🎧🎼Музична пауза

Легендарні The Rasmus співають "Стефанію" разом з Калушем в Італії.

На мотивах In The Shadows я розплакавсь як малий паскудник, яким і був тоді, коли вперше почув цю пісню.

🇺🇦Зефір

☘️От хтось каже, що я упереджено ставлюся до Бостона

Неправда!

Мій мозок має певні механізми реагування на суперпопулярні команди, будь-який успіх яких розноситься хвилями фанбази, гіперболізуючи сильні сторони і затираючи вразливості. Я намагаюся плювати проти вітру, продовжуючи акцентувати увагу на всіх аспектах, що і заносить мене в ранг гейтерів. Так було і з ЛАЛ, так було і з Воріорс, так і з Селтікс.

Давайте сьогодні випишемо більше компліментів саме кельтам, аби тримати певний баланс об'єктивності.

Продовжуючи головну тему цього протистояння з боротьбою двох тренерських штабів, переможцем поки можна визнати Удоку.

🔸По-перше, помітна "домашня робота" з лідерами команди. Не буду повторюватися, просто скажу, що дії Тейтума та Брауна стали якісніше та акцентованіше, що пов'язане точно не з раптовим проривом в розумінні гри цими гравцями. Додаткові комбінації з двома заслонами, більше генд-оффів між гардами-вінгами, інший таймінг розставання з м'ячем - це все плюси тренерам в першу чергу.

🔸По-друге, робота з ротацією за відсутності Таймлорда. Айме зрозумів, що немає сенсу робити центром Всесвіту захист від Янніса, бо там немає толку - як грек не зможе, судді допоможуть. Тому на ключовий відрізок вийшов майже суїцидальною п'ятіркою з Прічардом та Вайтом, кинув на паркет абсолютно всіх хоча б відносно рухливих і пасуючих гравців замість стоячих і непасуючих. Тим самим, пропрацювавши питання з прийняттям рішень на паркеті не тільки якісно, але й кількісно.

А тепер знову трохи про сумне. Відверто кажучи, не сказати, щоб у грі щось змінилося сенсаційно. Бакс продавлювали ту ж ідею, що і в інших матчах, розуміючи, що ось ці камікадзе-завершення з контактом від Смарта і триочкові Хорфорда - це те, чим можна виграти матч, але взагалі не те, чим можна виграти серію. Як і ніколи вже не буде історії, коли ти в вирішальній чверті робиш на чотири атаки більше за суперника з реалізацією під 50% з усіх дистанцій - але тебе розмазують за рахунок 16 з 19 з гри, будь там у вас хоч захист рівня Черкаських мавп. Фактично сьогодні Селтікс колективно перетворилися на Брауна в третій-четвертій чвертях минулого матчу, коли реально почало залітати тупо все від усіх.

Але саме з позиції тренера Удока зробив набагато більше, щоб його команда вхопила цю hot hand. В таких рівних матчах і серіях, коли більшу частину часу обидві команди просто пітніють і стараються, ідучи ніс в ніс - вирішальну роль можуть зіграти саме кілька ось таких локальних тренерських рішень.

Пара хороших атак, пара вільних кидків для зірок, раптово витягнутий туз з лавки для запасних - це не так багато саме по собі.

Але в протистояннях, де рахунок піде на володіння - це просто вагон та маленький візочок.

Тепер черга за Бадом і його штабом на чолі з Гемом, якого там вже таскають по співбесідам. В першу чергу треба щось робити з Міс Мурпл в ролі Міс Бурпл... тьфу - Голідеєм в ролі Міддлтона, бо то журба їбана.

