Лекція Едуарда Юрченка «Темне Просвітництво: прихована загроза чи нова надія?»

У ХХІ столітті світ переживає глибоку кризу ідей. Багатовікова віра в прогрес, свободу та демократію дає тріщини — і на цьому тлі з’являється нове, загадкове і тривожне явище: Темне Просвітництво.

🔔 Що це?
Це інтелектуальний рух, що критикує самі засади сучасного світу — демократію, рівність, лібералізм, гуманізм. Його представники вважають, що Західна цивілізація втратила орієнтири, і пропонують альтернативу — холодну, елітарну, технологічну й іноді відверто антиутопічну.

📣 Про що буде лекція?
Політичний філософ, публіцист і дослідник сучасних ідеологій Едуард Юрченко:

🔍 Чи це — виклик гуманізму та ліберальному порядку?
💡 А може, це — тверезий аналіз кризи Західної модерності?
⚖️ І головне: Темне Просвітництво — це загроза чи нова надія?

🔗Посилання на реєстрацію:
https://forms.gle/CC7tVKyNjaqmmEjV6


🗓 Дата та час: 23.04, 18:30
📍 Місце проведення: Conservative Hall
🎟 Вхід: вільний за реєстрацією

Все, як завжди. Мирний протест з проукраїнськими і просімейними гаслами в Україні заборонений. Біля кінотеатру "Жовтень", де проходить лгбт-кінофестиваль, у тому числі з програмою для дітей, акція протесту простояла хвилини три. І відразу була знесена поліцією у максимально свавільний спосіб без жодної причини.
Поширте це, бдлск.
Гомодикатутра - це не фігура мови, це проза життя.

P.S. У відео я помилково називаю кінотеатр "Дружба".

Консерватизм — це не про заборони. Це про гідність, межі й відповідальність.

Коли в медіа згадують «консерваторів», зазвичай уява малює щось між церковним проповідником і старим дідом, який забороняє веселощі. Але насправді класичний консерватизм — це не про заборони. І точно не про страх.

Це про інше.

🔹 Консерватори — не вороги інновацій.
Вони не проти нового, але ставлять запитання:
«Чи не руйнує це те, що тримає нас на плаву?»
Тобто не «ні» всьому новому, а «давайте спершу подумаємо».
Сумнів — це не слабкість. Це інтелектуальна гігієна.

🔹 Консерватори — не противники свободи.
Вони просто не вірять у свободу без меж, бо це вже не свобода, а анархія.
Не культ «роби, що хочеш», а цінність «роби, що правильно».
Свобода ≠ свавілля.
Інколи межі — це не кайдани, а захист.

🔹 Консерватори — не проти прав людини.
Вони не вірять у те, що «нові права» мають знищувати відповідальність.
Бо не кожна соціальна мода — це прогрес.
Захищати гідність ≠ автоматично схвалювати все, що назвали «ідентичністю».

🔹 Консерватизм — не про контроль.
Це про відповідальність, порядок і свободу з межами.
Межі, які захищають людину від хаосу, а суспільство — від руйнування.

🔹 І ні, консерватори не мріють повернути нас у минуле.
Консерватизм — це не про страх перед новим, а про усвідомлений вибір.
Не все нове — добре. І не все старе — погане.
Його мета — не забороняти, а зберігати цінне й перевірене.

Класичний консерватизм — це:

▪️ стабільні інституції,
▪️ жива традиція, а не музей,
▪️ моральний компас, а не мінливі тренди,
▪️ людина — не «ідеальна», а така, яка є.

Іноді найбільш контркультурне — це не ламати все підряд. А зупинитися. Подумати. І зберегти.
Суспільство без орієнтирів — не вільне, а просто загублене.

Тож, можливо, час переглянути, що для нас є «консерватизмом».
Не як штамп. А як ідею, яка не вимагає забороняти — вона пропонує думати.

📚 Лекція Едуарда Юрченка
«Гетьманська ідея в контексті європейського консерватизму та реалій третього тисячоліття»

У той час, коли політична думка часто замикається на короткотермінових інтересах, саме історичні архетипи здатні запропонувати нам альтернативу. Гетьманська ідея — це не лише сторінка з минулого, а й спроба сформулювати відповідь на запити сучасності: потребу в ієрархії, відповідальності, державницькому мисленні.

