Якщо підбивати підсумки року, то з того, що вдалось і що приносить мені радість — відновлена навичка стабільного читання. Треба було докласти трохи терплячості, хитрості, розуміння власних патернів, щоб не зіскочити. Але ось я тут. На фото дві книги, які дочитались у грудні.
«Від бобра до фазана» Стефанії Демчук закінчила вчора. Дивовижно легка і якісно написана книга, яку мені подарували ще роки 4 тому. Вона прекрасно систематизована і мені в ній було приємно знаходити та складати в організовану купку знань багато інформації, яка до того проходила через мене з різноманітних джерел. Дуже цікаво спостерігати як Середньовіччя та його переконання досі впевнено впливають на нашу харчову поведінку.
"The Missing Ingredient" Jenny Linford ішла дуууже довго і нарешті я її догризла сьогодні зранку. Бо хоч і виглядає вона маленькою, всередині дрібний текст і тоненькі сторінки. Тож по факту вона як десь 4-5 бобра з фазаном. Добре, що фактично вона є збіркою есе, які зібрані навколо впливу часу на їжу, продукти, специфіку приготування і так далі. Супер цікава і дуже насичена. Жодного разу не пошкодувала про її наявність у бібліотеці.
Вже дістала наступні 2 книги.
«Від бобра до фазана» Стефанії Демчук закінчила вчора. Дивовижно легка і якісно написана книга, яку мені подарували ще роки 4 тому. Вона прекрасно систематизована і мені в ній було приємно знаходити та складати в організовану купку знань багато інформації, яка до того проходила через мене з різноманітних джерел. Дуже цікаво спостерігати як Середньовіччя та його переконання досі впевнено впливають на нашу харчову поведінку.
"The Missing Ingredient" Jenny Linford ішла дуууже довго і нарешті я її догризла сьогодні зранку. Бо хоч і виглядає вона маленькою, всередині дрібний текст і тоненькі сторінки. Тож по факту вона як десь 4-5 бобра з фазаном. Добре, що фактично вона є збіркою есе, які зібрані навколо впливу часу на їжу, продукти, специфіку приготування і так далі. Супер цікава і дуже насичена. Жодного разу не пошкодувала про її наявність у бібліотеці.
Вже дістала наступні 2 книги.
❤35
Минулого тижня була в запланованій задовго відпустці в італійському Трускавці, тобто на Комо. Приїхала туди в абсолютний «післясвят» — коли закрита більшість закладів, всі музеї, трапляються лише поодинокі місцеві та помилкові туристи.
З хорошого: мало людей, свіже повітря, доволі тепло (+6!).
З поганого: приїхала в момент, коли рідні і друзі проживали супер складний період в Києві після обстрілів і обвалу міських систем. Тож головою я була більше з ними. Плюс поламалась перемичка між очима та серцем, яка виступає за спонтанне вигукування «мама мія!» від побачених красот. І запрацювала лише під сам кінець. Таке, шо вам сказать якщо воно канєшно і живеш в Україні 4 роки повномасштабної війни… Дивно як воно так не виходить блискавично розслабитись, мда, треба старатись краще напевно.
Але подруга сказала: напиши вже хоч щось про спостереження, нема сил читати і шукати поради про виживання і як давати раду цьому всьому.
Тому напишу вам трохи про цікавинки, які помічала. Цього разу око дуже добре чіплялось за продуктовий дизайн і всяке таке.
🥤 По-перше, «столиця змінила тебе, Микола», лимонад Yupi вже не той. Тепер це модний продукт, «мікродрінк», орієнтовно 9 євро за 12 порцій. Все під запит сучасного ринку: продукт про екологію, сталість, мінімізацію пластику, без цукру, збільшує споживання рідини. Ага.
Поруч із ними вже в аеропорту продаються як звичайна справа розчинні ізотоніки, «чудова альтернатива класичному солодкому лимонаду, але без лишніх калорій». Боротьба за здорове все у розпалі.
🥃 Поляки зрозуміли привабливість крафту, тож тепер ліплять «написані від руки» етикетки на їхню оковиту.