🇺🇦Зефір

Fourth quarter:

Bucks - 6-for-6 three-pointers
Celtics - 0-for-0 three-pointers

Bucks - 4 turnovers (2 live-ball)
Celtics - 5 turnovers (4 live-ball)

Bucks - 7 offensive rebounds
Celtics - 1 offensive rebound

Поки така аналітика, про це якраз була мова

🇺🇦Зефір

​​🧐Зібрав до купи відразу кілька думок:

🔸Тільки вчора, до свого сорому, побачив новий відос від Saint Asonia, який вийшов ще п'ять днів тому - в один день з релізом нового альбому від Three Days Grace. Адам пульнув свій трек прямо під ніс своїм екс-товаришам по TDG, які дату релізу анонсили ще задовго. Збіг? Є сумніви. Думаю, хлоп'ята змовилися і зробили такий маркетинговий хід, бо в будь-яких пошуках вони будуть випадати разом. Тим більше, що раніше Адам ще й примирився з Нілом Сандерсоном - єдиним, з ким він не підтримував зв'язок весь цей час. В березні вони навіть запостили спільну фотку. Мабудь, і свій план скоординувати дії тоді ж обговорили. Ну це так, для фанатів. Слухати рекомендую все вищезгадане, якщо ви шанувальник. А тепер повертаємося з китайського на український.

🔸Чим далі, тим більше я починаю розуміти, що межа між тупістю та геніальністю дуже тонка, особливо в тренерській справі. От взяти Бада. Людина, яка більшу частину кар'єри віддавала щити на користь захисту від швидких відривів, грає всю ключову чверть з Портісом. Дивитися на спроби Боббі грати blitz на пік-н-роллі було фізично важко, але варіанти з розміном та дропом також дали аж цілих ніфіга. Людина просто не вміє грати в захисті і суперник це розуміє, регулярно тицяючи його мордою в каку. Але він дає сайз та агресію на щитах. І Бад до останнього тримає його на паркеті - і таки отримує імпакт, виграючи своїй команді додаткові володіння та ключове "запихання" м'яча на останніх секундах. Як це класифікувати з позиції тренера - я хз.

🔸Бостон такий Бостон. Вчергове підіймати ігровий інтелект та розуміння гри. Знову всі щось можуть, але не насправді не так якісно, як треба. Тейтум наче і знаходить Коннотона, але він не праймовий Дюрант, аби стабільно навалювати через руки навіть таких опонентів. Браун наче десь відчув Смарта і вже хотів зробити ноу-лук, але ноу-лук від Брауна - це м'яч на трибунах. Смарт максимально корисний як координатор захисту та додаткова опція в атаці, але коли він вмикає режим спасителя то звездець. Маши руками, Джейсом, не маши, не побачить він тебе. І суперник чудово розумів, що ключові володіння у виконання Смарта в "режимі героя" - це найкраще, на що можна розраховувати. Отримали чергове продовження глобальної лінії партії "закрий лідерів і нехай вирішують Смарти/Хорфорди/Вайти".

🔸Окрема історія із суддями. Я намагаюся про них не говорити, бо не відчуваю експертності в цій сфері. Свою позицію я озвучив на стрімі у Антона: в тій чи іншій мірі, але допомагають всім суперзіркам. Закривають очі на зайві кроки Янніса та ЛеБрона, на нелегальні заслони в русі та з роботою ліктями для Каррі, на театральні вистави Ембііда та Гардена по зароблянню фолів, на танці з м'ячем та ті ж театральні вистави від луки та Багато іншого. У кожного своє. І я не маю нічого проти, окей. Нехай лише це буде послідовно, щоб всі розуміли ці "негласні правила". Але коли ви систематично ігноруєте чотири кроки від Янніса, а в окремому матчі принципово починаєте відстежувати навіть третій зайвий - це не справедливість, це вже порнографія. Відчуття розуміння правил цієї гри в такому варіанту відпадає у всіх: і у гравця, і у тренерів, і у глядачів. Так само і з іншими зірками. Коли в окремому матчі починають ігнорувати всі розмахи руками Ембііда і всі радісно кричать "ось нарешті, катюзі по заслузі" - у мене витікають очі. Бо це не вже не об'єктивність, коли ви ж створюєте окремі правила і потім їх порушуєте. Але це мої відчуття та біль, може у когось інакше з цим.

