Przegląd Poznański – ежемесячный журнал о культуре, издававшийся в Познани в 1845–1865 годах. Журнал, редактором которого был Ян Козьмян (ему помогал его брат Станислав Эгберт Козьмян ).
В выпуске 1863 года, под заглавием «Очерк истории Русской церкви в Польше», обобщается, а точнее опровергается мнение московитов о Руси и её наследии. Также даётся обобщённое понимание титула «всея Руси». Ниже приведены некоторые отрывки:
«К тому же титул царя всея Руси московские князья присваивали себе сами. Европа тогда не знала иного названия, кроме «князь московский». География упоминала только Москву. Тем не менее титул долго сохранялся — без значения.
В трактате между польским королём Владиславом IV и великим князем Михаилом Фёдоровичем, заключённом в 1634 году, статья 4 говорит:
«Польский король признаёт великого князя и царя государем всех земель московских, с условием, что титул этот не даёт никакого права на земли, принадлежащие к древней Польше».
ПЕРЕВОД
🌐 Источник: ТЫК
#московія #русь
Історія | Хамона 🔱
В выпуске 1863 года, под заглавием «Очерк истории Русской церкви в Польше», обобщается, а точнее опровергается мнение московитов о Руси и её наследии. Также даётся обобщённое понимание титула «всея Руси». Ниже приведены некоторые отрывки:
«К тому же титул царя всея Руси московские князья присваивали себе сами. Европа тогда не знала иного названия, кроме «князь московский». География упоминала только Москву. Тем не менее титул долго сохранялся — без значения.
В трактате между польским королём Владиславом IV и великим князем Михаилом Фёдоровичем, заключённом в 1634 году, статья 4 говорит:
«Польский король признаёт великого князя и царя государем всех земель московских, с условием, что титул этот не даёт никакого права на земли, принадлежащие к древней Польше».
ПЕРЕВОД
🌐 Источник: ТЫК
#московія #русь
Історія | Хамона 🔱
❤5👍2
«Украинский народ в его прошлом и настоящем Т.2»
Стр.368
«Последняя большая река Украины — Кубань начинается на Кавказе Около Эльбруса; повернувшись на запад, впадает дельтой в Чёрное и Азовское моря.»
🌐Источник: Тык
#українці #україна
Історія | Хамона 🔱
Стр.368
«Последняя большая река Украины — Кубань начинается на Кавказе Около Эльбруса; повернувшись на запад, впадает дельтой в Чёрное и Азовское моря.»
🌐Источник: Тык
#українці #україна
Історія | Хамона 🔱
❤10👍1
Анналы Рутенской Церкви 1862
Книга представляет собой сборник различных документов, касающихся греко-католической церкви и унии 16–18 веков. Она написана известным в свое время (18–19 века) галицким украинцем, богословом и историком Михайлом Гарасевичем, а после его смерти издана Львовским институтом в 1862 году. Сборник включает документы на латинском, польском и немецком языках.
Ст.415
«Однако наибольший ущерб Польше нанесли рутенские казаки.
Слово казак - татарское и обозначает свободных людей, в рядах Украины, русинов, к которым стекались русины со всех концов, из всех других русских провинций, которые угнетались поляками до того, как Украина подпала под ужаснейшее польское владычество, хотя нельзя отрицать, что немало из самой Польши и других частей Европы также бежало к казакам.»
🌐 Источник: ТЫК
#українці #україна #руськілюди
Історія | Хамона 🔱
Книга представляет собой сборник различных документов, касающихся греко-католической церкви и унии 16–18 веков. Она написана известным в свое время (18–19 века) галицким украинцем, богословом и историком Михайлом Гарасевичем, а после его смерти издана Львовским институтом в 1862 году. Сборник включает документы на латинском, польском и немецком языках.
Ст.415
«Однако наибольший ущерб Польше нанесли рутенские казаки.