Знахідки італійських магазинів:
🥧 Grano Cotto — це готовий до вжитку продукт із зварених зерен пшениці, часто консервований, що слугує основним інгредієнтом для неаполітанського великоднього пирога Pastiera Napoletana, але також використовується в салатах та супах. Він надає стравам м'яку, жувальну текстуру та легкий горіховий присмак, що робить його популярним у десертах та ситних стравах, особливо в південноіталійській кухні.
Ну хіба це не основа куті? Там хіба ще сіль у складі. Де той великдень ще, а на полицях є вже зараз (а може і завжди). Цікаво.
🥫 Продається консервований рубець (оце от в червоній банці Trippa Simmental). Рубець це окрема історія в італійський кухні, визнаю. Але приємно бачити, що субпродукти спокійно стають комерційним продуктом для широкої аудиторії. Ви б що з нашого хотіли бачити в подібному форматі?
🥩 Карпаччо з язика!!! Я просто дуже люблю язик, брехати не буду. Я б в закладі таке хотіла хоч раз побачити, про полиці мовчу.
🥘 Привезла вам рецепт північно-італійської страви Кассуели. Дам вам її опис, мене зігрів вже лиш він.
Рішучий смак. Я думаю час від часу нам всім це треба.
Тож ось перекладений рецепт:
Кассеула (на 4 порції)
1 кг зеленої капусти
1 кг свинячих ребер
200 г свинячої шкіри
6 салямі Верзіні
3 великі моркви
3 стебла зеленої селери
1 гілочка розмарину та 1 гілка шавлії
1-2 столові ложки томатної пасти
1 склянка червоного вина
олія, сіль та перець за смаком
🥖 А під сам кінець вже натрапила на пекарню Bugan Farina в Бергамо. Десь о 5 дня там вже було порожньо на полицях і закрите все при вартості хліба 9 євро за кг. Але я абсолютно підкорена простотою цієї вітрини. Лаконічний дизайн і одна єдина підсвічена точково хлібина на всю вітрину як головна героїня бізнесу. Це красиво.
🍽️ І завдяки розгляданню цієї вітрини дізналась дещо абсолютно нове для себе. Виявилось в Італії діє свій власний гастрономічний гід, Gambero Rosso.
З хорошого: мало людей, свіже повітря, доволі тепло (+6!).
З поганого: приїхала в момент, коли рідні і друзі проживали супер складний період в Києві після обстрілів і обвалу міських систем. Тож головою я була більше з ними. Плюс поламалась перемичка між очима та серцем, яка виступає за спонтанне вигукування «мама мія!» від побачених красот. І запрацювала лише під сам кінець. Таке, шо вам сказать якщо воно канєшно і живеш в Україні 4 роки повномасштабної війни… Дивно як воно так не виходить блискавично розслабитись, мда, треба старатись краще напевно.
Але подруга сказала: напиши вже хоч щось про спостереження, нема сил читати і шукати поради про виживання і як давати раду цьому всьому.
Тому напишу вам трохи про цікавинки, які помічала. Цього разу око дуже добре чіплялось за продуктовий дизайн і всяке таке.
🥤 По-перше, «столиця змінила тебе, Микола», лимонад Yupi вже не той. Тепер це модний продукт, «мікродрінк», орієнтовно 9 євро за 12 порцій. Все під запит сучасного ринку: продукт про екологію, сталість, мінімізацію пластику, без цукру, збільшує споживання рідини. Ага.
Поруч із ними вже в аеропорту продаються як звичайна справа розчинні ізотоніки, «чудова альтернатива класичному солодкому лимонаду, але без лишніх калорій». Боротьба за здорове все у розпалі.
🥃 Поляки зрозуміли привабливість крафту, тож тепер ліплять «написані від руки» етикетки на їхню оковиту.
Знахідки італійських магазинів:
🥧 Grano Cotto — це готовий до вжитку продукт із зварених зерен пшениці, часто консервований, що слугує основним інгредієнтом для неаполітанського великоднього пирога Pastiera Napoletana, але також використовується в салатах та супах. Він надає стравам м'яку, жувальну текстуру та легкий горіховий присмак, що робить його популярним у десертах та ситних стравах, особливо в південноіталійській кухні.
Ну хіба це не основа куті? Там хіба ще сіль у складі. Де той великдень ще, а на полицях є вже зараз (а може і завжди). Цікаво.