👤 Едуард Юрченко — політичний філософ, публіцист, автор досліджень про український консерватизм — пропонує поглянути на гетьманство як на один із можливих векторів постліберальної трансформації.

У центрі лекції порівняльний аналіз гетьманської ідеї та класичних європейських консервативних концепцій у контексті сучасних викликів: від кризи національної ідентичності до деградації політичного представництва.

🔗Посилання на реєстрацію:
https://forms.gle/Ffma7H4nMaYdpJCv7

📍 Де: Conservative Hall
🗓 Коли: 30.04, 18:30
🎟 За реєстрацією вхід вільний

📚 Чому варто читати класику?
(І ні, не тільки тому, що "так треба")

Учора був Всесвітній день книги.
А сьогодні — день, коли ми пояснюємо, чому класика — не мертва, а незручна для слабкого мозку.

🔹Класика — це тренажер для мозку

Читання складного тексту активує зони мозку, які не включаються під час споживання відео або соцмереж.
Це як ходити в спортзал, але замість м'язів — ти качаєш аналітичне мислення, увагу та логіку.

🔹Вона змінює спосіб мислення

Класичні твори часто конфліктні, глибокі, багатошарові.
Вони вчать мислити не "добре/погано", а бачити суть, причинність, парадокси.
Це той рівень, де ти вже не споживач інформації, а її господар.

🔹Класика формує світогляд

Коли ти читаєш Липинського, Платона чи Франка — ти не просто дізнаєшся про минуле.
Ти бачиш, як формуються ідеї, культури, держави.
І починаєш думати не "що зараз модно", а "що має сенс".

🔹Це антисистема

Класика вчить не погоджуватись одразу. Вона конфліктує з конформізмом, безхребетністю і думанням в рілсах.
Саме тому вона "незручна", "важка", "нудна" — для тих, хто хоче, щоб усе було легко.

🔹Класика розвиває емоційний інтелект

У складних творах — складні герої. І саме через них ми вчимось емпатії, розумінню себе та інших.
Не через психологічні сторіс, а через драму, біль, вибір і правду.

🖤 Класика — не для еліти. Вона для тих, хто не хоче деградувати.

Чорнобиль: Біль, що об'єднав світ

Факт 1:
Радіаційний викид Чорнобиля був у 400 разів більший за бомбу в Хіросімі.

Факт 2:
Першими про аварію дізналися у Швеції.
Шведські вчені зафіксували підвищення рівня радіації 28 квітня і запідозрили витік — саме тоді СРСР змушений був визнати факт катастрофи.

Факт 3:
Ліквідатори отримали різні дозиметри — щоб зменшити паніку.
У багатьох випадках обладнання або не працювало, або спеціально показувало занижені показники опромінення.

Факт 4:
"Рудий ліс" — перший знак катастрофи.
Хвойний ліс поблизу реактора загинув від надзвичайно високого рівня радіації буквально за кілька днів — дерева стали рудого кольору.

Факт 5:
"Міст смерті" у Прип’яті.
Місцеві мешканці спостерігали за пожежею на АЕС із залізничного мосту. Багато хто з них отримав смертельні дози радіації того вечора.

Факт 6:
Реактор №4 досі небезпечний.
Попри саркофаги та "Укриття-2", всередині залишаються тонни розплавленого паливного матеріалу.

Факт 7:
Чорнобиль став домівкою для диких тварин.
Попри радіаційний фон, у зоні відчуження нині мешкають вовки, рисі, зубри, коні Пржевальського та сотні видів птахів.

🕯 Пам'ятаємо. Шануємо. Вчимося.
Щороку ми згадуємо Чорнобиль, вшановуючи пам'ять загиблих і тих, хто врятував світ. Ми зобов'язані пам'ятати, щоб ніколи не допустити подібного знову.

29 квітня 1918 року Павло Скоропадський став Гетьманом України — у момент, коли держава балансувала на межі анархії та шансів на стабілізацію.

Нащадок козацької старшини, генерал імператорської армії, Скоропадський сприймав владу не як романтичну мрію, а як обов'язок побудови реальної держави.

Його завдання були зрозумілими: стабілізувати ситуацію, створити дієві інститути, закріпити незалежність України у світі, що стрімко розпадався.