Слово казак - татарское и обозначает свободных людей, в рядах Украины, русинов, к которым стекались русины со всех концов, из всех других русских провинций, которые угнетались поляками до того, как Украина подпала под ужаснейшее польское владычество, хотя нельзя отрицать, что немало из самой Польши и других частей Европы также бежало к казакам.»
🌐 Источник: ТЫК
#українці #україна #руськілюди
Історія | Хамона 🔱
❤7👎1
Анналы Рутенской Церкви 1862
Ст.416
«Среди прочего, рассказывают, что после битвы с казаками под Барымполем князь Конецпольский, увидев трупы поляков и русинов, сброшенные в одну огромную яму, воскликнул: Отожꙏ оунїѧ: лєжитꙏ Рꙋсь сꙏ Полѧками!»
🌐 Источник: ТЫК
#руськілюди #українці #україна
Історія | Хамона 🔱
Ст.416
«Среди прочего, рассказывают, что после битвы с казаками под Барымполем князь Конецпольский, увидев трупы поляков и русинов, сброшенные в одну огромную яму, воскликнул: Отожꙏ оунїѧ: лєжитꙏ Рꙋсь сꙏ Полѧками!»
🌐 Источник: ТЫК
#руськілюди #українці #україна
Історія | Хамона 🔱
❤7👍1
Манифест Шведского короля Карла XII о принятии гетмана Иваны Мазепы с его единомышленниками под свою защиту от 16 декабря 1708 г.
«Також і те перевищує всіляку брехню, ніби ми колись, аж до цього дня, домовлялися із найяснішим королем польським, щоб Україна була завойована для Польщі, або ми навзаєм будь-що від Польського королівства собі контрактом привласнили; його ж кордони новітнім союзом, у Варшаві утвердженим, в цілості установили 13, але те і тому подібне є вигадане від Москви»
🌐 Источник: ТЫК
#україна #московія
Історія | Хамона 🔱
«Також і те перевищує всіляку брехню, ніби ми колись, аж до цього дня, домовлялися із найяснішим королем польським, щоб Україна була завойована для Польщі, або ми навзаєм будь-що від Польського королівства собі контрактом привласнили; його ж кордони новітнім союзом, у Варшаві утвердженим, в цілості установили 13, але те і тому подібне є вигадане від Москви»
🌐 Источник: ТЫК
#україна #московія
Історія | Хамона 🔱
❤5
Анналы Рутенской Церкви 1862
Ст.420
«Султан Турции также в дальнейшем призывал Хмельницкого провозгласить себя князем Рутенов, что он, однако, счёл невозможным и не желал действовать против короля Польши Яна Казимира.»
🌐 Источник: ТЫК
#руськілюди
Історія | Хамона 🔱
Ст.420
«Султан Турции также в дальнейшем призывал Хмельницкого провозгласить себя князем Рутенов, что он, однако, счёл невозможным и не желал действовать против короля Польши Яна Казимира.»
🌐 Источник: ТЫК
#руськілюди
Історія | Хамона 🔱
❤6👍1
Домбромильская летопись
Хроника, составленная около 1700 года в городе Добромиль грекокатолическим священником, в церкви Рождества Пресвятой Богородицы, Семеном (Симеон) Коростенским.
«В году 1673 Цесарь турецкий с большими силами Украину брал; Умань и иные города Украинские мечом и огнем воевал.»
🌐 Источник: ТЫК
#україна
Історія | Хамона 🔱
Хроника, составленная около 1700 года в городе Добромиль грекокатолическим священником, в церкви Рождества Пресвятой Богородицы, Семеном (Симеон) Коростенским.
«В году 1673 Цесарь турецкий с большими силами Украину брал; Умань и иные города Украинские мечом и огнем воевал.»
🌐 Источник: ТЫК
#україна
Історія | Хамона 🔱
❤6
Forwarded from Тарабарщина Малоросійською
Князівства Ройсів, або звідки взялись німецькі держави названі на честь русі
Генріх Русин (нім. Heinrich Ruthenus/Rusze/Reuß), своє прозвище він отримав чи то через тривале перебування на західних руських землях, чи то від того, що одружився на внучці Данила Романовича, а його син зробив це прізвище сімейним і фактично заснував дворянський дім Ройсів.