🥫 Продається консервований рубець (оце от в червоній банці Trippa Simmental). Рубець це окрема історія в італійський кухні, визнаю. Але приємно бачити, що субпродукти спокійно стають комерційним продуктом для широкої аудиторії. Ви б що з нашого хотіли бачити в подібному форматі?
🥩 Карпаччо з язика!!! Я просто дуже люблю язик, брехати не буду. Я б в закладі таке хотіла хоч раз побачити, про полиці мовчу.
🥘 Привезла вам рецепт північно-італійської страви Кассуели. Дам вам її опис, мене зігрів вже лиш він.
«La cassoeula — це традиційна, ситна зимова страва з Ломбардії (Північна Італія), особливо з Мілана, що являє собою густе рагу зі свинини (різні частини, часто «бідні»: ребра, ніжки, вуха, хвости, шкіра) та білокачанної капусти (особливо Савойської капусти), часто з додаванням солодких ковбасок (verzini), яка має насичений, рішучий смак і подається з полентою»
Рішучий смак. Я думаю час від часу нам всім це треба.
Тож ось перекладений рецепт:
Кассеула (на 4 порції)
1 кг зеленої капусти
1 кг свинячих ребер
200 г свинячої шкіри
6 салямі Верзіні
3 великі моркви
3 стебла зеленої селери
1 гілочка розмарину та 1 гілка шавлії
1-2 столові ложки томатної пасти
1 склянка червоного вина
олія, сіль та перець за смаком
🥖 А під сам кінець вже натрапила на пекарню Bugan Farina в Бергамо. Десь о 5 дня там вже було порожньо на полицях і закрите все при вартості хліба 9 євро за кг. Але я абсолютно підкорена простотою цієї вітрини. Лаконічний дизайн і одна єдина підсвічена точково хлібина на всю вітрину як головна героїня бізнесу. Це красиво.
🍽️ І завдяки розгляданню цієї вітрини дізналась дещо абсолютно нове для себе. Виявилось в Італії діє свій власний гастрономічний гід, Gambero Rosso.
❤25
«Gambero Rosso (італ. «Червона креветка») — це провідний італійський медіахолдинг, видавництво та бренд, що спеціалізується на кулінарії, вині та гастрономічному туризмі, відомий своїми рейтингами та гайдами, як-от Vini d'Italia, де вина оцінюються келихами (найвища оцінка — три келихи). Назва походить від таверни в казці «Піноккіо», а сам бренд є еталоном якості для "Made in Italy" у світі їжі та напоїв, проводячи дегустації та заходи.»
В результаті, Gambero Rosso виступає як сертифікатор якості для найкращих продуктів та закладів Італії. На сайті у них можна подивитись гіди (https://www.gamberorosso.it/guide/) окремими напрямами (хлібом, наприклад, який я бачила на вітрині Bugan Farina, або піцеріями) або прямо по топовим продуктам (https://www.gamberorosso.it/guide/top-italian-food/)— це прям мені дуже подобається.
👕 В цей раз якось дуже звертала увагу на кількість людей у віці 50/60+ в сервісі в закладах і магазинах. And I think it’s beautiful. Не від безвиході, бо вже впираєшся у скляну вікову стелю, а з гідністю і задоволенням. Це правда поєднання велико кількості інших факторів. Але спостереження є, тож і я його сюди донесла.
Ось такий вийшов огляд на цікавинки. А я думала, що нема про що і розповісти.
❤25
Вже в кінці наступного тижня у Львові Трійка проводить благодійну вечерю у Zwin.
Камерний формат, музична програма й аукціон на підтримку Третього армійського корпусу
30 січня у львівському Zwin відбудеться благодійна вечеря на підтримку Трійки. Гості проведуть вечір у форматі затишної події з живою музикою та благодійним аукціоном, кожна ставка в якому перетвориться на донати захисникам.
У програмі — виступ етно-гурту Етерія, вечеря зі стравами українсько-європейської кухні та вина від партнера Leleka Wines.
📌 Участь — донат від 1500 грн.
Усі зібрані кошти буде спрямовано збір Третього армійського корпусу.
Зареєструватися на подію можна на сайті закладу або в діректі.
Камерний формат, музична програма й аукціон на підтримку Третього армійського корпусу
30 січня у львівському Zwin відбудеться благодійна вечеря на підтримку Трійки. Гості проведуть вечір у форматі затишної події з живою музикою та благодійним аукціоном, кожна ставка в якому перетвориться на донати захисникам.
