Можливо це не мені одному знайоме, але часто в розмові з товаришами ловлю себе на неприємній думці, що наш діалог складається з почергових розповідей і тез, які є продовженням своєї ж тези до того, як заговорив співрозмовник. Умовно хтось розповідає за рибалку, а хтось за двигун, і по черзі кожен розповідає за своє. В діалозі майже відсутні поточнюючі питання, інколи тільки емоційні охи-ахи, і різні «та да, єб@ть.. ну от, так а в мене..».

Мабуть це бажання поділитись тим, що болить- це нормально, і добре що є ті, з ким можна порозмовляти замість дзеркала (хоча Гофман завдяки розмовам на самоті і став відомим🤔), але якось сумно від цього розуміння, бо з дитинства я хотів стати хорошим слухачем, і я вмію бути ним, але останнім часом всі розмови або такі, або зустрічі проходять майже в тиші.

Є ще неприємне спостереження, яке стосується розмов: дуже часто в моменти відсутності настрою, або навіть не бажання знаходитись в компанії, на противагу бажанню помовчати і бути на самоті довгі промови і жарти так і сипляться, і цей потік не зупинити. Найнеприємніше- розуміти цей дисонанс і задаватись внутрішнім питанням «а хулі я такий «веселий», дохуя весело чи шо?».

Ну і «розмови» в тиші- добре що є ті, хто можуть побути твоїм «дзеркалом», або запросити тебе побути в ролі їх «дзеркала», послухати твої жарти, коли обом не дуже то й весело, і розуміючи це все все одно знаходити час щоб посидіти і повтикати разом без зайвих слів.

Жити в соціумі- теж треба вчитись і вміти)

Хто слідкує за моєю інстою ще з Афгану знає що я повторюю про те, що мені щастить на людей. Попри відсутність друзів, зміну оточення і тд, мені все одно неймовірно щастить на людей.(тьфу-тьфу)
Колись я може поіменно і поподійно розпишу про те, наскільки мені щастить. Як завдяки такій фортуні(хоча колись з одним товаришем ми цю тему розбирали, і прийшли до теорії що фарт на людей- наслідок особистих характеристик, які будують твоє оточення) я робив те, що вважалось майже неможливим, потрапляв туди, куди і не шукав навіть точок входу, і тд.
Можливо навіть розповім про історію як завдяки ось цим «випадковим» знайомствам буквально за 4 дні була розроблена бездоганна операція по, чисто технічно, викраденню, а по факту поверненню людини(маленької) батькові, з Маріуполя(ще до повномасштабки) і переправленню за кордон.
(Звісно це вигадана історія, і спойлер- закон порушений не був по ітогу).

Ну все, доба до кінця війни)))

..маленької і до початку світової 😁

Насправді не здивуюсь, якщо Трамп дійсно потужно ввійде в історію, тільки не як людина, яка припинила війну в Європі, а яка закінчила Pax Americana. І через років пʼять всі сидітимуть тримаючись за голову і дивлячись на нову мапу світу, з новими кордонами Європи, Азії, на Близькому Сході і повторятимуть відому фразу Коломойського.

P.S. А як же хочеться вірити в диво і помилитися..)

Не вішайте носа, нам своє робить)

Нуніхуясобіблядь

Блін, ну що за скам? Як можна було не назвати конкретну дату, навіщо так людей обманювати?

P.S. В цієї гадалки більше переглядів, аніж в медіа, в яке деражава вкинула 100лямів. Лол.


Навіть у мене більше переглядів історій, а я за це і копійки не отримав((((

https://www.nytimes.com/2024/11/07/world/europe/europe-leaders-hungary-trump-germany.html?smid=tel-nytimes

Безкінечна стурбованість і політика умиротворення.

Але Орбан в чомусь дійсно правий, тільки світ не мінятиметься в майбутньому, а вже міняється швидше, ніж вони на те розраховували.

Сьогодні забороняю помирати

Разведчик РДК Андрей «Крест» эвакуирует с Волчанского агрегатного завода раненого командира штурмовой группы Даниила «Крюгера».

«Креста» не остановили два сброса с вражеского дрона и он героически продолжил спасать товарища.
В итоге оба погибают под вражескими скидами.

Быть воином — жить вечно!

Трохи на подумати.

Є дві сторони у війні, перша і друга(далі ПершаСторона(ПС) і ДругаСторона(ДС)): в однієї, ПС, та що напала, часто звучить теза що ДС настільки першу не любить, що через анальний отвір монтажну піну задувають полоненим, відрізають генеталії, розпинають дітей в трусиках, чим пояснюється страх військових ПС здаватися в полон.

Також варто відмітити що у війську цієї першої сторони доволі обмежене використання телефонами. Тобто далеко не кожен має смартфон з собою на позиції.

Відносно ж низька кількість СЗЧ з окопів пояснюється вже широковідомою практикою «обнулєнія» своїми ж.

Є друга сторона, ДС, в якої свобод аж за край: і сзчшники інтервʼю роздають, і телефонують з позиції по мобільному зв’язку щоб нагадати дружині щось, і терабайти контенту з передової, в тому числі з полоненими представниками першої сторони.

І ось дуже цікава закономірність вимальовується- в ПС, яка звинувачує ДС у жорстокості і у всіх можливих жахах, попри обмежене використання телефонів, вже сотні злитих відео, на яких вони ріжуть опонентам голови, відрізають геніталії, протинають мечами, розстрілюють поодиноких полонених і групами, на позиціях і в тилу, озброєних і навіть роздягнутих і звʼязаних.

В другої сторони ж, в якої, я нагадаю, у кожного телефон і «воля вольная», за всю війну буквально кілька випадків де хлопці прибігли до розстрілу або леза(і то, не відрізали голову, а одне відео де в око встромили ніж).

Теж саме стосується полонених: представники ПС повертаються з полону доглянуті, ситі, румʼяні і розповідають як їх тут катували.
В цей час представники ДС повертаються висохлі, зламані, беззубі, сірі, і ледве можуть розмовляти.

Росіяни, як же так виходить, що ми такі жорстокі, але відео з нашою розправою над вами в рази менше, попри те, що діджиталізація в нас на рівень вище? Думай-те.

P.S. За відео з полоненими мобілізованими мовчу, бо там паритет- з обох сторін часто це просто мобілізовані з однаковою історією «я воювати не хотів, в тюрму теж не хотів, от за шкірку закинули в окоп, а так я не знаю, це все наші політики винуваті»

P.P.S. Забув ще згадати що їх полонені ще можуть працювати, отримують посилки, мають право на дзвінок додому, отримують зп і мають доступ до магазину, де можуть купувати різні ніштяки.