Його результати промовисті:

▫️ створення Української академії наук та понад 150 вищих навчальних закладів;
▫️ впровадження власної валюти — гривні;
▫️ укладання міжнародних договорів, які визнавали Україну;
▫️ формування регулярної армії й державної адміністрації.

Проте правління Скоропадського викликало і чимало критики. Його звинувачували в авторитаризмі, залежності від Німеччини та Австро-Угорщини, орієнтації на старі еліти і недостатньому рівні українізації. Але ці закиди часто ігнорують реальний контекст: без жорсткої централізації, без зовнішньої підтримки та без досвідчених управлінців країна просто не мала б шансів вижити в умовах війни і хаосу. А змінити мовний ландшафт суспільства, яке століттями перебувало під імперським тиском, за кілька місяців було неможливо.

Павло Скоропадський — не лише історична фігура. Це урок: свобода без відповідальності неминуче веде до руїни. Незалежність починається не з гасел, а з сильної держави, здатної вистояти в реальному світі.

Цього тижня ми говоритимемо про нього більше.
Бо історія України — це не тільки історія революцій. Це також історія тих, хто прагнув будувати. І Скоропадський був одним із них.

В Україні масове суспільне обурення від двох новин, що прийшли майже одночасно:

1. Якась маленька дівчинка зі сцени заспівала російську пісню «Сігма-бой»;
2. Львівські школярі з ліцею №93 танцювали під пісню російського співака «Моргенштерна».

Ну і на цьому фоні раз на кілька місяців у нас публікують рейтинги музичних вподобань українців на різних стримінгових платформах, так там обов’язково в топі російські пісні.

Що тут можна сказати, крім банальностей про провал інформаційної політики держави, якісь недоліки у виховання цих дітей і криків «куди дивляться батьки і вчителі?»? Певною мірою все це демонструє нам справжній рівень української естради, особливо в порівнянні з російською. У нас є класні гурти і яскраві виконавці. Проте їх не багато, і тому вони не можуть заповнити собою як музичний ринок, так і інформаційний простір. Натомість у нас чимало відверто посередніх проектів, які не чіпляють і взагалі мало кому цікаві. Їх якщо і слухають, то з жалю, бо «це ж наше, треба підтримувати» (ТМ).

Інша проблема в тому, що державної підтримки музичного ринку у нас фактично немає. Ні, регулярно роздають якісь гранти, організовують концерти, а відбір на «Євробачення» у нас ледве не справа національного масштабу (тільки хто пам’ятає виконавців, які в ньому брали участь вже через пару тижнів після завершення?). Проте як бачимо, толку від всього цього немає. Спитаєте, яка має бути державна підтримка? Покажу на конкретному прикладі, який багатьом не сподобається. Популярну підліткову пісню «Сігма-бой» в Росії переспівав Московський воєнний хор, наповнивши текст патріотичним змістом. Чи заходить таке їхній молоді? Питання риторичне.

Між іншим, у нас на четвертому році повномасштабної війни так і не з’явилося воєнної пісні, яка б отримала всенародне визнання, не кажучи вже про те, щоб здобула масову популярність серед військових. Хороші пісні є, але за деякими виключеннями на рівні альтернативи, типу шалено популярної в війську пару років тому «Простите меня мужики за то что не был в АТО» (пісня російською, між іншим), чи свіжої «Полковник із ОТУ».

І повертаючись до теми допису. Не треба вимагати від молоді націоналістичної свідомості (бо над нею ніхто не працює), політичної грамотності (в нашій країні це звучить взагалі смішно) і відмови від того, що їм подобається. Не хочете, щоб підлітки слухали російську музику? Дайте їм якісну українську, а не дійте примусом. Бо як бачимо, якщо заборонити російську, як у нас зазвичай роблять, то підлітки будуть слухати це всупереч. Заборони в усі часи працювали рівно навпаки: хочете щось прорекламувати забороніть це, і ще здійснить галас навколо цієї заборони, щоб про те що заборонено почули люди, які до цього навіть не здогадувалися про існування цих пісень чи виконавців.