У програмі — виступ етно-гурту Етерія, вечеря зі стравами українсько-європейської кухні та вина від партнера Leleka Wines.
📌 Участь — донат від 1500 грн.
Усі зібрані кошти буде спрямовано збір Третього армійського корпусу.
Зареєструватися на подію можна на сайті закладу або в діректі.
👍10🔥2❤1
Колись створювала форму для анонімних запитань, але всі окрім однієї людини про неї забули. А я вам про всяк випадок нагадаю.
І у форму поступило запитання:
Відповідає редакція:
🌱 Почніть з запитань до себе про те, що саме вас захоплює у їжі. Чи це рецепти, смаки, специфіка продуктів, ринків, магазинів, ресторанів? Можливо у вас є певна професійна специфіка, наприклад, робота в агро секторі, яка впливає на ваш інтерес? Або ви захоплені їжею своєї родини, міста, регіону? Можливо вам просто подобаються історії навколо їжі? Або те, як їжа впливає на нас? Будь-що загалом, що вас цікавить. Просто спробуйте схопити і самому собі пояснити це в короткій фразі. Без аргументації, без доказової бази - це не захист диплома, а просто розмова поки що із собою про те, що вам подобається.
🌱 А тепер, коли ви розумієте трішки краще, що вас цікавить у темі - просто заведіть канал або інстаграм сторінку. Публічну. Або будь-який інший вид медіа, який вам зручний. Може це Medium, яким я і сама користуюсь. Спробуйте не страждати занадто довго навколо назви і оформлення (це був мій шлях на старті). Воно поступово складеться в процесі. Дуже рідко коли класні речі створюються зразу класними. Я інколи дивлюсь як виглядав старт мого каналу і писання - і там геть інша я, інші тексти, манера подачі інформації. Це нормальний еволюційний процес. Тому просто почніть.
🌱 А тепер пишіть просто самі для себе. Не думайте про очі або публіку. Якщо процес і результат не радує вас - він не буде тішити і інших з часом. Дозвольте собі самому свободу. Чернетки, сумбурні думки, спостереження, впорядковані організовані тексти - беріть все, що вам близьке і легке. Крок за кроком вам ставатиме легше висловлювати думки, ви почнете бачити як краще блокувати текст, які його частини виділяти, підсилювати. Станете краще розуміти свій голос.
🌱 І важливе про голос: будь ласка, дуже вас прошу, пишіть так, як ви думаєте, а не так, як ви хочете, щоб думали про вас, як ви вважаєте інші очікують, що ви будете писати. Немає нічого гіршого, ніж загнати себе у рамки чиїхось необґрунтованих очікувань. Ви ж починаєте це, бо вам цікаво за чимось стежити, у чомусь розібратись. Вам. Тож і говоріть власним голосом. Від себе можу сказати, що мої найулюбленіші канали ті, де «чутно» автора/ку. Там, де немає норми, а є життя, є характер, є бачення історії, що розповідається ось такою, а не іншою. Там, де є життя, а не правильні граматичні конструкції.
🌱 Підписуйтесь на авторів контенту, які вам цікаві і на дотичні теми. Висловлюйте свої думки про актуальне на тему. Починайте взаємодіяти з однодумцями. Ми підсилюємо один одного при нормально побудованій комунікації. Можна сказати вам певною мірою пощастило починати писати про їжу зараз — ваші попередники вже достатньо розкачали ринок, тема стала цікава ширшому загалу. На авторів зважає ринок хореки і рекламодавці. Коли я починала писати - у нас був переважно звук цвіркунів і поодинокі голоси. А тепер цілі ком’юніті і медіа. Але нам всім є куди рости і писати далі.
Від себе додам, що досі супер цікаво було б бачити тексти про їжу, кухню, продукти наших різних регіонів. Про маркетинг у гастрономічній сфері. Про побудову бізнесів. Про перетин агро і їжі. Про те, як воно жити під час війни і знаходити натхнення для підтримки щоденної буденної радості від їжі.
Дуже багато про що нам всім є що сказати. Тож давайте почнемо цю розповідь.