🇺🇦Зефір

👌🏻Зібрав для вас Дока Ріверса в цьому ПО

А який ти Док сьогодні?

🇺🇦Зефір

‼️А тепер серйозно, бо це питання дискусійне

Дивлюся на ту гнійну клоаку в Пенсильванії і згадую класику Німеллера:

Коли нацисти прийшли за комуністами,
я залишався безмовним. Я не був комуністом.

Коли вони садили соціал-демократів,
я промовчав. Я не був соціал-демократом.

Коли вони прийшли за членами профспілки,
я не протестував. Я не був членом профспілки.

Коли вони прийшли за євреями,
я не обурився. Я не був євреєм.

Коли вони прийшли за мною,
не залишилось нікого, хто б заступився за мене.

🔸В 2019 році, після третьої гри серії з Торонто, Ембіід видав легендарне: "Важливість хімії переоцінена, с хорошими гравцями на паркеті все просто". Вже через кілька днів вони з Батлером, Сіммонсом та Брауном вже з'ясовували, хто ж таки винний в поразці. Тоді Батлер, після "Що з Ембіідом? Я не доктор" - погодився стати крайнім і самовипился.

🔸Через рік стався сухий вліт Бостону, коли в одному з матчів партнери тупо не давали м'яч Джо в четвертій чверті одного з матчів. Там в усьому винні біли травма Сімммонса і стара рухлядь Хорфорд (ага), якого і викинули на смітник історії.

🔸В минулому році всі пам'ятають той парад бісівства з танцями навколо Бені. Цього разу свята інквізиція прийшла вже за Сіммонсом і той також випилився куди подалі.

🔸Тепер нова сторінка. Вже Гарден, за експертною думкою Ембііда, "вже не той, тепер більше плеймейкер", а сам Джеймс пропускає питання про комбінації для нього від тренерского штабу Ріверса. Коротше, наша пісня гарна й нова.

Ось сьогодні побачив новину про те, що наша медіаспільнота закликала відсторонити від роботи на телемарафонах Влащенко, Голованова, Мартіросяна та іншу проросійську кодлу. Навіть тут вже почало щось доходити до людей, які три місяці витратили на розвінчення міфу про "цевсепутін", ігноруючи при цьому у себе ж мів про "цевсемедведчук". Вже місяць всі радіють тому, як схопили цю чмоню - а те, що його підсоси, які всі ці роки зализували росії та планували робити спільні телемости, спокійно працюють і б'ють себе в груди з криком "Слава Україні" - нікого не турбувало.

Але дійшло ж. А ось в Філадельфії кожен рік одна програма, в якій шукають чергового "медведчука" - людину, яка може бути безперечно винна (як той же Сіммонс), але ритуальна страта якої ніяк не вливає на ситуацію, бо проблема глибша.

Рік тому же навіть якось хотілось підтримати і захистити Беню (теж дурна справа, як показав час). Тепер взагалі не залишилося тут людей, яких хочется підтримати. Нехай тонуть в тому гімні, як відомий крейсер.

🇺🇦Зефір

До речі, здається, я знайшов ідеального кіллера для путіна.

Це Тобайас Гарріс. Всі ці роки Тобі спокійно дрейфує собі в цьому неспокійному морі з нечистот білокрилим корабликом, вдало маневруючи між гімнофрегатами, які насмерть обстрілюють один одного до останньої ракети. І всім якось фантастично до болта на чудика з максималкою. Ну шось там був, шось там грав, хрін його знає. Нещадно їбошать всіх, а до Гарріса нуль питань.

Я навіть не згадую так на швидку руку, щоб Ембіід, Батлер чи Ріверс хоч раз видавали пасажі в дусі "Гаррісу потрібно бути агресивнішим", "чекаємо більшого від Тобі" чи таке інше. Ну Гарріс то й Гарріс, нема його.

