Коріолан у театрі Франка

Коріолан — вистава режисера Дмитра Богомазова за однойменною трагедією Шекспіра. Це та частина творчості Шекспіра, куди я ще не зазирала зовсім, тому мої враження суто від вистави, без порівнянь з пʼєсою.

💀Коріолан написаний на основі Порівняльних життєписів Плутарха про життя легендарного римського героя Кая Марція Коріолана.

💀Коріолан — це ім'я, дане римському полководцю Каю Марцію після його військових подвигів проти вольсків у битві при Коріолах. Після цього успіху інші заохочують Коріолана домагатися консульства, але його зневага до плебеїв та взаємна ворожнеча з трибунами призводять до його вигнання з Риму. У вигнанні сповнений жагою помсти Коріолан йде до своїх колишніх ворогів, вольсків, а потім очолює їх поход проти Риму. Проте в кінці походу він поступається своїй матері та погоджується на мир з Римом, і вольски вбивають його за цю зраду.

💀Постановка Богомазова значно ближче до Шекспіра, ніж в Уривського, наприклад, проте зовсім класичною її назвати теж не можна. Ми маємо тут сучасні костюми, некласичні декорації, певний комізм посеред трагедії та дрібку здорової іронії, які, як мені здається, були зовсім не від Шекспіра. Також маємо тут прекрасну масштабну сценографію від Петра Богомазова (до речі, не тільки ж я бачу схожість з Марією Стюарт?, любить Богомазов такі конструкції). Та і взагалі вистава достатньо масштабна: використання сцени, декорації, велика кількість задіяних акторів, світло, музика створюють ефект грандіозності постановки.

💀Акторський склад неймовірний. Від Дмитра Рибалевського у ролі Коріолана до Шеревери та Шпегуна у ролях городян. Уявляю, наскільки важко зараз збирати їх всіх на одній сцені.

💀Коріолан створює неоднозначне враження. Він, безумовно, хоробрий та вправний воїн, він принципова, прямолінійна, безхитрісна людина, абсолютно не гожа до політики. Проте Коріолан також гордовитий, впертий, жорстокий, зверхній. З одного боку, його презирство до мʼяко кажучи недалеких у цій інтерпретації містян та трибутів цілком можна зрозуміти. З іншого, ця вибіркова елітарність все ж не дуже налаштовує на співчуття.

💀Окрема історія — взаємодія Коріолана з Авфідієм, його головним супротивником. Хімії тут значно більше, ніж у стосунках з дружиною (яка виконує чисто декоративну функцію) 🤭А ще в Олексія Богдановича (Авфідій) неймовірно глибокий, шикарно поставлений голос. Навіть просто його слухати — одне задоволення.

Вистава за нинішніх умов може видаватись (за)довгою, але я особисто навіть не помітила, як промайнули ці три години. Це було динамічно, захопливо і ефектно. Щиро раджу.

#театральне