Офіційно проголошено:

— новий роман Сапковського про Відьмака польською вийде 1 грудня;

— допремʼєрний уривок буде опубліковано у грудневому числі журналу “Nowa Fantastyka”.

Тут по-іншому і не скажеш 🫣

Автор "Відьмака", пан Сапковський, нещодавно взяв участь у культурному заході "Ігри вільних" (Лодзь, Польша). Там він підтвердив, що нова книга про Відьмака вийде польською 1 грудня. А головним героєм буде Ґеральт.

Відповідаючи на питання про деталі і назву, автор каже, що видавець заборонив йому будь-що казати:

"Щодо мене, я б не робив з цього секрету, але мій видавець категорично проти. Я не хочу більше нічого про це говорити з маркетингових причин, тому я не можу говорити, заборонено ембарго."

Також відомо, що ексклюзивний уривок з книги вийде 22 листопада у польському журналі "Нова фантастика".

​​Прочитала «Мотанку» за два дні. Це дуже красиво зроблена книга з кольоровим зрізом, чарівною обкладинкою та ілюстраціями до кожного з оповідань.

⚡ Як виявилося, це не зовсім збірка фантастики. Це жіноча проза з фантастичними елементами. Книжка репрезентує жіночий досвід переживання війни. І в багатьох текстах він вийшов експресивним, мелодраматичним, із гострими тригерами. Чи не в кожному творі згадуються зґвалтування, війна, зрада та любов. Більшість оповідачей – жінки, а більшість чоловічих персонажів створені, щоб ці жінки страждали. Чоловіки тут одружуються на інших (але зраджують дружинам з героїнями творів, і це подано як норму), йдуть на війну чи уособлюють ворогів-ґвалтівників. Зазначу, що третина текстів – про війну, але не фантастика. І це мене як любительку фантастики трохи розчарувало.

💥 Окремо хочу зупинитися на образі ворога. Більшість оповідань присвячено подіям повномасштабного вторгнення, тому ворог тут цілком зрозумілий. В оповіданнях він описаний безособово, розлюднено, зведений в абсолют. Якщо зґвалтування, то групове, якщо вбивство дитини – воно подається з позиції ворога, який отримує від цього насолоду тощо. В оповіданні Дари Корній дуже ненависно згадуються українські чоловіки, що не пішли воювати чи знаходяться закордоном (не прямо, а в уособлені хлопця, якого кляне героїня). Загалом, її оповідання сподобалося мені найменше, бо воно ніби кричить на читачів обох статей, маніпулює, намагаючись викликати провину за те, що не на війні, не волонтериш, волонтериш, але недостатньо тощо. Це і ще кілька оповідань, сповнених тригерами, читалися прямо дуже важко.

⚡ Ще мене здивувало, на скільки схожі тропи використовували авторки у текстах про війну. Є оповідання про героїнь, чиї бабусі нібито були відьмами, і героїні раптом теж починають робити якісь ритуали. Є оповідання про духів природи, які виступили у війні на боці українців. Є тексти про стареньких-пристареньких бабусь, які роблять щось значиме для жіночого Роду. Частіше, ніж мені хотілося, звучали теми смерті, яка отримає помсту чи новий смисл (мало хеппі ендів). Тож загалом жіночий досвід переживання війни кристалізувався в збірці у злічену кількість сюжетів. Іще кілька оповідань були про оригінальні фантастичні світи – і ці оповідання сподобалися мені найбільше. В першу чергу, це тексти від учасниць «Фантастичних talks».

▶ Я сподіваюся, книга знайде свого читача попри складні теми, тригери і досвід, який не хочеться переживати (чи асоціювати себе з героїнями, які його переживають). Ця книга народжена війною і живе всупереч війні, адже перший наклад було знищено, коли від ракетної атаки постраждала друкарня. Зараз його друкують наново. Збірку видає “Vivat”. Оформлення – перлина. Зміст – 12 оповідань від сучасних українських письменниць. Не всі з геппі ендом, і не всі можуть сподобатися. Проте це тексти про активну життєву позицію та про боротьбу з обставинами, в яких героїні опиняються не з власної волі.

Український "помста-горор" "Конотопська відьма" вийде 30 жовтня на Нетфлікс.

Там про відьму, в якої окупанти вбили коханого, тож вона їх шматує максимально жорстко.