Думаю, якщо Гарріс тупо підійде до пітуна впритул (охорона навіть не згадає, що він там був) на якомусь святі і йобне його монтіровкою по голові 18 раз в прямому етері - ніхто навіть не помітить. Всі будуть в шоці і наперебій почнуть сперечатися, винні в цьому бандерівці, НАТО, масони чи навальнята - але про Тобі не буде ні словечка.

Він як Сірий Лис з "Облівіона" - надягає свою маску і всі в той же момент забувають про його існування.

Чим не ідеальний кандидат?

🇺🇦Зефір

⏰План Буденхольцера був надійним, як швейцарский годинник... який якраз і зламався аккурат перед грою

Я досі так і не дійшов висновку - так мені боляче це дивитись, чи цікаво. Можливо, і те, і інше. Обидві команди всю серію більше страждають, аніж грають. Проте, боротьби тут як у Ван Даркхолма з Біллі Геррінґтоном. Все залежить суто від ваших збочених смаків.

Баду явно сподобалося, що його план з вірою до останнього таки спрацював в минулому матчі, тому і сьогодні він вирішив давити до останнього. І це не те, щоб виглядало поганим планом.

Десь на середину другої чверті рахунок був 33-38 на корись Селтікс. Але 30 з їх 38 очок були результатом 10 триочкових, а на іншій стороні Янніс вже виходив на двадцятку і тричі ходив на лінію. Впевнений, що ставочники в цей момент почали грузити хати на Бакс, закономірно розсудивши, що триочкові Бостона і Янніс - це приблизно як рубль і євро за перспективністю вкладень. Тим більше, що це якраз і був план господарів на всю серію: віддавати ці три і чекати, коли після феєрії суперника накриє похміллям.

Найчастіше, це працювало і плану Б Удока не мав, вся надія закладалася на те, що летіти почне саме в потрібний момент. Сьогодні все склалося інакше. Справді, з того моменту і за наступні півтори чверті, Селтікс накидали аж цілих 4 з 16. Але легше "оленям" не стало, бо тренерський штаб "кельтів" вчасно пересмикнув гру, змінивши акценти. Майже вся гра різко пішла всередину. Бакс, які всю серію пакували фарбу і вичавлювали суперника на периметр, раптово виявилися неготовими до такого трюку і на диво легко почали віддавати очки з-під кільця.

Звісно, знову маємо невелику поправку на перший дійсно вдалий матч Тейтума, який до цього мав серйозні проблеми не то шо з Меттьюзом, але й з Алленом/Коннотоном/Гіллом, а тут почав розмазувати кожен місс-матч з холоднокровністю Хижака. Не факт, що такий матч ми ще побачимо, тому дуже важливо для Бостона було взяти цю гру і не спустити фарт свого лідера в трубу.

Про самих Бакс, чесно кажучи, сказати особливо нічого. В плані, з нового. Така ж глобальна імпотенція в атаці, де є Янніс, є половина Голідєя і ситуаційно "полетить/не полетить" Коннотон та Портіс. І чим далі, тим меньше Бад намагається знайти вихід, тим більше покладаючись на героїзм грека.

Тепер все вирішить сьома гра. Навіть якщо (а, вірніше, коли) у Бостона не влетить все з периметра - покладаючись на те, що Янніс вивезе гру 1-в-5 в нападі, важко очікувати позитивний результат.

🇺🇦Зефір

🤩🤩🤩Легендарне прев'ю фіналів конференцій НБА by Кеди Каннінгема

Ваші улюблені Зіновій Пипка та Інокентій Бест баскетбольної аналітики повертаються до етеру!

Підвели підсумки півфінальних серій та розклали на запчастини майбутні фінальні протистояння.

Запасайтеся чаєм з печивом та камон до нас, якщо не хочете пропустити момент, як я зізнаюся в любові до Бостон Селтікс!