Так що це не перші «пісенні» скандали, і не останні. Бо тільки дочекаємося наступного рейтингу популярних в Україні пісень...

https://youtu.be/xiqgn7ZXFVI
Проведення так званих гей-парадів у воюючій Україні не має нічого спільного із захистом прав, а є пропагандою явища.
Невипадково організатори лгбт-акцій для своїх подій вибирають дати роковин Голодомору чи Страсну П'ятницю напередодні Великодня. Саме з тих причин в 2025 році і було обрано місце проведення - Михайлівська площа. Поруч із Меморіалом вбитих під час Голодомору, поруч із Михайлівським Собором, недалеко від Софії Київської та Десятинною.
Поліція традиційно працювала проти морально-здорових українців, які посміли виступати за традиційні цінності, сім'ю та дітей.

Скасування DEI та рекрутинг у США

У січні 2025 року адміністрація Трампа офіційно скасувала DEI-програми (різноманіття, рівність, інклюзія) у Збройних силах США. Це рішення аргументували поверненням до принципів меритократії, дисципліни та фокусом на бойову ефективність замість ідеології.

📈 Результат не змусив чекати:
На весну 2025 року армія вже виконала 85% річного плану набору — найвищий показник за останні роки. Адміністрація прямо пов’язує цей успіх зі своєю політикою.

Що кажуть аналітики?
Незалежні експерти визнають: рекрутинг зростав і раніше, однак політичні сигнали зверху мали свій вплив. Люди бачать, що армія повертається до традиційних цінностей — і це підвищує довіру та бажання служити.


Опозиційні голоси наголошують на можливих ризиках для представників меншин. Але для багатьох американців відмова від політичних експериментів і повернення до чітких стандартів — це сигнал стабільності та сили.

Український інститут консервативних досліджень та інновацій (УІКДІ) ініціює YouTube-проєкт «Перший Правий Канал» !

Це буде простір для тих, хто прагне змін та бере відповідальність за майбутнє української культури, держави та нації. простір для тих, хто прагне змін та бере відповідальність за майбутнє української культури, держави та нації.
Тут: лекції, подкасти та сюжети про український консерватизм, політичну думку й національну ідентичність.

Ми говоримо про національну ідею, державність, силу традиції, культуру, освіту та інноваційні підходи до вирішення проблем сучасності.
Це канал для тих, хто хоче не просто "контент", а відповіді.
Для тих, хто вірить, що Україна — не просто обʼєкт історії, а один з ключових моментів її творення. Для тих, хто готовий до дій.

Підписуйтесь і включайтеся в розмову, якої так бракує у медійному просторі!

🔗 https://www.youtube.com/@conservative_tv1

Підтримати розвиток Першого Правого Каналу можна тут:

💳 https://send.monobank.ua/jar/55b3YVfYNo

Разом — сильніші.

Використання шлунково-кишкового тракту в якості статевого органу пов'язано з ризиками для здоров'я інфекційного та травматичного характеру.

Негативне ставлення до гомосексуалізму легко пояснюється «поведінковою імунною системою» - BIS (The behavioral immune system).

Ця система являє собою набір реакцій, заснованих на почутті відрази, мета якої - захистити індивіда від потенційних джерел зараження.

Наприклад, ми інстинктивно відчуваємо огиду щодо недоглянутих людей, намагаємося триматися подалі від виділень організму, гнилі тощо.

Ненормальність в поведінці і зовнішньому вигляді є ознакою наявності патології.

Таким чином, обридження до гомосексуалізму - це природний біологічний механізм, який захищає людину і суспільство від хвороб та морального занепаду.

На стадії переходу людського суспільства в соціальну форму, функції відрази поширилися і на соціальний рівень, що проявилося в осудженні антигромадської поведінки і остракізму порушників соціальних норм.

Пропаганда толерантного ставлення до збочених практик в суспільстві є прагненням придушити фунціонування цього природного механізму.

Хто це робить і навіщо - тема іншої статті.

Запрошуємо на сьогоднішній прямий етер на Першому правому каналі!

Обговоримо Темне просвітництво та американську політику: що воно таке та як впливає на події, які відбуваються у наші дні.

🗓️СЬОГОДНІ

⏰ 17:00

🔗 https://www.youtube.com/live/bUyP8S8aIzw?si=ysiSXZqOYIbhPyP8

Будемо чекати всіх!