Анонс не зовсім фантастики, але про життя чи не найвідомішого автора фентезі. Белетрізація біографії Толкіна (про його участь у Першій світовій) готується в "Астролябії". Поки без дати виходу, але вже є українська обкладинка.

У Фантастичні talks буде новий стрім 24 жовтня в 20.00. Цього разу про горор.

Говоритимуть із Ігорем Антонюком - автором збірки химерної прози "Монету підкине кожен" і з Володимиром Кузнєцовим - співавтором горор-збірки "Бабай. Нічний сеанс".

​​«Вовчі землі» – це спроба написати українського «Відьмака» (тільки тут він сліпа жінка). Роман чітко ділиться на дві частини: у першій «відьмачка» бере квести на нечисть, у другій – доля зводить її з хлопцем-підлітком, якого вона переховує і захищає.

Перша половина книги так схожа на «Відьмака», що мимоволі порівнюєш твір із Сапковським (не на користь авторки-дебютантки), друга – оригінальніша, персонажі отримують свою передісторію та сюжетний розвиток. «Відьмачка» їде до Володаря альвів, де розслідує замахи на знать, а сусіднє королівство збирається йти війною. Відбрунькування сюжету йде в плюс книзі. Сліпа відунья під кінець схожа на Ґеральта не більше, ніж Ренфрі на Білосніжку.

🐺 Зупинюся на сильних сторонах книги. По-перше, це атмосфера. Події відбуваються взимку і на початку весни. Серед локацій багато засніжених лісів, чорних озер, похмурих хащів із нечистю. По-друге, це спроба вписати «відьмачку» в український контекст. У книзі багато епіграфів з укрліту, відсилочок та української демонології (є навіть Марко Проклятий). Мені сподобався момент, де селяни відмовилися залишати домівки попри хтонічного монстра, бо нема на кого лишити курей.

🐺 А найбільше мені сподобалися персонажі. Вони мають яскраву зовнішність (можна робити косплей і тони фан-артів) та таємниці, за кожною з яких ціла історія. Наприклад, «відьмачка» не завжди була сліпою, а місцевий Володар [френдзони] не завжди був володарем френдзони має з нею якусь важливу Угоду. Хлопчик-Цірі втратив пам’ять і гадки не має, чому його всі розшукують. У твору дуже годяща фабула / костяк (а от сюжет місцями кульгав). Тож перейдемо до мінусів.

🪶 Читалося повільно, деякі речення я перечитувала, а в діалогах не завжди вдупляла, хто що сказав. Були сюжетні не те щоб дірки, а шпаринки. Наприклад, героїню ніхто не впізнає при дворі, хоча кілька років тому вона там запалювала. Сюжету критично не вистачає персонажів-управлінців високої ланки, на кшталт Ради Міністрів. Через що герої займаються Крішна зна чим: радниця Володаря – особисто контрозвідкою, Володар – розборками з придорожньою гопотою і допитами злочинців. Військові наради скидалися на сімейні посиденьки, бо замість міністрів та генералів там збиралися головні герої, серед яких двоє підлітків.

Окреме нерозуміння викликала діяльність Володаря, бо в нього на руках ціла країна на порозі війни. А він постійно десь бігає, катає шари до «відьмачки», ганяє до неї додому на кілька днів, щоб вона його ще трохи подинаміла (а ми пам’ятаємо, що Міністрів у книзі нема, тож хто править у його відсутності – не ясно). І тут, до речі, ще одна сюжетна шпаринка, бо Володар пів книги бігав до «відьмачки» у лісову хатинку повз нетрі нечисті, і було норм, а коли одного разу йому треба було проїхати крізь цей самий ліс, і героїня попередила про небезпеку… його атакувала нечесть.

🐺 Загалом, мені книга більше сподобалася, ніж не сподобалася. Це перша частина, що обривається на цікавому сюжетному повороті. Історія претендує на більше, ніж «відьмаковмісний продукт», і це відчувається з розвитком персонажів. Тож раджу придивитися до творчості Наталії Заруднюк – це нове ім’я в українському дарк фентезі, яке ми, сподіваюся, не раз почуємо.

🪶 Варто читати, якщо хочеться історій про сліпу відунью, що бачить очима ворона, скаче на чорному коні в супроводі двох собак-ярчуків, бореться з нечестю і з власними внутрішніми демонами. Можу дуже обережно рекомендувати, але не сильно завищуйте очікування. Це дебют із претензією на щось більше.

🪶 Книга вийшла у «Віхолі». Оформлення гарне, на сонці виблискують руни, яких так не видно. Обкладинка м’яка з клапанами (підворотами, з одного з яких можна змайструвати закладинку).

9 жовтня Роберт М. Веґнер дав інтерв'ю, в якому чітко пообіцяв:

"Моя наступна книжка "Душа, вкрита шрамами", вийде в наступному році. Ну що, можемо очікувати того, що властиве для кожного циклу — продовження ліній, перерваних у попередньому томі. Не відкрию подробиць, ніколи цього не роблю, щоб не позбавити несподіванки читачів і уникнути того, що називаю змаганням з чужими очікуваннями. Вважаю, що ті, хто знає мій стиль сплітання оповіді, більш-менш уявляють, чого очікувати, хоча гадаю, раз чи два мені вдасться читачів здивувати".

Враховуючи те, що частина роману вже після авторської редактури пройшла роботу літредактора, а решту власне доредаговує сам автор перед тим, як віддати літредактору, — це цілком передбачувані новини. Але й втішні.

Хто планував освіжити в пам'яті цикл перед виходом шостого тому, має привід це зробити. Тим більше, що п'ятий том українською (разом із повістю-приквелом) нещодавно вийшов у видавництві "РМ".

#меекхан

Видавництво "Vivat" робить електронні книги. Зараз там доступні практично всі новинки фантастики. Наприклад, свіжі романи Лі Бардуґо і Брендона Сандерсона, горор-збірка Джо Гілла тощо. Якщо ви читаєте в електронці, можете придивитися.

Ось посилання: https://vivat.com.ua/elektronni-knyhy/?sort=-pubdate

Навздогін до дискусій про книжкові анотації, написані чатом GPT.

Сьогодні ввечері вже дізнаємося переможця. Ви ще встигаєте взяти участь ✨

Умови розіграшу тут:
Тиць

А поки ми тут про комікси, Анастасія Гетманська показала обкладинку свого дебютного роману.

Будуть простий та кольоровий зрізи, чарівні ілюстрації, мапи на форзацах!

Анотація

Між королівствами Гранар і Фідера майже два століття існувала угода, яка мала не допустити появи нищівників — чаклунів із руйнівною магічною силою. Але угода порушується, коли юний шукач коштовного каміння, на ім’я Барв, натрапляє у лісі на незвичайну дівчинку Волошку.
За сім років пробуджується стародавнє закляття, яке може дати значну військову перевагу одному з королівств. Крихкий мир опиняється під загрозою.
Щоб урятувати Гранар від війни, Волошка та Барв вирушають на поклик закляття у небезпечні Забуті землі, де панують чари та смертоносні створіння.

Чудова новина для всіх, хто чекає більше наукової фантастики українською. "Видавництво Жупанського" повідомило, що в роботі "Квантовий злодій" - перша частина НФ-трилогії Ганну Раяніемі.