👇🏻👇🏻👇🏻

🔵Anchor

🟣Apple Podcasts

🟡Google Podcasts

🟠CastBox

🔴Pocket Casts

🟢MEGOGO

🇺🇦Зефір

😂Мене викрили, насправді я завжди був зеленим сектантом

🇺🇦Зефір

​​🤔Як виграти три чверті з чотирьох та згоріти в матчі у -11 загалом?

Допомога залу не потрібна, відповідати буде Айме Удока. Бо саме та чверть, яку його команда безбожно злила, чомусь в народі називається "тренерською".

Але буквально дрібочку передмови і декорацій. Насправді, нічого несподіваного обидві команди не показали.

Обидва тренери відразу дали зрозуміти, що ілюзій з приводу "універсальності" захисту суперника не мають (як мінімум, поки немає Лаурі, Смарта та Горфорда). Завжди десь в полі маячить чи то Вінсент, чи то Хіро, чи то Прічард, чи то ще хтось, хто універсальний тільки на папері. Тому тактика "тягни наверх Вільямса/Адебайо та вали всередину чавити малюків" працювала +/- і у тих, і у інших.

🍀Селтікс відряджали Брауна/Тейтума на слабку сторону і розривали захисні редути за рахунок ривків у фарбу Таймлорда, до якого або не встигали, або це був якийсь кордупель. Бем був на периметрі, хтось з пари Батлер/Такер був прив'язаний до важливого гравця суперника далеко від епізоду.

🔥Маямі спочатку взагалі нічого не могли організувати, але потім нащупали слабке місце в зоні середніх (див скрін за першу половину матчу нижче). Селтікс намагалися грати те же саме, що і з Мілвокі, але Янніс/Голідей та Батлер/Хіро на середній дистанції - це дві дуже великі різниці. Там горіла і зона, і персоналка, але в атаці вдавалося все одно більше.

Ось тут ми і вийшли до перерви та "тренерської" чверті, яку команди розпочали з форою +8 у гостей.

Але перша половина цієї чверті буде ще довго снитися Удоці в кошмарах. Гіт вийшли з абсолютно іншим рівнем підготовки до всіх патернів атаки суперника. Батлер/Такер почали передавати гравців і виходити страхувати. Вінсент активніше почав пресувати Роба внизу, кілька разів виколупавши м'яча. Жоден "екстра-пас" під кільце, які проходили в першій половині - не досяг адресата, бо всі вже були готові. Тому Таймлорд так же швидко вмер, як і спалахнув. Абсолютно всі комбінації читалися і накривалися.

Шість кидків з гри з шість хвилин - як красномовний підсумок.

Вишенька на цьому тортику - таймаут Удоки при 18-2 в четверті, після якого його команда вийшла... і організувала два перехоплення та швидкі відриви для Батлера в ДВУХ ПОСПІЛЬ АТАКАХ. Пиздець результативний таймаут.

Далі "кельти" трохи прийшли в себе, але віддавати таку власну фору та ще й організовувати додатково фору Маямі на їх майданчику - це відверто так собі план. На вмінні Батлера знаходити контакт та використовувати місс-матчі можна було б програти чверть, але не злити майже 20 очок різниці. Що, у підсумку, і сталося.

В усьому іншому, нічого принципово революційного. Майже по всіх показниках команди закінчили приблизно в рівень, що й не дивно - сильні та слабкі сторони у них, вважай, однакові.

Теоретично, наче і можна знайти позитив для "Селтікс": без Смарта та Горфорда були в шести провальних хвилинах від перемоги на чужому майданчику, при тому, що Батлер 40 пробив, і фоли йому свистіли регулярно.

Проте, не все так просто. Взагалі не знаю, що там залишилося від Лаурі, можливо, то вже пиріжок з нічим. Але основна сила Гіт - це Споельстра. Тренерский штаб вже показав, як вміє нокаутувати ситуаційними рішеннями. При цьому, головна фішка цієї команди - в глибині і різноманітності ротації.