І у форму поступило запитання:
«Привіт. Я би хотів почати вести український блог по їжі, але складно зрозуміти з чого почати. Було б цікаво почути твою точку зору. Дякую!»
Відповідає редакція:
🌱 Почніть з запитань до себе про те, що саме вас захоплює у їжі. Чи це рецепти, смаки, специфіка продуктів, ринків, магазинів, ресторанів? Можливо у вас є певна професійна специфіка, наприклад, робота в агро секторі, яка впливає на ваш інтерес? Або ви захоплені їжею своєї родини, міста, регіону? Можливо вам просто подобаються історії навколо їжі? Або те, як їжа впливає на нас? Будь-що загалом, що вас цікавить. Просто спробуйте схопити і самому собі пояснити це в короткій фразі. Без аргументації, без доказової бази - це не захист диплома, а просто розмова поки що із собою про те, що вам подобається.
🌱 А тепер, коли ви розумієте трішки краще, що вас цікавить у темі - просто заведіть канал або інстаграм сторінку. Публічну. Або будь-який інший вид медіа, який вам зручний. Може це Medium, яким я і сама користуюсь. Спробуйте не страждати занадто довго навколо назви і оформлення (це був мій шлях на старті). Воно поступово складеться в процесі. Дуже рідко коли класні речі створюються зразу класними. Я інколи дивлюсь як виглядав старт мого каналу і писання - і там геть інша я, інші тексти, манера подачі інформації. Це нормальний еволюційний процес. Тому просто почніть.
🌱 А тепер пишіть просто самі для себе. Не думайте про очі або публіку. Якщо процес і результат не радує вас - він не буде тішити і інших з часом. Дозвольте собі самому свободу. Чернетки, сумбурні думки, спостереження, впорядковані організовані тексти - беріть все, що вам близьке і легке. Крок за кроком вам ставатиме легше висловлювати думки, ви почнете бачити як краще блокувати текст, які його частини виділяти, підсилювати. Станете краще розуміти свій голос.
🌱 І важливе про голос: будь ласка, дуже вас прошу, пишіть так, як ви думаєте, а не так, як ви хочете, щоб думали про вас, як ви вважаєте інші очікують, що ви будете писати. Немає нічого гіршого, ніж загнати себе у рамки чиїхось необґрунтованих очікувань. Ви ж починаєте це, бо вам цікаво за чимось стежити, у чомусь розібратись. Вам. Тож і говоріть власним голосом. Від себе можу сказати, що мої найулюбленіші канали ті, де «чутно» автора/ку. Там, де немає норми, а є життя, є характер, є бачення історії, що розповідається ось такою, а не іншою. Там, де є життя, а не правильні граматичні конструкції.
🌱 Підписуйтесь на авторів контенту, які вам цікаві і на дотичні теми. Висловлюйте свої думки про актуальне на тему. Починайте взаємодіяти з однодумцями. Ми підсилюємо один одного при нормально побудованій комунікації. Можна сказати вам певною мірою пощастило починати писати про їжу зараз — ваші попередники вже достатньо розкачали ринок, тема стала цікава ширшому загалу. На авторів зважає ринок хореки і рекламодавці. Коли я починала писати - у нас був переважно звук цвіркунів і поодинокі голоси. А тепер цілі ком’юніті і медіа. Але нам всім є куди рости і писати далі.
Від себе додам, що досі супер цікаво було б бачити тексти про їжу, кухню, продукти наших різних регіонів. Про маркетинг у гастрономічній сфері. Про побудову бізнесів. Про перетин агро і їжі. Про те, як воно жити під час війни і знаходити натхнення для підтримки щоденної буденної радості від їжі.
Дуже багато про що нам всім є що сказати. Тож давайте почнемо цю розповідь.
❤20🔥4
І раз вже я сама сказала, що цікаво читати про перетин їжі і агро, то зараз буде компактний дайджест на цю тему.
🫒 На Херсонщині стартувало експериментальне вирощування оливок. Отак реагує ринок на зміну клімату українського півдня, яку неможливо ігнорувати. Він починає шукати як перетворити цей виклик на нову можливість.
Навесні саджанці пересадять з теплиць у відкритий ґрунт, а вже наступної зими ми побачимо початкові результати. Ця ініціатива не лише про вирощування оливок, а й про відновлення сільського господарства після війни та створення нових робочих місць і залучення інвестицій.
