Мене тут питали, а що я, крім очевидного Міжземелля (шукається за теґом #замок) роблю про #сни?

А от будь ласка, ми з иншими чудовими людьми з різних країн робимо про сни подкаст Dreamota англійською мовою. Подкаст медитативний, засинати й подорожувати снами допомагає на ура. А ще він – про місця та явища на спільній мапі снів.

Поки вийшло два випуски, і ми не знаємо, скільки буде ще. Але якщо ви бували в описаних нами місцях і/та бачили щось подібне, – озвіться!..

https://outcast.podigee.io/1-dreamota – це наш перший випуск, про Ліс.

https://outcast.podigee.io/9-dreamota – це другий, про Воду.

https://outcast.podigee.io/episodes – а це сторінка подкастів, створених групою Out.cast на базі берлінського музею району Фридріхсгайн-Кройцберг. Тут подкасти про різне, на різні важливі та цікаві теми.

Всім приємного прослуховування.

Кінець повідомлення.

Сьогодні мені наснився ведмідь.
Тобто спершу це був звичний для мене сон про річку, вона була глибока, холодна, заросла обабіч лісом і папороттю. Я плив нею сам, без човна. Аж тут побачив, що за мною пливе великий бурий ведмідь – із того я припускаю, що ріка була ще й доволі чиста, бо я його добре бачив у воді.
Він довго гнався за мною річкою, тоді лісом. І, як усі тварини, був незлостивий за вдачею, просто голодний.
Врешті я втік від нього в сусідній сон. Там посеред лісу, зібране з різного мебльового мотлоху, стояло житло чарівної істоти, чиє ім'я випало мені з голови (воно було зроблене з якихось инших інженерних слів латинського походження). Істота дотримувалася засад нульового відходу та анархізму, тож поміж старих шаф і ряден побудувала різні маленькі станції перетворення одних об'єктів на инші. Сама вона була невеличка, носила ковпак і спала на шафі.
Я теж заліз на шафу, поки в оселі нікого не було, і почав її досліджувати. З часом я емпіричним шляхом виявив, що чарівна істота – це я. Я вдягнув ковпак, запустив одну зі станцій.
І тут в сон прийшов ведмідь.
Він походив унизу, незадоволено все понюхав і пішов. Десь удалині звір шубовсьнув у річку й поплив назад додому. Є припущення, що за ним назирці йшла моя бабуся, і його це не влаштовувало.
Які прямі алегорії показують нині #сни, одначе.

Снилася канва сну, немов промальована контурами сцена театру, що оживає й набуває кольору від дотику сновидця. Також присутній був малий дух, що від отримання імені й так само дотику набував фізичного втілення (маленького й дуже милого, схожого на глиняну фігурку жабки) та ставав сновидцеві помічником.
Я назвав його Аллелій.
Варто також зазначити, що я при цьому був не до кінця собою, а радше динамічним сплавом кількох моїх днд-персонажів. І лише в мить творення ненадовго ставав собою – рівно до миті, коли думав, що створене є добре.
#сни

Знаєте що?..
Попри всю мою любов до "Кобилячої голови", я її раніше не читав вам. Виправляюся. Маєте нову казку на королівському радіо. Одна з найбільш улюблених та страшних казок дитинства.
#груші