Майже кожну серію Спо вивчає суперника і підіймає тих людей, які потрібні. Тому від суперника до суперника героями могли бути і Робінсон, і Мартін, і Струс, і Оладіпо, а вже завтра вони взагалі не виходять на паркет. І від Маямі цей матч також був розвідкою. Це не Буденхольцер, який вірить до останнього. Вже на наступний матч Гіт можуть вийти з Батлером на одиниці і Мартіном в старті, а Вінсент пропаде з ротації. Вивчити і підготуватися тут не вийде.

Тому на 100% - найцікавіше тут ще попереду.

🇺🇦Зефір

Хочеш знати, звідки у мене ці шрами? (С)

🇺🇦Зефір

🇺🇦Доброго вечора, ми з України!

Продовжуємо українізувати наш затишний телеграм-простір. Вирішив зробити невеликий баскетбольно-патріотичний стікерпак, бо ж таких взагалі не бачив. Поки небагато (але це чесна праця), але в майбутньому планую додавати ще актуалочок.

Тож додавайте собі та ділиться з друзями✌️🏻

І прибуде з вами сила💪🏻

🇺🇦Зефір

🍀Мозковий штурм тренерского штабу Бостона після поразки в першому матчі:

- (Удока) Ми злили фору в 8 очок після перерви, пропустивши ривок 22-2 в третій чверті. Шо будем робить?
- Змінимо систему захисту!
- Зламаємо Батлера!
- Спробуєм не всмоктати ривок 22-2?
- (У) Остання ідея непогана, але я маю навіть кращу.
- Яку?
- (У) Шоб не проїбать матч після ривка суперника в 20 очок - треба до цього завезти йому 25 очок фори!
- Геніально, коуч!

[Всі радісно обіймаються і улюлюкають]

Якщо я не правий, то буквально на крихту. Бо Удока в черговий раз продемонстрував, що в ситуаційних рішеннях він може десь затупити за відсутністю досвіду, але в плані підготовки між матчами він цар.

🔸Повернення Смарта та Горфорда очікувано додало надійності захисту. Наявність Ела і Таймлорда дозволила поперемінно комусь підхоплювати Адебайо, поки інший чергував під кільцем. Маркус традиційно нарубав дров в атаці, засираючи навіть лейапи на відкрите кільце - проте, більша частина цих атак була організована за рахунок його дій в захисті. У підсумку, ми остаточно забули про існування Бема, а Селтікс навіть перехастлили Гіт, що взагалі критична тема для цього протистояння.

🔸Повна дехіроїзація. По-перше, майже ідеальні взаємодії в захисті проти Хіро, коли за одне володіння гравці Бостона могли двічі розмінятися і на третьому скріні взяти та й зловити Тайлера в пастку. По-друге, витиснення максимуму з його "талантів" в захисті. Маямі не можуть йти в розмін з Хіро, йому постійно тягнуть допомогу. До цього "кельти" були ідеально готові і відразу починали розігрувати зайвого. І знову наголошу, що це явно саме тренерська заготовка під цей варіант складу суперника, де одночасно є один дико поганий захисник і ще мінімум один не дуже якісний або універсальний (Вінсент, Струс, Дедмон). Підсумкові -33 у Хіро - не збіг обставин.

🔸Не завжди помітна, але дуже важлива деталь. В такій грі для Селтікс критично важливо, аби суперник не міг безкарно кидати когось з ваших гравців заради допомоги на м'ячі. Тому Удока по-максимуму почав заганяти своїх "недоснайперів" під кільце. Такі трюки були помітні ще десь під кінець серії з Бакс, але сьогодні прям їх було дуже багато. Постійні кати Смарта та Гранта а) були небезпечними самі по собі, бо Хіро, Оладіпо та Струс іх регулярно втичили, і б) не давали повністю концентруватися на Брауні/Тейтумі, облишивши нещасних десь на периметрі. І це ще щастя Маямі, що ці додики і з-під кільця то не майстри влучати, а то б там було не 25 очок, а більше.