Їхнім гербом був Пфальцський лев[3], який вони отримали від баварського герцога у 1294 р. Із певними змінами, він використовувався молодшою і старшою гілками роду, що правили в князівствах Ройс-Гера і Ройс-Грайц[1,2] аж до 1918 р. Це, певно, єдиний в історії випадок, коли на честь русі назвали держави, зовсім з нею не пов'язані.
#геральдика #німеччина
Тарабарщина Малоросійською
Генріх Русин (нім. Heinrich Ruthenus/Rusze/Reuß), своє прозвище він отримав чи то через тривале перебування на західних руських землях, чи то від того, що одружився на внучці Данила Романовича, а його син зробив це прізвище сімейним і фактично заснував дворянський дім Ройсів.
Їхнім гербом був Пфальцський лев[3], який вони отримали від баварського герцога у 1294 р. Із певними змінами, він використовувався молодшою і старшою гілками роду, що правили в князівствах Ройс-Гера і Ройс-Грайц[1,2] аж до 1918 р. Це, певно, єдиний в історії випадок, коли на честь русі назвали держави, зовсім з нею не пов'язані.
#геральдика #німеччина
Тарабарщина Малоросійською
❤4👍1
Forwarded from Ruthenian Reformation
Шановне панство!
Завтра, о 21:00 за київським часом, у чаті нашого телеграм-каналу відбудеться диспут на тему: «Православ'я чи лютеранство: що ближче до витоків християнства, та чи є лютеранство єрессю?».
Після основної частини кожен глядач зможе задати своє питання або відкрито обговорити будь-яку тему, пов'язану з християнством.
Усіх запрошуємо до нашого чату!
https://news.1rj.ru/str/Cosacorum
https://news.1rj.ru/str/Cosacorum
https://news.1rj.ru/str/Cosacorum
Завтра, о 21:00 за київським часом, у чаті нашого телеграм-каналу відбудеться диспут на тему: «Православ'я чи лютеранство: що ближче до витоків християнства, та чи є лютеранство єрессю?».
Після основної частини кожен глядач зможе задати своє питання або відкрито обговорити будь-яку тему, пов'язану з християнством.
Усіх запрошуємо до нашого чату!
https://news.1rj.ru/str/Cosacorum
https://news.1rj.ru/str/Cosacorum
https://news.1rj.ru/str/Cosacorum
Святкування Різдва в Україні XIX століття. «Богата Кутя».
Стр. 114-221
https://telegra.ph/Svyatkuvannya-R%D1%96zdva-v-Ukrain%D1%96-XIX-stol%D1%96ttya-Bogata-Kutya-12-26
Источник: ТЫК
Стр. 114-221
https://telegra.ph/Svyatkuvannya-R%D1%96zdva-v-Ukrain%D1%96-XIX-stol%D1%96ttya-Bogata-Kutya-12-26
Источник: ТЫК
Telegraph
Святкування Різдва в Україні XIX століття. «Богата Кутя».
Отечествоведение, II том. «Южный край», 1871. Автор — Д. Семёнов. В розділі «Богата Кутя» описані усі ключові епізоди святкування Різдва в українців: їжа, завдання членів родини, традиції та побут за столом. Події викладено від першої особи В. П. Білокопитенко…
❤6
«Отечествоведение. Россия по рассказам путешественников и учёным исследованиям. Том ||. 1871»
Ст.196
«Народонаселение Бессарабии пестро и разнообразно: молдаване, руссины, великороссияне, поляки, немцы, армяне, болгары, швейцары, греки, сербы, арнауты, евреи и цыгане;»
Джерело: ТИК
#руськілюди
Історія | Хамона 🔱
Ст.196
«Народонаселение Бессарабии пестро и разнообразно: молдаване, руссины, великороссияне, поляки, немцы, армяне, болгары, швейцары, греки, сербы, арнауты, евреи и цыгане;»
Джерело: ТИК
#руськілюди
Історія | Хамона 🔱
Історія кавказького одягу в українській армії 18-20 ст.