🍝 До цього нагадаю, що цього року вперше за всю історію незалежності України має початися виробництво продукції на 50% із вирощеної українськими аграріями пшениці твердого сорту дурум. При виробництві макаронних виробів в цьому році 50% пшениці твердих сортів, яка раніше закуповувалася за кордоном, буде заміщена українською сировиною. А якщо така тенденція збережеться, то за найближчі два роки ми перестанемо імпортувати пшеницю дурум. І для підсилення таких можливостей у Львівській області наразі будується млин, який перероблятиме пшеницю дурум на макаронні вироби.
📕 І якщо вам цікаво трошки краще почати орієнтуватися у тому, що відбувається в сфері продуктової безпеки, як і куди рухається наш агросектор - то дуже раджу зануритись у класний і ґрунтовний інфобук «Агробізнес України 2024/25»
Це спроба системно осмислити, як український агросектор пристосовується до надзвичайних умов: війни, логістичних обмежень, ринкових змін, кліматичних ризиків та структурних викликів. У центрі уваги процес перебудови галузі, ключові механізми та стратегічні напрями її подальшої трансформації. Окрему увагу приділено інституційним і ринковим рішенням, що вже закладають фундамент майбутнього розвитку.
Інфобук згрупований за наступними напрямками:
• агробізнес у 2024/25 роках;
• рослинництво;
• тваринництво;
• переробна промисловість;
• інфраструктура та послуги;
• фінансування агросектору;
• стале сільське господарство.
🍞 Забула ще про хліб: минулого року відбулись зміни у тому, як ми споживаємо хліб.
У 2025 році попит на здобні та кондитерські вироби в Україні знизився на 20%, тоді як частка споживання хліба простої рецептури зросла до 50% проти 44% у 2024 році.
Ну а ви розкажіть у коментарях що цікавого з новин агро бачили останнім часом, якщо пробігало щось.
🫒 На Херсонщині стартувало експериментальне вирощування оливок. Отак реагує ринок на зміну клімату українського півдня, яку неможливо ігнорувати. Він починає шукати як перетворити цей виклик на нову можливість.
Навесні саджанці пересадять з теплиць у відкритий ґрунт, а вже наступної зими ми побачимо початкові результати. Ця ініціатива не лише про вирощування оливок, а й про відновлення сільського господарства після війни та створення нових робочих місць і залучення інвестицій.
🍝 До цього нагадаю, що цього року вперше за всю історію незалежності України має початися виробництво продукції на 50% із вирощеної українськими аграріями пшениці твердого сорту дурум. При виробництві макаронних виробів в цьому році 50% пшениці твердих сортів, яка раніше закуповувалася за кордоном, буде заміщена українською сировиною. А якщо така тенденція збережеться, то за найближчі два роки ми перестанемо імпортувати пшеницю дурум. І для підсилення таких можливостей у Львівській області наразі будується млин, який перероблятиме пшеницю дурум на макаронні вироби.
📕 І якщо вам цікаво трошки краще почати орієнтуватися у тому, що відбувається в сфері продуктової безпеки, як і куди рухається наш агросектор - то дуже раджу зануритись у класний і ґрунтовний інфобук «Агробізнес України 2024/25»
Це спроба системно осмислити, як український агросектор пристосовується до надзвичайних умов: війни, логістичних обмежень, ринкових змін, кліматичних ризиків та структурних викликів. У центрі уваги процес перебудови галузі, ключові механізми та стратегічні напрями її подальшої трансформації. Окрему увагу приділено інституційним і ринковим рішенням, що вже закладають фундамент майбутнього розвитку.
Інфобук згрупований за наступними напрямками:
• агробізнес у 2024/25 роках;
• рослинництво;
• тваринництво;
• переробна промисловість;
• інфраструктура та послуги;
• фінансування агросектору;
• стале сільське господарство.
🍞 Забула ще про хліб: минулого року відбулись зміни у тому, як ми споживаємо хліб.
У 2025 році попит на здобні та кондитерські вироби в Україні знизився на 20%, тоді як частка споживання хліба простої рецептури зросла до 50% проти 44% у 2024 році.
Ну а ви розкажіть у коментарях що цікавого з новин агро бачили останнім часом, якщо пробігало щось.
❤30