І це все фактично тільки перша половина гри = передматчева підготовка команди = Удока красень. У другій половині потрібно було зробити рівно те, що і Гіт в першому маті - тупо тотально не вмерти, перевівши гру в титанічні потуги суперника зробити з -25 десь -15.

Окремим пунктом всі господарі разом узяті. Після першого матчу я виділяв глибину Маямі в їх козирі, але це не завжди так. Тут дійсно глибокий і різноманітний склад. Втім, більшість з цих людей потрібно направляти. Без спецумов може грати тільки Батлер, а іншим потрібні комбінації і чіткі ролі. Тому інколи ми спостерігаємо раптові героїчні матчі від несподіваних персонажів, а інколи - ось як сьогодні:

- розгублений Бем, у якого немає простору для катів, немає місс-матчів, і який не вдупляє, шо йому тепер робить;
- Струс і Такер, які в ідеалі взагалі не повинні робити ударів в паркет, тягають того м'яча як писану торбу;
- пень його зрозумій, нащо взагалі потрібний Оладіпо, який без суттєвої ролі в нападі - просто не найкращий командний захисник, який і персонально вже давно не той через сильні втрати в фізиці.
- Робінсон, що вивалився в гру як Пилип з конопель, аби щось було - і закономірно нічого не влучив з холодних рук.

Це ще не вирок і святкувати фанатам Селтікс рано - але ось тепер Споельстрі потрібно провести дуже серйозну роботу, якраз вибудовуючи нову структуру гри і ротацію до наступного матчу, бо цю Удока зжер і встиг перетравити.

🇺🇦Зефір

🤷🏻‍♂️Хоч вбийте, поки нічого цікавого в протистоянні Далласа та Голден Стейт знайти не можу, все те, про що йшла мова в прев'ю

Тому трохи цікавих новин:

❗️Вийшов дуже непоганий фіт Asking Alexandria та Within Temptation. Чергове розчарування для всіх, хто чекає повернення часів Stand Up and Scream, але вже набагато краще за суперпопсовий Like a House on Fire. Чуваки перейшли на новий лейбл і почали робити приємний хард рок для шанувальників жанру. Я з таких, тому повз пройти не міг. Тим більше, що Шарон - кохання моїх шкільних (і трохи університетських) років. Це знову пункт для фанатів, а тепер до баскету.

‼️Прилітає мені вчора сповіщення від Чаранії: "Аткінсон - серед фаворитів на посаду головного тренера Лейкерс". У мене аж кусень біологічно-модифікованого голуба з рота випав. Хто там зараз рішення по тренерам приймає - Джексон, Пелінка, ЛеБрон, Арестович - ви там шо, на важкі наркотики перейшли? Чувак згорів на потугах керувати шизоїдом Кайрі і твіттер-героєм Дюрантом. Чому б йому не вручити старіючу приму-балерину, неконтрольованого тасманійського диявола та вічно хворого домінатора! Нормальний план, мені подобається.

Навіть якщо я повірю, що за рік в асистентах у Керра Кенні пройшов курс лідерства Іцхака Пінтосевича або якогось іншого інфоцигана. Шо, заради святого ленд-ліза, він буде робить зі своєю легендарною системою. А я нагадаю, що Аткінсон - це системний тренер, у якого є чіткі схеми і проблеми з адаптацією цих схем під суперзіркових особистостей. А тут тобі відразу мінімум два кадра, які взагалі не можуть бути вписані в будь-які схеми - і третій фактично теж не може, бо в будь-якій нормальній схемі він центр, а сам він такі схеми на бую вертів.

Це як пропонувати стакан бензину людині в палаючій автівці за словами "здається, тобі спекотно - на, освіжись".

Давайте просто будемо вважати, що Шамс подався в гумористи.

Але якщо вони реально візьмуть Кенні - я буду в ахуї.

🇺🇦Зефір