https://telegra.ph/%D0%86stor%D1%96ya-kavkazskogo-odyagu-v-ukrainsk%D1%96j-arm%D1%96i-18-21-st-01-02
https://telegra.ph/%D0%86stor%D1%96ya-kavkazskogo-odyagu-v-ukrainsk%D1%96j-arm%D1%96i-18-21-st-01-02
Telegraph
Історія кавказького одягу в українській армії 18-20 ст
З формуванням козацтва як повноцінної частини армії Московської держави в XVIII столітті змінювалася і їх форма. Польська мода XVII століття зникала, і з’являлася мода російської армії, найчастіше перейнята у Кавказу, який на той момент Росія активно намагалася…
Forwarded from Litopys 🚛
Фігурка бога Пана, знайдена неподалік Сартани, та кам'яна баба з тієї ж місцевості.
Мариуполь и его окрестности. Мариуполь, 1892
| Літопис |
Мариуполь и его окрестности. Мариуполь, 1892
| Літопис |
❤4
ОЦІНКА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО ПОЛЬСЬКИМИ АВТОРАМИ
У творах тогочасних польських істориків зустрічаються загальні описи козацтва, наприклад, його звичаїв, участі у воєнних виправах, а також виокремлюються окремі постаті запорозьких зверхників. До поля зору авторів першої половини XVII ст. потрапляв насамперед гетьман Петро Конашевич - Сагайдачний. Його особі приділили увагу у своїх творах такі польські автори, як, наприклад, Якуб Собеський та Шимон Старовольський. Зокрема, Я. Собеський у творі “Історія Хотинської війни” (1646) писав про П. Сагайдачного: “Цей Петро Конашевич настільки піднімався над своїм простим походженням
і способом життя своїм гострим розумом, визначною зрілістю суджень, незвичайним дотепом в словах і ділах, що з усією справедливістю мусить бути зарахований для нащадків серед найвизначніших людей Польщі. Скільки не керував він запорозьким військом, всюди вкритий славою своїх подвигів, на суші й морі користувався він незмінною ласкою фортуни. Кілька разів погромивши татар у Перекопських степах, наводив страх на Крим. Там він зайняв худобу на степах, біля самої цілі відібрав здобич, захоплену на Русі. Коли Владислав оружною рукою повертав собі права на Московську державу, Конашевич незвичайно проворно, страшенно збентеживши ворога, об’єднався з ним під самою Москвою, столицею держави, проніс свої переможні корогви по безмірних її просторах, опустошивши вопіем і мечем краї, перетворивши на сумні руїни такі незвичайно сильні своєю позицією і залогами міста як Єлець, Шацьк, Лівни, Калуга. Обтяжений багатою здобиччю, зробив він своє ім’я пострахом для цілої Московщини, і з плачем від таких бід і нещасть бачила вона, як його руки забирали її речі, її багатства, і, лементуючи, рахувала ті натовпи бранців різного стану, різного віку, чоловіків і жінок, що йшли за його колісницями, за його обозом. Не менше прославили ім’я Конашевича його морські походи: і тут була знана його фортуна, що завжди приносила щасливі результати його піратським походам, і кілька зруйнованих визначних торговельних міст Європи й Азії, попалені околиці Константинополя, і, нарешті, рідкісна повороткість, виявлена ним у цій Хотинській війні - все це невпинно збільшувало його славу серед турків. Загалом був це чоловік великого духу, який шукав небезпеки, нехтував життям, у битві - перший, у відступі - останній, проворний, діяльний. У таборі він був сторожкий, мало спав і не так був відданий пияцтву, як те звичайно є у козаків. А проте нестримно служив Венері, і це прискорило його смерть. На нарадах, чи був він тверезий, чи напідпитку, був обережний і в усяких розмовах дуже маломовний. Завжди незмінно залишаючись вірним королю і Речі Посполитій, був він настільки суворий у стримуванні козацького свавілля, що з найменшої причини щедро лив їхню кров, і через те, зненавидівши його, кілька разів буйний натовп скидав його зі старшинства над запорозьким військом. Обряд і релігію грецьку він оточив незвичайно гарячим культом, більш ніж забобонним, і для тих, які прийшли в лоно Римської церкви, був він ворогом заповзятим і запеклим; через те, ще перед самою його смертю, почали поширюватися в суспільстві поголоски і підозри про якісь його злочинні замисли щодо Речі Посполитої”.
