Мені видалося смішним — спостерігати за молодим хлопом, що з дивним запалом у голосі мріяв померти до двадцяти семи.
Сидів собі, щось там мямлив про проблеми старості та бажання жити на повну, я бачив в його очах іскру запалу; а на руках — ані шраму, за його душою жодної бійки, в біографії відсутнє "життя на повну", хоча б якийсь ризик та боротьба.

Розмова, звісно, була цікавою... Та чи справді він розуміє, про що говорить? Чи справді він цього хоче? Він вірив, з таким бажання та радістю казав мені про це, але, він просто романтизує таке життя, а не хоче ним жити.

Та це все стосується далеко не його одного


#щоденники
25.04