча й думаю, що не буду задоволена цим оглядом, але better done than perfect 🤷‍♀️

Останнім часом мало читаю — чи то книжки такі, чи період такий, чи занадто захопилась серіалами: додивилась This summer I turned pretty, проревіла весь другий сезон, а тепер почала новий сезон Sex Education.

В вересні читала дві книги — нашумілу від Тома Фелтона aka Драко Малфоя (читаю її англійською потихеньку), та Котяче моджо. Десь на 20% в кожній з них. Нон-фікшн зараз заходить гірше за художку, фіксую, що читати хочеться останнім часом більше для задоволення, ніж для саморозвитку.

Іноді дивлюсь на інші книжкові блоги, і тригерять більші списки прочитаного за місяць в них. Нагадую собі, що це не змагання.
А ще сумно, коли читають щось, що мені в паперовій версії не так просто дістати закордоном, а електронки немає, а відгуки кльові, і я теж хочу прочитати, а мої 10 куплених і не прочитаних книжок осудливо на мене дивляться в цей момент 👀
Задумуюсь про те, щоб дуже обмежити споживання книжкоблогового контенту))

Така от рефлексія сьогодні. Приємного вам дня і цікавих книжок!

І поділюсь таким іронічним фото з вами 🥰

Так я

Я дуже вчасно знайшла той мем, бо зараз це я…

Трохи осінь, трохи знижки, але замовила дві книжки!

П’ятеро — фантастичний детектив про майбутнє, в якому можна обрати, в якому тілі ти будеш жити — це дає різну кількість років та якість життя. Робітники, гедоністи, андроїди… та комуни, де ти кілька годин володієш своїм тілом, а в інший час ділиш його з іншими людьми (схоже на Біллі Міллігана, чи не так?)

Мене заінтригував сюжет та відгуки, а також вчорашня знижка в 35% 😅Тому я поспішила вхопити вчора.

На додачу закинула Рецепт ідеальної дружини — про нього говорять, що є вайб «Чому жінки вбивають», а я обожнюю цей серіал.

Думаю щось ще вже взяти, а моя подруга в Україні це накопичить і вишле вже пізніше одним махом (дякую тобі, люба!). Я все одно чекаю ще в кінці жовтня осінню чашечку від простомиколки (там ще є, раптом вам теж треба).

До речі, книга Драко Малфоя Тома Фелтона вже бадьоріше мені йде з того моменту, де він більше розповідає про свій досвід з ГП. Я вже на 40% відсотках! Кричу з тих моментів, як до нього підходили люди і на серйозі критикували за те, що він така скотиняка і буллить Гаррі :D

Отака краса буде! Сподіваюсь, в житті не гірша 🥰

Ну це космос!

Зібралась з силами і написала вам огляд на Таємну історію!
Це було скоріше потрібно, аніж приємно, але тепер є відчуття завершеності та того, що мені все-таки є, що сказати)
Зараз буде!

«Таємна історія», Донна Тартт

Початок, якого я досі не зустрічала ніде — з перших сторінок ми стаємо свідками вбивства, що вже сталось, зустрівши і жертву, і вбивець.

Чому ж ця історія таємна, якщо все так на виду?

Першу половину книги нам показують, що передувало цим подіям. Що може змусити вбити одного зі своїх приятелів? Що може стати виправданням такого жахливого вчинку?

Другу половину книги ми будемо спостерігати, як можна жити після скоєного. Чи мучитиме сумління? Чи персонажі шукатимуть собі виправдання? Чи можна забути та прийняти це як щось нормальне, як те, що не могло не статись? І що робити, коли вас почнуть підозрювати?

Історія цього вбивства — це одна таємна історія. Але вона тут не одна. В багатьох є свої секрети, але жодну маску не вдасться носити вічно, і правда все одно випливе назовні.