Джерело: Сас П.М. Витоки українського націотворення
У творах тогочасних польських істориків зустрічаються загальні описи козацтва, наприклад, його звичаїв, участі у воєнних виправах, а також виокремлюються окремі постаті запорозьких зверхників. До поля зору авторів першої половини XVII ст. потрапляв насамперед гетьман Петро Конашевич - Сагайдачний. Його особі приділили увагу у своїх творах такі польські автори, як, наприклад, Якуб Собеський та Шимон Старовольський. Зокрема, Я. Собеський у творі “Історія Хотинської війни” (1646) писав про П. Сагайдачного: “Цей Петро Конашевич настільки піднімався над своїм простим походженням
і способом життя своїм гострим розумом, визначною зрілістю суджень, незвичайним дотепом в словах і ділах, що з усією справедливістю мусить бути зарахований для нащадків серед найвизначніших людей Польщі. Скільки не керував він запорозьким військом, всюди вкритий славою своїх подвигів, на суші й морі користувався він незмінною ласкою фортуни. Кілька разів погромивши татар у Перекопських степах, наводив страх на Крим. Там він зайняв худобу на степах, біля самої цілі відібрав здобич, захоплену на Русі. Коли Владислав оружною рукою повертав собі права на Московську державу, Конашевич незвичайно проворно, страшенно збентеживши ворога, об’єднався з ним під самою Москвою, столицею держави, проніс свої переможні корогви по безмірних її просторах, опустошивши вопіем і мечем краї, перетворивши на сумні руїни такі незвичайно сильні своєю позицією і залогами міста як Єлець, Шацьк, Лівни, Калуга. Обтяжений багатою здобиччю, зробив він своє ім’я пострахом для цілої Московщини, і з плачем від таких бід і нещасть бачила вона, як його руки забирали її речі, її багатства, і, лементуючи, рахувала ті натовпи бранців різного стану, різного віку, чоловіків і жінок, що йшли за його колісницями, за його обозом. Не менше прославили ім’я Конашевича його морські походи: і тут була знана його фортуна, що завжди приносила щасливі результати його піратським походам, і кілька зруйнованих визначних торговельних міст Європи й Азії, попалені околиці Константинополя, і, нарешті, рідкісна повороткість, виявлена ним у цій Хотинській війні - все це невпинно збільшувало його славу серед турків. Загалом був це чоловік великого духу, який шукав небезпеки, нехтував життям, у битві - перший, у відступі - останній, проворний, діяльний. У таборі він був сторожкий, мало спав і не так був відданий пияцтву, як те звичайно є у козаків. А проте нестримно служив Венері, і це прискорило його смерть. На нарадах, чи був він тверезий, чи напідпитку, був обережний і в усяких розмовах дуже маломовний. Завжди незмінно залишаючись вірним королю і Речі Посполитій, був він настільки суворий у стримуванні козацького свавілля, що з найменшої причини щедро лив їхню кров, і через те, зненавидівши його, кілька разів буйний натовп скидав його зі старшинства над запорозьким військом. Обряд і релігію грецьку він оточив незвичайно гарячим культом, більш ніж забобонним, і для тих, які прийшли в лоно Римської церкви, був він ворогом заповзятим і запеклим; через те, ще перед самою його смертю, почали поширюватися в суспільстві поголоски і підозри про якісь його злочинні замисли щодо Речі Посполитої”.
Джерело: Сас П.М. Витоки українського націотворення
❤6